Злочин - передбачене Кримінальним кодексом України суспільне небезпечне провинне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину.
Не є злочином дія або бездіяльність, яка хоча формально і містить ознаки будь-якого діяння, передбаченого КК України, але через малозначущість не становить суспільної небезпеки, тобто не заподіяла і не могла заподіяти істотної шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі (ст. 11 КК України).
Злочин характеризують такі ознаки: суспільна небезпечність діяння; кримінальна протиправність; провинність; кримінальна караність.
Залежно від ступеня тяжкості розрізняють такі категорії злочинів:
1 невеликої тяжкості - за які передбачене покарання позбавленням волі на строк не більше двох років, або інше, більш м'яке покарання середньої тяжкості - за які передбачене покарання позбавленням волі на строк не більше п'яти років;
2 тяжкі злочини - за які передбачене покарання позбавленням волі на строк не більше десяти років;
3 особливо тяжкі злочини - за які передбачене покарання позбавленням волі на строк понад десять років або довічного позбавлення волі.
Склад злочину - це сукупність передбачених кримінальним кодексом ознак, які визначають суспільно-небезпечне діяння як злочин.
Елементи складу злочину:
1. Об'єкт злочину - те, на що спрямований злочин: власність, майнові та немайнові права, свободи й обов'язки громадян;
2. Суб'єкт злочину - фізична осудна особа, яка вчинила злочин (нею можуть бути громадяни України, іноземці, особи без громадянства, що досягли 16, в окремих випадках 14 років);
3. Об'єктивна сторона злочину - зовнішня форма злочинної діяльності, яка піддається спостереженню, оцінці. Включає: суспільне небезпечне діяння; злочинний наслідок діяння; причинний зв'язок між ними; спосіб вчинення діяння; місце, час, знаряддя й засоби вчинення злочину.
4. Суб'єктивна сторона злочину: провина - наявність в особи психічного ставлення до дії або бездіяльності у формі умислу або необережності.
Форми вини:
1 умисел: прямий; непрямий;
2 необережність: злочинна недбалість; злочинна самовпевненість.
Мета злочину - це прагнення особи, яка вчиняє суспільне небезпечне діяння, досягти його злочинного результату.
Мотив злочину - це внутрішні процеси, що відображаються у свідомості особи і спонукають її вчинити злочин.
Стадії вчинення злочину - це певні етапи готування й здійснення навмисного злочину, що різняться характером дій на кожному етапі.
З огляду на стадії вчинення, розрізняють злочини:
1 незакінчений (готування до злочину; замах на злочин);
2 закінчений.
Співучастю у злочині є умисна спільна участь декількох суб'єктів злочину у вчиненні умисного злочину.
В залежності від виконуваної ролі розрізняють такі види співучасників: виконавець, організатор, підбурювач, посібник.
Залежно від кількості суб'єктів та умов учинення ст. 28 КК України розрізняє такі види злочинів: злочин, учинений групою осіб; злочин, учинений за попередньою змовою групою осіб; злочин, учинений організованою групою; злочин, учинений злочинною організацією.
Умови кримінальної відповідальності кожного зі співучасників злочину визначаються ст. 29-30 КК України.