Нестандартні уроки з правознавства в сучасній школі. Традиції та інновації в методиці правознавства

Нетрадиційний урок—це перш за все результат творчого пошуку вчи­телів, і на питання, як сконструювати такий урок на будь-яку тему, яким закономірностям підпорядкований цей процес, які рекомендації можуть допомогти вчителеві у вирішенні цієї професійної проблеми, може дати відповідь вивчення й ознайомлення з різними видами тих уроків, що роз­робляються і практично реалізовуються самими вчителями.


Урок-аукціон.
На дошці написано список запитань, які підлягають «прода¬жу» на «аукціоні», і на які всі учні мають знати відповіді. Для проведення «аукціону» вибирається експертна група, керівник цієї групи — ведучий. Ведучий визначає, в якому порядку він має на¬зивати учнів, які визначатимуть запитання, що «продаються». Ведучий називає першого учня, той — номер запитання. Всі очи¬ма знаходять текст записаний на дошці. Ведучий запитує: «Хто хоче купити це запитання?» (треба розуміти це питання як таке: «Хто знає відповідь на нього?»), Жде піднятих рук. Рахує: «Раз», — знову читає запитання і оголошує: «Два» ... Якщо піднялась рука «покупця», дає йому слово. За відповідь нараховуються бали. Відповідь можна уточнити, розширити, поглибити і за це також одержати бал.Урок-гра «Чи знаєш ти підручник ...?»
Для проведення уроку необхідно мати планшет, на якому нанесене ігрове поле із 24 клітинок (5x4 см). В кожній такій клі¬тинці розміщено малюнок із підручника. З нього вчитель вибирає фрази, текст, формули, правила, які пояснюють малюнок, запи¬суються на окремих картках. (Розміри цих картонних карток співпадають із клітинками ігрового поля). Планшет з ігровим полем можна повісити вертикально, а картонки прикріплюють до нього з допомогою керамічних магнітів. Можна придумати й іншу схему кріплення картонних карток до планшета. Гра про¬водиться так. Половина картонних карток вручається одній команді, половина — другій. Гра полягає в тому, щоб якомога швидше правильно розкласти на ігровому полі картки, які за зміс¬том відповідають одне одному.Урок-гра «Телеміст».Для цієї гри виготовляють два комплекти жетонів. Перший визначає ті країни, які зустрічаються на телемості. Інший приз¬начений для уточнення представників, які прибули на зустріч. Так, на жетонах англійської серії можуть бути надписи: «Веду¬чий», «Кембрідж», «Оксфорд», «Лондон», «Глазго», а на жето¬нах української: «Ведучий», «Київ», «Львів», «Харків», «Дніпро¬петровськ», «Одеса».Після звичайного представлення учасників гри групи тягнуть жетони спочатку із першого комплекти, а потім із другого. В кожній групі є референт, який допомагає формулювати відпо¬відь, а також ведучий і члени команди (групи). Ведучий першої команди називає учня, який має поставити питання другій ко¬манді. Він же оцінює запитання і на дошці ставить бал за запи¬тання. Ведучий другої команди називає учня, який має відповіда¬ти на це запитання. Він же оцінює відповідь і ставить бал на дошці. У випадку ускладнень референти допомагають своїм ведучим.Урок-обмін інформацією.Підготовка до уроків зводиться до того, що за 1-2 тижні пе¬ред їх проведенням учням даються завдання попрацювати в бібліотеці, підібрати книги, в яких би в тій чи іншій формі висвіт¬лювалась тема уроку; продумати і запропонувати план вивчен¬ня даного питання на уроці; відібрати матеріал для свого висту¬пу і розрахувати його не більш, ніж на 5 хв. Бажаючі можуть підготувати дослід, схеми, малюнки, таблиці і т. ін. Виступаю¬чих спеціально не призначають. Для бажаючих проводяться кон¬сультації. Дається також інформація, що з даної теми є в нав¬чальному кабінеті. Кожен учень приносить на урок хоча б одну книгу, в якій ця тема розкрита більш-менш повно, з якою учень працював найбільше.
