Основною частиною семінару є колективна творчість з обговорення питань семінару. В ході семінарського заняття викладач зобов'язаний слідкувати за кожним виступом, фіксувати в своєму робочому зошиті основні моменти відповідей курсантів їх недоліки. У ряді випадків він може запропонувати доповнити свій (курсанта) виступ. Крім того викладач повинен перевіряти наявність у курсантів конспекту та контролювати його ведення.
Уважно слідкуючи за виступами курсантів, викладач повинен направляти їх в русло, якщо вони відходять від теми відповіді, допускають невірне викладення матеріалу, занадто повторюються, не вкладаються у відведений час для виступу з питання.
Велике значення має висока вимогливість яка пред'являється викладачем до суті і форми виступів кожного курсанта. Викладач повинен вимагати від кожного виступаючого чітких формулювань ( понять, категорій, правильного тлумачення нормативних актів ...) і в той же час дати змогу мати власну думку з того чи іншого проблемного питання.
Заключне слово керівника семінару
Керівник семінару робить короткий висновок після розгляду кожного питання і загальний із усього семінарського заняття.
В короткому висновку після розгляду кожного питання теми викладач узагальнює зміст виступу слухачів, наголошує при цьому на їх позитивних та негативні сторони, дає оцінки цим виступам, у разі потреби дає необхідні пояснення та уточнення.
У висновку викладач підводить загальні підсумки семінару, розбирає доповіді і деякі виступи, вказуючи на їх найбільш характерні позитивні і негативні сторони, підкреслює, що недостатньо відпрацьовано, а що вимагає доопрацювання, відповідає на запитання слухачів (курсантів, студентів), висвітлює деякі теоретичні положення, які не отримали в ході семінару достатнього висвітлення, рекомендує літературу і посібники для наступного поглибленого вивчення окремих питань теми. Заключне слово викладача повинно містити в собі:
- реалізацію мети семінару (досягнута, досягнута частково, не досягнута);
- стимулювання активності слухачів (курсантів, студентів);
- привчання їх критично відноситися до особистих виступів, виступів своїх товаришів.
Викладач викликає слухачів (студентів, курсантів), що слабо засвоїли матеріал, на співбесіду та визначає її час. Потім оголошує тему наступного заняття, дає рекомендації для підготовки до нього.
Запитання до семінару (2 год):
1. Які особливості системи публічного адміністрування економікою, що склалися в 30-ті роки?
2. Коли ця система перестала задовольняти потреби суспільства в розвитку і які спроби її перебудови були в 1956 та 1964 роках?
3. У чому суть перетворень, що відбулися в народному господарстві у зв’язку з перебудовою, яка почалась в 1985 році?
4. Назвіть основні зміни в публічному адмініструванні економікою, що сталися у зв’язку зі вступом України до СОТ.
5. Які позитивні зміни відбуваються зараз у публічному адмініструванні промисловістю і агропромисловим комплексом.
6. Чи сумісні при керівництві підприємством колегіальність та єдиноначальність?
7. Чи можна в нових умовах господарювання призначити керівника підприємства на посаду чи потрібно тільки обирати? А його заступників, чи головних спеціалістів?
Завдання для самостійного вивчення (2 год):
Вивчити самостійно зазначені питання для обговорення їх на семінарських та практичних заняттях:
1. Структура сфери економіки.
2. Державний і недержавний сектори економіки.
3. Роздержавлення власності (приватизація).
4. Повноваження Кабінету Міністрів України у сфері публічного адміністрування економікою.
5. Повноваження центральних органів виконавчої влади у сфері публічного адміністрування економікою.
Укладач
викладач кафедри М.В. Співак
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ
КАФЕДРА АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРАВА ТА ПРОЦЕСУ