Шлюб - це сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану.
СК України визначає загальні засади укладання шлюбу. Ним визначені наступні положення:
1) згода осіб, які одружуються, і досягнення ними шлюбного віку. Шлюбний вік установлюється у 18 років для чоловіків і в 17 років - для жінок.
2) Кодексом визначені категорії осіб, шлюб між якими заборонений. Так відповідно до ст. 26 СК України, у шлюбі між собою не можуть перебувати особи: які є родичами по прямій лінії споріднення; рідні брат і сестра; двоюрідні брат та сестра, рідні тітка, дядько та племінник, племінниця.
Особи, які вступають у шлюбні відносини, мають право: бути взаємно обізнаними про стан здоров'я один одного (Ст. 30 СК України ); вибору прізвища (одного із подружжя, збереження свого або приєднання до свого прізвища другого з подружжя); вирішувати питання про місце проживання; вибору занять, професії; спільно вирішувати питання життя та виховання дітей та ін.
Заява про реєстрацію шлюбу подається жінкою та чоловіком до будь-якого державного органу реєстрації актів цивільного стану за їхнім вибором особисто. Якщо реєстрація шлюбу у визначений день не відбулася, заява про реєстрацію шлюбу втрачає чинність через три місяці від дня її подання.
Орган державної реєстрації актів цивільного стану зобов'язаний ознайомити осіб, які подали заяву про реєстрацію шлюбу, із їхніми правами та обов'язками як майбутніх подружжя і батьків та попередити про відповідальність за приховання перешкод до реєстрації шлюбу.
Ст. 31 СК України дає визначення поняття заручин і заручених. Так, зарученими вважаються особи, які подали заяву про реєстрацію шлюбу. Заручини не створюють обов'язку вступу до шлюбу. Особа, яка відмовилася від шлюбу, зобов'язана відшкодувати іншій стороні затрати, що були нею понесені у зв'язку з приготуванням до реєстрації шлюбу та весілля.
Шлюб реєструється через один місяць від дня подання особами заяви про реєстрацію шлюбу. За наявності поважних причин керівник державного органу реєстрації актів цивільного стану дозволяє реєстрацію шлюбу до закінчення цього строку. У разі вагітності нареченої, народження нею дитини, а також якщо є безпосередня загроза для життя нареченої або нареченого, шлюб реєструється у день подання відповідної заяви.
Шлюб реєструється у приміщенні державного органу реєстрації актів цивільного стану. Разом із тим, ст. 33 СК України дозволяє реєстрацію шлюбу за заявою наречених в урочистій обстановці в іншому місці.
Шлюб є підставою для виникнення прав та обов'язків подружжя.
СК України визначає окремі випадки, в яких шлюб може бути визнаний недійсним. Так, недійсним визнається шлюб: зареєстрований з особою, яка одночасно перебуває в іншому зареєстрованому шлюбі; зареєстрований між особами, які є родичами прямої лінії споріднення, а також між рідними братом і сестрою; зареєстрований з особою, яка визнана недієздатною.
СК України розмежовує випадки, при яких шлюб обов'язково визнається або може визнаватися недійсним за рішенням суду. Так, шлюб визнається недійсним за рішенням суду: якщо він був зареєстрований без вільної згоди жінки або чоловіка; у разі його фіктивності.
Згідно зі ст. 40 СК України, шлюб також може бути визнаний недійсним за рішенням суду, якщо він був зареєстрований: між усиновлювачем та усиновленою ним дитиною з порушенням вимог, установлених СК України; між двоюрідними братом та сестрою; між тіткою (дядьком) та племінником (племінницею); з особою, яка приховала свою тяжку хворобу або хворобу, небезпечну для іншого з подружжя і їхніх нащадків; з особою, яка не досягла шлюбного віку, і якій не було надано права на шлюб.
Законодавством передбачений такий порядок припинення шлюбу:
1. Унаслідок смерті одного з подружжя або визнання його померлим.
2. Унаслідок розірвання шлюбу: органами державної реєстрації актів цивільного стану або за рішенням суду.
Органами державної реєстрації актів цивільного стану шлюб припиняється за такими підставами: 1) за заявою подружжя, яке немає дітей; 2) за заявою одного з подружжя, якщо інший із подружжя: визнаний безвісно відсутнім, визнаний недієздатним, засуджений за вчинення злочину до позбавлення волі на строк не менш як на 3 роки.
За рішенням суду шлюб припиняється за такими підставами: 1) за спільною заявою подружжя, яке не має дітей; 2) за позовом одного з подружжя.
Згідно зі ст. 110 СК України, позов про розірвання шлюбу не може бути поданий під час вагітності дружини та протягом 1 року після народження дитини, крім випадків, коли один із подружжя вчинив протиправну поведінку, яка містить ознаки злочину щодо другого з подружжя або дитини. Чоловік, дружина мають право подати позов про розірвання шлюбу в період вагітності дружини, якщо батьківство зачатої дитини визнане іншою особою, а також до досягнення дитиною 1 року, якщо батьківство щодо неї визнане іншою особою, або за рішенням суду відомості про чоловіка як батька дитини виключено з актового запису про народження дитини.
Особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Розірвання шлюбу, здійснене за рішенням суду, має бути зареєстроване в державному органі реєстрації актів цивільного стану, за заявою колишньої дружини або чоловіка. Розірвання шлюбу засвідчується Свідоцтвом про розірвання шлюбу, зразок якого затверджує Кабінет Міністрів України.
Після розірвання шлюбу та одержання Свідоцтва про розірвання шлюбу особа має право на повторний шлюб.
Жінка та чоловік, шлюб між якими було розірвано, мають право подати до суду заяву про поновлення їхнього шлюбу за умови, що жоден із них не перебував після цього у повторному шлюбі.