Потреба сьогодення полягає у трансформації змісту освіти зокрема правової, акцентує увагу на практичних результатах навчання на засвоєння не тільки певного обсягу інформації, а і здібності учня успішно реалізовувати на практиці здобуті знання.
Сучасна правова освіта, зважаючи на соціальне замовлення, стратегічним завданням визначає формування компетентної в правових відносинах особистості, озброєної знаннями, досвідом і системою ціннісних орієнтацій для ефективного функціонування в соціумі.
Розглянемо декілька напрямків реалізації цього завдання. По-перше, на реалізацію цього завдання спрямований оновлений зміст навчальної програми «Правознавство. Практичний курс».
Новий курс має певні особливості, які повинні враховувати вчителі у своїй роботі. Він зорієнтований переважно на здобуття учнями практичних умінь, навичок, компетентностей. Для цього передбачено використання специфічних форм і методів навчальної діяльності. Треба звернути увагу, що у програмі викладено не тільки зміст і вимоги до знань та компетенцій учнів, але й передбачені методи, які мають використовувати вчителі. Обов’язкова вимога – використання інтерактивних методів викладання на кожному уроці (ці методи вже неодноразово обговорювалися у методичних рекомендаціях, було достатньо часу на їх оволодіння). Крім того, учителям треба вважати, що курс 8-го класу «Практичне право» і курс 9-го класу «Правознавство (практичний курс)» – це не одне і те ж, хоча обидва курси мають, як спільні, так і відмінні риси.
По-друге, формування компетентнісної особистості учня в процесі вивчення правознавства здійснюється через моделювання правового освітнього середовища. Це передбачає поєднання діяльнісного, особистісно орієнтованого, компетентнісного підходів шляхом забезпечення міжпредметної інтеграції, використання технологій активного навчання, врахування суб’єктивного досвіду учнів, спрямування позакласної діяльності на набуття підлітками позитивного соціального досвіду.
Перш за все, треба чітко уявляти, що таке правова компетентність – це система правових знань, умінь, навичок, чеснот, ціннісних орієнтацій і ставлень до суспільних явищ та процесів, що є основою правосвідомості, правової культури, правових орієнтирів та набуття власного досвіду правомірної поведінки.
Яка технологія моделювання правового освітнього середовища?
^ Перший крок – позитивна мотивація до вивчення правознавства через застосування активних та інтерактивних методів навчання. Під позитивною мотивацією розуміємо сукупність зовнішніх і внутрішніх сил, які спонукають учня до діяльності, забезпечують досягнення поставленої мети.
Поетапне формування позитивної мотивації:
забезпечення позитивного стимулювання, задоволення освітніх потреб, врахування життєвих перспектив учнів
формування у школярів інтересу до предмету;навчання, що ґрунтується на принципах гуманізації та демократизації відносин;забезпечення варіативності та інтеграції ресурсів освітнього простору щодо задоволення правових освітніх потреб;розвиток соціального партнерства.При впровадженні позитивної мотивації учитель стає фасилітатором, що дає можливість ситуацію успіху.
^ Другий крок – ефективна навальна діяльність у правовому освітньому середовищі.
Навчання на сучасному уроці правознавства набуває інтегративно-діяльнісного характеру.
Моделювання діяльнісного правового середовища здійснюється за допомогою таких чинників:
поєднання чуттєвої моделі сприйняття з природничо-мовленнєвою та практико-орієнтованою моделями при роботі з правовими дефініціями. Система роботи така: відчули уявили усвідомили застосували;опора на суб’єктивний досвід при роботі з нормативно-правовими документами.
Обов’язковий сюжетний супровід розгляду правових ситуацій.
Ця інновація спрямована на навчання діяльністю. Сюжетним супроводом можуть бути інсценізації, віршовані імпровізації, рольові сюжетні ігри тощо.
рефлексія діяльності в правовому середовищі. Бажано, щоб ця рефлексія була емоційно насиченою і спрямована на формування системи цінностей учнів.
Третій крок – практико-орієнтована спрямованість позакласної та позашкільної правової роботи.
Формами реалізації цього коку можуть бути: учнівське самоврядування;юридичні консультації;правові акції, присвячені видатним датам;тижні правових знань;правові гуртки;організація «шкільних академій наук»;випуск шкільних газет тощо.
Моделюючи правове середовище для підлітків за допомогою запропонованих інновацій, забезпечуються умови щодо формування в учнів громадянських чеснот, правових орієнтирів і правомірної поведінки, що є основною метою навчального курсу правознавства і складовою предметних правових компетентностей.
По-третє, сьогодні серед все більшого потоку інформації головне вибрати основне, вміти критично підійти до цієї інформації й виробити власний план щодо її практичної реалізації.
Теорія критичного мислення передбачає необхідність навчити учня розумових операцій для того, щоб він міг знайти власні шляхи розв’язання проблем і життєвих ситуацій.
Змінюється роль учителя в навчальному процесі. Учитель має заохочувати учня мислити самостійно, співпрацювати з іншими учнями, застосовувати на практиці те, що виявлено в процесі навчання.
Тому основне завдання вчителя полягає у формуванні самостійності, як основи критичного мислення, розвитку здібностей учнів, створенні ефективної площини, що може відбуватися за схемою: здобувай – реалізовуй – застосовуй.