Одне із головних завдань, які стоять перед учителем, — доб¬ре організувати обмін знаннями, які здобувають учні при роботі із «своїми книгами, подбати про дотримання регламенту, від¬фільтрувати від неістотної інформації істотну, нову, актуаль¬ну.Узагальнюючий урок з теми (розділу).
Підготовка розпочинається за 2 тижні до нього. Кожен учень вибирає собі справу за бажанням: повідомлення, виготовлення моделі, розповідь про наукові відкриття, історична довідка, ці¬кава задача, цікаві досліди. Те, що готує кожен учень, трима¬ється в секреті. Учні приходять схвильовані і в піднесеному на¬строї. Вони переконуються, що урок — їх творіння. Як відміча¬ють учителі, учні починають осмислювати, що процес пошуку приносить істинну насолоду людині.В класі створюється декілька груп по 4-5 учнів у кожній, їм пропонується скласти контрольну роботу з даної теми. На уроці учні мають захистити свій варіант контрольної роботи, тобто пояснити, чому саме вони вибрали кожну конкретну задачу, які знання перевіряють цією задачею, в якій мірі задачі типові, який рівень складності. Після обговорених варіантів учні допомага¬ють розв'язати складені ними задачі. Остаточний варіант контр¬ольної роботи складається з врахуванням проведеної раніше ро¬боти самим учителем.
Урок-диспут.Коли щодо якоїсь проблеми існують протилежні думки, прин¬ципово різні підходи, то ця проблема може стати темою уроку-диспуту. Цінність таких уроків полягає в тому, що на них фор¬мується діалектичне мислення школярів. Такі уроки допомага¬ють втягнути учнів у живе, емоційне спілкування і цим допома¬гають виключити формалізм із знань учнів. Вони також вчать висловлювати свою думку, обґрунтувати її, вести діалог, вника¬ти в доводи опонента, виявляти в них слабкі місця.
Щоб брати участь в діалозі, необхідно знати фактичний ма¬теріал теми. Тому підготовка до уроку-диспуту примушує учнів ще й опрацьовувати додаткову літературу. Уроки-диспути спри¬яють формуванню в школярів переконань.У процесі підготовки до диспуту, клас поділяють на дві гру¬пи, два табори, які дотримуються діаметрально протилежних точок зору. В кожному таборі має бути набір різних -«спеціаліс¬тів». І ті, й інші ведуть пошук доказів, підбирають аргументи, факти на захист своєї точки зору. Спочатку виступає хтось із представників одного табору, в діалог .Урок-змагання.
Це уроки, на яких навчання стає цікавим і захоплюючим про¬цесом, який поглинає думки і почуття всіх. Вони цінні, як засіб для формування колективу, почуття власної відповідальності і гордості, своєї значущості.
Клас поділяється на дві групи приблизно однакових за рівнем знань. У кожній вибирається капітан і консультант. Консуль¬тант займається із слабшими учнями команди.
Урок складається із декількох конкурсів. Учнів попереджа¬ють, що в ході змагання буде враховуватись активність кожно¬го члена команди і всієї команди в цілому.Складаються відомості, у них журі буде вносити оцінки кож¬ному учневі за відповідь. Перемагає команда, яка набирає більшу кількість балів.Урок-суд.
Дуже поширені уроки-вистави у формі судового засідання. Ця форма приваблива тим, що в ній стикаються протилежні погля¬ди на суть окремих питань. Вирок обґрунтовується, отже дана форма проведення заняття сприяє з'ясуванню суті проблеми. Як і на звичайному суді, тут дійовими особами є свідки, адвокати і ті, кого звинувачують.Кожен із учнів, одержавши свою роль, має підготувати свій виступ, використовуючи рекомендовану літературу. Кожен має знати, що перед початком свого виступу він повинен представи-тися хто він є, на захист кого він виступає і чому. Свідчення мають бути доказовими і обґрунтованими.