Радогщ, Колєндо а Кришєнь. І сє отва удрзєц Сивий Яръ а Дажбо. Сє бо іни сутє: Бієлоярє, Ладє, Коупало, сѣніц, жітнєц, вѣніц, зрніц, овсѣніц, просіц, студєць, лєдіц а лютєць, і по та – птічєц, звєрєнц, міліц, доздєц, плдєц, ягондєц, пчєліц, тръстіц, клєнчіць, єзєрєнц, вієтріц, сломіць, грібіць, ловіщ, бєсієдіць, снієзіць, страніць, свєнтіць, радіць, свієтіць, крвіць, красіць, травіць, стєблііць. А за сє соутє – родіць, маслієіць, жівіць, вієдіць, ліствіць, квієтіць, бодіць, звєздіць, грмічь, сѣміць, ліпєць, рибіць, брєзічь, зєлінць, горіць, страдіць, спасіць, лістєвєврзіць, мисліць, гостіць, ратіць, страніць, чурць, ръдіць.
А ту бо осва Огнєбг Сємьорєгєль і овчя яро, брзо, роздєно о чість. А то соутє Трєглви обціа, а сє сва о ніє ідє. А туждє отрочє одєвѣрзєшєші врата оніа а вєйдєші в онь. То бо єсє красієн Рай Славьсєк. Я тамо Ра-рієка тєнцє, якова одѣляшєшєть Сврьгу одо Явє. Я Чєнслобг уцтє днє нашія а рєчєть Бъгові чєнсла сва, а битє Днє Сврзєніу, ніжє ботє Ночє. А оусноутє ти, бо сє єсє, я всяк ясий єстє во днє Бжьстієм, а вносчє нікіі єсь інождє Бг-Дід, Дуб, Сноп нашь.
Слва Бгу Пєруну огнкудру, іжє стрѣліє на врзі вьрзє а вєрна прєд вєдє во Стьзѣ, понє вждє єсє тоіє въіньм чєсть а соуд а, яко злтроун, млств – вспрвдьн єст.
***
Радогощ, Колендо і Кришень. І се отих удержують Сивий Яр і Дажбо. Се бо іні суть: Білояр, Ладо, Купало, сіниць, житниць, віниць, зерниць, овсіниць, просиць, студець, ледиць і лютець, і по тих – птичиць, звіриниць, милиць, дождець, плодець, ягодець, пчелиць, тростиць, кленчиць, озерець, вітриць, соломиць, грибиць, ловиць, бесідиць, сніжиць, страниць, святиць, радиць, світиць, кровиць, красиць, травиць, стеблиць. А за цими суть – родиць, маслиць, живиць, відиць, листвиць, квітиць, бодиць, звіздиць, громиць, сімиц, липець, рибець, брезич, зелинець, гориць, страдиць, спасиць, листевеверзиць, мислиць, гостиць, ратиць, чуриць, родиць.1
А тут бо свій Огнебог Семорегель, і овча [*вівця] яро, борзо рождена в чистоті. І то суть Триглави чужі, а се свої од нього ідуть.2 І тут же, отроче, одверзеш [*відкриєш] врата ці і ввійдеш в них. То бо єсь красен Рай Славянський. І там Ра-ріка тече, яка відділяє Сваргу од Яви.3 І Числобог учте [*порахує] дні наші і речить Богові числа свої, чи бути Дню Сварожому, чи бути Ночі. І уснуть ті, бо се єсь, і всякий ясий [*живий]4 єсть во дні Божім, а вночі нікий єсть іноді – Бог-Дід, Дуб, Сніп наш.
Слава Богу Перуну огнекудру, іже стріли на ворогів верже і вірно вперед веде во Стезі, тому що завжди єсь той воїнам честь і суд і, яко златорун, милостив – всеправеден єсть.
_____
1 Деякі дослідники (Гнатюки, Піддубний, Гай Арсенія) намагаються пояснити цей перелік Богів і упорядкувати у вигляді календаря. Ми не бачимо в тому системності, а лише довільний перерахування, особливо це стосується другорядних божест, які уособлюють різні прояви природи.
2 Складне речення для перекладу. Ориг. "роздєно о чість (часть)" Яценко перекладає як "роздане частинами"; ориг. "обціа", порівнюючи з "обчий, обций", перекладаємо як "чужуй", у Яценка – "вівці", У Лозко – "усе це – Сварга".
3 Ра-ріка ототожнюється із східною річкою Волгою. На краю Земля сходиться із Сваргою. І Сонце, народившись і пройшовши через річку, пішло до Сварги, а людина Явним (земним) життям. Див. Словник.
4 У Яценка – "живий", у Лозко – "ясний".