Розділ І


Судова система Великої Британії



 


повноваження в певних сферах, зокрема тепер вони розгля­дають справи про розлучення без участі адвокатів.

Друге обмеження юрисдикції судів має географічний ха­рактер. Юрисдикція судів графств є місцевою за своєю при­родою з тим, щоб між позовом та округом суду графства, в якому розглядається цей позов, був якийсь об'єднуючий чинник.

Юрисдикція суду графства поширюється лише на округ, де він розміщений, тому повинна існувати певна колізійна прив'язка справи до округу. Сьогодні у країні налічується 400 судів графств, які з метою ефективного управління об'­єднуються в судові округи, кожним з яких керує один або кілька суддів. До кожного із судових округів графства має бути призначений щонайменше один окружний суддя. На практиці цими судами часто керують реєстратори (судові розпорядники); їх призначають з числа соліситорів зі стажем не менше семи років. Великі за територією судові округи графств можуть бути поділені на районні округи, в яких районних суддів призначають з числа осіб, які належали до реєстраторів.

Нагляд за адміністративною справою у суді здійснює ок­ружний суддя, з досвідом у галузі юриспруденції щонаймен­ше сім років; нерідко він обіймає посаду керівника місцевої судової канцелярії Високого суду. Районний суддя має обме­жену юрисдикцію у розгляді справ, на які йому може бути подана апеляція.

Кожен суд проводить свої засідання не рідше ніж кілька разів на місяць. Справи розглядаються окружними суддями чи рекордерами, як правило, одноособове або навіть судом присяжних (максимум вісім осіб), якщо суддя задовольнить про це клопотанням будь-якої сторони.

Суддя графств має апеляційні права щодо рішень район­ного судді. Не всі рішення суду графств підлягають апеляцій­ному оскарженню. За певних умов суд графства може пода­вати апеляцію до Апеляційного суду, апеляцію щодо справ про банкрутства слід подавати до Канцлерського відділення Високого суду. Апеляційна скарга може бути подана лише за згодою суду, який виніс апеляційне рішення, і тільки з пи­тань права або допустимості доказів, але аж ніяк не з питань факту. У цій частині рішення вважається остаточним.