Порядок розгляду

Суддя у справах про банкрутство визначає на свій влас­ний розсуд або на своєчасно подане клопотання однієї із сто­рін, чи є провадження основним за ознаками цього пункту, чи воно іншим чином пов'язане зі справою відповідно до За­кону. Визначення, що провадження не є основним, не ро­биться лише на тій підставі, що на рішенні з його приводу може позначитися законодавство штату.

Окружний суд може постановити, щоб позови на цивіль­ні правопорушення із заподіянням особистої шкоди або позо­ви, пов'язані зі смертю в результаті протиправних дій, роз­глядалися в окружному суді, де слухається справа про бан­крутство, або в окружному суді округу, де виник позов, за­лежно від рішення окружного суду, де слухається справа про банкрутство.

Суддя у справах про банкрутство може розглянути по­зов, який не є основним, але в інший спосіб пов'язаний зі справою відповідно до розділу 11 Збірника законів США. В такому провадженні суддя у справах про банкрутство по­дає до районного суду пропоновані встановлені фактичні об­ставини і юридичні висновки, зроблені судом, а будь-який остаточний наказ чи рішення видається чи виноситься феде­ральним районним суддею із занесенням до відповідного провадження після розгляду запропонованих суддею у спра­вах про банкрутство встановлених фактичних обставин і висновків і після повторного перегляду питань, що їх будь-яка із сторін своєчасно і позитивним чином спростувала.

Окружний суд за згодою всіх сторін у справі може пере­дати позов, пов'язаний зі справою за розділом 11 Збірника законів США, судді у справах про банкрутство для його розгляду і винесення по ньому рішення, а також видання й винесення відповідних наказів і рішень із занесенням до від­повідного провадження з можливим їх переглядом відповід­но до ст. 158 розділу 28 Збірника законів США.

За наявності достатніх підстав окружний суд може вилу­чити цілком або частково будь-яку справу чи позов, передані

Розділ II

Судова система США

129

 

згідно з цією статтею, на свій власний розсуд чи на своєчас­но подане клопотання будь-якої із сторін. Окружний суд на своєчасно подане клопотання однієї із сторін вилучає таким чином позов, якщо суд встановить, що розв'язання справи вимагає взяття до уваги як розділу 11 Збірника законів США, так і інших законів США, які регламентують діяль­ність організацій та установ, що впливають на торгівлю між штатами.

Якщо право на розгляд справи судом присяжних поши­рюється на позов, який згідно з цим пунктом може бути роз­глянутий суддею у справах про банкрутство, суддя у спра­вах про банкрутство може провести судовий процес з при­сяжними, якщо районний суд спеціально призначив його здійснити таку юрисдикцію за позитивно висловленої згоди всіх сторін.

Рада судців округу створює апеляційну колегію у спра­вах про банкрутство у складі суддів у справах про бан­крутство районів округу, призначених радою судців відповід­но до підпункту (3), для розгляду й винесення рішень за зго­дою всіх сторін на апеляції, що згадані в підпункті (а) того ж нормативного акта, хіба що рада суддів дійде висновку, що:

— в окрузі недостатньо суддівських кадрів; або

— створення такої служби призвело б до непотрібних
зволікань або більших витрат з боку сторін.

Не пізніше ніж через 90 днів після свого рішення рада суддів подає Конференції судців США доповідь з фактичним обгрунтуванням такого рішення.

Рада суддів у будь-який час може переглянути своє рі­шення, згадане вище. На вимогу більшості окружних суддів округу, де утворено апеляційну колегію у справах про бан­крутство, подану після закінчення 1-річного періоду, почи­наючи від дня створення такої служби, рада суддів округу визначає наявність обставин для цього. Зі своєї власної іні­ціативи після закінчення 3-річного періоду, починаючи від дня створення згідно з п. (1) апеляційної колегії у справах про банкрутство, рада суддів округу може визначити наяв­ність обставин для перегляду рішень.

Якщо рада суддів дійде висновку про наявність однієї з цих обставин, вона може передбачити закінчення апеляцій­ного провадження у справах, які на той час перебувають на

розгляді такої служби, і про організоване припинення її пов­новажень.

За наявності санкції Конференції судців США, ради суд­дів двох або більше округів можуть створити об'єднану апе­ляційну колегію у справах про банкрутство у складі судців у справах про банкрутство від районів у межах округів, для яких така колегія створюється, для розгляду й прийняття рі­шень, за згодою всіх сторін, з апеляцій, вказаних у п. (а) за­значеної статті.

Апеляція, яка має розглядатися згідно з цим пунктом, розглядається трьома членами апеляційної колегії у справах про банкрутство, за тим винятком, що член цієї служби, призначений згідно зі ст. 152 цього Закону у район, де пода­но таку апеляцію, не може її розглядати.

Апеляції не можуть розглядатися згідно з цим пунктом членами апеляційної колегії у справах про банкрутство, як­що районні судді округу, де подано апеляції, не уповнова­жать цю службу більшістю голосів розглядати й виносити рі­шення з апеляцій, поданих у цьому районі.

Кожна апеляція розглядається трьома суддями апеляцій­ної колегії у справах про банкрутство, створеної у зазначе­ному порядку, хіба що:

— апелянт вирішить у момент подання апеляції;

— будь-яка інша сторона вирішить, не пізніше ніж через
ЗО днів після вручення сповіщення про апеляцію,

Розгляд такої апеляції має відбуватися у районному суді.