рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры
- Раздел Право
- /
- КРИМІНАЛЬНЕ ПРАВО
Реферат Курсовая Конспект
КРИМІНАЛЬНЕ ПРАВО
КРИМІНАЛЬНЕ ПРАВО - раздел Право, Міністерство Освіти І Науки, Молоді Та Спорту України...
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
«ОДЕСЬКА ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ»
КРИМІНАЛЬНЕ ПРАВО
УКРАЇНИ
НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ ПОСІБНИК
для факультетів ЦГЮ, САФ, ФА, СПФ, МПВ та ЮЖ
Одеса – 2011
Албул С.В.,канд. юрид. наук, доцент – теми 38, 41 Особливої частини; Балобанова Д.О.,канд.юрид. наук,доцент – тема 1 Загальної частини; тема 42… Березовський А.А.,канд. юрид. наук, доцент – теми 14, 18, 19 Загальна частина;З М І С Т
Вступ..........................................................................................................................5
Программа курсуза темами лекцій........................................................................15
ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
Тема 2. Кримінальний закон...................................................................................16 Тема 3. Поняття злочину та його… Тема 4. Кримінальна відповідальність та її підстава............................................21ОСОБЛИВА ЧАСТИНА
Тема 23. Злочини проти основ національної безпеки України...........................67 Тема 24. Злочини проти життя та здоров’я… Тема 25. Злочини проти волі, честі та гідності особи..........................................77ПРОГРАММА КУРСУ ЗА ТЕМАМИ ЛЕКЦІЙ.
ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
Тема 1. Поняття, завдання, функції, принципи кримінального права. Система кримінального права. Наука кримінального права.
Поняття та предмет кримінального права. Завдання та функції кримінального права. Принципи кримінального права.Тема 2. Кримінальний закон.
Поняття, ознаки та значення кримінального закону. Структура та система кримінального закону. Поняття та структура кримінально-правової норми.Тема 3. Поняття злочину та його види.
Поняття злочину за кримінальним правом України. Ознаки злочину. Поняття та ознаки малозначного діяння (ч.2 ст.11 КК України).Тема 4. Кримінальна відповідальність та її підстава
Юридичні факти у кримінальному праві. Поняття та форми реалізації кримінальної відповідальності. Межі та стадії кримінальної відповідальності.Тема 5. Склад злочину та його види
Поняття та значення складу злочину. Функції складу злочину. Елементи та ознаки складу злочину.Тема 6. Об’єкт злочину
Види об’єктів злочину. Поняття та значення предмету злочину. Співвідношення предмету та об’єкту злочину.Тема 7. Об’єктивна сторона складу злочину
Поняття та форми діяння (дії чи бездіяльності). Умови кримінальної відповідальності за бездіяльність. Поняття суспільно-небезпечних наслідків та їх види. Причиновий зв’язок як ознака об’єктивної сторони злочину, його поняття та значення в кримінальному праві.Тема 8. Суб’єкт злочину
Поняття осудності та обмеженої осудності. Поняття та правові наслідки неосудності. Поняття віку кримінальної відповідальності.Тема 9. Суб’єктивна сторона складу злочину
Поняття та значення суб’єктивної сторони складу злочину. Поняття та форми вини. Поняття та види умислу.Тема 10. Стадії вчинення умисного злочину
Поняття та види стадій вчинення злочину. Готування до злочину, його ознаки. Поняття та види замаху на злочин.Тема 11. Співучасть у вчиненні злочину
Поняття та значення співучасті, об’єктивні та суб’єктивні ознаки співучасті.
Теорії співучасті у кримінальному праві.
Проблеми уявної співучасті та співучасті у необережних злочинах.
Форми співучасті.
Поняття та відмежування групи осіб без попередньої змови, групи осіб за попередньою змовою, організованої групи та злочинної організації.
Види співучасників, їх об’єктивні та суб’єктивні ознаки.
Підстави та межі відповідальності співучасників.
Співучасть у злочинах зі спеціальним суб’єктом.
Ексцес виконавця.
Відповідальність за невдале підбурювання та пособництво.
Поняття та види причетності до злочину.
Відмінність причетності від співучасті у злочину.
Кримінальна відповідальність за приховування злочину.
Під час вивчення цієї теми особливу увагу слід звернути на питання про юридичну природу співучасті. У теорії кримінального права склалися дві сталі концепції юридичної природи співучасті. Одна з них має в основі акцесорну природу (від латинського слова accessorium – «додатковий», «несамостійний») характеру співучасті. Прихильники іншої теорії розглядають співучасть як самостійну форму злочинної діяльності. Сутність акцесорної природи співучасті виражається в тому, що центральною фігурою співучасті визнається виконавець, діяльність же решти співучасників є допоміжною, позбавленою самостійного значення. Оцінка дій співучасників і їх відповідальність повністю залежать від характеру дій виконавця і його відповідальності: карані дії виконавця – карані і дії співучасників, якщо ж виконавець не притягується до відповідальності, то не може наступати відповідальність співучасників. Крім того, караність співучасників повинна наступати по тій статті, яка передбачає дії виконавця. Активним прихильником логічної акцесорності в кримінальному праві виступає М.І. Ковальов. У своїй роботі він приходить до висновку, що склад злочину виконується безпосередньо виконавцем, рештою учасників же «сам склад злочину не виконується», а в діях підбурювачів і посібників є якийсь «загальний» склад злочину, який і визначає їх відповідальність. З деякими обмовками акцесорну теорію, як таку, що лежить в основі відповідальності по російському кримінальному праву, підтримує і А.В. Наумов. Разом з тим він визнає, що відповідальність співучасників, будучи в основному залежною від відповідальності виконавця, все ж таки до певної міри носить самостійний характер.
Проте більшість авторів критично оцінюють дану концепцію.
Діючий КК України визначає в ст. 26, що співучастю у злочині визнається умисна спільна участь декількох суб’єктів злочину у вчиненні умисного злочину.
Законодавче визначення співучасті включає слідуючи ознаки:
1. наявність двох та більше суб’єктів злочину, які беруть участь у скоєнні одного умисного злочину;
2. спільна їх участь в скоєнні злочину;
3. умисний характер діяльності співучасників.
В теорії кримінального права перші дві ознаки прийнято вважати об’єктивними, а останню – суб’єктивною.
Перша об’єктивна ознака співучасті – множинність учасників злочину, полягає в тому, що у вчиненні діяння беруть участь два та більше повноправних суб’єкта злочину (поняття суб’єкту визначено в ст. 18 КК України). Якщо ж при вчиненні двома особами злочину, один із суб’єктів є неосудним або не досяг віку, з якого наступає кримінальна відповідальність, то співучасть відсутня.
Наступна об’єктивна ознака співучасті – спільність дій. Вона передбачає:
1. скоєння злочину загальними, взаємодоповнюваними зусиллями;
2. цей злочин являється загальним та єдиним результатом їх діяльності;
3. дії, вчинені кожним учасником являються в конкретній обстановці необхідною умовою для вчинення дій іншим (іншими) злочинцями;
4. наявність причинного зв’язку між діянням всіх співучасників та загальним злочинним результатом.
Суб’єктивна ознака співучасті передбачає наявність умисної форми вини, що передбачає:
1) наявність умислу кожного зі співучасників стосовно їх власних діянь;
2) наявність умислу відносно діянь інших співучасників;
3) єдність умислу всіх співучасників на вчинення конкретного злочину;
4) єдність загального інтересу всіх співучасників, тобто направленість їх умислу на досягнення єдиного злочинного результату.
Єдність умислу всіх співучасників відносно їх спільних дій та загального злочинного результату не означає обов’язкового співпадіння (збіг) їх мотивів: злочинна діяльність конкретного співучасника може бути викликана різними спонуканнями.
В залежності від тої чи іншої ролі, яку виконують злочинці при вчиненні злочину спільними зусиллями, Закон виділяє наступні види співучасників: виконавець, організатор, підбурювач та посібник (ч. 1 ст. 27 КК України).
Виконавцем (співвиконавцем) вважається особа, яка: а) безпосередньо скоїла злочин, або б) зробило це шляхом використання інших осіб, які відповідно до закону не підлягають кримінальній відповідальності.
Ознаками такої особи є наступні:
1. воно визнається суб’єктом злочину;
2. скоїло злочин, який прямо передбачений КК України;
3. вчинило цей злочин в співучасті з іншими особами, які являються суб’єктами злочину.
Організатор скоєння злочину вчиняє одне із наступних дій: 1) організовує вчинення злочину (злочинів); 2) керує підготовкою злочину (злочинів); 3) створює організовану групу чи злочинну організацію; 4) керує організованою групою або злочинною організацією; 5) забезпечує фінансування організованої групи або злочинної організації; 6) організовує приховування злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації (ч. 3 ст. 27 КК).
Підбурювачем вважається особа, яка умовлянням, підкупом, погрозою, примусом чи іншим шляхом схилило будь-кого зі співучасників до скоєння злочину.
Підбурювання має місце тоді, коли схиляється конкретна особа (особи) до скоєння конкретного злочину. Тому не являється підбурюванням схиляння до заняття злочинною діяльністю взагалі, без вказівки на конкретний злочин, а також заклики більш конкретного характеру, однак адресовані невизначеному колу осіб.
Посібником визнається особа, яка сприяла скоєнню злочину іншими співучасниками: 1) порадами чи вказівками; 2) наданням засобів чи знарядь вчинення злочину; 3) усуненням перешкод для вчинення злочину; 4) заздалегідь даною обіцянкою переховувати злочинця, знарядь чи засобів скоєння злочину, його сліди та предмети, здобуті злочинним шляхом, або придбати чи збути такі предмети; 5) іншим чином сприяти приховуванню злочину (ч. 5 ст. 27 УК).
Пособництво за характером дій поділяють на:
1. інтелектуальне
2. фізичне.
Інтелектуальним визнається пособництво, яке виражається в наданні порад та вказівок про злочин, що готується, а також у заздалегідь даній обіцянки переховувати злочинця, знарядь чи засобів скоєння злочину, його сліди та предмети, здобуті злочинним шляхом та інше сприяння приховуванню злочину.
Фізичне пособництво полягає в наданні засобів або знарядь вчинення злочину чи в усуненні перешкод.
Форми співучасті – це об’єднання співучасників, що розрізняються між собою за характером ролей, які виконуються ними і за стійкістю їх суб’єктивних зв’язків.
З урахуванням ступеня узгодженості дій співучасників можна виділити наступні форми співучасті: 1) співучасть без попередньої змови; 2) співучасть за попередньою змовою.
З урахуванням способу взаємодії співучасників воно підрозділяється на: 1) співвиконавство; 2) співучасть у прямому значенні цього слова.
За характером участі окремих співучасників у вчиненні злочину воно ділиться на: 1) просте та 2) складне.
Проста співучасть (співвиконавство) має місце там, де всі співучасники виконують однакові, з правової точки зору, ролі. Так, всі вони виконують дії, вказані у диспозиції конкретної статті Особливої частини КК.
Складна співучасть (або співучасть з розподілом ролей) передбачає та діяльність співучасників, коли кожний з них виконує визначену роль в скоєнні злочину. При цій формі одні співучасники являються виконавцями, а інші – організаторами, підбурювачами, пособниками.
Складна співучасть охоплює такі форми спільної злочинної діяльності, як організована група та злочинна організація.
За суб’єктивною ознакою виділяють наступні форми співучасті:
1) група без попередньої змови;
2) група за попередньою змовою;
3) організована група;
4) злочинна організація.
Група без попередньої змови – це два або більше виконавця, які до початку злочину не узгоджували (не домовлялися) своїх дій. Зусилля виконавців об’єднуються або безпосередньо перед злочином, або в процесі його вчинення.
Група з попередньою змовою має місце тоді, коли два або більше суб’єкта домовились про спільні дії.
Ця домовленість має місце або на стадії приготування або замаху.
Організована група – це стійке об’єднання трьох або більше співучасників, яке попередньо зорганізувалось для приготування або скоєння злочинів. Вона має наступні ознаки:
1. наявність трьох або більше осіб;
2. попередня їх організованість в спільне об’єднання, яке має ціль скоїти два або більше злочинів;
3. стійкість цієї групи;
4. об’єднаність всіх єдиним планом з розподілом всіх функцій між співучасниками;
5. обізнаність всіх учасників групи про цей план.
Організована група відрізняється від групи з попередньою змовою наступними ознаками:
1. стійкістю;
2. спрямованістю на скоєння двох або більше злочинів;
3. кількістю учасників (три та більше).
Злочинна організація представляє собою стійке ієрархічне об’єднання п’ятьох або більше осіб, члени якого або його структурні елементи за попередньою змовою організувались для спільної діяльності з метою скоєння тяжких або особливо тяжких злочинів учасниками даної організації, або для керівництва та координації злочинної діяльності інших осіб, або для забезпечення функціонування як самої злочинної організації, так і інших злочинних груп.
Таким чином, для злочинної організації характерні наступні ознаки: 1) її стійкість; 2) наявність у ній п’ятьох або більше осіб; 3) наявність попередньої змови про її діяльність; 4) мета скоєння тяжких або особливо тяжких злочинів; 5) мета координувати злочинну діяльність інших осіб; 6) мета забезпечувати функціонування як самої злочинної організації, так і інших злочинних груп.
Злочинна організація відрізняється від організованої групи слідуючими ознаками: 1) кількістю осіб; 2) ієрархічністю, яка свідчить про більш високий рівень її об’єднання; 3) спрямованістю на скоєння тяжких або особливо тяжких злочинів; 4) можливістю визнання злочинними організаціями і таких об’єднань, які займаються тільки керівництвом та координацією діяльності інших осіб або забезпеченням функціонування як самої злочинної організації, так і інших злочинних груп.
Слід відмітити, що співучасть як одна з форм злочинної діяльності не створює яких-небудь особливих підстав кримінальної відповідальності. Однак, окрім загального положення, передбаченого ч. 1 ст. 2 КК, діють правила, які стосуються відповідальності співучасників (ст. 29 та 30 КК).
