Богуміру бо Бозє даяшуть благи зємная, а тємо смє нє імяхомсє, яко намо бя інь. А старцє о роді обєрєшєхом яко комонѣзє, іжь од часи старі сутє нашє вуцє наімяхом раз всє. То бо бяші ко(мо)нѣзє долги час, а тіє о грьці нєзвєдшя, а стає до конць, яко обєнствє мужє. Томуждє од родьньє імяхом даватє до потомицѣ ієх, або тіє правіщітє ни.
А по Богуміру бяша Оріє со сини сва.
А колібва ієгунштє вєліка прю тѣяша оутворєніа вєлка зємє сва а тако ідьша вон отуду до Русє. Нині бя інь час, а імємо сє братє за ужьдя а тєнгнутє до прєду. А нє бодє жєчєно, яко сьмо оствяхом зємѣ нашєа а яхом іні. Ано да жєчуть, яко сьмє хом прящєхом вліцѣ о сєбє.
То боурусіцє нє оставішє стє грьці на зємє вашіу а пєристє сє обо ніу. О тє часи Ра-рьєцє битє кромѣ тєни о іни зємє. А днєсє возжядішясє врзє нашя на ни, а імємо сєн прящєтє о внучє нашія. Да удржѣхом ступє нашя а нє дахом зємє інам. Тако бо імяхом інако творяшєтє: а нє палтє дуби о поля сва, ніж(є) сѣнѣтє по тѣх а жятє жніу о попєлі, яко бо імяхом ступє травьні а скоті водяшєтє брєгоущя. Брєгоущя она ото вразєх.
***
Богумиру бо Боги давали блага земні, і того ми не маємо, яко нам було інше. А старців у роді обирали як князів, іже од часів старих суть наших отців найменували разом всі. То бо були князі довгий час, а ті греків незводили, і стояли до кінця, яко обов’язку мужі. Тому од родини мали давати до потомків їх, аби ті правили нами.
А по Богумиру був Орій з синами своїми.1
А коли гуни велику прю затіяли [для] утворення великої землі своєї і тако пішли вон звідти до Русі. Нині настали інші часи, і маємо братися за узду і тягнути до переду. І не буде речено, яко ми оставили землю нашу і захопили інші. Ано да речуть, яко ми прялися [*билися] велично за себе.
То борусичі не оставили греків на землі вашій і билися за неї. В ті часи Ра-ріка була кромь [*кордон] наш від інших земель. І днесь зажадали вороги наші [йти] на нас, і ймемо се прящити за внуків наших. Да удержимо степи наші і не дамо землю іншим. Так бо маємо інако творити: і не палити дубів для полів своїх, ніж сіяти по тих і жати жнива у попелі, якщо бо маємо степи травні і скотину водити бережучи. Бережучи її від ворогів.2
_____
1 За своїм ім’ям і діями Богумир має уособлювати Миробога – Сонце, що заходить. А Ор, що є після нього – Сонце, що сходить. Аналогічну картину ми бачимо в біблійній легенді про Ісуса Христоса і його предтечу Іоана Христителя. Причому така послідовність могла скластися, коли Новий рік святкували у другій половині року, наприклад, 1 липня, 1 вересня або 1 жовтня.
2 Під час війни пропонується позбавитися полів і займатися скотарством, аби легше пересуватися минаючи небезпеку.