Історія криміналізації діянь пов’язаних із порушенням безпеки виробництва.
Загальна характеристика та види злочинів проти безпеки виробництва.
Під час вивчення цієї теми студентам слід знати, що в сучасних умовах важливе значення має охорона безпеки виробництва. Відступи від нормативних приписів вимог безпеки, що є на підприємствах, шахтах, будовах, в сільському господарстві, заподіюють серйозну шкоду життю і здоров'ю працівників виробництва, сторонніх осіб, власності, довкіллю. Причини здійснення злочинів у сфері безпеки виробництва носять як об'єктивний, так і суб'єктивний характер. Дослідження показують, що входження в ринкову економіку породило серйозне протиріччя між складним способом виробництва й організаційно-господарських рішень, що реалізують основні напрямки політики державного регулювання виробничих відносин.
Родовим об'єктом злочинів проти безпеки виробництва є відносини, що забезпечують безпеку виробництва, тобто відсутність неприпустимого ризику, пов’язаного з можливістю завдання шкоди для життя, здоров'я працівників шкідливими чинниками. Виробництво — це складна соціально-економічна і технічна відносно замкнута система, в основі функціонування якої лежить праця людини, спрямована на отримання суспільно корисного результату. При чому це може бути не тільки безпосередньо виробництво певних благ, а й діяльність по наданню медичних, освітніх, побутових та ін. послуг.
Складовим елементом такої системи є технічні та правові норми. Для забезпечення безпеки виробництва використовуються закони та підзаконні акти, що відносяться до різних галузей права (трудового, природоохоронного, цивільного, господарського, адміністративного, кримінального та ін.), а також технічні норми. В цій системі норми кримінального права охороняють відносини безпеки виробництва від найбільш небезпечних посягань.
Основним безпосереднім об'єктом цих злочинів є безпека окремих видів виробництв. Додатковими обов'язковими об'єктами всіх злочинів, що посягають на безпеку виробництва, виступають життя і здоров'я людини, а додатковими факультативними об'єктами — власність і довкілля (екологічна безпека).
З об'єктивної сторони злочини проти безпеки виробництва сконструйовані як злочини з так званим матеріальним складом, і тому вимагають встановлення діяння, наслідків і причинного зв'язку. Суспільно небезпечне діяння як ознака об'єктивної сторони проявляється в порушенні шляхом протиправної дії або бездіяльності вимог безпеки, що містяться в правилах безпеки праці та виробництва. Під порушенням слід розуміти недотримання або неналежне дотримання вимог безпеки, передбачених правилами, або здійснення в ході виробничої діяльності дій, прямо заборонених правилами. Диспозиції статей є бланкетними.
Суб'єктивна сторона злочинів визначається їх об'єктивною стороною. Щодо порушення правил безпеки можуть мати місце умисел або необережність, щодо наслідків — тільки необережність (тобто змішана форма вини або необережність у чистому вигляді).
Суб'єкт злочинів проти безпеки виробництва – спеціальний. Це особи, які зобов'язані дотримуватися правил безпеки виробництва. За правовим статусом вони можуть поділятися на три групи: службові особи і громадяни – суб'єкти підприємницької діяльності, що прямо вказується в ст. 271 КК, в інших випадках це випливає із закону (статті 272–275 КК); робітники і службовці (статті 272–275 КК); сторонні для виробництва особи (статті 273 і 274 КК).
1. Стаття 271 КК України - порушення вимог законодавства про охорону праці.
Основним безпосереднім об'єктом злочину є конституційне право людини і громадянина на безпечні умови праці. Додатковим обов'язковим об'єктом виступає здоров'я особи. Визнання особи потерпілим від злочину не залежить від того перебуває особа в трудових відносинах з об’єктом, де стався нещасний випадок на виробництві, чи пов'язана з ним іншими відносинами - адміністративними, цивільно-правовими.
Об'єктивна сторона характеризується 1) діянням (дією або бездіяльністю), 2) наслідками у вигляді шкоди здоров'ю (ч. 1) або загибелі людей чи іншими тяжкими наслідками (ч.2), 3) причинним зв'язком між діянням і наслідками, а також 4) місцем вчинення злочину.
Злочин вважається закінченим з моменту заподіяння шкоди здоров'ю потерпілого.
Суб'єкт злочину спеціальний: крім загальних ознак суб'єкта злочину, він є службовою особою підприємства, установи, організації або громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності, несе спеціальні обов'язки з охорони праці. Порушення вимог законодавства про охорону праці особою, у якої відсутні ознаки спеціального суб’єкта за даною статтею утворює злочин проти життя або здоров'я особи.
Суб'єктивна сторона злочину характеризується, як правило, складною формою вини.
2. Стаття 272 КК України - порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою.
Основним безпосереднім об'єктом злочину є безпека виконання робіт з підвищеною небезпекою, а додатковим обов'язковим об'єктом - життя та здоров'я особи. Потерпілими від цього злочину можуть бути будь-які особи.
Об'єктивна сторона злочину характеризується: 1) порушенням правил безпеки; 2) час вчинення порушення - під час виконання робіт з підвищеною небезпекою; 3) місце вчинення порушення - на виробництві або будь-якому підприємстві, 4) загроза загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків (ч. 1 ст. 272 КК) або у вигляді загибелі людей чи інших тяжких наслідків (ч. 2 ст. 272 КК); 5) причинний зв'язок між діянням і наслідками.
Злочин вважається закінченим з моменту настання відповідних наслідків.