Так, питання відповідальності співучасників, діючих в організованій групі або злочинній організації, вирішується наступним чином:
- організатор злочину несе відповідальність за всі злочини, скоєні будь-яким учасником цієї групи, за умови, якщо вони (ці злочини) охоплювались умислом організатора (ч. 1 ст. 30 КК);
- інші співучасники (учасники групи) несуть відповідальність за ті злочини, у підготовці або вчиненні яких вони приймали участь, незалежно від тієї ролі, яку виконував кожний із них;
- дії всіх цих співучасників кваліфікуються за тією статтею Особливої частини КК, яка передбачає відповідальність за скоєння даного злочину злочинною організацією чи організованою групою (наприклад, всі учасники банди, незалежно від ролі, яку вони виконували у злочині, несуть відповідальність безпосередньо за статтею 257 КК).
При простій співучасті, тобто спів виконавстві, всі співучасники несуть відповідальність за тією статтею Особливої частини Кримінального кодексу, яка передбачає скоєний ними злочин.
При складній співучасті, тобто співучасті з розподілом ролей, питання про відповідальність вирішується наступним чином:
- виконавець (співвиконавці) відповідають за тією статтею Особливої частини КК, яка передбачає відповідальність за скоєний ними злочин (ч. 1 ст. 29 КК);
- всі інші співучасники (організатори, підбурювачі, пособники) відповідають за той злочин, який скоїв виконавець (співвиконавці). У зв’язку з цим, дії всіх співучасників, за винятком виконавця (співвиконавців), кваліфікуються за тією статтею Особливої частини КК, за якою кваліфіковані дії виконавця, Ало з обов’язковим посиланням на статтю 27 КК (її відповідну частину) та при умові, що співучасники знали про всі обставини справи, були інформовані про них та усвідомлювали їх наявність.
Суб’єктивні ознаки, що визначають кваліфікацію злочину, скоєного виконавцем (наприклад, мотив), можуть бути поставленні іншим співучасникам у відповідальність також за умови, що вони заздалегідь про них (цих ознаках) знали, були інформовані про їх наявність. Інакше ці обставини (тобто суб’єктивні ознаки) ставитися у вину співучасникам не можуть.
Обставини, що пом’якшують або обтяжують відповідальність, але характеризують лише особу співучасника, навіть якщо інші співучасники знали про їх наявність, ставляться у відповідальність лише тому співучаснику, на боці якого вони маються. Іншими словами, «особисті обставини», наприклад, повторність, рецидив, не можуть впливати ні відповідальність інших співучасників. У випадку скоєння виконавцем незакінченого злочину інші співучасники підлягають відповідальності за співучасть у незакінченому злочині (ч. 4 ст. 29 КК).
Співучасники несуть відповідальність тільки за ті діяння, які скоєні у межах домовленості, яка відбулася між ними. Відхилення від цієї домовленості може привести до ситуації, за якої вчинене виконавцем не підпадає під ознаки співучасті. У такому випадку має місце так званий ексцес виконавця.
У таких ситуаціях виконавець виходить за межі домовленості з іншими співучасниками та вчиняє більш тяжке, ніж було домовлено, або взагалі інший злочин. В залежності від ступеня відхилення поведінки виконавця в теорії кримінального права прийнято відрізняти кількісний та якісний ексцеси.
Кількісний ексцес має місце тоді, коли виконавець, виходячи за межі домовленості з іншими співучасниками, скоює однорідний із задуманим злочин (наприклад, була домовленість скоїти крадіжку, а він скоює грабіж).
Якісний ексцес – це скоєння виконавцем абсолютно іншого, не задуманого співучасниками злочину (наприклад, при домовленості скоїти крадіжку виконавець скоїв вбивство).
Оскільки у випадку ексцесу виконавця між ним та іншими співучасниками відсутній суб’єктивний зв'язок (єдність умислу) відносно скоєного , відповідальність за цей злочин несе тільки його виконавець.
Інші співучасники повинні відповідати тільки за злочини, скоєні виконавцем у межах їх домовленості.
В Кримінальному кодексі 2001 року введена норма з добровільною відмовою співучасників від скоєння злочину(ст. 31 КК).
Специфіка правової оцінки їх дій при добровільній відмові визначається характером та ступенем участі кожного з них у злочині, що готується або скоюється.
Добровільна відмова співучасників повинна характеризуватися трьома обов’язковими ознаками:
1. добровільністю;
2. остаточністю;
3. своєчасністю.
При цьому добровільна відмова одних співучасників має певне юридичне значення для оцінки дій інших. Так, добровільна відмова виконавця не звільняє від кримінальної відповідальності організатора, підбурювача, пособника, а добровільна відмова останніх, в свою чергу, не являється підставою для звільнення від кримінальної відповідальності виконавця.
У випадку добровільної відмови виконавця інші співучасники підлягають відповідальності за приготування ними замаху на той злочин, від скоєння якого добровільно відмовився виконавець (ч. 1 ст. 31 КК).
У випадку добровільної відмови кого-небудь із співучасників виконавець підлягає відповідальності за приготування до злочину або замах на злочин у залежності від того, на якій стадії його діяння було припинено (ч. 3 ст. 31 КК).
Умови, за яких виконавець (співвиконавець) не підлягає кримінальній відповідальності у випадках добровільної відмови, аналогічні загальним умовам звільнення від кримінальної відповідальності при добровільній відмові від скоєння злочину (ст. 17 КК).
Організатор, підбурювач та пособник підлягають відповідальності при добровільній відмові, якщо виконали одну з таких умов:
1. запобігли скоєнню злочину виконавцем взагалі (запобігання на стадії приготування), або не допустили доведення злочину виконавцем до кінця (запобігання на стадії замаху).
2. своєчасно повідомили відповідним органам державної влади про злочин, що готується або скоюється. Таке повідомлення повинно бути своєчасним, інакше воно не звільняє організатора, підбурювача, пособника від кримінальної відповідальності, однак може бути визнано судом обставиною, що пом’якшує покарання (п. 1 ч. 1 и ч. 2 ст. 66 КК).
Причетність до злочину – це така злочинна діяльність, яка хоча й пов’язана зі вчиненням злочину, однак не є співучастю у ньому через відсутність об’єктивної та суб’єктивної спільності.
В теорії кримінального права виділяють три види причетності:
1. заздалегідь не обіцяне приховування злочину;
2. неповідомлення про злочин;
3. потурання злочину.
Заздалегідь не обіцяне приховування злочину – це активна діяльність особи по приховуванню злочинця, засобів та знарядь скоєння злочину, його слідів або предметів, здобутих злочинним шляхом. При цьому мова йде тільки про заздалегідь не обіцяне приховування. Така діяльність кримінально карана тільки у випадку, якщо вона пов’язана з приховуванням тяжкого або особливо тяжкого злочину. Окрім того, згідно ч. 2 ст. 396 КК, не підлягають кримінальній відповідальності за заздалегідь не обіцяне приховування злочину члени сім’ї чи близькі родичі особи, яка вчинила злочин, коло яких визначається законом.
Кримінальний кодекс 2001 р. вніс деякі корективи в інститут приховування злочину, передбачивши кримінальну відповідальність за укриття злочинної діяльності учасників злочинних організацій шляхом надання приміщень, сховищ, транспортних засобів, інформації, документів, грошей, цінних паперів та ін. (ст. 256 КК).
Неповідомлення про злочин полягає у неповідомленні особою відповідним органам влади про достовірно відомий злочин, що готується або вже скоєний.
Неповідомлення про злочин вважається причетністю до злочину як у випадку, якщо воно не було заздалегідь обіцяно, так і у випадку, коли воно було обіцяно до моменту приготування або скоєння злочину.
Діючий Кримінальний кодекс не передбачає такого спеціального складу злочину, як неповідомлення про злочин, але це не означає, що подібна бездіяльність взагалі виключає кримінальну відповідальність. Особа, яка не повідомила про достовірно відомий злочин, підлягає кримінальній відповідальності, якщо скоєне ним діяння містить ознаки іншого злочину. Це може бути, наприклад, коли неповідомлення про злочин являється складовою (елементом об’єктивної сторони) приховування тяжкого або особливо тяжкого злочину (ст. 396 КК).
Потураннязлочину полягає в тому, що особа, яка зобов’язана була та моглапротидіяти скоєнню злочину, такому злочину не перешкоджає і тому він вчинюється. Воно характеризується бездіяльністю особи.
Потурання можливо на стадії незакінченого злочину. Кримінально-правова оцінка потурання, як і приховування злочину, в значній мірі залежить від суб’єктивного моменту – чи було воно заздалегідь обіцяно. Якщо потурання було заздалегідь обіцяне і його змістом було усунення перешкод для скоєння злочину, воно утворює співучасть у злочині (у вигляді пособництва). А якщо потурання не було заздалегідь обіцяне, то при наявності підстав воно може бути визнано відповідним службовим зловживанням (наприклад, статті 364, 423 КК).
Заздалегідь не обіцяне сприяння учасникам злочинних організацій – це особливий вид причетності, оскільки такого роду причетність можлива тільки відносно окремих злочинів, пов’язаних з утворенням та функціонуванням злочинних організацій. Це стосується, у першу чергу, причетності до злочину, передбаченому ст. 255 КК (створення злочинної організації). Цим видом причетності охоплюється діяння, які не підпадають під інші види причетності (приховування злочину, не повідомлення про злочин, потурання злочину).
При відповіді на питання про відповідальність за невдале підбурювання або пособництвослід відмітити, що підбурювання та пособництво вважається невдалим, коли дії співучасників не досягли бажаного результату: виконавець зовсім не скоїв злочину, хоча спочатку збирався це зробити або відразу ж відмовився від цього. Діяльність співучасників тут не обмежилась виявленням умислу, оскільки вони виконали певні дії, спрямовані на схиляння особи до скоєння злочину або надання йому допомоги. Їх діяльність не досягла бажаного результату, але вони зробили все, що вважали необхідним.
Діюче кримінальне законодавство не містить норм, які регулюють відповідальність осіб при невдалій організаційній діяльності, підбурюванні та пособництві. Однак, виходячи із загальних положень кримінального права, така діяльність потребує оцінки як замах на невдале підбурювання та пособництво та буде кваліфікуватися по ст. 15 та ст. 27 КК України.
Вивчаючи питання про співучасть у злочині зі спеціальним суб’єктом, необхідно згадати наступне.
Злочини зі спеціальним суб’єктом характеризується тим, що окрім загальних властивостей суб’єктів, для їх виконавців характерно і наявність додаткових якостей, викладених в статтях Особливої частини КК. До цих злочинів відносяться службові, транспортні, військові та деякі інші.
Питання про можливість співучасті звичайного суб’єкта у злочинах, вчинених тільки спеціальним суб’єктом, являється дискусійним. Слід вивчити думки, викладені в літературі по цьому питанню. Переважною являється точка зору, згідно якої співучасть у злочинах зі спеціальним суб’єктом можлива, однак звичайні суб’єкти можуть виступати лише організаторами, підбурювачами або пособниками цих злочинів.
Дискусійними в науці кримінального права є проблеми уявної співучасті та співучасті у необережних злочинах.
Можливість необережної співучасті відстоювали А.Н. Трайнін та М.Д. Шаргородський. Вони вважали, що співучасть можлива у випадках співвиконавства у необережних злочинах, а також у випадках співучасті з розподілом ролей, де дії вчинюються умисно, а результат наступає по необережності. В цілому такі злочини можуть бути як умисними (наприклад, умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого), так і по необережності (наприклад, порушення правил руху транспорту). Цю ж позицію стосовно питання про можливість співучасті у злочинах, які вчинюються на автотранспорті, відстоював і С.А.Домахін. Ще більших обмежень для необережної співучасті вводяться В.С. Прохоровим, який визнає її можливість лише у випадках, коли умисне спільне скоєння умисного злочину призводить до настання необережних наслідків, передбачених в статтях Особливої частини КК в якості кваліфікуючих обставин.
Однак, у науці була висловлена думка і про більш широку співучасть необережного виду. Так, В.Я. Вишенський висловив думку про те, що необережна співучасть можлива не тільки при скоєнні необережних злочинів, але і як співучасть з розподілом ролей в умисних злочинах. Зокрема, обґрунтовується відповідальність за необережне підбурювання до скоєння умисного злочину, тобто у тих випадках, коли підбурювач не знав, але повинен був знати про те, що буде скоєно злочин.
Тема 12. Множинність злочинів
Поняття одиничного злочину, його види. Складні одиничні злочини. Поняття множинності злочинів.Тема 13. Обставини, що виключають злочинність діяння
Необхідна оборона: поняття, ознаки, умови правомірності. Уявна оборона: поняття, особливості кримінальної відповідальності. Затримання особи, яка вчинила злочин: поняття, ознаки, умови правомірності.Тема 14. Звільнення від кримінальної відповідальності
Види звільнення від кримінальної відповідальності. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з дійовим каяттям. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з примиренням винного з потерпілим.Тема 15. Поняття та мета покарання
Поняття та ознаки покарання. Загальна характеристика мети покарання. Функції покарання.Тема 16. Види покарання
Класифікація покарання за чинним законодавством. Характеристика окремих видів покараньТема 17. Призначення покарання
Загальні засади призначення покарання. Обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання. Обставини, що характеризують тяжкість вчиненого злочину та особу злочинця.Тема 18. Звільнення від покарання та його відбування
Звільнення від відбування покарання з випробуванням (ст. 75) та його правові наслідки. Звільнення від відбування покарання з випробуванням вагітних жінок і жінок,… Звільнення від відбування покарання у зв’язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку.КК України,згідно якої до осіб, які відбувають покарання у виді позбавлення волі за злочин, вчинений у віці до вісімнадцяти років, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання незалежно від тяжкості вчиненого злочину. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою та ставленням до праці та навчання довів своє виправлення. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване до засуджених за злочин, вчинений у віці до вісімнадцяти років, після фактичного відбуття: не менше третини призначеного строку покарання у виді позбавлення волі за злочин невеликої або середньої тяжкості і за необережний тяжкий злочин; не менше половини строку покарання у виді позбавлення волі, призначеного судом за умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також, якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисний злочин і до погашення або зняття судимості знову вчинила у віці до вісімнадцяти років новий умисний злочин, за який вона засуджена до позбавлення волі; не менше двох третин строку покарання у виді позбавлення волі, призначеного судом за умисний особливо тяжкий злочин, а також, якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі і була умовно-достроково звільнена від відбування покарання, але до закінчення невідбутої частини покарання та до досягнення вісімнадцятирічного віку знову вчинила умисний злочин, за який вона засуджена до позбавлення волі. До неповнолітніх заміна невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням не застосовується. У разі вчинення особою, щодо якої застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, протягом невідбутої частини покарання нового злочину суд призначає їй покарання за правилами, передбаченими у статтях 71 і 72 КК України..
