Початкова школа Освітньої завданням ступені початкової освіти в сфері права є придбання дітьми: Основ конфліктної компетенції стосовно до реальних дитячим конфліктів; - Практичного досвіду дії в реальних життєвих ситуаціях, регульованих правилами і нормами, в тому числі формування здатності до зміни позиції разом із здатністю до утримування своєї позиції; - Уявлення про себе і одним як особливих світах;
- Уявлення про право як про особливу форму регулювання відносин в людському суспільстві;
- Знань конкретних правил і норм поведінки. Ця освітня задача може бути вирішена за рахунок розділів інтегрованого або невеликого модульного курсу, в яких на матеріалі реальних життєвих ситуацій протиставляються і виявляються позиції їх учасників, діти отримують уявлення про право як особливу сферу життя суспільства, освоюють конкретні правила і норми поведінки. Вивчення зазначених курсів у початковій школі здійснюється на уроках у формі групових занять з використанням різноманітних форм і прийомівактивного навчання. Воно може бути організовано в рамках базового курсу або за рахунок шкільного або учнівського компонентів навчального плану. Бажано також використання різних видів позаурочної роботи.Організації пропедевтики курсів права в початковій школі потребує використання годин компонента освітнього закладу чи включення окремих тем у предмет «Навколишній світ».
Основна школа Протягом основної школи вікове розвиток учнів проходить два етапи - предподросткового і підлітковий.Відповідно до цього зміст правової освіти, а також умови його освоєння розбиваються на два курси основної школи. 5-6-й класи школи. У перші два роки основної школи (5-6-й класи) дітям відкривається сенс і значення правових відносин у школі; вони знайомляться з органами самоврядування школи, отримують доступ до додаткового утворення (гуртки, факультативи, курси за вибором). На цьому етапі діяльність дітей організується переважно як класно-групова і планується вчителем, оволодіння навичками дії в правовій сфері відбувається переважно на матеріалі практичних занять. Освітня завдання на цьому етапі полягає:
- У розвитку конфліктної компетенції, в тому числі у формуванні здатності формулювати правила для врегулювання ситуацій, що виникають при зіткненні інтересів, уявлень, традицій, звичаїв, і в дотриманні цих правил; - У придбанні здатності виокремлювати правовий зміст життєвої ситуації (виявлення ситуацій, що регулюються правом, етикою, мораллю; розрізнення цих ситуацій тощо); . На початку основної школи заняття по праву переважно організовувати в діяльнісної формі. Припустимо звуження навчально-інформаційного блоку при збереженні правового практикуму, який забезпечує формування особливої чутливості до ситуацій правової сфери і тим самим закладає основи подальшого систематичного курсу права в основній школі. Правовий курс, як і в початковій школі, може включатися до базового або варіативний компонент навчального плану. Можливо і бажано використання різноманітних форм позаурочної роботи, однак необхідно, щоб всі учні в тій чи іншій формі отримали первинні правові уявлення на уроці. 7-9 (10)-й класи школи. В основній школі, 7-9 (10)-й класи, перед дитиною повністю розкриваються всі складові правової освіти. Учні набувають основи правових знань, реалізують проектну форму діяльності в індивідуально-груповій формі, беруть участь у шкільному самоврядуванні і т.п. Протягом цього етапу навчання вирішується наступні завдання: - Придбання базових навичок, які забезпечують успішне дію підлітка в реальних (не обмежених рамками школи) правовідносинах і ситуаціях; - Формування здатності до аналізу ситуацій, що регулюються правовими нормами, і здібності до реальних дій у таких ситуаціях. Основна школа становить освітній простір, який в повній мірі реалізує завдання правової освіти. На цей період шкільного життя припадає основна вивчення права, оскільки випускник основної школи повинен стати повноцінним суб'єктом соціально-правових відносин. З урахуванням цього найбільш адекватним рішенням освітніх завдань основної школи є виділення права на самостійний навчальний предмет.
