Час до 5 хвилин

Кожне із зазначених у плані питань висвітлює один або декілька слухачів. За розсудом викладача слухач може бути викликаний для доповіді, а може виступити за власним бажанням.

Схема розгляду окремого пункту плану може бути приблизно такою.

Викладач окреслює коло питань, які слід висвітлити (тобто деталізує та конкретизує основне питання) і надає слово слухачеві.

Після того, як виступ закінчено, слухачам слід надати можливість задати виступаючому запитання. Цю можливість має і викладач. Далі ідуть доповнення до відповіді виступаючого. Для питань та доповнень відводиться час до 5-7 хвилин. Розгляд кожного питання завершується коротким висновком викладача (1-2) хвилини, в якому доцільно, зокрема, ще раз акцентувати увагу слухачів на найбільш важливих основних положеннях розглянутого питання.

Розгляд питань теми семінару

1. Характеристика публічного адміністрування економікою України в сучасний період.

При розгляді першого питання слід акцентувати увагу аудиторії на тому, що під публічним адмініструванням в сфері економіки розуміють лише загальне впорядкування суспільних відносин в конкретній сфері економіки, що провадиться відповідно до вимог законодавства шляхом прямого впливу на господарську діяльність суб'єктів економічних відносин — встановлення загальних правил, нормативів, стандартів того чи іншого виду діяльності, що їх повинні дотримуватися рівною мірою всі учасники суспільних відносин у даній сфері, так само як і правових засад відповідальності за їх порушення, контролю за їх виконанням і реального притягнення порушників до відповідальності; розміщення державних замовлень на засадах рівноправної конкуренції суб’єктів державного і недержавного секторів економіки, створення та забезпечення ефективного функціонування фінансової та податкової систем, тарифного і позатарифного регулювання товарообігу, обмеження монополізму, залагодження конфліктів і т. ін. — з метою забезпечення стабільного функціонування та послідовний розвиток тієї чи іншої регульованої сфери економіки у напрямку розширення виробничих потужностей, впровадження новітніх технологій та інформатизації виробничого процесу, створення позитивних гарантій здійснення соціально-економічних прав людини.