Приватизація державного житлового фонду

 

Приватизація державного житлового фонду - відчуження квартир (будинків) та належних до них господарських споруд і приміщень державного житлового фонду на користь громадян України.

Метою приватизації державного житлового фонду є створення умов для здійснення права громадян на вільний вибір способу задоволення потреб у житлі, залучення громадян до участі в утриманні й збереженні існуючого житла та формування ринкових відносин.

Об'єкти приватизації: квартири багатоквартирних будинків та одноквартирні будинки, які використовуються громадянами на умовах найму; незаселені квартири, частини будинків, одноквартирні будинки після закінчення їх будівництва, реконструкції, ремонту та поточного звільнення.

Способи здійснення приватизації:

1) безоплатна передача громадянам квартир із розрахунку санітарної норми 21м2 загальної площі на наймача і на кожного члена його сім'ї та додатково 10 м2 на сім'ю;

2) продаж надлишків загальної площі квартир (будинків) громадян України, що мешкають в них або перебувають в черзі потребуючих поліпшення житлових умов.

За громадянами, які не виявили бажання приватизувати житло, у якому вони мешкають, залишається чинний порядок отримання й користування житлом на умовах найму.

При здійсненні приватизації державного житлового фонду всі громадяни України одержують і використовують житлові чеки - приватизаційні папери.

Не підлягають приватизації: квартири-музеї; квартири (будинки), розташовані на територіях закритих військових поселень та біосферних заповідників, національних парків, ботанічних садів, музеїв-заповідників; кімнати в гуртожитках; квартири (будинки), які перебувають в аварійному стані; квартири (кімнати, будинки), віднесені в установленому порядку до числа службових, а також квартири (будинки), розташовані в зоні безумовного (обов'язкового) відселення, забрудненій унаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.