Робота в малих групах надає всім учасникам можливість діяти, практикувати навички співпраці, спілкування. Роботу в групах потрібно використати, коли необхідно вирішити проблему, з якою важко справитися індивідуально, коли є інформація, досвід, ресурси для взаємного обміну, коли одним з очікуваних учбових результатів є надбання навичок роботи в команді.
До групової роботи потрібно привчатися поступово і починати з малих груп з двох-трьох учасників. По мірі освоєння правил роботи можна збільшувати склад груп до 5-7 чоловік, розширюючи діапазон можливостей, досвіду і навичок її учасників. Але також підвищується імовірність неконструктивної поведінки, дезорганізації, конфлікту. Чим більше група, тим більше вміння потрібно від учасників, щоб кожному була дана можливість висловитися. І чим менше часу відпущено на роботу в групі, тим менше повинен бути розмір групи. Разом з тим чим більше утворено груп, тим більше часу зажадається на представлення результатів групової роботи.
У групах з двох чоловік (у парах) високий рівень обміну інформацією і менше розбіжностей, але вище і імовірність виникнення напруженості. У разі незгоди учасників обговорення може зайти в глухий кут, оскільки в такій групі не знайдеться ні союзника, ні арбітра.
У групі з трьох чоловік є небезпека придушення більш слабого члена групи. Проте групи з трьох чоловік є найбільш стабільними, учасники в них можуть вставати на сторону один одного, виступати як посередники, арбітри, в таких групах легше улагоджуються розбіжності.
Взагалі в групах з парною кількістю членів розбіжності улагодити важче, ніж в групах з непарною кількістю. При непарному складі групи можна вийти з глухого кута шляхом поступки думці більшості.
У групі з п’яти чоловік більше імовірність, що ніхто не залишиться в меншості поодинці. У такій групі досить багато учасників для вироблення різних думок і продуктивного обміну інформацією. У той же час у кожного є можливість внести свій внесок в роботу, почути іншого і бути почутим самому.
При роботі в малій групі з п’яти чоловік учасники можуть виконувати наступні ролі:
¨ ведучого (посередник-організатор роботи групи);
¨ писарчука (записує результати роботи);
¨ доповідача (представляє результати роботи групи іншим групам);
¨ спостерігача (учасники поступово будуть усвідомлювати, які уміння необхідні для роботи в невеликій групі. Спостерігач допомагає придбати ці навички, аналізує індивідуальну поведінку членів групи);
¨ хронометриста (стежить за часом, відпущеним на групову роботу).
Можливі й інші ролі. Розподіл ролей дозволяє кожному учаснику групи активно включитися в роботу. Якщо група працює протягом тривалого часу в одному складі, бажано міняти ролі.
Рекомендується об’єднувати в одній групі учасників з різним рівнем підготовки. У різнорідних (за статтю, за підготовкою тощо) групах стимулюється творче мислення і інтенсивний обмін ідеями, тому проблема може бути розглянута з різних сторін.
Правила роботи у групі:
¨ кожний учасник має можливість висловитися, якщо захоче;
¨ всі учасники групи поважають цінності і погляди кожного, навіть якщо не згодні з ними;
¨ обговорюються ідеї, пропозиції, а не люди, які їх висловили;
¨ всі учасники висловлюються коротко і по суті;
¨ кожний учасник, навіть захищаючи свою точку зору, відкритий для сприйняття інших ідей, думок і інтересів;
¨ всі виникаючі розбіжності, конфлікти вирішуються мирним шляхом з урахуванням інтересів учасників і правил роботи;
¨ всі учасники прагнуть створити відкриту, ділову, дружню атмосферу.
Відстань між групами має бути достатньою для того, щоб вони уособлено працювали.