Поряд із прийняттям вищезгаданих нормативно-правових актів в Україні велася робота з підготовки Конституції незалежної України. Основними віхами конституційного процесу в Україні після здобуття нею незалежності були: створення конституційних комісій та їхніх робочих груп, що протягом 1991 – 1996 рр. Підготували та розглянули кілька проектів Конституції України; укладення в червні 1995 р. Верховною Радою України й Президентом України Конституційного договору, який діяв до прийняття нової Конституції України.
Конституцію України було прийнято Верховною Радою України на п’ятій сесії 28 червня 1996 р. цей день тоді ж було проголошено державним святом українського народу, оскільки Конституція є Основним Законом держави, який визначає та закріплює підвалини всього суспільного життя, статус людини й громадянина, основи організації та принципи діяльності державного апарату України.
Конституція України складається з преамбули та 15 розділів (161 статті). У преамбулі Конституції проголошено, що Конституція України приймається Верховною Радою “від імені Українського народу”, що складають “громадяни України всіх національностей”, що її основою є здійснення “українською нацією, усім Українським народом права на самовизначення”. У преамбулі зафіксовано завдання забезпечення в Україні прав і свобод, гідних умов життя людини, зміцнення громадянської злагоди, розвитку та зміцнення демократичної, соціальної, правової держави.