Цивільне право- це система правових норм, які регулюють особисті немайнові та майнові відносин: засновані на юридичній рівності, вільному воле виявленні, майновій самостійності їх учасників.
Майнові відносини – це правові відносини, що пов’язані з незалежністю, набуттям, володінням, користуванням і розпорядженням майном.
Особисті немайнові відносини виникають завдяки здійсненню особою її прав та свобод щодо немайнових благ.
Джерелами цивільного права є: Конституція України, Цивільний кодекс України, закони України, акти Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, нормативні акти інших органів державної влади України та Автономної Республіки Крим, міжнародні та цивільно-правові договори.
Основним джерелом цивільного права є Цивільний кодекс України (далі - ЦК України), прийнятий 16.01.2003 р., що набирає чинності з 01.01.2004 р. Кодекс складається із шести книг, які поділяються на розділи, підрозділи та глави: Книга перша: Загальні положення. Книга друга: Особисті немайнові права фізичної особи. Книга третя: Право власності та інші речові права. Книга четверта: Право інтелектуальної власності. Книга п'ята: Зобов'язальне право. Книга шоста: Спадкове право.
Цивільний кодекс визначає загальні засади цивільного законодавства, зокрема: неприпустимість свавільного втручання у сферу особистого життя людини; неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, установлених Конституцією та законами України; свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; судовий захист цивільних прав та інтересів; справедливість, добросовісність та розумність.