Старша школа У старшій школі учні отримують (в залежності від обраного профілю) систематичні (поглиблені) знання у галузі права, розробляють і реалізують різні соціальні проекти, пов'язані з діяльністю всередині школи і за її межами, розширюється сфера їх дії і відповідальності в шкільному правовому просторі. Таким чином, рішення завдань правової освіти в рамках системи правової освіти припускає, що в школі буде створено особливе культурно-освітній простір. Старша школа, маючи сьогодні тенденцію до перетворення у профільну, повинна забезпечити всім учням придбання: - Здатності будувати власне правосообразное поведінку в рамках наявних свобод, прав і обов'язків; - Поглибленого рівня правових знань (різних галузей права, окремих законодавчих актів, в галузі порівняльного правознавства і т.п.); - Здібностей до теоретичного аналізу правових ситуацій; - Навичок реалізації своїх прав у соціальній сфері в широкому правовому контексті.
64.Іноваційні технології правового навчання школярів, їх завдання і особливості реалізації
Система навчання – це цілеспрямована учні здобувають вміння і навички, у них формується світогляд, розиваються пізнавальні та творчі сили. Навчання тісно взаємопов’язане з вихованням – процесом впливу вихователя на вихованця з метою формування в нього совісті, честі, людяності, правдивості та інших рис характеру, які визначатимуть особистість школяра, студента як майбутнього громадянина незалежної країни. В умовах швидко змінюваної соціальної обстановки та інформаційного середовища середня школа призвана зіграти неоднозначну і вирішальну роль у процесі розвитку учнів. Останні досягнення в сфері комунікаційних технологій надають можливість не тільки для розробки нових методів накопичення інформації, а також і для перегляду традиційних підходів до процесів учіння і викладання. Сьогодні, в епоху інформаційних технологій, особливе місце займає проблема формування самостійності мислення учнів, їхньої здатності осмислювати одержувану інформацію, відтворювати і відображати її у різних зв'язках та ситуаціях, генерувати різного роду ідеї. Сучасна середня школа повинна підготувати учнів до подальшого навчання протягом усього життя і розвивати відповідні здібності. З метою розвитку мислення учнів, їхніх пізнавальних інтересів і здібностей необхідно приділяти особливу вагу глибокому розумінню матеріалу, який вивчається на уроках. Так, особлива роль повинна приділятися роботі з основними фізичними термінами і поняттями, що є їх змістовними значеннями і визначають розуміння викладеного матеріалу При навчанні та вихованні слід використовувати диференційний підхід, який забезпечує: досягнення кожним учнем соціально-необхідного рівня загальноосвітньої підготовки не нижчого від державного стандарту; задовольняє індивідуальні запити дітей, батьків (осіб, які їх замінюють) у диференційованому навчанні, поглибленому оволодінні знаннями, ранній допрофесійній спеціалізації та обраній профільній підготовці створенням оптимальних умов для самореалізації особистості. формування громадянської позиції, власної гідності, готовності до трудової діяльності, відповідальності за свої дії, долю суспільства і людства; • створення якісно нових умов для розвитку національних традицій української педагогічної думки, відродження національної духовності й залучення до її формування учнів, учителів, батьків і громадськості; • створення умов для самовдосконалення і самореалізації особистості та оволодіння учнями системою знань про природу, людину, суспільство; • допрофесійна підготовка учнів для продовження навчання та трудової діяльності в загальнотехнічних, біомедичних та гуманітарних галузях; • забезпечення загальноосвітньої, загальнокультурної підготовки учнів, що включає розвиток особистості, її нахилів, інтересів, здібностей і обдарувань; • формування в учнів практичних умінь і навичок у науково-дослідницькій, комерційній діяльності, для роботи з електронно-обчислювальною технікою і технологіями; • розробка і впровадження нових змісту освіти, методів і форм організації навчально-виховної роботи; • створення і апробація нових технологій навчання; •проведення науково-дослідницької, експериментальної, пошукової роботи з проблем удосконалення змісту освіти й організації навчально-виховного процесу.