Оцінювання при використанні інтерактивних методиках викладання має показати, крім традиційних цілей засвоєння навчального матеріалу, рівень володіння студентами навичками мислення і спілкування, роботи в колективі, можливості вирішення складних проблем, використання при цьому юридичних та соціальних інструментів.
Оцінювання заняття застосовується під час вивчення нового матеріалу і виконання тренувальних вправ. Часто для оцінювання можуть обиратися вправи, подібні тренувальним — наприклад, навчальний спрощений суд або дискусії, дебати або складання документів тощо. При оцінюванні викладач може застосовувати спеціальні опитування і контрольні роботи.
Основні прийоми оцінювання:
¨ тестування;
¨ експрес-опитування;
¨ розширене опитування;
¨ творче завдання;
¨ спостереження;
¨ самооцінювання.
Тестування (питання з фіксованими варіантами відповіді, з-поміж яких необхідно обрати правильні).
Експрес-опитування (це можуть бути стислі усні або письмові відповіді як усієї групи, так і окремих студентів).
Розширене опитування (пропонується усно або письмово повно відповісти на поставлені запитання, з поясненнями окремих положень, з наведенням аргументів, прикладів, при усній відповіді викладач (та інші студенти) можуть задавати додаткові запитання.
Творче завдання. Контрольною може бути оголошена будь-яка вправа. Наприклад, це може бути виступ на дискутуванні, підготування аргументів, виконання завдання в групі, упорядкування документів, написання доповіді, есе, реферату тощо.
Спостереження. Спостереження є одним із головних методів оцінювання при інтерактивних методах викладання; викладач вибирає для себе показники, які він буде відслідковувати протягом заняття, а також студентів, яких треба оцінити. При використанні контрольної вправи, особливо пов’язаної з груповою роботою) викладач може також застосовувати спостереження, щоб оцінити роботу студентів.
Самооцінювання. Оцінка самими студентами своєї роботи (своєї особисто або своїх товаришів), а також заняття в цілому. Викладач може застосувати метод відповідей на питання для самооцінки студентами своєї роботи; може попросити поставити оцінки і мотивувати їх. Самооцінка підходить у тому числі й тоді, коли потрібно оцінити роботу всієї групи в цілому. Одним з ефектів застосування цього методу є те, що уся група може отримати оцінку, а також те, що студенти починають розуміти труднощі оцінювання й відповідальніше відносяться до даного методу.
ОСНОВНІ НАВЧАЛЬНІ МЕТОДИ
Мозковий штурм
Мозковий штурм — це один з найбільш популярних методів навчання і групової роботи. Як правило, мозковий штурм включає два етапи.
Мета першого етапу — запропонувати як можна більше варіантів відповідей на питання. Ця стадія не передбачає обговорення, критики, оцінювання пропозицій. Тому мозковий штурм дуже ефективний на самому початку процесу вирішення проблеми або в тому випадку, якщо цей процес зайшов в глухий кут.
Важливо правильно сформулювати проблему у вигляді питання, щоб учасники формували свої пропозиції, відповідаючи на це питання. Наприклад, „Які права надаються міліції у цій ситуації?”, „Які нормативно-правові акти про правоохоронну діяльність Ви знаєте?” і т.п. Важливо також дотримуватися правил мозкового штурму.
Правила мозкового штурму:
¨ кожний може вільно висловлювати пропозиції, але не критикувати вислови інших;
¨ учасники висловлюються по черзі, точно і стисло;
¨ будь-які пропозиції приймаються учасниками;
¨ ведучий записує всі пропозиції;
¨ не можна критикувати і коментувати висловлені пропозиції, але можна їх уточнювати, розвивати, приєднуватись.