До безумовних видів звільнення від покарання відносяться звільнення, передбачені:
чч. 2, 4, 5 ст. 74 КК Українизгідно яких особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання. Особа, яка 1) вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості, може бути за вироком суду звільнена від покарання, якщо буде визнано, що 2) з урахуванням бездоганної поведінки і 3) сумлінного ставлення до праці цю особу на час розгляду справи в суді не можна вважати суспільно небезпечною. Особа також може бути за вироком суду звільнена від покарання на підставах, передбачених статтею 49 КК України;
ч. 1 ст. 78 КК Українизгідно якої після закінчення іспитового строку засуджений, який виконав покладені на нього обов'язки та не вчинив нового злочину, звільняється судом від призначеного йому покарання;
ч. 4 ст. 79 КК Українизгідно якої після закінчення іспитового строку суд, залежно від поведінки засудженої, звільняє її від покарання або направляє для відбування покарання, призначеного вироком;ч. 3 ст. 84 КК Українизгідно якої військовослужбовці, засуджені до службового обмеження, арешту або тримання в дисциплінарному батальйоні, в разі визнання їх непридатними до військової служби за станом здоров'я звільняються від покарання;
ст.ст. 85-87 КК Українина підставі закону України про амністію або акта про помилування. Звільнення відбувається повністю або частково від основного і додаткового покарання, а також засудженому може бути замінено покарання або невідбуту його частину більш м'яким покаранням. При цьому амністія оголошується законом України стосовно певної категорії осіб. Законом про амністію особи, які вчинили злочин, можуть бути повністю або частково звільнені від кримінальної відповідальності чи від покарання. Законом про амністію може бути передбачено заміну засудженому покарання або його невідбутої частини більш м'яким покаранням. Помилування ж здійснюється Президентом України стосовно індивідуально визначеної особи. Актом про помилування може бути здійснена заміна засудженому призначеного судом покарання у виді довічного позбавлення волі на позбавлення волі на строк не менше двадцяти п'яти років;
ст. 104 КК Українизгідно якої звільнення від відбування покарання з випробуванням застосовується до неповнолітніх відповідно до статей 75-78 КК України. Звільнення від відбування покарання з випробуванням може бути застосоване до неповнолітнього лише у разі його засудження до позбавлення волі. Іспитовий строк установлюється тривалістю від одного до двох років. У разі звільнення неповнолітнього від відбування покарання з випробуванням суд може покласти на окрему особу, за її згодою або на її прохання, обов'язок щодо нагляду за засудженим та проведення з ним виховної роботи.
До безумовних видів звільнення від відбування покарання відносяться звільнення, передбачені:
ст. 80 КК України,згідно якої особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано в такі строки: два роки - у разі засудження до покарання менш суворого, ніж обмеження волі; три роки - у разі засудження до покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі за злочин невеликої тяжкості; п'ять років - у разі засудження до покарання у виді позбавлення волі за злочин середньої тяжкості, а також при засудженні до позбавлення волі на строк не більше п'яти років за тяжкий злочин; десять років - у разі засудження до покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років за тяжкий злочин, а також при засудженні до позбавлення волі на строк не більше десяти років за особливо тяжкий злочин; п'ятнадцять років - у разі засудження до покарання у виді позбавлення волі на строк більше десяти років за особливо тяжкий злочин. Строки давності щодо додаткових покарань визначаються основним покаранням, призначеним за вироком суду. Слід памятати, що перебіг давності зупиняється, якщо засуджений ухиляється від відбування покарання. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення засудженого для відбування покарання або з дня його затримання. У цьому разі строки давності, передбачені пунктами 1-3 частини першої ст. 80 КК України, подвоюються. Перебіг давності переривається, якщо до закінчення строків, зазначених у частинах першій та третій цієї статті, засуджений вчинить новий середньої тяжкості, тяжкий або особливо тяжкий злочин. Обчислення давності в цьому випадку починається з дня вчинення нового злочину. Питання про застосування давності до особи, засудженої до довічного позбавлення волі, вирішується судом. Якщо суд не визнає за можливе застосувати давність, довічне позбавлення волі заміняється позбавленням волі. Давність не застосовується у разі засудження за злочини проти миру та безпеки людства, передбачені статтями 437-439 КК Українита частиною першою статті 442 КК України;
ст. 86 КК України,згідно закону про амністію, якщо особа, яка вчинила злочин підпаде під категорії звільнених осіб, а вчинений злочин буде відповідати вказаній в законі класифікації для звільнення;
ст. 87 КК Україниу разі застосування помилування Президентом України стосовно індивідуально визначеної особи. Актом про помилування може бути здійснена заміна засудженому призначеного судом покарання у виді довічного позбавлення волі на позбавлення волі на строк не менше двадцяти п'яти років;
ст. 106 КК України,згідно якоїзвільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності до осіб, які вчинили злочин у віці до вісімнадцяти років, застосовується відповідно до статей 49 та 80 КК України з урахуванням положень, передбачених ст. 106 КК України. при цьому, щодо осіб, зазначених у ч. 1 ст. 106 КК України, встановлюються такі строки давності: два роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості; п'ять років - у разі вчинення злочину середньої тяжкості; сім років - у разі вчинення тяжкого злочину; десять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину. Та встановлюються такі строки виконання обвинувального вироку: два роки - у разі засудження до покарання, не пов'язаного з позбавленням волі, а також при засудженні до покарання у виді позбавлення волі за злочин невеликої тяжкості; п'ять років - у разі засудження до покарання у виді позбавлення волі за злочин середньої тяжкості, а також при засудженні до покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п'яти років за тяжкий злочин; сім років - у разі засудження до покарання у виді позбавлення волі на строк більше п'яти років за тяжкий злочин; десять років - у разі засудження до покарання у виді позбавлення волі за особливо тяжкий злочин.
Також класифікувати види звільнення від покарання та його відбування можна за характером можливості звільнення на: імперативні (обов’язкові) та факультативні(необовязкові) види звільнення від покарання та його відбування. До імперативних видів звільнення від покарання відносяться види, передбачені ч. 2 ст. 74, ч. 1 ст. 78, ч. 1 ст. 84, ст.ст. 86, 104 КК України. До імперативних видів звільнення від відбування покарання відносяться звільнення, передбачені ст.ст. 80, 86, 106 КК України До факультативних видів звільнення від покарання відносяться звільнення, передбачені ч.ч. 4, 5 ст. 74; ч. 4 ст. 79, ч. 4 ст. 83; ч. 2 ст. 84, ст. 105 КК України. До факультативних видів звільнення від відбування покарання відносяться звільнення, передбачені ст. ст. 75, 79, 81, 83, ч. 2 ст. 84, ст.ст. 87, 104, 107 КК України.
За суб’єктом застосування звільнення від покарання та його відбування розрізняють звільнення, які застосовуються за рішенням судута звільнення, які застосовуються Президентом Україниза актом помилування.
Є й інші підстави класифікації видів звільнення від покарання та його відбування. Наприклад, за правовими підставами звільнення, за часом звільнення, за особою звільнюваного та ін.
Тема 19. Судимість та її правові наслідки
Поняття судимості.
Правові наслідки судимості.
Погашення судимості.
Строки погашення судимості: види та порядок обчислення.
Зняття судимості.
Відповідно до чинного законодавства судимість визнається юридичним наслідком засудження особи за вчинений злочин, етапом, що завершує реалізацію кримінальної відповідальності. Відповідно до ст. 89 КК погашення судимості, як автоматичне її припинення при наявності встановлених законом умов, залежить від категорії вчиненого злочину, особистості винного, виду покарання й відбутого строку покарання. Відповідно до ст. 91 КК зняття судимості встановлюється рішенням суду до осіб, засуджених до обмеження або позбавлення волі, які після відбуття не менш половини строку погашення судимості, зазначеного у ст. 89 КК, зразковою поведінкою і чесним ставленням до праці довели своє виправлення.
Тема 20. Примусові заходи медичного характеру
Види примусових заходів медичного характеру. Особливості продовження, зміни або припинення примусових заходів медичного… Поняття примусового лікування, його юридична природа та основний кримінально-правовий зміст.Тема 21. Особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх
Особливості звільнення неповнолітніх від кримінальної відповідальності за КК України Види покарань, що можуть бути застосовані до неповнолітніх та особливості їх… Особливості звільнення неповнолітніх від покарання та його відбуванняОСОБЛИВА ЧАСТИНА
Тема 22. Поняття Особливої частини кримінального права, її значення та система. Наукові основи кваліфікації злочинів
Співвідношення Особливої та Загальної частин кримінального права. Поняття та стадії кваліфікації злочинів. Особливості кваліфікації злочинів, вчинених у співучасті, та незакінчених злочинів.Тема 23. Злочини проти основ національної безпеки України
Історія розвитку кримінального законодавства України щодо злочинів проти основ національної безпеки України. Поняття злочинів проти основ національної безпеки України та їх види. Загальна характеристика злочинів проти основ національної безпеки УкраїниТема 24. Злочини проти життя та здоров’я особи
Загальна характеристика, поняття та види злочинів проти життя особи. Момент початку та закінчення життя людини. Поняття та види вбивств.Схема 1.
 |
Студенти повинні знати, що умисне вбивство – це протиправне заподіяння смерті іншій особі. Вбивство є найтяжчим злочином проти особи. Суспільна небезпека вбивства полягає в тому, що заподіянням смерті іншій людині грубо ігнорується її природне, а тому невід’ємне право на життя, яка згідно зі ст. 3 Конституції України визнається найвищою соціальною цінністю. Внаслідок вбивства життя втрачається безповоротно, що унеможливлює відшкодування заподіяної потерпілому шкоди або компенсування її якимось замінником.
Вбивство є злочином з матеріальним складом, тому обов'язковою є наявність трьох ознак:
- діяння, яке полягає в посяганні на життя іншої людини;
- наслідку у вигляді біологічної смерті потерпілого;
- причинного зв'язку між діянням та наслідком.
Вбивство може бути вчинено умисно чи з необережності.
Кваліфіковані вбивства – вбивства, скоєні при наявності обтяжуючих обставин.
Перелік таких видів вбивств встановлений у ч. 2 ст. 115. КК:
1) двох або більше осіб;
2) малолітньої дитини або жінки, яка завідомо для винного перебувала у стані вагітності;
3) заручника або викраденої людини;
4) вчинене з особливою жорстокістю;
5) вчинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб;
6) з корисливих мотивів;
7) з хуліганських мотивів;
8) особи чи її близького родича у зв'язку з виконанням цією особою службового або громадського обов'язку;
9) з метою приховати інший злочин або полегшити його вчинення;
10) поєднане із зґвалтуванням або насильницьким задоволенням статевої пристрасті неприродним способом;
11) вчинене на замовлення;
12) вчинене за попередньою змовою групою осіб;
13) вчинене особою, яка раніше вчинила умисне вбивство, за винятком вбивства, передбаченого статтями 116-118 КК.
Привілейовані вбивства – вбивства, скоєні при наявності пом’якшуючих обставин.
Відповідальність за привілейовані вбивства передбачена ст. 116-118 КК. До них відносяться наступні:
1) умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання, що раптово виникло внаслідок протизаконного насильства, систематичного знущання або тяжкої образи з боку потерпілого (ст. 116 КК).
Стан сильного душевного хвилювання (фізіологічний афект) – це такий психічний стан, при якому інтенсивна емоція протягом короткого часу стає домінуючою, значно знижуючи здатність людини усвідомлювати свої дії і керувати ними, майже повністю втрачається функція самоконтролю і самооцінки (інтроспекції), звужується до мінімуму вольова сфера, організм людини значною мірою переходить на інстинктивні механізми керування.
Раптовість виникнення стану сильного душевного хвилювання означає, що такий стан з'являється одномиттєво, вибухово, як безпосередня реакція на подразник (подію, слово, жест), яка виникає несподівано, певною мірою приголомшливо для людини.
Протизаконне насильство може бути як фізичним, так і психічним. Фізичним насильством може бути заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, нанесення побоїв, позбавлення волі чи вчинення інших насильницьких дій. Психічним насильством може бути висловлена погроза застосувати фізичне насильство, заподіяти моральну чи майнову шкоду.
Систематичне знущання – вчинення не менше трьох раз дій, кожна з яких принижує честь та гідність особистості, завдає їй моральні або психічні страждання. Такі дії можуть полягають, наприклад, у цькуванні, безпідставних звинуваченнях у протиправній або аморальній поведінці, цілеспрямованому висміюванні його дійсних або уявних вад.
Тяжкою образою слід визнавати таке умисне приниження честі та гідності особистості, яке виражене в особливо непристойній формі або за змістом є для конкретної людини особливо образливим.
2) умисне вбивство матір’ю своєї новонародженої дитини під час пологів або відразу після них (ст. 117 КК).
Жінка під час пологів або відразу після них перебуває в особливому фізичному і психічному стані, який знижує її спроможність цілковито усвідомлювати свої дії. Тому умисне вбивство матір'ю своєї новонародженої дитини розглядається як вбивство, вчинене за пом'якшуючих обставин.
3) умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця (ст. 118 КК).
Об'єктивною стороною вбивства при перевищенні меж необхідної оборони є умисне позбавлення життя того, хто посягає, з метою захисту інтересів чи прав особи, яка захищається, або іншої особи, інтересів суспільства або держави від суспільно небезпечного посягання, коли спричинення такого результату явно не відповідає небезпечності посягання чи обстановці захисту.
