У системі підготовки викладача вищого навчального закладу важливе місце посідає педагогічна практика. І це цілком закономірно, бо формування професійних якостей викладача важко уявити без чіткої й глибоко продуманої системи практичної підготовки.
Педагогічна практика є складовою частиною професійної підготовки спеціалістів на освітньо-кваліфікаційному рівні “Спеціаліст”. Педагогічна практика передбачена навчальним планом факультету на V курсі, є завершальним періодом загальної підготовки викладача з фаху.
У процесі педагогічної практики закріплюються та поглиблюються теоретичні знання з предмету, методики викладання, набуті за час навчання в університеті, виробляються навички й уміння використовувати їх практично в педагогічній праці викладача вищого навчального закладу. Організація й проведення педагогічної практики визначається “Положенням про проведення практики студентів вищих навчальних закладів України”, затвердженого наказом Міністерства освіти України від 8 квітня 1993 року № 93 та Методичними рекомендаціями зі складання програм практики студентів вищих навчальних закладів України (К., 1996).
Головне призначення педагогічної практики полягає у вирішенні протиріч, що виникають під час переходу студента у нову якість викладача. Практика є сполучною ланкою між теоретичним навчанням та самостійною апробацією знань, тобто сприяє адаптації студентів-магістрантів до педагогічної діяльності у вищій школі. Однією з функцій педагогічної практики є її виховний характер. Це серйозна перевірка готовності сьогоднішнього магістранта бути викладачем мови та літератури у вищому навчальному закладі. Практика повинна бути комплексною. Це значить, що студенти-магістранти у процесі проходження практики виконують усі види та функції професійної діяльності. Виходячи з цього визначаються мета та завдання практики.
Метою педагогічної практики є розвиток у студентів-магістрантів уміння здійснювати діяльність з навчання іноземної мови та літератури в навчальних закладах на базі сформованої у них іншомовної компетенції та знань основ теорії методики, педагогіки та психології, уміння поєднувати теоретичні знання майбутніх викладачів з методики викладання іноземної мови з практичною діяльністю навчання студентів, забезпечення практичного пізнання студентами закономірностей професійної діяльності та оволодіння способами її організації, вміння вирішувати конкретні методичні завдання згідно з умовами педагогічного процесу, виховання у студентів потреби систематично поновлювати свої знання і творчо застосовувати їх у практичній діяльності.
Основні завдання педагогічної практики
Формування в практикантів уміння проводити заняття з використанням сучасних методів і прийомів навчально-пізнавальної діяльності.
Формування вміння проводити науково-дослідницьку роботу.