Кримінальне покарання - це особливий захід державного примусу, що застосовується судом від імені держави до особи, винної у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.
Застосовуючи кримінальне покарання, держава переслідує такі цілі: настання негативних наслідків для винного (кара); виправлення й перевиховання засудженого; запобігання вчиненню засудженим нових злочинів (спеціальне попередження); запобігання вчиненню злочинів іншими особами (загальне попередження).
Кримінальне покарання характеризується тим, що воно: призначається тільки за вироком суду і відповідно до закону; призначається лише для особи, визнаної винною у вчиненні злочину; призначається судом від імені держави і в інтересах всього суспільства, а отже має публічний характер; має особистий, персоніфікований характер і не може розповсюджуватися на інших осіб; полягає у тому, що засуджений зазнає кари за вчинений злочин, тобто певних утрат і страждань, передбачених кримінальним і виправно-трудовим законом; має спеціальну мету і тягне судимість; не має на меті завдати фізичних страждань засудженій особі або принижувати її гідність; являє собою справедливий акт правосуддя.
Види кримінальних покарань:
1. Основні: громадські роботи; виправні роботи; службові обмеження для військовослужбовців; арешт; обмеження волі; тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців; позбавлення волі на певний строк; довічне позбавлення волі.
2. Додаткові: позбавлення військового спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу; конфіскація майна.
3. Змішані (можуть застосовуватися як основні, та і як додаткові): штраф; позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.
Закон враховує обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання за вчинений злочин. Так, згідно зі ст. 66 КК України, обставинами, які пом'якшують покарання, визнаються: з'явлення із зізнанням, щире каяття або активне сприяння розкриттю злочину; добровільне відшкодування завданого збитку або усунення заподіяної шкоди; вчинення злочину неповнолітнім; вчинення злочину жінкою в стані вагітності; вчинення злочину внаслідок збігу тяжких особистих, сімейних чи інших обставин; вчинення злочину під впливом погрози, примусу або через матеріальну, службову чи іншу залежність; учинення злочину під впливом сильного душевного хвилювання, викликаного неправомірними або аморальними діями потерпілого; вчинення злочину з перевищенням меж крайньої необхідності; виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації, поєднане з учиненням злочину у випадках, передбачених КК України.
При призначенні покарання суд може визнати такими, що його пом'якшують, та інші обставини, не зазначені вище.
Обставинами, які обтяжують покарання визначаються: вчинення злочину особою повторно та рецидив злочинів; вчинення злочину групою осіб за попередньою змовою; вчинення злочину на ґрунті расової, національної чи релігійної ворожнечі або розбрату; вчинення злочину у зв’язку з виконанням потерпілим службового або громадського обов'язку; тяжкі наслідки, завдані злочином; вчинення злочину щодо малолітнього, особи похилого віку або особи, що перебуває в безпорадному стані; учинення злочину щодо вагітної жінки, коли винний знав про її стан; вчинення злочину щодо особи, яка перебуває в матеріальній, службовій чи іншій залежності від винного; вчинення злочину з використанням малолітнього або особи, що страждає психічним захворюванням чи недоумством; вчинення злочину з особливою жорстокістю; вчинення злочину з використанням умов воєнного або надзвичайного стану, інших надзвичайних подій; вчинення злочину загальнонебезпечним способом; вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння або у стані, викликаному вживанням наркотичних або інших одурманюючих засобів.
У Кримінальному Кодексі України передбачено можливості для звільнення від відбування покарання.