До судів федеральної системи належить досить вже старий і унікальний Федеральний суд претензій США (англ. The United States Claims Court). Цю назву він дістав у 1994 p., а доти називався Претензійний суд США. Його первісну юрисдикцію було встановлено згідно з актом Конгресу від 24 лютого 1885 р. "для зняття тиску на Конгрес величезної кількості приватних векселів". За тих часів уряд звичайно користувався імунітетом щодо приватних позовів, який шпшочав можливість судової розв'язки. Сдина можливість, яка залишалась громадянинові, — це вносити приватний законопроект у власній справі на розгляд Конгресу. Численні групи громадян у такий спосіб намагалися виправляти заподіяні урядом кривди, що стало для Конгресу джерелом серйозних проблем. Таким чином, створення спеціального суду з метою забезпечити справедливість щодо зазначених позивачів було відображенням одного з основних демократичних принципів у державі вільних людей: уряд у спорах з приватними особами мусить бути справедливим. Мету створення Претензійного суду яскраво висловив свого часу Президент США А. Лінкольн: "Уряд має такий же обов'язок швидко встановлювати справедливість проти себе на користь своїх громадян, як і обов'язок робити те саме у спорах між окремими громадянами".
Судова система США |
Розділ II
Спочатку суд лише розглядав позови та готував для Конгресу рекомендації щодо вексельних справ. Потім згідно з актом від 3 березня 1863 р. Конгрес затвердив пропозиції Президента А. Лінкольна й надав цьому судові право у зазначених випадках виносити остаточний вердикт з правом апеляції до Верховного суду США.
Акт Такера 1887 р. значно розширив межі юрисдикції суду щодо видів позовів, а також додав йому обов'язки консультанта стосовно позовів, які надійшли до суду з Конгресу або з адміністрацій. Відповідно до акта від 4 лютого 1925 р. цей суд було реорганізовано шляхом утворення двох підрозділів: для розгляду справ за змістом і в порядку апеляційного оскарження.
Суд сьогоднішнього зразка Конгрес створив у 1982 p.; йому було передано функції Суду позовів. До складу суду входять шістнадцятеро регулярних і двоє старших суддів, один з яких головний. Усі судді призначаються Президентом на строк 15 років. Закони, ухвалені Конгресом, забезпечують цим суддям вищий судовий статус і незалежність, а також повну пенсію в кінці строку перебування на посаді, якщо Президент не поновлює їх на службі.