Перевищення меж необхідної оборони полягає в умисному заподіянні тому, хто посягає, тяжкої шкоди, яка явно не відповідає небезпечності посягання або обстановці захисту.
Об'єктивною стороною вбивства при перевищенні заходів, необхідних для затримання злочинця, є умисне позбавлення життя особи, яка вчинила злочин, під час дій, спрямованих на її затримання і доставлення відповідним органам влади, коли спричинення смерті не відповідає небезпечності посягання або обстановці затримання злочинця.
Затримання відрізняється від необхідної оборони тим, що активно діє не злочинець, а особа, яка вживає заходів для затримання злочинця, якщо при цьому не допущено явної невідповідності засобів затримання характерові і ступеню суспільної небезпечності посягання та обстановці затримання.
Під час вивчення злочинів проти здоров’я(ст. ст. 121–128 КК) необхідно, перш за все, з’ясувати поняття тілесного ушкодження і його види. За для цього, окрім кримінального законодавства і учбової літератури, потрібно ознайомитись із Правилами судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я від 17 січня 1995 р. № 6, зареєстрованих Міністерством юстиції України 26 червня 1995 р. № 255/791.
Злочини проти здоров'я – суспільно небезпечні умисні чи необережні дії (або бездіяльність), спрямовані на заподіяння шкоди здоров'ю іншої особи.
Спрямованими на заподіяння шкоди здоров'ю визнаються лише ті злочини, головним безпосереднім об'єктом яких є здоров'я іншої особи (потерпілого). Такими не вважаються злочини, при яких заподіяння шкоди здоров'ю є додатковим наслідком і здоров'я для них є додатковим об'єктом.
Об'єктом усіх злочинів проти здоров'я є здоров'я іншої особи незалежно від його стану та наявних аномалій. Кримінально-правова охорона здоров'я має універсальний характер. Вона не залежить від суспільних ознак особи потерпілого (віку, громадянства, посадового стану). Кримінальний закон однаковою мірою охороняє здоров'я як юнака, так і безнадійно хворої людини похилого віку, як героя, так і завзятого негідника.
Заподіяння шкоди своєму власному здоров'ю утворює склад злочину лише в тих випадках, коли такі дії є способом вчинення іншого злочину (наприклад, ухилення від військової служби шляхом самокалічення - ст. 409 КК).
Кримінально-правова охорона здоров'я починається з дня народження людини і забезпечується до самої смерті.
Поняття тілесного ушкодження.Тілесні ушкодження – злочин, який виражається в протиправному і винному заподіянні шкоди здоров'ю іншої особи, коли порушена анатомічна цілісність та фізіологічні функції тканин чи органів потерпілого під час посягання на його здоров'я. Злочини проти здоров’я особи мають найбільш розповсюджений характер.
Відповідальність за тілесні ушкодження встановлена (ст. ст. 121-125, 128 КК).
Характер і ступень тяжкості тілесних ушкоджень визначаються судово-медичною експертизою із застосуванням трьох критеріїв: а) патологоанатомічного (медичного), що є головним. Приймаються до уваги міра прояву і характеру негативних змін в організмі потерпілого, а саме – наявність або відсутність небезпеки для його життя, розлад здоров’я, який може мати постійний або тимчасовий характер; б) економічного (додаткового); в) естетичного (додаткового), пов'язаного з наявністю або відсутністю знівечення обличчя потерпілого.
Об’єктивна сторона цих злочинів може виражатися як в дії, так і бездіяльності. Обов’язковими ознаками об’єктивної сторони є вказані в законі злочинні наслідки у вигляді шкоди здоров’ю і причинного зв’язку між діями (бездіяльністю) та наслідками. Дії винного можуть полягати в механічному, фізичному, хімічному або психічному впливі на потерпілого. Завдання шкоди здоров’ю шляхом бездіяльності має місце, коли винний не вчинює певних дій, які зобов’язаний був і мав змогу вчинити стосовно іншої людини.
Ступінь суспільної небезпеки цих однорідних злочинів залежить від тяжкості заподіяної шкоди здоров’ю потерпілого, від способу і мотиву вчиненого злочину та повторності.
Види тілесних ушкоджень. За ступенем тяжкості шкоди здоров’ю потерпілого тілесні ушкодження поділяються на тяжкі тілесні ушкодження, тілесні ушкодження середньої тяжкості, легкі тілесні ушкодження.
До тяжких тілесних ушкоджень належать тілесні ушкодження: небезпечні для життя в момент заподіяння чи такі, що спричинили втрату будь-якого органу або його функцій, психічну хворобу або інший розлад здоров'я, поєднаний зі стійкою втратою працездатності не менш як на одну третину, або переривання вагітності чи непоправне знівечення обличчя.
Небезпечними для життя визначаються ушкодження життєво важливих органів, які в момент заподіяння чи в клінічному перебігу через різні проміжки часу спричиняють загрозливі для життя явища і які без надання медичної допомоги за звичайним своїм перебігом закінчуються чи можуть закінчитися смертю.
Відповідальність за умисне тяжке тілесне ушкодження передбачається залежно від обставин його вчинення ст. 121, 123, 124 КК, у випадку необережного нанесення тяжкого тілесного ушкодження – ст. 128 КК.
Тілесні ушкодженні середньої тяжкості характеризуються такими ознаками: в момент заподіяння вони не є небезпечними для життя потерпілого і не мають таких наслідків, які передбачені для тяжких тілесних ушкоджень, спричиняють тривалий розлад здоров’я або значну стійку втрату працездатності менш як на одну третину.
До ушкоджень, які спричиняють тривалий розлад здоров’я, відносять розлад здоров’я строком понад три тижні (більш як 21 день). При цьому під розладом здоров’я розуміють безпосередньо пов’язаний з ушкодженням послідовно розвинутий хворобливий процес.
Під ушкодженнями, які спричиняють значну стійку втрату працездатності менш ніж на одну третину, треба розуміти втрату загальної працездатності від 10 до 33%.
Відповідальність за умисне тілесне ушкодження середньої тяжкості передбачається ст. 122 КК, необережного – ст. 128 КК.
Легкими тілесними ушкодженнями вважаються тілесні ушкодження які, по-перше, не містять ознак тяжких тілесних ушкоджень чи ушкоджень середньої тяжкості, по-друге, викликають короткочасний розлад здоров’я потерпілого чи незначну стійку втрату працездатності (ч. 2 ст. 125 КК) або не спричинюють зазначених наслідків (ч. 1 ст. 125 КК).
Легке тілесне ушкодження, що не спричинило короткочасного розладу здоров’я чи незначної стійкої втрати працездатності, - це ушкодження, що має незначні скороминущі наслідки тривалістю не більш як шість днів.
Короткочасним слід вважати розлад здоров’я тривалістю понад шість днів, але не більше як три тижні (21 день).
Під незначною стійкою втратою працездатності розуміють втрату загальної працездатності до 10%.
Відповідальність за умисне легке тілесне ушкодження передбачається ст. 125 КК.
Побої– злочин, що полягає в умисному завданні потерпілому ударів або вчиненні інших насильницьких дій, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень.
Відноситься до групи злочинів проти здоров’я особи, однак його наслідки не передбачені законом у вигляді конкретних формалізованих ознак.
Побої – це нанесення потерпілому кількох ударів з метою завдання йому фізичного болю. Ударом вважається одноразовий раптовий потужний фізичний вплив на тіло людини будь-яким твердим предметом, що спричиняє фізичну біль, але не тягне наслідків, передбачених ст. 125 КК, тобто короткочасного розладу здоров’я або незначної стійкої втрати загальної працездатності. Внаслідок побоїв можуть виникнути тілесні ушкодження. але вони не завжди викликають ушкодження, які можна побачити, наслідки ж можуть виражатися лише у фізичному болю. Фізичний біль сам по собі може також спричинювати шкоду здоров’ю, оскільки завжди пов’язаний із змінами в клітинах і тканинах організму, що дає підстави відносити побої до злочинів проти здоров’я.
Якщо в результаті багаторазового нанесення ударів виникає шкода здоров’ю (тяжка, середньої тяжкості або легка), то такі дії оцінюються як завдання шкоди здоров’ю відповідного ступеню тяжкості і кваліфікуються відповідно за ст. 121, 122, 125 КК.
Іншими насильницькими діями можуть бути: щипання, шмагання, викручування, стискування тощо тієї чи іншої частини тіла потерпілого.
Якщо після побоїв та інших насильницьких дій у потерпілого виявляються ушкодження, їх описують, але вони не розцінюються як шкода здоров’ю. Коли ж побої та інші насильницькі дії не залишили після себе ніяких об’єктивних слідів, судово-медичний експерт у висновку вказує, що наочних ознак ушкоджень не знайдено, і не визначає ступінь тяжкості заподіяння шкоди здоров’ю. У таких випадках встановлення факту побоїв відноситься до компетенції органів дізнання, досудового слідства, прокуратури, суду.
Мордування – злочин, який полягає в спричиненні потерпілому фізичних або моральних страждань шляхом систематичного нанесення побоїв або інших насильницьких дій.
Мордування передбачено в якості кримінально караного діяння ч. 2 ст. 126 КК і відноситься до злочинів проти здоров’я особи.
Під систематичністю дій при мордуванні розуміється багаторазове їх вчинення, не менш трьох разів протягом календарного року. При цьому кожен з епізодів може складатися із багаторазових ударів. Систематичність нанесення побоїв в мордуванні означає не тільки багаторазовість насильницьких дій, що вчинюються періодично, але і їх взаємозв’язок, внутрішня єдність, що складає певну лінію поведінки винного стосовно однієї і тієї ж жертви. Нанесення побоїв, що не носять характер мордування, під час, наприклад, обопільних сварок на ґрунті особистих ворожнечих взаємовідносин, не може бути кваліфіковано за ст. 126 КК.
Наступним способом мордування є інші насильницькі дії, що заподіюють фізичні чи психічні страждання шляхом тривалого позбавлення їжі, води, тепла або поміщення чи залишення жертви в шкідливих для здоров'я умовах, також дії, пов'язані з багаторазовим чи тривалим завданням болю: щипанням, шмаганням, заподіянням численних невеликих ушкоджень тупими чи гострими предметами, дією термічних факторів та іншими аналогічними діями.
Побої та інші насильницькі дії повинні бути причиною фізичних чи психічних страждань. Під фізичними стражданнями розуміється відносно тривалий фізичний біль, а під психічними - моральні переживання чи психічна напруженість досить високого ступеню. При цьому страждання слід розглядати як тривалий і глибокий біль, який потерпілий зазнає від мордування.
Між діянням, що носять характер мордування, і наслідками, які настали, повинен бути причинний зв'язок.
Катування – будь-яка дія, якою особі умисно заподіюються сильний фізичний біль або фізичні чи моральні страждання шляхом нанесення побоїв, мучення або інших насильницьких дій з метою примусити потерпілого чи іншу особу вчинити дії, що суперечать їх волі, у тому числі отримати від нього або іншої особи відомості чи визнання, або з метою покарати його чи іншу особу за дії, скоєні ним або іншою особою чи у скоєнні яких він або інша особа підозрюється, а також з метою залякування чи дискримінації його або інших осіб.
Катування – злочин проти здоров’я особи, відповідальність за який передбачена ст. 127 КК.
Під злочинами проти особистої безпеки слід розуміти – злочини, які ставлять в небезпеку життя і здоров'я.
Безпосередній об'єкт злочинів проти особистої безпеки - відносини безпеки особи. Ці суспільні відносини складаються з приводу створення такого стану, при якому немає загрози, не заподіюється й не може бути заподіяно шкоди життю і здоров'ю людини, а небезпека, що виникла, нейтралізується, усувається.
Структурні елементи відносин особистої безпеки в загальних рисах такі, як і структурні елементи відносин, які виступають безпосереднім об'єктом інших злочинів проти особи.
Учасниками відносин особистої безпеки виступають: з одного боку, будь-яка особа незалежно від її статі, віку, демографічних даних та ін. (оскільки особиста безпека гарантується кожному членові суспільства в рівній мірі, всі люди підлягають однаковому кримінально-правовому захисту), а з іншого - «всякий і кожний».
Предметом відносин є найважливіші особисті блага, які охороняються від заподіяння можливої шкоди, - життя та здоров'я особи. На відміну від злочинів проти життя та злочинів проти здоров'я при вчиненні аналізованих посягань шкода життю та здоров'ю заподіюється не безпосередньо діями винного, а внаслідок створення умов, коли реалізується небезпека, породжена іншими джерелами.
Зміст відносин особистої безпеки полягає у встановленні адресованого всякому і кожному обов'язку:
1) утримуватися від вчинення діянь, внаслідок яких виникає реальна загроза (високий ступінь вірогідності заподіяння шкоди) життю та здоров'ю потерпілого;
2) вчиняти дії з нейтралізації, усунення загрози, що виникла в результаті поведінки винного або дії інших факторів.
Відмінність між злочинами проти особистої безпеки, передбаченими Розділом II Особливої частини КК, й суміжними посяганнями, можна встановити за такими ознаками:
1) колом потерпілих: коли створюється загроза конкретній особі чи будь-кому, хто потрапить до зони небезпеки;
2) підставами взяття безпеки під охорону: коли захищається безпека особи безвідносно до її властивостей чи безпека певної категорії потерпілих, наприклад, працівників підприємства, де працює особа;
3) джерелами виникнення небезпеки: коли ними є фактори, зазначені раніше, або транспорт, зброя, виробництво, певні предмети.
Злочинами у сфері медичної діяльностіслід вважати злочини, які вчиняються спеціальним суб’єктом – медичним або фармацевтичним працівником. Такими злочинами є:
1. Незаконна лікувальна діяльність (ст. 138 КК).
2. Ненадання допомоги хворому медичним працівником (ст. 139 КК).
3. Неналежне виконання професійних обов’язків медичним або фармацевтичним працівником (ст. 140 КК).
4. Порушення прав пацієнта (ст. 141 КК).
5. Незаконного проведення дослідів над людиною (ст. 142 КК).
6. Порушення встановленого законом порядку трансплантації органів або тканин людини (ст. 143 КК).
7. Насильницьке донорство (ст. 144 КК).
8. Незаконне розголошення лікарської таємниці (ст. 145 КК).
