Судоаа система США

 

довідників про жителів міста, телефонні довідники, дані пе­репису населення.

Список присяжних для того чи іншого суду складають за його дорученням шерифи, констеблі, судові клерки та їхні помічники. Як правило, кількість викликаних присяжних більша, ніж потрібно, бо деякі з них можуть бути відведені, а для великих справ необхідно мати й запасних присяжних. Для слухання конкретної справи зі сформованої таким чи­ном групи клерк відбирає методом жеребкування відповідну кількість кандидатів, включаючи й запасних, бо можливі від­води і самовідводи.

Слід зазначити, що прокурор і адвокат мають право на безліч мотивованих, а до того ще й на чотири немотивовані відводи, так би мовити, за власною примхою.

Про мотивований відвід рішення виносить суддя, а відвід немотивований для нього обов'язковий. За відмову без по­важних причин з'явитися до суду, а також за подання не­правдивих відомостей з метою ухилитися від участі в журі винному загрожує штраф або тюремне ув'язнення на строк до трьох днів, або те й друге разом.

До складу малого журі входить дванадцять присяжних, у судах деяких штатів — шість. Скорочення кількості присяж­них можливе й за згодою сторін.

Відібрані для розгляду конкретної справи присяжні дають присягу, зміст і форма якої встановлена законодав­ством. Вони беруть на себе зобов'язання діяти справедливо, не розголошувати таємницю кімнати нарад і винести спра­ведливе рішення.

Між судами присяжних у кримінальному і цивільному судових процесах є деякі відмінності, які варто розглянути.

Окружні федеральні суди і суди загальної юрисдикції у штатах розглядають за участю присяжних найзначніші кри­мінальні справи. Процедура вирішення кримінальних справ у суді присяжних складається з таких основних етапів: пред'явлення обвинувачення, формування лави присяжних (малого журі), дослідження доказів і промови сторін; напут­нє слово судді присяжним, вердикт присяжних, резолюція і вирок судді.

Якщо підсудний не визнав себе винним, суддя дає йому деякий час (як правило не менше двох діб) на підготовку до судового розгляду. Після закінчення цього строку суд при-

ступає до формування лави присяжних малого, або судово­го, журі. Підсудний може відмовитися від суду присяжних, якщо йому не загрожує смертна кара або інше суворе пока­рання. Такі відмови трапляються досить часто. За участю присяжних розглядається лише близько 10 відсотків кримі­нальних справ.

Присяжні не беруть безпосередньої участі в дослідженні доказів; вони лише спостерігають за ним та за аргументами й висновками промовців обох сторін.

Після закінчення судового розгляду суддя звертається до присяжних з напутнім словом. У ньому він дає вказівку від­носно правових норм, що їх належить застосувати в даній справі, й пояснення щодо достовірності та значення доказів, які, на його думку, необхідні для правильного вирішення справи.

Вислухавши напутнє слово судді, присяжні під наглядом судового пристава йдуть до кімнати для нарад, куди мають право взяти письмові й речові докази та письмові інструкції судді.

Обвинувальний або виправдувальний вердикт оголо­шується публічно. У справах про злочини, за які передбаче­но смертну кару, він має виноситись одноголосно. В інших справах вимагається більшість у 5/6, 2/3 і т. д. голосів, за­лежно від тяжкості злочину. Вердикт присяжних стає дій­сним лише тоді, коли він приймається суддею й заноситься до протоколу судового засідання. Суддя має право запропо­нувати присяжним повторно обговорити лише обвинуваль­ний вердикт.

У деяких штатах присяжні вирішують питання не лише про вину, а й про міру покарання.

Слід зазначити ще одну особливість суду присяжних у кримінальному процесі. До органів розслідування у США на­лежить також коронер. Ця посадова особа встановлює при­чини смерті в тих випадках, коли вони невідомі або коли є підстави припускати, що смерть була насильницькою. Коро­нер проводить розслідування за участю присяжних, число яких установлено процесуальним законодавством штатів. Якщо в межах округу виявлено труп, коронер попередньо ог­лядає його, а потім скликає присяжних з числа місцевих жи­телів, які беруть участь в огляді й допиті свідків. Якщо коро­нер і присяжні не можуть визначити причину смерті, вони