Закон України ПРО ОПЛАТУ ПРАЦІ
(Відомості Верховної Ради (ВВР), 1995, № 17, ст.121)
(Вводиться в дію Постановами ВР № 144/95-ВР від 20.04.95, ВВР, 1995, № 17, ст. 122;
№ 49/96-ВР від 20.02.96, ВВР, 1996, № 9, ст. 45; № 50/97-ВР від 06.02.97, ВВР, 1997, № 12, ст. 106)
(Із змінами, внесеними згідно із Законами
№ 20/97-ВР від 23.01.97, ВВР, 1997, Mil, cm. 89;
№ 1766-ПІ (1766-14) від 01.06.2000, ВВР, 2000, № 35, ст.288;
№ 2056-ІП (2056-14) від 19.10.2000, ВВВ-, 2000, № 50, ст.436;
№ 96IV (96-15) від 11.07.2002, ВВР, 2002, № 41, cm. 294;
№ 1086IV(1086-15) від 10.07.2003,ВВР, 2004, № 5,ст.34;
№ 1096IV(1096-15) від 10.07.2003,ВВР,2004, № 6, ст.38;
№ 2103IV (2103-15) від 21.10.2004, ВВР, 2005, № 2, ст.31;
№ 2190-IV (2190-15) від 18.11.2004, ВВР, 2005, № 4, ст.92;
№ 3448IV (3448-15) від 21.02.2006, ВВР, 2006, М 27, ст.231)
Цей Закон визначає економічні, правові та організаційні засади оплати праці працівників, які перебувають у трудових відносинах, на підставі трудового договору з підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності та господарювання (далі — підприємства), а також з окремими громадянами та сфери державного і договірного регулювання оплати праці і спрямований на забезпечення відтворювальної і стимулюючої функцій заробітної плати.