Територія - одна з основних ознак держави, яка означає простір, на який поширюються суверенітет і влада держави. Під територією розуміється сухопутна її частина, водні і повітряні простори над ними.
Конституція у IX розділі регламентує питання територіального устрою. Норми цього розділу складають один із найважливіших правових інститутів конституційного права України. Територіальний устрій України - це обґрунтований її завданням і функціями поділ території держави на певні адміністративно-територіальні одиниці, відповідно до яких будується система державних органів та органів місцевого самоврядування з метою забезпечення комплексного економічного і соціального розвитку території.
Конституція встановлює, що територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Питання про зміну території України вирішуються виключно всеукраїнським референдумом (ст. 73 Конституції України). Державна територія України включає в себе сушу, надра, води, повітряний простір над ними.
Суверенітет України поширюється на всю її територію. Територіальне верховенство - це повнота й незалежність влади держави в межах її території. Держава повинна розпоряджатися територією тільки в інтересах населення.
Відповідно до IX розділу “Територіальний устрій України” Конституції України формулюються його основні засади (ст. 132):
1. Державна територія є єдиною та цілісною, такою, яка поєднана єдиною політичною, економічною і правовою системами, єдиною системою державної влади (законодавчих, виконавчих, судових і контрольно-наглядових органів);
2. Поєднання централізації і децентралізації у здійсненні державної влади, що забезпечує поєднання й врахування загальнодержавних і регіональних інтересів;
3. Збалансованість соціально-економічного розвитку регіонів, посилення їхньої інтеграції, зближення, поступове вирівнювання соціально-економічного життя;
4. Врахування історичних, економічних, екологічних, географічних і демографічних особливостей, етнічних і культурних традицій регіонів.