Тема 37. Злочини проти правосуддя – 2 години

1. У Хутряника з двору вночі зник електронасос. Запідозрив­ши в крадіжці невідомого йому чоловіка, який перед тим з'я­вився в садибі сусідки Криштопи, Хутряник звернувся до се­лищного голови Криворучка зі скаргою на нього. Разом із Хут­ряником Криворучко пішов до Криштопи, в якої в хаті справді був невідомий. Криворучко запропонував останньому пройти з ним, а потім у приміщенні виконкому селищної ради зачинив його в одній з кімнат до прибуття дільничного інспектора міліції. Той з'явився через шість годин і з'ясував, що Крицький (прізви­ще невідомого) приїхав з іншої області до Криштопи, яку про­сив вийти за нього заміж.

 

2. Зайчук подала в прокуратуру заяву про те, що Пишний вступив у статеві зносини з її 13-річною дочкою Катрею. Про­курор порушив кримінальну справу проти Пишного за ч. 1 ст. 155 КК України. Слідчий Москалюк, якому було передано справу для розслідування, відчуваючи особисту неприязнь до Пишного, умовив потерпілу дати показання про те, що Пиш­ний її зґвалтував. Одержавши такі показання, Москалюк пред'я­вив Пишному обвинувачення у вчиненні злочину, передбаче­ного ч. 4 ст. 152 КК України.

Дайте кримінально-правову оцінку дій Пишного, Зайчук Катрі та Москалюка.

 

3. Капітан теплоплава Троян був обраний народним засіда­телем. Розглядаючи в складі суду справу колеги по роботі Суш­ка, який обвинувачувався у вчиненні умисного вбивства жінки, яка була в стані вагітності (про що знав винний), Троян став адресатом звернень з боку Гулого та Карпенка, теж капітанів.

Йому пропонували не прискіпуватися до деталей, виявити ка­пітанську солідарність і взагалі зробити все можливе для по­м'якшення покарання. Відкидаючи такий підхід до здійснення правосуддя, Троян виявляв у судовому засіданні активність у встановленні істини. Вироком суду Сушка було визнано вин­ним і засуджено за п. 2 ч. 2 ст. 115 КК України до 12 років поз­бавлення волі. Після суду Гулий назвав Трояна прислужником владних структур.

 

4. Мати підсудного Муравенко через захисника Пронька передала судді Козярчуку, який розглядав справу про обвину­вачення її сина за ч. З ст. 296 КК України, 5 тис. дол. за те, щоб сину було призначене мінімальне покарання, передбачене за­коном. Козярчук призначив два роки позбавлення волі, хоча фактичні обставини справи і особа винного свідчили на користь призначення більш суворого покарання.

Варіант. Суддя Козярчук виніс виправдувальний вирок.

 

5. Салата подав письмову заяву до РВВС про те, що його сусіда Суржан займається контрабандою історичних цінностей. Салату було попереджено про відповідальність за неправдивий донос, про це взято підписку. При перевірці було встановлено, що Суржан їздив до Туреччини, закупав там шкіряні вироби, які з вигодою продавав на ринках Києва.

Варіант. Салата зробив усну заяву, що Суржан займається контрабандою, причому згадана підписка у нього не відбиралась.

 

6. Порошина заявила усно, а потім і написала на ім'я началь­ника РВВС заяву про те, що її намагався зґвалтувати Волинець. При цьому вона пред'явила порвану сукню і просила притягти Волинця до відповідальності. У ході розслідування з'ясувалось, що Порошина обмовила Волинця через те, що той не виконав обіцянку одружитися з нею після інтимних стосунків між ними. Зміст заяви вона підтвердила на допитах її як потерпілої.

 

7. У процесі розслідування справи щодо обвинувачення Кап-люка у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК, було при­значено судово-медичну експертизу. Експерт Напалков дав заві­домо неправдивий висновок про причину смерті потерпілого. Повторна експертиза спростувала його висновок. Як було з'ясо­вано в процесі слідства, Напалкова підкупив родич обвинуваче­ного — Лопата. Останній також підмовляв свідка Савенка (оче­видця вчинення злочину) давати неправдиві показання. Савен-ко на допиті заявив слідчому, що йому у справі нічого не відомо.

 

8. Працюючи охоронцем фірми, Кримчак вступив у змову з Мамчуром та Нетребою з метою вчинити викрадення майна. Для цього Кримчак впустив до приміщення, яке він охороняв, Мамчура та Нетребу, котрі викрали майна на суму 12500 грн., яким пізніше з ним поділились. Щоб імітувати розбійний напад на нього, Кримчак розбив вікно, а потім за телефоном повідомив чергову частину міліції про нібито вчинений на нього розбій­ний напад і викрадення майна фірми.

 

9. У ході досудового слідства по справі, порушеної за п. 6 ч. 2 ст. 115 КК, Каравайко під час допиту його як свідка повідомив ряд обставин, підтвердження яких іншими доказами могло при­вести до встановлення вбивці. Після допиту слідчий взяв у Ка­равайка підписку про те, щоб він про свої показання нікому не говорив. Однак Каравайко розповів про них своєму знайомому, а той — вбивці. Останньому на якийсь час вдалося приховати сліди злочину, але зрештою його було викрито.

Варіант 1. Каравайко зазначеної підписки слідчому не да­вав, а був попереджений усно.

Варіант 2. До вбивці не доходили відомості про зміст пока­зань Каравайка слідчому і він не вживав додаткових заходів щодо приховання слідів свого злочшгу.

 

10. Митрохін вчинив замах на вбивство товариша по чарці, в зв'язку з чим був взятий під варту. Доставлений зі слідчого ізо­лятора УВС області до кімнати для затриманих РВВС Митрохін попросився в туалет і, скориставшись неуважністю працівника міліції, втік.

 

11. Ув'язнений Орляк, відбуваючи покарання у виправній колонії максимального рівня безпеки, побив іншого ув'язнено­го Савіна, заподіявши йому тяжкі тілесні ушкодження. Злочин було вчинено через те, що Савін сумлінно ставився до праці, брав активну участь у громадському житті колонії, допомагав адмі­ністрації боротися з порушниками режиму. Крім того, Орляк вимагав частину продуктів від тих, хто одержував посилку. Хто не погоджувався, він того жорстоко бив.

 

12. Рижук перебував з дружиною і дитиною у квартирі свого двоюрідного брата Харченка. Під час сварки і бійки Харченко ударив Рижука, заподіявши йому легке тілесне ушкодження з короткочасним розладом здоров'я. Рижук, перебуваючи в лікарні, дав пояснення, що його побили двоє невідомих. Такі самі пояснення він дав у міліції, внаслідок чого було порушено кри­мінальну справу за ч. 2 ст. 296 КК України.

 

13. Горбатюк був засуджений за кваліфікований грабіж до позбавлення волі на чотири роки. Не вважаючи себе винуватим, Горбатюк писав заяви в різні інстанції, а потім вчинив втечу з місць ув'язнення. Через шість місяців його затримали, однак до цього часу вирок по справі був скасований і справа закрита за недоведеністю участі Горбатюка у вчиненні кваліфікованого грабежу.