Вершину федеральної судової піраміди становить Верховний суд Сполучених Штатів — єдиний суд, спеціально передбачений Конституцією. Законодавчі акти Конгресу встановлюють кількість його членів та юрисдикцію в межах юрисдикції, зафіксованої ст. III Конституції.
Від середини XIX ст. й донині суд складається з дев'яти членів, один з яких призначається Верховним суддею Сполу-
чених Штатів. Верховний суд США розміщений у Вашингтоні, поряд з Капітолієм. Щороку суд починає роботу в перший понеділок жовтня і закінчує, як правило, наприкінці червня.
Процедура виборів членів Верховного суду є одним з прикладів того, як працює принцип поділу влади, який ще називають системою "стримувань та противаг".
Верховного суддю та членів Верховного суду призначає Президент. Це повноваження має велике значення з огляду на той значний вплив, що його справляють рішення суду на правну систему й суспільство загалом. Водночас творці Конституції подбали про те, щоб Президент міг призначати тільки кваліфікованих суддів, які це довели спеціальній суддівській комісії та загалу юристів, які акумульовані у представницькому органі американського народу; а також, щоб Президент не міг звільняти тих, з рішеннями яких він не згоден. З цієї ж причини ніхто не може стати членом Верховного суду без санкції верхньої палати Конгресу — Сенату Сполучених Штатів. Сенат же у свою чергу не може дати відповідної санкції, не пересвідчившись у високій кваліфікації претендента. Суддя, призначений на посаду члена Верховного суду, не може бути увільнений ні Президентом, ні Конгресом без поважних причин; ніхто також не має права зменшити його оклад. Верховний суддя та члени суду обираються по-життєво. Приймаючи рішення, вони не повинні брати до уваги політичні погляди представників інших гілок влади.
Все це гарантує незалежність судової влади.