Тема 25. Злочини проти волі, честі та гідності особи
Історія розвитку кримінального законодавства України щодо злочинів проти волі, честі та гідності особи. Загальна характеристика і система злочинів проти волі, честі та гідності… Під час вивчення цієї теми студентам необхідно ознайомитися із змістом положень Конституції України, що закріплюють…Тема 26. Злочини проти статевої свободи та статевої недоторканності особи
Загальна характеристика і система злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканності особи. Визначення статевої свободи та статевої недоторканності особи. Значення… Під час вичення історії розвитку кримінального законодавства щодо злочинів проти статевої свободи та статевої…Тема 27. Злочини проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина
Загальна характеристика та види злочинів проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина. Під час вивчення історичних, соціально-економічних та політичних умов виникнення кримінальної відповідальності за…Злочини проти політичних прав громадян
Об’єктивна сторона зазначених злочинів полягає як у дії (наприклад, перешкоджанню здійсненню виборчого права або права брати участь у референдумі,… Злочини проти політичних прав громадян вважаються закінченими з моменту… У деяких випадках обов’язковою ознакою об’єктивної сторони складу злочинів проти політичних прав громадян є час…Злочини проти трудових прав людини
Об’єктивна сторона зазначених злочинів полягає як у дії (наприклад, незаконне звільнення працівника з роботи (ст. 172 КК), так і в бездіяльності… Злочини проти трудових прав людини вважаються закінченими з моменту вчинення… У деяких випадках обов’язковою ознакою об’єктивної сторони складу злочинів проти трудових прав людини є спосіб…Злочини проти особистих прав і свобод людини
Об’єктивна сторона зазначених злочинів полягає як у дії (наприклад, розголошення таємниці усиновлення (удочеріння) (ст. 168 КК), так і в… Злочини проти особистих прав і свобод людини, як правило, із формальним… Місце, спосіб, обстановка, час вчинення цих злочинів є факультативними ознаками об’єктивної сторони і на кваліфікацію…Злочини проти деяких культурних та фізичних прав людини і громадянина
Об’єктивна сторона зазначених злочинів полягає лише в активних діях. У деяких випадках обов’язковою ознакою об’єктивної сторони складу злочинів… - настання наслідків у вигляді матеріальної шкоди та наявність причинного зв’язку між діянням і цими наслідками…Тема 28. Злочини проти власності
Поняття та види злочинів проти власності. Поняття, форми та види розкрадання. Загальна характеристика корисливих злочинів, не пов’язаних з незаконним обертанням чужого майна на користь винного або…Тема 29. Злочини у сфері господарської діяльності
Історичні соціально-економічні та політичні умови виникнення кримінальної відповідальності за злочини у сфері господарської діяльності. Загальна характеристика та система злочинів у сфері господарської… Під час вивчення історичних, соціально-економічних та політичних умов виникнення кримінальної відповідальності за…Тема 30. Злочини проти довкілля
Поняття та види злочинів проти довкілля. Під час вивчення історії криміналізації злочинів проти довкілля особливу увагу слід звернути на причини та умови…Тема 31. Злочини проти громадської безпеки
Загальна характеристика та система злочинів проти громадської безпеки. Характеристика окремих складів злочинів проти громадської безпеки.Тема 32. Злочини проти безпеки виробництва
Загальна характеристика та види злочинів проти безпеки виробництва. Під час вивчення цієї теми студентам слід знати, що в сучасних умовах важливе значення має охорона безпеки…Тема 33. Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту
Характеристика злочинів, що посягають на безпеку руху та експлуатації автотранспорту і міського електротранспорту. Характеристика злочинів, що посягають на безпеку руху та експлуатації… Характеристика інших злочинів, які посягають на безпечну роботу транспорту.Тема 34. Злочини проти громадського порядку та моральності
Характеристика злочинів проти громадського порядку. Характеристика злочинів проти моральності. Під час вивчення цієї теми студенти повинні з’ясувати і запам’ятати наступні положення.Тема 35. Злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші злочини проти здоров’я населення
Предмет наркотизму і його правове значення. Характеристика злочинів проти встановленого порядку надходження наркотичних… Характеристика злочинів, що посягають на встановлений порядок отримання наркотичних засобів, психотропних речовин, їх…Тема 36. Злочини у сфері охорони державної таємниці, недоторканності державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації
Історія розвитку кримінального законодавства України щодо злочинів у сфері охорони державної таємниці, недоторканності державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації.
Характеристика злочинів у сфері охорони державної таємниці та конфіденційної інформації.
Характеристика злочинів, що посягають на недоторканність державного кордону.
Характеристика злочинів, які порушують порядок комплектування Збройних Сил України, що забезпечує її обороноздатність.
Під час вивчення історія розвитку кримінального законодавства України щодо злочинів у сфері охорони державної таємниці, недоторканності державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації слід звернути увагу на те, що до прийняття КК України у 2001 р. ці злочини, належали до злочинів проти держави. За КК УРСР 1960 р. вони містилися в Главі I Особливої частини, а саме у розділі 2 під назвою „Інші злочини проти держави”.
Суспільні відносини у сфері охорони державної таємниці, недоторканості державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації є гарантією внутрішнього і зовнішньої безпеки держави. Це випливає із змісту Закону України „Про основи національної безпеки України”. Незважаючи на важливість згаданих суспільних відносин законодавець виключив злочини у сфері охорони державної таєниці, недоторканості державних кордонів забезпечення призову та мобілізації із системи злочинів проти основ національної безпеки, розмістивши їх на чотирнадцятому місці в переліку злочинів Особливої частини КК України. Обумовлено це було кількома причинами:
- по-перше, конструкція Глави І Особливої частини КК УРСР 1960р. свідчить про те, що ще за радянські часів законодавець вважав ці злочини менш суспільно небезпечними ніж злочини, які містилися в розділі 1 вказаної глави.
- по-друге, змінилася кримінальна політика держави у напрямку гуманізації кримінального законодавства України. Адже згідно із ст. 3 Конституції України, саме людина визнається в Україні найвищою соціальною цінністю.
Аналіз кримінально-правових норм, що містяться в Розділі XIV Особливої частини КК України, дозволяє запропонувати наступну класифікацію злочинів у сфері охорони державної таємниці, недоторканності державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації за родовим об’єктом:
1. Злочини, які посягають на відносини у сфері охорони інформаційної безпеки України: розголошення державної таємниці (ст. 328); втрата документів, що містять державну таємницю (ст. 329); передача або збирання відомостей, що становлять конфіденційну інформацію, яка є власністю держави (ст. 330);
2. Злочини, які посягають на недоторканність державного кордону України: незаконне переправлення осіб через державний кордон України (ст. 332);порушення порядку здійснення міжнародних передач товарів, що підлягають державному експортному контролю (ст. 333);порушення правил міжнародних польотів (ст. 334);
3. Злочини, які посягають на відносини щодо забезпечення комплектування Збройних Сил України: ухилення від призову на строкову військову службу (ст. 335); ухилення від призову за мобілізацією (ст. 336); ухилення від військового обліку або спеціальних зборів (ст. 337).
З’ясувавши систему злочинів у сфері охорони державної таємниці, недоторканності державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації, можна перейти до аналізу окремих їх видів.
Злочини, які посягають на відносини у сфері охорони інформаційної безпеки України
Об’єктивна сторона злочинів у сфері охорони інформаційної безпеки України може полягати як в активних діях (наприклад, збір відомостей, що… Злочини у сфері охорони інформаційної безпеки України вважаються закінченими з… Час, місце, спосіб вчинення злочину є факультативними ознаками об’єктивної сторони і на кваліфікацію не впливають.Злочини, які посягають на недоторканність державного кордону України
Згідно із ст. 1 Закону України „Про державний кордон України” державний кордон – це лінія і вертикальна поверхня, що проходить по цій лінії, які… Об’єктивна сторона злочинів, які посягають на недоторканність державного… Злочини вважаються закінченими з моменту вчинення або початку вчинення діяння, незалежно від настання наслідків…Злочини, які посягають на відносини щодо забезпечення комплектування Збройних Сил України
Об’єктивна сторона злочинів, які посягають на відносини щодо забезпечення комплектування Збройних Сил України, виявляється як в активних діях, так і… Злочини вважаються закінченими з моменту вчинення діяння (склади цих злочинів… Суб’єктивна сторона зазначених злочинів характеризується наявністю прямого умислу.Тема 37. Злочини проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об’єднань громадян
Загальна характеристика та види злочинів протиавторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об’єднань громадян.
Характеристика злочинів у сфері використання державних символів.
Характеристика злочинів, пов’язаних із перешкоджанням діяльності організацій та об’єднань громадян.
Характеристика злочинів проти представників влади, працівників правоохоронних органів, членів громадських формувань.
Характеристика злочинів у сфері використання документів і засобів отримання інформації.
Характеристика інших злочинів проти авторитету держави та діяльності об’єднань громадян.
Вивчення цієї теми студенти повинні розпочати з з’ясування наступних положень.
1. Основним об’єктом злочинів даного виду є, зокрема, авторитет держави Україна, нормальна реалізації прав, обов’язків, компетенції органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових (тобто, службових) осіб, об’єднань громадян і їх членів, за виключенням тих злочинів даного виду, об’єктом яких є реалізації прав потерпілого на життя, здоров’я, честь, гідність, недоторканість і безпеку, оскільки ці об’єкти злочину не можуть бути додатковими (незалежно від структури Кримінального кодексу України).
2. Збори – це спільна, спеціально організована невелика присутність громадян в громадському або іншому місці, викликана необхідністю обговорення різних політичних, соціальних, економічних, культурних та інших проблем (п. 332 Статуту патрульно-постової служби міліції України, затверджений Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 28.07.94 № 404).
3. Мітинг – масові збори з питань злободенних, переважно політичних питань, які проводяться, як правило, на вулицях, майданах, стадіонах, парках. Неодмінні атрибути мітингу - масова аудиторія, промовці, лозунги, прапори, заклики (усні, друковані, письмові) (п. 333 Статуту патрульно-постової служби міліції України, затверджений Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 28.07.94 № 404).
4. Демонстрація – масове находження громадян з приводу висловлення будь-яких громадсько-політичних настроїв, в тому числі з питань протесту або незгоди будь з чим. (Цей захід може проявлятися також у проступку однієї особи, здійсненні нею вчинку з метою підкреслення свого відношення до будь-якої події чи посадової особи тощо.) (п. 334 Статуту патрульно-постової служби міліції України, затверджений Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 28.07.94 № 404).
5. Вуличний похід проводиться з тією ж метою, що і демонстрація, мітинг, однак відрізняється меншою динамікою, відсутністю мітингово-демонстраційної атрибутики (п. 335 Статуту патрульно-постової служби міліції України, затверджений Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 28.07.94 № 404).
6. Правоохоронні органи – органи прокуратури, внутрішніх справ, служби безпеки, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, митні органи, органи охорони державного кордону, органи державної податкової служби, органи і установи виконання покарань, державної контрольно-ревізійної служби, рибоохорони, державної лісової охорони, інші органи, які здійснюють правозастосовні або правоохоронні функції (ч. 1 ст. 1 Закону України „Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів” від 23.12.1993 р. № 3781-XII).
7. Народний депутат України – обраний відповідно до Закону України "Про вибори народних депутатів України" представник Українського народу у Верховній Раді України і уповноважений ним протягом строку депутатських повноважень здійснювати повноваження, передбачені Конституцією України та законами України (ч. 1 ст. 1 Закону України „Про статус народного депутата України” від 17.11.1992 р. № 2790-ХІІ).
8. Депутат сільської, селищної, міської, районної у місті, районної, обласної ради є представником інтересів територіальної громади села, селища, міста чи їх громад, який відповідно до Конституції України і Закону України "Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів" обирається на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на чотири роки (ч. 1 ст. 2 Закону України „Про статус депутатів місцевих рад” від 11.07.2001 р. № 93-IV).
9. Комітет Верховної Ради України – орган Верховної Ради України, який утворюється з числа народних депутатів України для здійснення за окремими напрямами законопроектної роботи, підготовки і попереднього розгляду питань, віднесених до повноважень Верховної Ради України, виконання контрольних функцій (ч. 1 ст. 1 Закону України „Про комітети Верховної Ради України” від 04.04.1995 р. № 116-95-ВР).
10. Близькі родичі – батьки, дружина (чоловік), діти, рідні брати і сестри, дід, баба, онуки, посягання на життя, здоров'я, житло і майно яких перешкоджає виконанню працівниками суду і правоохоронних органів покладених на них законом обов'язків і здійсненню наданих прав (п. 2 ст. 1 Закону України „Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів” від 23.12.1993 р. № 3781-XII і п. 11 ст. 32 Кримінально-процесуального кодексу України).
Тема 38. Злочини у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), систем та комп’ютерних мереж і мереж електрозв’язку
Міжнародний досвід боротьби з комп’ютерними злочинами.
Становлення кримінального законодавства щодо боротьби з комп’ютерними злочинами в Україні.
Загальна характеристика злочинів в сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), систем і комп’ютерних мереж та мереж електрозв’язку.
Класифікація злочинів в сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), систем і комп’ютерних мереж та мереж електрозв’язку.
Вивчення вказаної теми слід почати з уяснення того, що життєдіяльність та розвиток світової та національної інфраструктури у теперішній час, безсумнівно, залежать від подальших процесів інформатизації та входження України в єдиний інформаційний простір. Нажаль, вказані позитивні тенденції супроводжуються поширенням криміногенних процесів, пов'язаних з протиправним використанням комп'ютерних технологій, або так званою, кіберзлочинністю. Суттєву роль в боротьбі з комп’ютерними злочинами, безсумнівно, відіграють кримінально-правові заходи.
