Верховний суд має повноваження переглядати будь-які рішення федеральних апеляційних судів. Його юрисдикція поширюється також на рішення вищих судів штатів, але лише з питань федерального законодавства. Функція перегляду справ судів штатів та федеральних судів робить становище Верховного суду в американській системі судочинства відносно винятковим.
За нечисленними винятками, юрисдикція Верховного суду є вибірковою. Сторони процесу подають до суду петицію з проханням заслухати справу та винести рішення з її обставин. Суд вирішує на свій розсуд, чи слід задовольнити це прохання, використовуючи "правило чотирьох". Якщо четверо з дев'ятьох членів суду дають згоду на так зване certiorari — витребування судом вищої інстанції справи з нижчої інстанції, то її приймають до розгляду. У протилежному разі петиція відхиляється, й чинним залишається рішення нижчої и
суду.
Відмова Верховного суду надати certiorari не означає, що нижчий суд виніс правильне рішення з обставин справи, а тільки те, що суд не приймає до розгляду правну проблему, яка лежить у підґрунті справи, принаймні на цей час. Таке може статися через перевантаженість Верховного суду, неважливість проблеми, порушеної у справі, неясний виклад її обставин або бажання суду дочекатися подальшого розгляду проблеми в інших судах, щоб мати змогу ознайомитися з аргументами інших суддів.
Якщо згоду на certiorari дано, справа призначається до слухання. Протилежні сторони подають письмові виклади справи, адвокати усно аргументують свої позиції перед повним складом суду, а справа вирішується письмовим свідчен-