В юридичній літературі право розглядають як загально соціальне явище як волевиявлення держави – юридичне явище.
Ознаками права є:
1) нормативність;
2) вираження права в законах та інших джерелах права, встановлюються державою;
3) державне забезпечення;
4) право - міра свободи людини, критерій її поведінки у суспільстві;
5) загальнообов'язковий характер.
Отже, право слід розглядати як єдину, юридичне цілісну внутрішньо узгоджену систему загальнообов'язкових норм поведінки встановлених чи санкціонованих державою з метою регулювання суспільних відносин.
Функції права - це основні напрямки його впливу на суспільну поведінку суб'єктів права. Призначення функцій полягає в тому щоб визначити роль права у громадянському суспільстві з позиції його впливу на суспільні відносини між людьми.
Функції права поділяються на загально соціальні (інформативна, виховна, управлінська, пізнавальна, оцінна) та спеціальні (регулятивна та захисна).
Регулятивна здійснюється шляхом владного правового впливу з метою забезпечення суспільного правового порядку, що ґрунтується на чинних нормах права.
Захисна характеризується застосуванням примусових засобів із метою реалізації порушених прав і свобод, власності, суспільних об’єднань громадян, охорони суспільства в цілому.
Принципи права – це закріплені у праві вихідні нормативно-керівні положення, що характеризують його зміст, основи, зазначені в ньому закономірності суспільного життя.
У сучасній юридичній літературі визначають принципи демократизму, законності, гуманізму, рівності всіх перед законом, взаємної відповідальності держави та особи тощо. Розрізняють також загально правові, міжгалузеві, галузеві принципи та принципи інститутів права.