Кримінальне право - це система правових норм, які визначають основи і принципи кримінальної відповідальності, встановлюють, яка суспільна дія є злочином і яке покарання може бути застосоване до особи, котра його вчинила.
Завдання кримінального права: охорона суспільного ладу України, його політичної і економічної систем, захист державного суверенітету від злочинних посягань; забезпечення захисту життя, здоров'я, честі і гідності громадян, їх конституційних прав і свобод; захист власності, громадського порядку, довкілля; викорінювання усіляких порушень правопорядку і, перш за все, злочинів; забезпечення миру й безпеки людства; усунення причин, що породжують злочини.
Основним джерелом кримінального права є Кримінальний кодекс України (далі за текстом — КК України), який прийнятий 05.04.2001 р. і набрав чинності 01.09.2001 р. Він складається із Загальної та Особливої частини.
У Загальній частині представлено норми загального значення, зокрема щодо поняття самого злочину, його ознак, дії КК України у просторі та часі, класифікації та підстав кримінальної відповідальності, кримінального покарання та його видів, призначення покарання та звільнення від нього тощо.
Особлива частина КК України визначає відповідальність за конкретні види злочинів.
КК України діє відносно певного кола осіб, у певних просторових та часових межах. Так, згідно зі ст. 4 КК України злочинність і караність діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час учинення цього діяння. Закон про кримінальну відповідальність, який скасовує злочинність діяння або пом'якшує кримінальну відповідальність, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, що вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість. Закон про кримінальну відповідальність, що встановлює злочинність діяння або посилює кримінальну відповідальність, не має зворотної дії у часі.
У відповідності до ст. 6 КК України особи, які вчинили злочини на території України, підлягають кримінальній відповідальності за КК України. Злочин визнається вчиненим на території України, якщо його було почато, продовжено, закінчено або припинено на території України, а також, якщо його виконавець або хоча б один із співучасників діяв на території України.
Ст. 7 КК України визначено, що громадяни України та особи без громадянства, що постійно проживають в Україні, які вчинили злочини за її межами, підлягають кримінальній відповідальності за КК України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно зі ст. 8 КК України, іноземці або особи без громадянства, що не проживають постійно в Україні, які вчинили злочини за її межами, несуть в Україні відповідальність у випадках, передбачених міжнародними договорами, або якщо вони вчинили особливо тяжкі злочини проти прав і свобод громадян України або інтересів України.
Разом із тим, ст. 25 Конституції України встановлює, що громадянин України не може бути виданий іноземній державі. Це правило поширюється і на ті випадки, коли іноземна держава хоче покарати українського громадянина за вчинений на її території злочин. Видача з цією самою метою іноземців чи осіб без громадянства може мати місце, якщо вона передбачена відповідними міжнародними договорами.