Юрисдикція

Оскільки англійські суди прямо чи опосередковано отри­мують юрисдикцію від монарха, Судовий комітет Таємної ра­ди дещо відрізняється від них тим, що його юрисдикція на­дається "королем (королевою) у раді". Таким чином, Таємна рада не приймає рішення. Вона тільки надає пораду персо­нально монархові. За традицією це здійснюється згідно з "ко­ролівським наказом у раді". З цієї причини Таємна рада приймає тільки одностайне рішення, до цього часу не було випадку, коли в протокол заносилася особлива думка членів ради. Проте нині "королівський наказ у раді" передбачає, що особлива думка членів Тасмпої ради може бути висловлена у відкритому судовому засіданні.

Основні аспекти юрисдикції Таємної ради: а) апеляції на рішення судів за межами Сполученого Ко­ролівства. Оскільки її Величність є уособленням справедли­вості для всіх її домініонів, Таємна рада має юрисдикцію що­до розгляду апеляцій на рішення судів острова Мен, Нор­манських островів, британських колоній і протекторатів та вищих судів незалежних країн Співдружності. Проте після прийняття Вестмінстерського статуту у 1931 р. законодавчі органи країн Співдружності дістали право приймати закони, що виключають апелювання до Таємної ради, і деякі з них скористалися цим правом. Так, у 1947 р. Таємна рада вирі­шила, що Канада має юридичне дійсне право постановити, що рішення її Верховного суду є остаточними і виключними щодо цивільних і кримінальних справ.


Дозвіл на апеляції у кримінальних справах надається тільки у виняткових випадках. Помилка не вважається пере­конливим аргументом. Повинні бути такі причини, "як абсо­лютний відступ від вимог правосуддя" або "щось, що у кон­кретній справі позбавляє звинуваченого права на справедли­ве судове провадження по суті справи та захист за законом";

б) юрисдикція щодо морських справ. До 1875 р. до Таєм­
ної ради подавалися апеляції на рішення Високого суду адмі­
ралтейства. Після того, як згідно із законами про судоустрій
юрисдикція щодо розгляду апеляцій на рішення відділення
Високого суду правосудця у справах спадщин, розлучень та
у морських справах була покладена на новостворений Апе­
ляційний суд, юрисдикція Таємної ради практично звелася
до розгляду апеляцій на рішення цього Відділення у режимі
так званого "призового суду". Юрисдикція Високого суду за­
сідати як призовий суд нині здійснюється, як і інша юрис­
дикція у морських справах, Адміралтейським судом Відділен­
ня королівської лави. Призовий суд є судом, який скликаєть­
ся для розв'язання конфліктів стосовно власності на кораблі
й вантажі і законності їхнього захоплення ворожими війсь­
ковими кораблями;

в) апеляції на рішення церковних судів. Оскільки юрис­
дикцію церковних судів було у 1857 р. радикально обмеже­
но, їхня юрисдикція обмежується справами, що стосуються
духівництва та церковних споруд. Найвищими церковними
судами с Церковний апеляційний суд Кентерберійської єпар­
хії і Канцлерський суд Йорка. Апеляції на рішення цих судів
подаються до Таємної ради. Хоч архієпископи та єпископи
не є членами Таємної ради, щоразу, коли Рада розглядає
церковну апеляцію, судові повістки надсилаються одному ар­
хієпископові або єпископові Лондона і чотирьом іншим єпис­
копам для участі як експерти-радники;

г) апеляції на внутрішні медичні суди. Таємна рада роз­
глядає апеляції осіб, прізвища яких викреслено з медичного
реєстру Комітетом з професійної етики Генеральної медичної
ради згідно із Законом від 1983 p.;

д) особливі питання. Крім своєї апеляційної юрисдикції,
у загальних рисах окресленої вище, Таємна рада іноді зо­
бов'язана консультувати монарха з питань права на його
прохання. Здійснюючи цю юрисдикцію, Судовий комітет да­
вав консультації з таких питань, як повноваження судців у