Система права – це внутрішня структура права, котра виражається в єдності й погодженості всіх діючих норм права даної держави, а також у їхньому розподілі по галузях і інститутам права.
Іншими словами, система права – це впорядкована безліч всіх діючих юридичних норм даної держави. Системність массиву всіх діючих норм права проявляється в їхній єдності, взаємоузгодженні, несуперечності. Упорядкованість безлічі всіх діючих норм права проявляється й у їхньому розподілі по галузях і інститутам.
Ознаки (риси) системи права:1. Обумовленість реально існуючою системою суспільних відносин. Вона не може створюватися на суб'єктивний розсуд людей існує об'єктивно;2. Органічна цілісність, єдність і взаємозв'язок правових норм, а не їх випадковий набір. Норми права, з яких складається система права, не можуть функціонувати ізольовано. Вони взаємно Узгоджені та ціле спрямовані;3. Структурна багатоманітність. Це означає,що система права складається з неоднакових за змістом й обсягом структурних елементів, які логічноо б'єднують, розташовують нормативний Матеріал у певній функціональній спрямованості.Основним первинним елементом системи права є норма права. Норма права — це загальнообов’язкове, формально визначене правило поведінки, що встановлюється або санкціонується державою з метою регулювання суспільних відносин і забезпечується її силою. Сааме в нормі права відображаються риси права — нормативність, формальна визначеність, державна примусовість, але окремо взята норма права не в змозі упорядкувати суспільні відносини. В окремої норми права відсутня така риса права, як системність. Тому для регулювання суспільних відносин, яким притаманні певні загальні особливості, норми права об’єднуються в інститути та галузі права, які, у своючергу, є самостійними елементами системи права.