Актом Еварса ухвалив рішення про утворення проміжної ланки апеляційних судів між федеральними окружними судами і Верховним судом.
Одинадцять федеральних апеляційних округів організовано за принципом поділу території США на регіони, вони мають номери; до кожного з них належить кілька штатів. Так, четвертий округ охоплює штати Мериленд, Вірджинія, Західна Вірджинія, Північна Кароліна та Південна Кароліна. У кожному окрузі є свій регіональний апеляційний суд Сполучених Штатів (англ. Regional U. S. Courts of appeals). Крім цих округів, територія федерального столичного округу Колумбія (м. Вашингтон) є окремим дванадцятим апеляційним округом.
З цього поділу вбачається, що уряд США у питаннях єдності федеральної судової системи не дуже опікується суверенітетом штатів, на відміну від України, в якій судовий устрій жорстко прив'язаний до адміністративного устрою, більше того, підкреслює регіональні тенденції до якоїсь особливості, як наприклад, Верховний суд Криму, хоч його функції не відрізняються від будь-якого з обласних судів України.
Як видно, адміністративна територія суб'єкта американського Союзу збігається з територіальними межами судового апеляційного округу лише у столичному окрузі, що можна вважати, мабуть, даниною саме його столичному статусу.
Кількість суддів у кожному з дванадцяти апеляційних судів коливається від шести в першому судовому окрузі до днядцяти восьми у дев'ятому; найчастіше їх буває десять— п'ятнадцять. Незалежно від загальної кількості суддів, справи в апеляційних судах розглядаються засіданням у складі трьох суддів; ці трійки щомісяця змінюються. У разі виникнення суперечностей між рішеннями засідань з одного питання або з питань надзвичайної ваги, суд має повноваження заслухати (або повторно заслухати) справу "en bane" — за участю всіх суддів цього суду. Однак, Федеральний статут передбачає, що для апеляційного суду, який складається з понад п'ятнадцяти суддів, у цьому разі присутність усіх його членів не обов'язкова; потрібна кількість суддів встановлюється рішенням суду.
Діяльність дванадцяти апеляційних судів, організованих за адміністративним принципом, полягає здебільшого в розгляді апеляцій з приводу рішень окружних судів відповідних
судових округів. До юрисдикції цих судів віднесено апеляції на судові рішення федеральних окружних судів у цивільних і кримінальних справах, причому щодо кримінальних справ дозвільну апеляцію не передбачено. Виняток становлять лише певні цивільні справи, пов'язані з позовними претензіями до деяких федеральних агентств (якщо це не віднесено до спеціалізованих судів), апеляційна підсудність яких визначена Апеляційному суду федерального округу США. Крім того, до їх компетенції віднесено скарги на рішення, що їх прийняли різні федеральні агентства, у тому числі і службовці адміністративних структур, які мають право на прийняття квазі-судових рішень (їх ще називають адміністративними суддями). До таких федеральних агентств віднесено: міжштатні комерційні комісії (англ. Interstate Commerce Commission), податкові суди, комісії з питань забезпечення і обміну (англ. Secirities and Exchange Commission), національну комісію з трудових питань, федеральну торгову комісію та деякі інші. До юрисдикції цих судів належить також розгляд апеляцій на розпорядження деяких федеральних адміністративних установ: Національного управління трудових відносин, Комітету з цінних паперів та бірж, Федерального комітету торгівлі та Комітету з торгівлі між штатами. Таким чином, апеляційні суди приймають рішення з тих самих цивільних і кримінальних справ, що й окружні суди, а також перевіряють діяльність адміністративних установ.
Апеляційні суди США орієнтовно мають юрисдикцію розглядати справи в апеляційному порядку з таких підстав:
на остаточні судові постанови, рішення й накази; на проміжні судові накази й рішення, видані згідно з підпунктом 1121(г) розділу 11 Збірника законів США, які збільшують або зменшують періоди часу, зазначені в ст. 1121 зазначеного розділу;
з дозволу суду, на інші проміжні судові накази й рішення;
з дозволу суду, на проміжні судові накази й рішення суддів у справах про банкрутство, видані й винесені щодо справ і позовів, переданих суддям у справах про банкрутство на підставі ст. 157 Закону про суди у справах банкрутства. Апеляції за цим пунктом подаються лише до районного суду того судового району, де служить суддя у справах про банкрутство.
7—1-2347
Розділ II
Судова система США
Апеляція подається у той же спосіб, у який звичайно подають до апеляційних судів апеляції у рамках цивільного провадження на рішення окружних судів, і в терміни, передбачені ст. 8002 Правил провадження у справах про банкрутство. Апеляційні суди мають юрисдикцію щодо апеляцій на всі остаточні й заключні рішення та накази, винесені й видані із занесенням у відповідне провадження згідно з пунктами (а) й (б) ст. 158 Закону, що регулює діяльність вказаного суду з питань банкрутства.