Поняття «комп’ютерні злочини» вперше стало використовуватись в зарубіжній літературі на початку 60-х років минулого століття. В СРСР перші факти використання ЕОМ для вчинення злочинів були зафіксовані в середині 70-х років ХХ століття. В ті роки осіб, які вчиняли такі злочини, називали «безрукі бандити», а спосіб вчинення злочинів – «злам електронного мозгу». Ще в 1976 році американський юрист А. Бекей відмічав, що в федеральних судах США було зареєстровано понад 100 тыс. кримінальних справ щодо фактів комп’ютерних злочинів. Окремо стало питання щодо розповсюдження комп’ютерних вірусів та шкідливих програм. Вперше такий випадок було зафіксовано в США в 1984 році, коли студент Лихайського університету Д. Сичковскі виявив, що на носіях інформації (дискетах), які він отримав в інформаційному центрі університету, містяться програми, які повністю знищують всю інформацію.
Визнання необхідності розроблення відповідних заходів боротьби з вказаними злочинами, які вже набували ознак організованості й транснаціональності, привело до розгляду означеної проблеми на міжнародному рівні. В період з 27 серпня по 7 вересня 1990 р. в Гавані (Куба) пройшов VIII Конгрес ООН щодо попередження злочинності та поводження з правопорушниками. Одним з питань, що розглядалися, була саме розробка міжнародних заходів щодо боротьби з комп’ютерною злочинністю. За результатами обговорення було прийнято Резолюцію, яка зобов’язувала всі країни-учасниці встановити в національному законодавстві кримінальну відповідальність за такі злочини. Україна також прийняла участь в цьому Конгресі. На той період в Україні чинним був Кримінальний кодекс 1960 р., який взагалі не передбачав кримінальної відповідальності за комп’ютерні злочини. Однак, питання щодо криміналізації таких діянь було поставлено й перед Українською державою.
Виконуючи міжнародні зобов’язання, на підставі вказаної Резолюції ООН, починається формування українського законодавства в галузі забезпечення інформаційної безпеки. Так, 02.10.1992 року був прийнятий Закон України «Про інформаційну безпеку», а 05.07.1994 року – Закон України «Про захист інформації в автоматизованих системах». Пізніше, 29.09.1999 року Указом Президента України № 1229 було затверджено Положення про технічний захист інформації. З прийняттям 05.04.2001 року нового Кримінального кодексу, в Україні вперше було криміналізовані низку суспільно небезпечних діянь, пов’язаних з використанням комп’ютерних технологій, що найшло своє закріплення в окремому Розділі XVI Особливої частини – «Злочини в сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), систем та комп’ютерних мереж», який на той час був представлений трьома статтями – з 361 по 363.
22–23 листопада 2001 року в Будапешті було проведено Міжнародну конференцію з питань боротьби с кіберзлочинністю, в якій прийняла участь й українська делегація. В той же період, Конгресом ООН 23 листопада 2001 року приймається Конвенція «Про кіберзлочинність», яка передбачає приведення законодавства країн-учасниць щодо боротьби з комп’ютерними злочинами до одностайного визначення. На підставі документів, прийнятих ООН, а також враховуючи ситуацію, що склалася, Законом України від 05.06.2003 року було змінено назву Розділу XVI Особливої частини Кримінального кодексу України, який на теперішній час визначає «Злочини в сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), систем і комп’ютерних мереж та мереж електрозв’язку». Пізніше, Законом України від 23.12.2004 року було внесено зміни та доповнення до вказаного Розділу щодо криміналізації деяких діянь та декриміналізації інших. На теперішній час Розділ XVI Особливої частини Кримінального кодексу України містить шість статей – ст.ст. 361, 361-1, 361-2, 362, 363, 363-1. Група злочинів в сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), систем, комп’ютерних мереж та мереж електрозв’язку вперше відокремлена як самостійна в чинному Кримінальному кодексі України.
При розгляді загальної характеристики цих злочинів необхідно визначити та засвоїти основні поняття, які зустрічаються в диспозиціях кримінально-правових норм. Слід зауважити, що більшість норм, які визначають злочини в сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), систем і комп’ютерних мереж та мереж електрозв’язку, мають банкетні диспозиції. Адже, щоб з’ясувати об’єктивні ознаки конкретних злочинів цієї групи, необхідно звернутися до інших нормативних актів, які не є джерелами кримінального права. Зокрема, до таких актів відносяться Закони України «Про інформацію» від 02.10.1992 р., «Про захист інформації в автоматизованих системах» від 05.07.1994 р. зі змінами від 11.05.2004 р., Положення про технічний захист інформації в Україні, затверджене Указом Президента України № 1229 від 29.09.1999 р. тощо. Студентам слід уяснити, що ці злочини посягають, перш за все, на важливі інтереси особи, суспільства, держави, пов’язані з формуванням та використанням інформаційних ресурсів, а також створенням, обробкою, накопичуванням, зберіганням, пошуком та використання інформаційних технологій та засобів їх забезпечення. Родовим об’єктом злочинів виступає інформаційна безпека в галузі використання електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), систем, комп’ютерних мереж та мереж електрозв’язку.
Об’єктивна сторона вказаних злочинів може виступати як у вигляді активних дій, так і бездіяльності. Слід звернути увагу на те, що злочини цієї групи відносяться як до злочинів з формальним, так і з матеріальним складом. Отже, при кваліфікації злочину з матеріальним складом він буде вважатися закінченим лише за умов настання шкідливих наслідків, які прямо вказані в нормі Кримінального кодексу, та наявності причинового зв’язку між діянням та наслідками.
Окремо необхідно зупинитися на суб’єктивних ознаках злочинів цієї групи. Суб’єктивна сторона цих злочинів може проявлятися як у вигляді умислу, так і необережності. Мотиви та мета вчинення таких злочинів можуть бути різноманітними, але не впливають на кримінально-правову кваліфікацію. В більшості злочинів цієї групи суб’єкт є загальний. Однак, ст. 362 та ст. 363 передбачають наявність спеціального суб’єкту, обов’язкові ознаки яких прямо вказані в диспозиціях норм.
Класифікацію злочинів в сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), систем і комп’ютерних мереж та мереж електрозв’язку може бути проведено за різними підставами. Так, за ступенем тяжкості серед вказаних злочинів є тяжкі (ч. 3 ст. 362), невеликої тяжкості (ч. 1 ст. 361-1, ч. 1 ст. 361-2, ч. 1 ст. 362, ст. 363, ч. 1 ст. 363-3). Інші злочини відносяться до категорії середньої тяжкості.
За безпосереднім об’єктом посягання ці злочини можна розподілити на:
- злочини, що зазіхають на роботу ЕОМ, автоматизованих систем, комп’ютерних мереж або мереж електрозв’язку, та інформацію, яка оброблюється(Несанкціоноване втручання в роботу ЕОМ, автоматизованих систем, комп’ютерних мереж або мереж електрозв’язку; Створення, розповсюдження та збут шкідливих програм або технічних засобів; Несанкціонований збут або розповсюдження інформації з обмеженим доступом, що зберігається в ЕОМ, автоматизованих системах, комп’ютерних мережах або мережах електрозв’язку чи на носіях такої інформації; Несанкціоновані дії з інформацією, яка оброблюється в ЕОМ, автоматизованих системах, комп’ютерних мережах або мережах електрозв’язку чи зберігається на носіях такої інформації, вчинені особою, яка має право доступу до неї);
- злочини, пов’язані з порушенням правил експлуатації ЕОМ, автоматизованих систем, комп’ютерних мереж або мереж електрозв’язку та захисту інформації, яка оброблюється(Порушення правил експлуатації ЕОМ, автоматизованих систем, комп’ютерних мереж або мереж електрозв’язку, чи порядку й правил захисту інформації, яка оброблюється; Перешкоджання роботі ЕОМ, автоматизованих систем, комп’ютерних мереж або мереж електрозв’язку шляхом масового розповсюдження повідомлень електрозв’язку).
Окремо можна виділити злочини, які не передбачені в Розділі XVI Особливої частини Кримінального кодексу України, але вони напряму пов’язані з використанням ЕОМ, автоматизованих систем, комп’ютерних мереж або мереж електрозв’язку та, нажаль, набули значного розповсюдження як в Україні, та і за кордоном. До них відносяться комп’ютерне шахрайство, відмивання грошей з використанням ЕОМ, автоматизованих систем, комп’ютерних мереж або мереж електрозв’язку, злочини, пов’язані з використанням платіжних карток. Аналізуючи такі злочини, студентам необхідно визначити їх відмінність від суміжних складів злочинів (ст.ст. 190, 200, 209, 222 КК України).
Обговорюючи питання щодо вдосконалення кримінально-правової боротьби зі злочинами в сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), систем і комп’ютерних мереж та мереж електрозв’язку, студентам необхідно окремо зупинитися на проблемах кваліфікації комп’ютерного тероризму, комп’ютерного піратства, поширення порнографії, зокрема дитячої, а також порушення авторських та суміжних прав, що вчиняються з використанням комп’ютерних систем.
Тема 39. Злочини у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг
Визначення понять „службова особа”, „посадова особа”, „державний службовець” за законодавством України. Характеристика суспільно-небезпечних діянь, які утворюють хабарництво. Зловживання владою або службовим становищем.Тема 40. Злочини проти правосуддя
Поняття та система злочинів проти правосуддя, критерії їх відмежування від суміжних суспільно-небезпечних діянь і адміністративних проступків. Під час вивчення цієї теми слід запам’ятати наступне. Конституція Украйни закріплює, що правосуддя в Украйні здійснюється виключно судами (ст. 124), що недоторканність і…Тема 42. Злочини проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку
Загальна характеристика та види злочинів проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку. Характеристика злочинів проти миру. Характеристика злочинів проти безпеки людства.Тема 43. Кримінальне право закордонних держав
Характеристика інститутів Загальної частини кримінального права закордонних держав. Відповідальність за окремі види злочинів за законодавством закордонних…М Е Т О Д И Ч Н І Р Е К О М Е Н Д А Ц І Ї І П Л А Н И
П Р О В Е Д Е Н Я П Р А К Т И Ч Н И Х З А Н Я Т Ь
Вивчення розділів (тем) курсу повинно ґрунтуватися на знанні чинного кримінального законодавства – Кримінального кодексу України (далі – КК).… Слід мати на увазі, що з метою вдосконалення чинного кримінального… Окрім чинного кримінального законодавства потрібно вивчати постанови Пленуму Верховного Суду про практику застосування…ПЛАНИ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ ДЛЯ
ЦГЮ, САФ, ФА, СПФ, МПВ та ЮЖ
Тема 1. Поняття, завдання, функції, принципи кримінального права. Система кримінального права. Наука кримінального права
(САФ, ЦГЮ, ФА, СПФ, МПВ та ЮЖ – на самостійне вивчення з виконанням самостійної роботи)
- Поняття та предмет кримінального права як галузі права, учбової дисципліни, науки.
- Завдання та функції кримінального права, як галузі права.
- Принципи кримінального права.
- Система кримінального права.
- Наука кримінального права та її співвідношення зі суміжними науками.
Тема 2. Кримінальний закон
(ЦГЮ, ФА, СПФ – 4 ГОДИНИ, МПВ та ЮЖ, САФ – 2 години)
ЗАНЯТТЯ №1
- Поняття, ознаки та значення кримінального закону.
- Структура та система кримінального закону.
- Поняття та структура кримінально-правової норми.
4. Поняття та значення тлумачення кримінального закону.
Завдання:
1. Випішить до конспекту 3 – 4 статті Загальної частини КК та обґрунтуйте їх належність до цієї частини КК;
2. Випішить до конспекту 3 – 4 статті Особливої частини КК та обґрунтуйте їх належність до цієї частини КК.
3. Знайдіть 2 – 3 статті, які містять декілька частин, випишіть до конспекту визначення частини;
4. Знайдіть та випишіть до конспекту 4 – 5 кримінально-правових норми, які містять різні види диспозицій та санкцій.
ЗАНЯТТЯ №2
1. Загальні положення щодо дії кримінального закону у часі.
- Зворотна сила кримінального закону.
- Принципи дії кримінального закону у просторі та за колом осіб.
- Видача осіб, які вчинили злочин (екстрадиція).
Задача № 1
Л. і Х. за вчинення хуліганства, пов’язаного з опором представнику влади, були засуджені 18 серпня 2001 р. за ч.2 ст.206 КК 1960 р. відповідно до 3 років позбавлення волі та до 2 років 6 місяців позбавлення волі. На вирок суду вони подали апеляцію з клопотанням зменшити їм міру покарання, яка була розглянута у вересні 2001 р.
Яке рішення має прийняти апеляційний суд?
Задача №2
Ч., який як особа без громадянства постійно проживав в Україні, поїхав до Румунії, де вчинив вбивство через необережність. Оскільки в Румунії не змогли притягти Ч. до кримінальної відповідальності й він повернувся в Україну, то правоохоронні органи Румунії звернулися до України з проханням про видачу Ч.
Варіант: Ч. був громадянином Росії.
Як слід вирішити справу?
Задача № 3
Громадянин України Щ. гостював у родичів у Кракові, де в ресторані заподіяв громадянину Польщі умисне тяжке тілесне ушкодження. В Польщі він затриманий не був і повернувся додому.
Варіант: Щ. був громадянином Росії і вчинив у Кракові умисне вбивство, після чого повернувся до України.
Як має вирішуватися питання про відповідальність Щ.?
Задача № 4
П., який не мав громадянства, відбув у Росії покарання за хуліганство і переїхав до України, де знову вчинив хуліганство, що супроводжувалось особливою зухвалістю. Дії П. було кваліфіковано за ч.3 ст.269 КК за ознакою попередньої судимості за такий злочин. П. оскаржив вирок як такий, що суперечить положенням КК України про відповідальність за злочин, вчинений за межами України, Загальній декларації прав людини, Міжнародному пакту про громадянські й політичні права.
Як слід вирішити справу?
Тема 3. Поняття злочину та його види
3. Поняття та ознаки малозначного діяння (ч. 2 ст.11 КК України). 4. Види злочинів. Завдання:Задача № 1
Б., який відбував покарання за крадіжку чужого майна, щойно звільнився з місць позбавлення волі й повертався додому потягом. На одній із станцій до вагона зайшла жінка з корзиною свіжих огірків, які вона везла на ринок. Б. таємно викрав три огірки. Його було засуджено за крадіжку чужого майна. Б. оскаржив вирок, посилаючись на те, що його дії лише формально містять ознаки крадіжки. Апеляційний суд відмовив у задоволенні скарги, оскільки Б. має непогашену судимість за тотожний злочин.
