У кримінальному праві виділені випадки, коли діяння мають ознаки злочину, але через певні обставини позбавлені суспільної небезпеки, тому не тягнуть за собою кримінальної відповідальності.
До обставин, які виключаютьзлочинність діяння, належать:
- необхідна оборона;
- крайня необхідність;
- затримання особи, що вчинила злочин;
- фізичний або психічний примус;
- виконання наказу або розпорядження;
- виправданий ризик;
- виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації..
Необхідною обороною визнаються дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також суспільних інтересів та інтересів держави від суспільнонебезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає,шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони.
Кожна особа має право на необхідну оборону незалежно від можливості уникнути суспільнонебезпечного посягання або звернутися за допомогою до інших осіб чи органів влади.
Поняття крайньоїнеобхідностідає ст. 39 КК. Вона передбачає, що не є злочином заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам у стані крайньої необхідності, тобто для усуненняне безпеки, що безпосередньо загрожує особі чи охоронюваним законом правам цієї людини або інших осіб, а також суспільним інтересам чи інтересам держави, якщо цю небезпеку в даній обстановці не можна було усунути іншими засобами і якщо при цьому не було допущено перевищення меж крайньої необхідності.
Не є злочином дія або бездіяльність особи, яка заподіяла шкоду правоохоронюваним інтересам, вчинена під безпосереднім впливом фізичного примусу,внаслідок якого особа не могла керувати своїми вчинками. Дія або бездіяльність особи, що заподіяла шкоду правоохоронюваним інтересам, визнається правомірною, якщо вона була вчинена з метою виконання законного наказу або розпорядження.
Не є злочином діяння (дія або бездіяльність), яке заподіяло шкоду правоохоронюваним інтересам, якщо це діяння було вчинене в умовах виправданого ризику для досягнення значної суспільнокорисної мети. Ризик визнається виправданим, Якщо мету, що була поставлена, не можна було досягти в даній обстановці дією (бездіяльністю), не поєднаною з ризиком, і особа, яка допустила ризик, обґрунтовано розраховувала, що вжиті нею заходи є достатніми для відвернення шкоди правоохоронюваним інтересам.