Розділ II

Зазначене резюме, вміщене у п. 1 Правил, звісна річ, обумовлюється філософією прецедентного права і спонукає суди під час користування положеннями цього нормативного документа орієнтуватися на них не як на формальний обов'язок, що притаманне нормам кодифікованої системи права, а застосовувати творчо, розглядаючи їх як допомогу в реалізації ролі суду, яка випливає зі змісту ст. III Конституції США.

Головний чинник цієї ролі — бути арбітром у стосунках між суб'єктами судового провадження і пам'ятати про верхо­венство права у правозастосовній діяльності, тлумачачи нор­ми формального правового документа якраз у напрямі реалі­зації верховенства права або, як висловлюються американці, діяти на допомогу правосуддю. Отже, текст самих Правил націлює осіб, які їх застосовуватимуть, на використання їх як допоміжної функції до тих положень, що безпосередньо містяться в нормах Конституції щодо прав особи, статусу і функціонального завдання інституцій судової влади. Втім, такий висновок аж ніяк не знижує змістовної вартості зазна­чених норм, бо вони залишаються найважливішим правовим актом, що регламентує і регулює діяльність судів, їх служ­бовців і сторін у судовому процесі цієї країни.

Цивільний процес починається з подання позову до суду. Загальні положення, що стосуються регламентації вимог до заяв сторін (позивача і відповідача), викладено у п. 8 Пра­вил. Ці вимоги необхідно розглядати як процедурні положен­ня, саме з них і починається процес забезпечення і гаранту­вання прав громадян у суді. Заява, що містить позов про су­довий захист чи початковий позов, відповідний, перехресний позови чи позов до третьої сторони, має складатися зі:

1) стислого і зрозумілого викладу підстав юрисдикції су­
ду; якщо ж юрисдикція суду щодо цього питання вже існує,
то в позові не обов'язково її обґрунтовувати знову (преце­
дентна преюдиціальність);

2) стислого і зрозумілого викладу змісту позову, що під­
тверджував би право заявника на засоби судового захисту;

3) вимоги судового рішення, що забезпечило б судовий
захист, якого домагається заявник від держави.

Може виникнути необхідність у кількох засобах судового захисту одночасно, і всіх їх слід зазначити в позові.


Всі факти в заяві мають бути "«кладе» зрозуміло. Не обов'язково дотримуватися певних

форм заяви чи клопотання. . викласти свої за-

Ф Сторона-відповідач повинна чітко І ясно ^^^ чи

перечення щодо кожного з ^ш^* позивач. Якщо у

спростувати факти, що їх висуває ' сторон мування

сторони-відповідача достатньо ^1^*ь Увити про

думки про неправдивість фактів, то *™* Спростування по-

це і така заява матиме силу «n^J^ "'адвокат має намір

винні відповідати сутності фактів^ Икш . д ня до фак.

спростувати тільки частину Фактів чи заст -Г > ^ ^

тів, то йому слід чітко визначити яш са Ф ^ ^ спро

вими, І спростувати Інші факти. Нкш^.^ він може запе-

стовувати зразу всі Фак™. П°ПЄРЄД!^\ГКТИ позову частково

речити і спростувати деякі факти чи пУ"КТоу факти чи

чи заперечити разом усі сумнівні на йог ду j ^ ад_

пункти позову, крім тих, що їх він визнає . f СТОСуються

воката спростувати всі факти, 3OKP*M* " ' загальним запе-

основ юрисдикції суду, він може 3Р°биТппавил

реченням відповідно до положень п. ІІР заперечень

Позивач має можливість подати заяву щ викла.

відповідача до позову. У такій ^поз^П^ву угоду

сти стверджувальну згоду, « ^жа«ня Уд ^ебе ризик їх відхи-

щодо наявних заперечень або взяти ; на F відоо.

лення; вказати на можливу нсдбалігть ш °д відача через

відача; дати згоду на nP™HHe"f^rL3H4Horo примушу-

бідність, випадки застосування до ньою ^ викласти

вання і позбавлення права посилатися ^ Ф™^, шах.

відмову в зустрічному задоволенні, в^ j зазначити

райства чи протизаконність у *ях ^зволікання з подан-

розміри завданої шкоди; обгрунтувати я оп.

ням зустрічного позову; дати свій дозвіл «« BWCTP

лати ^звільнення від компенсаційної пен, ж*^ ^

res judicata, тобто, що він вважає справу ^ на за.

вач у такій заяві може оцінити посила^ЯНу } викласти за-

кон L вчинення останнім дії з .метою обману, , «

перечення, а також решту доказів, які син

чення щодо позову. пмчня па заперечення

Якщо сторона-позивач помилково визнала зал р щодо позову як зустрічний позов чи навпаки, то суд,