Чи правильно судом вирішено справу?
Задача № 2
Громадянка С. займалася лікувальною діяльністю вдома без спеціального дозволу і не маючи належної медичної освіти. В результаті цієї діяльності громадянин П. отримав тяжке отруєння медикаментами.
Ознайомтеся із ст. 138 КК. Чи володіє вчинене діяння всіма ознаками злочину?
Задача № 3
Сторож Г. недбало виконував свої обов’язки з охорони будівельного складу сільськогосподарського кооперативу, під час чергування часто спав, відлучався з об’єкта. Цим скористався З., який викрав зі складу будівельні матеріали на суму 550 гривень.
Ознайомтеся із ст. 185, 197 КК. Чи є дії Г. та З. злочинними?
Задача № 4
Підсобний робочий П. під час роботи на продовольчому складі викрав 6 кілограм муки вартістю 75 грн.
Ознайомтеся із ст. 185 КК. Чи утворює вчинене П. діяння злочин?
Тема 4. Кримінальна відповідальність та її підстава
(САФ, ЦГЮ, ФА, СПФ, МПВ та ЮЖ – 2 години)
- Поняття кримінально-правового відношення. Об’єкт, суб’єкт, зміст кримінальних правовідносин.
- Юридичні факти у кримінальному праві.
3. Поняття та форми реалізації кримінальної відповідальності.
4. Межі та стадії кримінальної відповідальності.
5. Підстава кримінальної відповідальності
Завдання:
1. Письмово проаналізуйте значення події в кримінальному праві.
2. Складіть схему співвідношення стадій кримінальної відповідальності та стадій кримінального процесу.
Задача № 1
Рядовий П. проходив строкову воєнну службу. Під час новорічних свят він здійснив самовільне залишення військової частини тривалістю 2 доби та 11 годин, за що був притягнений до кримінальної відповідальності.
Під час судового засідання захисник заявив клопотання про припинення кримінальної справи за відсутністю в діянні складу злочину, у зв’язку з тим, що скоєне П. діяння формально містить ознаки злочину, передбаченого ч.1 ст.407 КК, але внаслідок своєї малозначності не становить суспільної небезпеки.
Чи обґрунтоване клопотання захисника?
Задача № 2
Художник Г. у вересні 2001р. виготовив кліше для друкування гривень номіналом 20 гривень. Після цього він запропонував З. виготовити прес для друкування підроблених гривень. Той виготовив і передав Г. прес. У кінці жовтня 2001р. Г. у себе на квартирі надрукував 10 банкнот на суму 200 гривень і наступного дня розплатився ними за покупки в магазині, але касир виявила, що гривні підроблені, і Г. було затримано.
Ознайомтеся із ст. 190, 199 КК. Чи підлягають кримінальній відповідальності Г. й З.?
Задача № 3
Н., не зареєстрований як суб’єкт підприємницької діяльності, за виконання робіт з ремонту квартири П. отримав від нього 5 тис. доларів США.
Ознайомтеся із ст. 202 КК. Чи підлягає Н. кримінальній відповідальності?
Задача № 4
Н. домовився з К. продати тому належну йому квартиру за 25 тис.доларів США. Оскільки угоди купівлі-продажу за валюту між громадянами чинним законодавством заборонені, у договорі купівлі-продажу квартири була вказана її вартість у гривнях, але фактично занижена в 10 разів для того, щоб меншим був розмір державного мита за нотаріальне оформлення зазначеного договору. Фактично за куплену квартиру К. заплатив Н. 25 тис.доларів США. Державне мито за домовленістю сплачував Н.
Ознайомтеся зі ст.ст.192, 212 КК. Чи мають нести кримінальну відповідальність Н. і К.?
Тема 5. Склад злочину та його види
(САФ, ЦГЮ, ФА, СПФ, МПВ та ЮЖ – 2 години)
- Поняття та значення складу злочину.
- Функції складу злочину.
3. Елементи та ознаки складу злочину.
4. Види складу злочину.
5. Співвідношення понять злочину та складу злочину.
Завдання:
1. Випишіть до конспекту з Особливої частини КК України 3 приклади злочинів з основним складом.
2. Випишіть до конспекту з Особливої частини КК України 3 приклади злочинів з обтяжуючими обставинами.
3. Випишіть до конспекту з Особливої частини КК України 3 приклади злочинів з пом’якшуючими обставинами.
4. Знайдіть та випишіть до конспекту з Особливої частини КК України по 3 приклади злочинів з простим складом та складені.
5. Знайдіть та випишіть до конспекту по 3 приклади злочинів з матеріальним, формальним та усіченим складом.
Задача № 1
К., раніше судимий за крадіжку, який ніде не працював, пиячив, жив на випадкові заробітки, а також на кошти, одержувані від збирання й здачі пляшок, вкрав у громадянки Ф. праску вартістю 240 гривень, яка знаходилась на балконі її квартири.
Ознаки яких кваліфікованих видів передбаченого ст.185 КК складу злочину є в діях К.?
Задача № 2
П. протягом шести років не сплачувала квартирної плати, заборгувавши за цей час суму, що перевищує 800 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Ознайомтеся із ст. 192, 212 КК. Чи є дії П. злочином?
Задача № 3
С., працюючи начальником управління капітального будівництва виробничого об’єднання, шляхом зловживання службовим становищем привласнив у грудні 2001 р. 1,43 куб.м. лісоматеріалів вартістю 350 гривень, а в січні 2002 р. – 150 листів шиферу вартістю 1 650 гривень..
Ознайомтеся із ст. 191 КК. Чи є дії С. кримінально караними?
Задача № 4.
Лікар-хірург П., який працював старшим судновим лікарем плавбази, під час її перебування в плаванні зробив за грошову винагороду операції переривання вагітності 4 жінкам – членам екіпажу і працівникам переробних цехів. Наказом головного лікаря медсанчастини „Азоврибпрому” заборонялось проведення планових абортів у морі. Вагітних жінок, згідно з цим наказом, слід було списувати на берег. Медичних протипоказань для проведення аборту в жінок не було.
Чи є в діях П. склад злочину, передбаченого ст.134 КК України?
Тема 6. Об’єкт злочину
(САФ, ЦГЮ, ФА, СПФ, МПВ та ЮЖ – 2 години).
- Поняття та значення об’єкту злочину.
- Види об’єктів злочину.
3. Поняття та значення предмету злочину.
4. Співвідношення предмету та об’єкту злочину.
Завдання:
1. Проаналізуйте ст.201 КК України: визначте родовий, видовий, безпосередній (основний і додатковий – якщо вони є), предмет (якщо він визначений у статті).
2. Випишіть до конспекту 4 приклада кримінально-правових норм, які мають у собі вказівку на предмет злочину в якості обов’язкової ознаки складу злочину.
3.Випишіть до конспекту 3 приклади кримінально-правових норм, які містять у собі вказівки на поведінку потерпілого.
Задача № 1
Ч. був звинувачений у підробці грошей. Він виготовив 3 грошові купюри, номіналом 100 гривень кожна. Маючи на увазі, що його знайомий З., продавець у крамниці, має поганий зір, Ч. збув йому підроблені гроші за продукти.
У судовому засіданні захисник Ч. не погодився з кваліфікацією цього діяння, мотиву ваші це тим, що підробка була настільки грубою, що для її визначення не потрібні були будь-які спеціальні дослідження, тим більше Г. в той же день виявив, що гроші, які він отримав від Ч., є підробленими та намагався їх йому повернути. Адвокат подав клопотання про кваліфікацію скоєного як шахрайство (ст.190 КК), а не виготовлення та збут підроблених грошей (ст.199 КК), тому що виготовлені шляхом грубої підробки грошові знаки не мали змоги потрапити до грошового обігу та могли бути використані лише задля обману громадян.
Визначить об’єкт посягання та пояснить, чи підлягає задоволенню клопотання адвоката?
Задача № 2
М., працюючи на автонавантажувачі, на порушення інструкції з техніки безпеки навантажив і почав перевозити по території меблевого комбінату негабаритний вантаж, частина якого впала на одного з учнів професійно-технічного училища, які були на комбінаті на екскурсії, заподіявши йому тяжке тілесне ушкодження. Судом М. було засуджено за ч.2 ст.286 КК.
Ознайомтеся із ст. 271, 286 КК. Чи правильно суд визначив об’єкт вчиненого М. злочину?
Задача № 3
Співробітниками СБУ при виїзді з Київської області були затримані Г. та П., які намагалися контрабандним шляхом вивезти за межі України більш ніж 50 ікон, які мають історичну та культурну цінність.
Ознайомтеся із ст.201 КК. Визначить об’єкт та предмет злочину, який скоїли Г. та П.
Задача № 4
Ведучий однієї з телевізійних програм С., проводячи журналістське розслідування, виявив, як йому здавалось, керівників організації, яка здійснювала незаконну торгівлю вогнепальною зброєю. Через декілька днів після оголошення цього факту по телебаченню, С. знайшов у своєму робочому кабінеті записку з погрозами його життю та життю його близьких. Через деякий час невідомі особи зачинили С. у його власній машині та почали бити по автомобілю металевими прутами, знешкодивши його.
Ознайомтеся із ст.ст.129, 171, 194 КК. Визначить об’єкт, предмет та засоби цього злочину.
Тема 7. Об’єктивна сторона складу злочину
(МПВ та ЮЖ – 2 години; ФА, СПФ, САФ, ЦГЮ – 4 години)
Заняття №1
- Поняття та значення об’єктивної сторони злочину.
- Ознаки об’єктивної сторони складу злочину
3. Поняття та форми діяння (дії чи бездіяльності). Умови кримінальної відповідальності за бездіяльність.
4. Поняття суспільно-небезпечних наслідків та їх види.
Завдання:
1. Письмово проведіть розмежування понять матеріального, формального та усіченого складів злочину. Наведіть приклади.
2. Знайдіть в КК України та випішить 4 приклади норм, що передбачають відповідальність за бездіяльність.
Задача № 1
Бригада швидкої допомоги районної лікарні одержала одночасно три виклики із сіл району. Лікар І. Вирішила спочатку поїхати у найвіддаленіше село, а потім, повертаючись назад, заїхати в інші. Дорогою автомобіль зіпсувався, сталася затримка. Коли бригада через 2 години прибула до другого хворого, той уже помер. Судово-медична експертиза засвідчила, що коли б хворому було надано допомогу протягом години після виклику, його життя було б врятоване.
Ознайомтеся із ст. 139 КК. Якою має бути кримінально-правова оцінка дій І.?
Задача №2
І., зайшовши у ресторан, побачив там П., який танцював зі своєю знайомою. І. був у неприязних стосунках з П. Вихопивши пістолет, І. з відстані 7 метрів тричі вистрілив у П., заподіявши тому смертельні поранення. Вироком суду дії І. були кваліфіковані за п.5 ч.2 ст.115 КК.
Чи правильно судом визначено спосіб вчинення злочину?
Задача № 3
С. розбивши вікно, проник в квартиру М., заволодівши майном на суму 7000 тис.грн, сховався.
Ознайомтеся із ст. 185 КК. Вкажіть ознаки об'єктивної сторони і їх значення для кваліфікації дій С.
Задача № 4
П. та С., відпочиваючи на березі ріки, поспорили, хто з них скоріше перетне ріку. Десь на середині ріки С. зрозумів, що плити більше не може, бо його ноги були зведені судорогою. Він почав кликати П. на допомогу. Однак останній, не звертаючи уваги на заклики про допомогу, поплив на протилежний беріг. С. після декількох закликів потонув.
П. пояснив, що він не надав допомоги С., тому що сам не дуже добре вміє плавати, крім того С. був великим чоловіком і П. побоювався, що не зможе надати допомогу й сам потоне.
Чи становить бездіяльність П. об’єктивну сторону злочину, передбаченого ст.135 КК?
Заняття №2
- Причиновий зв’язок як ознака об’єктивної сторони злочину, його поняття та значення в кримінальному праві України.
- Теорії причинно-наслідкового зв’язку в кримінально-правовій доктрині.
3. Факультативні ознаки об’єктивної сторони
Завдання:
1. Випишіть до конспекту теорії причинового наслідкового зв’язку, та тезисно визначте їх загальні положення.
2. Випишіть до конспекту з Особливої частини КК по 3 приклади кримінально-правових норм, в яких факультативні ознаки об’єктивної сторони злочину набувають значення:
а) обов’язкових ознак складу злочину;
б) кваліфікуючих ознак злочину.
Задача № 1
В день проведення виборів міського голови Г., знаючи, що його батьки будуть голосувати за представника опозиційних сил, зачинив їх у квартирі, яка знаходилась на 7 поверху, попередньо вимкнув телефон, а сам пішов на вибори. Повернувся він додому об 11 годині вечора того ж дня.
Чи має вплив час вчинення діяння Г. на кваліфікацію за ст.157 КК України?
Задача № 2
Г. і В. вночі проникли в магазин ТОВ „Ірис”, зв’язали сторожа К., який спав у магазині, і викрали товарів на суму 18 тис.грн.
Ознайомтеся зі статтями 185 та 186 КК, яким способом було вчинено розкрадання чужого майна?
Задача № 3
А. та І., перебуваючи в стані сп’яніння, із хуліганських спонукань побили З. кулаками й ногами, заподіявши йому перелом кісток носа з розривом хряща (середньої тяжкості тілесні ушкодження) і численні синці обличчя й тулуба. Від гострого малокров’я, спричиненого тривалою і значною носовою кровотечею внаслідок захворювання крові – порушення її згортання (гемофілія), З. помер.
Чи є причиновий зв’язок між діями А. та І. і смертю З.?
Задача № 4
Чергова по переїзду Б., не закривши шлагбаум, пішла до службового будинку дзвонити черговому по станції для з'ясування причин затримки швидкого пасажирського поїзда. В цей час на переїзді автомашина зіткнулася з маневровим тепловозом. В результаті аварії водій автомашини загинув.
Чи знаходяться дії Б. в причинному зв'язку з наслідками, що наступили? Ознаймтеся із ст.276 КК. Чи підлягає Б. кримінальній відповідальності?