Суб'єкт злочину спеціальний: службові особи підприємств, установ, організацій, громадяни-власники підприємств, на яких законом або на підставі наказу, інструкції чи розпорядження покладено обов’язки забезпечувати дотримання правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою; а також рядові працівники, які пройшли відповідне навчання або інструктаж. Дії службових осіб, які допустили внаслідок зловживання владою чи службовим становищем порушення правил безпеки і це заподіяло певну шкоду, утворює сукупність злочинів – ст.272 КК та ст.364 КК.
Суб'єктивна сторона злочину визначається ставленням винного до наслідків і характеризується необережністю. Виною у цьому складі злочину охоплюється знання винним правил, порушення яких йому інкримінується.
3. Стаття 273 КК України - порушення правил безпеки на вибухонебезпечних підприємствах або у вибухонебезпечних цехах.
Основним безпосереднім об'єктом злочину є безпека на вибухонебезпечних підприємствах чи у вибухонебезпечних цехах, а додатковим обов'язковим об'єктом - життя та здоров'я особи.
Об'єктивна сторона злочину характеризується: 1) порушенням правил безпеки; 2) місце вчинення порушення - вибухонебезпечні підприємства або вибухонебезпечні цеха; 3) наслідками у вигляді створення загрози загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків, заподіянням шкоди здоров'ю потерпілого (ч. 1 ст. 273 КК) або у вигляді загибелі людей чи інших тяжких наслідків (ч. 2 ст. 273 КК), 3) причинним зв'язком між діянням та наслідками.
Місцем вчинення злочину є вибухонебезпечні підприємства або вибухонебезпечні цехи. Це підприємства і цехи, функціонування яких пов'язане з постійною небезпекою (загрозою) вибуху. Вибухонебезпечність конкретного підприємства чи цеху визначається при його проектуванні, визначенні чи зміні технології компетентними державними органами, які здійснюють нагляд за дотриманням безпеки виробництва або ж адміністрацією певного об'єкта. Місцем вчинення злочину, передбаченого ст.273 КК, не можуть визнаватися об'єкти невиробничого призначення.
4. Стаття 274 КК України - порушення правил ядерної або радіаційної безпеки.
Основним безпосереднім об'єктом злочину є безпека виробництва, на якому застосовуються радіоактивні матеріали, а додатковим обов'язковим об'єктом - життя та здоров'я особи.
Об'єктивна сторона злочину характеризується: 1) порушення правил ядерної або радіаційної безпеки; 2) місце вчинення злочину – виробництво, де використовується ядерна енергія, 3) наслідки у вигляді створення загрози загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків, заподіянням шкоди здоров'ю потерпілого (ч. 1 ст. 274 КК), або у вигляді загибелі людей чи інших тяжких наслідків (ч.2 ст. 274 КК); 4) причинним зв'язком між діянням і наслідками. Порушення правил ядерної або радіаційної безпеки може бути вчинено шляхом дії - виконання дій або бездіяльності, і полягає, зокрема, у: допуску до робіт в умовах радіоактивного випромінювання працівників, не забезпечених засобами дозиметричного контролю; непроведенні дезактивації обладнання; порушенні порядку утилізації відпрацьованих джерел іонізуючого випромінювання; використанні ядерної енергії без отримання належних дозволів, передбачених законом.
Суб’єктивна сторона злочину, передбаченого ч.1 ст.274 КК, характеризується умислом або необережністю.
Злочин вважається закінченим з моменту настання відповідних наслідків, вказаних в ч. ч. 1 і 2 ст. 274 КК.
5. Стаття 275 КК України - порушення правил, що стосуються безпечного використання промислової продукції або безпечної експлуатації будівель і споруд.
Основним безпосереднім об'єктом злочину є безпека використання промислової продукції та безпечне використання будівель і споруд, а додатковим обов'язковим його об'єктом - життя та здоров'я особи. Предметом – промислова продукція, будівлі, споруди. Промислова продукція - це продукти діяльності, створені для задоволення потреб інших людей, суспільства в цілому в умовах машинного високотехнологічного, як правило масового, виробництва. Будівлі і споруди - це будь-які штучні, створені людьми будівельні об'єкти - житлові будинки, склади, цехи, мости, тунелі тощо.
Об'єктивна сторона злочину характеризується: 1) діянням у вигляді порушення правил, що стосуються безпечної експлуатації будівель і споруд; 2) наслідками у вигляді створення загрози загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків або у вигляді заподіяння шкоди здоров'ю потерпілого (ч. 1 ст. 275 КК), або у вигляді загибелі людей чи інших тяжких наслідків (ч. 2 ст. 275 КК); 3) причинним зв'язком між діянням і наслідками, а також 4) часом вчинення злочину – „під час розроблення, конструювання, виготовлення чи зберігання промислової продукції”, або „під час проектування чи будівництва”. Під час (в ході, у зв'язку з) виконання кожного із вказаних етапів можливе вчинення дій, які впливають на безпеку готової продукції в ході наступного її використання, тобто вживання за цільовим призначенням, вилучення споживчих властивостей.
Не охоплюються об'єктивною стороною розглядуваного злочину діяння, вчинені в ході утилізації продукції, демонтажу будівель і споруд.
Злочин вважається закінченим з моменту настання відповідних наслідків, вказаних в ч. ч. 1 і 2 ст. 275 КК. Відповідальність за випуск або реалізацію недоброякісної продукції (у тому числі промислової) передбачена ст.227 КК України.