Окружні суди

За структурою федеральної судової влади Сполучені Штати та їхні території поділено на 94 судові округи. Штат не являє собою один такий округ. У найбільших за терито­рією та населенням штатах існує кілька округів, названих за їх географічним положенням (наприклад, Південний округ штату Нью-Йорк). Проте здебільшого судові округи не пере­тинають кордонів штатів.

І

У кожному окрузі існує окружний Федеральний суд Спо­лучених Штатів (англ. US District Courts). Ці 94 суди є ос­новними судами федеральної судової системи загальної

Див. таблицю 2.

юрисдикції. У кожному з них працює щонайменше двоє суд­дів, у багатьох випадках — чотири—вісім, а в найбільш на­селених округах — понад два десятки (наприклад, Півден­ний округ штату Нью-Йорк має 27 федеральних судів). Зва­жаючи на те, що кожний округ відповідає цілому штатові або більшій його частині, суд, як правило, проводить засідан­ня у кількох містах округу (наприклад, окружний суд Схід­ного округу штату Вірджинія, до якого належить східна половина штату, засідає в Ричмонді, Норфолку та Олек­сандрії).

Федеральний устрій США є причиною не тільки історич­них, а й функціональних особливостей федеральних і штат­них судів. Юрисдикція у системі американського судочин­ства означає обсяг справ, що їх згідно з повноваженнями має розглядати відповідний для певної території суд. Феде­ральні суди мають юрисдикцію над справами, які торкаються федеральної конституції та цивільних і кримінальних зако­нів, схвалених Конгресом США, що мають назву статутів і розповсюджуються на території всієї держави.

Федеральні окружні суди в основному діють як суди пер­шої інстанції, переважно розглядають справи, що стосуються федеральних законів. У таких справах позивач посилається на Конституцію, акт Конгресу або угоду. Більшість позовів, що грунтується на Конституції, апелює до чотирнадцятої по­правки щодо правильного ведення процесу та різних можли­востей захисту Тякі позови, як правило, подаються проти державних службовців, установ штатів та офіційних осіб міст і округів. Позивачі прагнуть грошової компенсації або відповідної судової постанови.

Позови, що грунтуються на федеральних статутах, зай­мають найбільше місце в діяльності федеральних судів. Знач­на кількість регулюючих статутів, прийнятих Конгресом за останнє десятиріччя, дає громадянам змогу позиватися не лише з порушень, які вони зазнали, а й з приводу можливих порушень. Статути регулюють широке коло проблем, серед яких умови праці, комунальні й житлові послуги, голосуван­ня, особиста небезпека, охорона здоров'я, фінансові опера­ції, засоби масової інформації, транспорт та охорона довкілля.

Численні позови до федеральних судів грунтуються на положеннях попередніх статутів. Федеральне законодавство охоплює таке коло справ, як-то: антитрестівські питання, ви-

94

Розділ II

Судова система США

95

 

робничі відносини, податки на прибуток, соціальне забезпе­чення та громадянські права. Різні статути передбачають і різні компенсації: у деяких справах суд присуджує відшкоду­вання збитків, в інших виноситься тільки судова постанова, а іноді те й те разом. Хоч закони штатів донині регулюють чимало аспектів приватного та повсякденного життя, дедалі більшої ваги набувають федеральні закони й у цій сфері.

Федеральні суди розглядають також справи стосовно до­говорів, послів, морського міністерства та питань юрисдикції у морських водах, спорів між двома штатами, а також спра­ви, в яких однією зі сторін є Сполучені Штати Америки.

Крім того, федеральні суди можуть розглядати справи, в яких позивач і відповідач живуть у різних штатах, а сума, що є предметом суперечки, перевищує 50 тис. доларів. Ос­таннє називається "юрисдикцією відмінностей" — метод, згідно з яким справу розглядає "нейтральний" федеральний суд. Майже в усіх таких справах верховенство має закон штату, і федеральний окружний суд у більшості випадків за­стосовує закон того штату, де він засідає. Є тільки два ви­нятки з правила, що регулює питання юрисдикції, пов'язані з різним громадянством сторін: федеральні суди не уповно­важені розглядати справи щодо сімейних стосунків (розлу­чення, суперечки про батьківські права тощо) та померлих осіб.

Хоч в окружному суді може бути кілька суддів, під час розгляду кожної справи головує один суддя. У цивільних справах з питань грошових компенсацій Конституція на ви­могу однієї зі сторін гарантує право на суд присяжних. Іноді за статутом таке право надається і в інших справах. Якщо сторони відмовилися від права на суд присяжних або таке право не надано Конституцією чи статутом, розгляд обста­вин та застосування закону покладається на суддю.

У федеральних окружних судах також можуть розгляда­тись в апеляційному порядку рішення судів з банкрутства (про це докладно буде викладено при аналізі діяльності суду про банкрутство), а також акти суддів-магістратів при феде­ральних окружних судах, які стосуються питань проведення підготовчого слідства і всіх заходів у зв'язку з цим.

Основний захист особи та власності регулюється кримі­нальними законами штатів. Злочини федерального рівня, тобто ті, що визначено актом Конгресу, належать до сфери

особливої уваги федерального уряду — торгівлі між штата­ми, національної безпеки, викрадення людей, шахрайства, зловживання поштою для злочинних цілей, пограбування банків, рекету та деяких злочинів, пов'язаних з наркотика­ми. Вони розглядаються тільки окружним федеральним су­дом. Кримінальні обвинувачення, за винятком правопору­шень, розглядає журі присяжних, якщо обвинувачений не відмовляється від цього права.

В окружних судах є підлеглі судові службовці, яких на­зивають федеральними суддями-магістратами. Компетенція цих службовців у федеральній судовій системі схожа на ком­петенцію судів обмеженої юрисдикції у судовій системі шта­тів. Утім, рішення суддів-магістратів вважаються рішеннями окружного, а не суду нижчої інстанції.