Тема 8. Суб’єкт злочину
(ФА, ЦГЮ, МПВ та ЮЖ – 2 години; СПФ, САФ - 4 години)
Заняття №1
- Поняття, ознаки та значення суб’єкта злочину.
- Фізична особа, як ознака суб’єкту
- Поняття та критерії осудності та неосудності.
- Поняття та правові наслідки обмеженої осудності.
Завдання:
1. Випишіть до конспекту 4 приклади норм КК, де суб’єкт є загальним.
2. Розмежуйте поняття суб’єкт злочину та особа злочинця.
Задача № 1
С. знаходився у неприязних стосунках з А. й тому нацькував на нього собаку. В наслідок нападу собаки А. отримав середньої тяжкості тілесні ушкодження.
Визначить суб’єкта злочину?
Задача № 2
Під час слідства було встановлено, що ЗАТ «Світанок» на протязі 10 місяців умисно не сплачувало податки, збори, інші обов’язкові платежі, які входять до системи оподаткування, яка встановлена законом, що в підсумку склало 24 тис. гривень.
Чи підлягає ЗАТ «Світанок» кримінальної відповідальності?
Задача № 3
В., який систематично пиячив протягом 10 років і ображав дружину, вкотре прийшов додому п’яним. Як завжди, він почав її ображати, вдарив у голову. Через систематичне знущання чоловіка у його дружини виник стан сильного душевного хвилювання і вона вдарила його в груди ножем, яким у цей момент чистила огірок. Ніж ушкодив серце, чоловік помер. Дружину В. засуджено за умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання. Адвокат оскаржив вирок, вважаючи, що злочин вчинено в стані неосудності.
Чи підлягає скарга задоволенню?
Задача № 4
За вбивство при перевищенні меж необхідної оборони Б. було засуджено до 1 року виправних робіт. До набрання вироком чинності Б. захворів на психічне захворювання, яке позбавило його можливості усвідомлювати свої дії, і був направлений на лікування. Через 2 роки він вилікувався.
Чи повинен Б. відбувати призначене йому вироком суду покарання?
Заняття №2
1. Поняття віку кримінальної відповідальності. Загальний, зменшений та збільшений вік кримінальної відповідальності.
2. Момент досягнення певного віку, його значення для визнання особи винною в скоєні злочину.
3. Поняття та види ознак спеціального суб’єкта злочину.
4. Кримінальна відповідальність за злочини, скоєні в стані сп’яніння: види сп’яніння, їх вплив на відповідальність особи.
Завдання:
1. Випишіть у конспект 3 кримінально-правових норми, які передбачають настання кримінальної відповідальності з 16 років.
2. Випишіть у конспект 3 кримінально-правових норми, які передбачають настання кримінальної відповідальності з 14 років.
3. Випишіть у конспект 3 кримінально-правові норми, які які вказують на підвищенний вік кримінальної відповідальності.
4. Випишіть до конспекту 3 приклади норм КК, де суб’єкт є спеціальним.
Задача №1
Г. у день свого 14-річчя, 3 вересня 2004р., біля 22 годин 45 хвилин, вчинив грабіж. Чи досяг Г. віку кримінальної відповідальності?
Задача №2
Ш., 14 років, неодноразово вчиняв кишенькові крадіжки у міському транспорті. Під час нової крадіжки, він був затриманий працівниками міліції. На своє виправдання він заявив, що йому ще не має 16 років, тому він не відповідає за скоєне.
З якого віку особа підлягає кримінальній відповідальності за крадіжку (ст.185 КК)?
Задача № 3
К. 23 травня 2004р. о 23 годині 50 хвилин вчинив угон річкового судна (ч.1 ст.278 КК України), а 24 травня 2004р. йому виповнилося 14 років.
Чи підлягає К. кримінальної відповідальності?
Задача № 4
15-річний К. забрався до кабіни чужого автомобіля та вирішив на ньому покататися. При керуванні автомобілем він не побачив попереджувального знака про крутий поворот та в’їхав у бетонний столб. Машина була розбита, К. отримав переломи.
Якою має бути кримінально-правова оцінка дій К.? Ознайомтеся із ст.ст.194, 196, 289 КК.
Варіант 1: К. скоїв аварію, під час якої було тяжко травмовано трьох громадян.
Варіант 2: К. смертельно травмував одного громадянина.
Ознайомтеся із ст.ст.119, 121, 286 КК.
Тема 9. Суб’єктивна сторона складу злочину
(САФ, МПВ та ЮЖ, ЦГЮ, ФА, СПФ – 4 години)
Заняття № 1
- Поняття та значення суб’єктивної сторони складу злочину.
- Поняття та форми вини.
- Поняття та види умислу.
- Поняття та види необережної форми вини.
Завдання:
1. Випишіть до конспекту 3 приклади кримінально-правових норм, які містять вказівку на прямий умисел.
2. Випишіть до конспекту 3 приклади кримінально-правових норм, які містять вказівку на непрямий умисел.
3. Випишіть до конспекту 3 приклади кримінально-правових норм, які містять вказівку на необережну форму вини, вкажіть вид необережності.
Задача № 1
Н. та П., знаходячись у квартирі Н., вживали спиртні напої. Коли напої закінчилися, Н. почав вимагати від П. піти за додатковою порцією. На відмову П. Н. відповів побиттям в області голови, шиї, грудей. Зупинився він лише тоді, коли задзвонив телефон. Внаслідок отриманих травм П. помер.
Ознайомтеся із ст.ст.115, 121 КК. Вирішить питання про суб’єктивну сторону злочину.
Задача № 2
С., вирішивши вбити Р., забіг за ним до приміщення банку, де знаходилися ще 14 осіб, та кинув гранату. Внаслідок його дій 5 чоловік загинуло, 7 отримали тілесні ушкодження.
Ознайомтеся із ст.ст.115, 121 КК. Вирішить питання про суб’єктивну сторону злочину.
Задача № 3
Знаходячись на дискотеці, З. посварився з раніш незнайомими йому С. та П. Після закінчення дискотеки С. та П. відвели З. у двір дому та сильно побили його, завдав декілька ударів арматурними прутами по голові. Внаслідок заподіяних травм З. помер.
Ознайомтеся із ст.ст.115, 121 КК. Визначте форму та вид вини, з якою діяли винні.
Задача № 4
Г., яка працювала тренером з плавання в басейні „Олімпієць”, дала групі новачків – учням молодших класів – завдання і простежила, як вони зі спеціальними дощечками в руках спускалися до басейну. Потім вона на порушення встановлених правил проведення тренування новачків підійшла до колеги по роботі, випустивши з поля зору свою групу. Раптом почулися голосні крики дітей, які кликали на допомогу. Кинувшись у воду, один з тренерів підняв з дна басейну дівчинку з групи Г. Після надання першої допомоги дитину негайно було доставлено до реанімаційного відділення лікарні. Однак врятувати її не вдалося..
Чи повинна Г. відповідати за смерть дівчинки? Ознайомтеся із ст.137 КК.
Заняття № 2
1. Змішана (подвійна, складна) форма вини.
2. Казус, його відмінність від злочинної недбалості.
3. Факультативні ознаки суб’єктивної сторони
4. Поняття юридичної помилки та її правове значення.
5. Поняття та види фактичної помилки, її значення.
Завдання:
1. Випишіть до конспекту 5 прикладів кримінально-правових норм, які містять змішану форму вини.
2. Випишіть до конспекту 3 приклади кримінально-правових норм, які містять вказівку на мотив злочину.
3. Випишіть до конспекту 3 приклади кримінально-правових норм, які містять вказівку на мету злочину.
Задача № 1
Г., яка працювала прибиральницею у дитячому садку, закінчив роботу та уходячи додому, забула виключити електроплитку, внаслідок чого будинок дитячого садку згорів.
Ознайомтеся із ст.196 КК. Визначте форму та вид вини.
Задача № 2
С., керуючи автомобілем, пересувався вулицями міста з перевищенням швидкості, розраховуючи на те, що у випадку необхідності він, як водій з 16-річним стажем, встигне загальмувати. Він не впорався з керуванням та здійснив наїзд на З.
Ознайомтеся із ст.286 КК.Визначте форму та вид вини.
Задача № 3
В. із хуліганських спонукань вдарив Ш. в обличчя. Від удару Ш. впав та вдарився головою об бордюр. Від отриманої травми Ш. помер у лікарні.
Ознайомтеся із ст.115, 119, 121, 122, 125 КК. Вирішить питання про суб’єктивну сторону злочину.
Задача № 4
П., мав неприязне ставлення до дільничого міліціонера. Знаючи, що останній буде повертатися додому з чергування о 22 годині, він чекав на нього у парадній його дома. О 22 годині 5 хвилин в дверях з’явилася фігура. П., вважаючи, що це дільничий, наніс декілька ударів металевим прутом по голові, рукам та ногам потерпілого. Вранці він зустрів дільничого у магазині. Тоді він узнав, що вчора в вечорі був вбитий сусід дільничого, який повернувся з відрядження.
Ознайомтеся із ст.ст.115, 348 КК. Проаналізуйте суб’єктивну сторону складу злочину.
Тема 10. Стадії скоєння умисного злочину
(САФ, ЦГЮ, ФА, СПФ, МПВ та ЮЖ – 2 години)
- Поняття та види стадій вчинення злочину.
- Готування до злочину, його ознаки. Відмежування готування до злочину від вияву наміру.
- Поняття та види замаху на злочин.
- Закінчений злочин. Особливості закінчення окремих складів злочинів.
- Добровільна відмова від доведення злочину до кінця
Задача № 1
П. була затримана співробітником міліції Д. при продажу 2 мішків макової соломи наркоману. Вона запропонувала Д. залишити собі вилучені у неї 170 доларів США, протокол не складати і відпустити її, пообіцявши наступного дня передати ще 200 доларів США. Д. відмовився і повідомив про дії П. у прокуратуру.
Як слід вирішити дану справу? Ознайомтеся зі статтями 368 і 369 КК.
Задача № 2
Для того, щоб позбутися дружини і дочки, Г. виготовив вибуховий пристрій з годинниковим механізмом, поклав його у валізу з продуктами, котру ті брали з собою в Москву для родичів, і здав разом з іншими речами у вантажний відсік літака, яким дружина і дочка мали летіти з Києва до родичів. На борту літака було 168 пасажирів і 8 членів екіпажу. Пристрій мав спрацювати в той час, коли літак буде в повітрі. Проте, оскільки в аеропорту вантажники необережно кидали речі, у вибуховому пристрої було порушено електроконтакт і він не спрацював.
Ознайомтеся зі ст.115 КК. Яка стадія вчинення злочину в діях Г.?
Задача № 3
З метою заволодіти грошима П., Р. та К. вирішили отруїти її. Вони придбали отруту, яка призначалася для знищення гризунів, та К. дала її П. під виглядом ліків від шлункового захворювання. У П. почалася нудота, ніяких інших наслідків не було. Експертиза встановила, що порошок був непридатний для отруєння людини.
Чи підлягають Р. та К. кримінальній відповідальності?
Задача № 4
Прийшовши в будинок своєї колишньої дружини, К. погрожував їй розправою, а потім схопив ніж і завдав рукояткою удару по голові, заподіявши легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров’я. Потерпіла побігла в іншу кімнату, К. наздогнав її, звалив на підлогу і почав душити, питаючи: «Будеш жити зі мною, а то вб’ю?» Потерпіла стала плакати, просила не вбивати її, тому що діти залишаться сиротами. К. припинив свої дії і зі словами «Що я накоїв...», вийшов з кімнати.
Ознайомтеся із ст.ст.115, 125 КК. На якій стадії перервано вчинення злочин? Чи є в діях К. добровільна відмова від вчинення злочину?
Тема 11. Співучасть у вчиненні злочину
(МПВ та ЮЖ – 2 години; САФ, ЦГЮ, ФА, СПФ – 4 години)
Заняття № 1
- Поняття та значення співучасті.
- Об’єктивні та суб’єктивні ознаки співучасті.
- Форми співучасті.
- Види співучасників, їх об’єктивні та суб’єктивні ознаки.
Задача № 1
Л.В., посварившись з Г. та його друзями, розповів про конфлікт своєму брату Л.Ю. і разом з ним повернувся на місце пригоди. Л.Ю. взяв з собою ніж, про що Л.В. не знав. Підійшовши до хлопців, що сиділи на лавці, Л.Ю. вдарив одного з них – І. Розпочалася бійка. Л.Ю. двічі вдарив Г. ножем в груди, а потім поранив З. Л.В. у цей час завдавав кулаками ударів пораненому Г. Від отриманих ножових поранень Г. у лікарні помер.
Чи є в діях Л.В. та Л.Ю. співучасть? Якщо є, то яка форма?
Задача № 2
Л., працюючи на залізничній станції, знав, що на запасному шляху стоїть склад з акумуляторними батареями і декілька вагонів цього складу неопломбовані. При виконанні своїх обов'язків він, проходячи поряд з цим складом, відмітив, що працівник цієї ж станції К. з одного вагону виносить два акумулятори. Вирішивши скористатися ситуацією, Л. також заліз в цей вагон і викрав акумуляторні батареї, при спробі збуту однієї з яких він був затриманий правоохоронними органами.
Чи можна Л. і К. визнати співучасниками злочину?
Задача № 3
Ш. підбурив неповнолітніх К. та Г. вчинити ряд крадіжок з квартир громадян на других поверхах будинків. При цьому К. або Г. влазили до квартир через кватирку вікна і передавали викрадені речі Ш. На час вчинення крадіжок К. і Г. не виповнилось 14 років.
Чи є в діях Ш. співучасть?
Задача № 4
П. проживала спільно з сином А. та його дружиною. У неї склалися неприязні взаємовідносини з невісткою і вона намагалася створити для тієї нестерпні умови: відмовляла в їжі, примушувала виконувати важку роботу, забороняла спілкуватись з сусідами і щоденно скаржилась на неї синові. Тому А. часто сварився з дружиною, бив її, а після чергової сварки застрелив з пістолета.
Чи можна П. визнати підбурювачем до вбивства?
Заняття № 2
- Підстави та межі відповідальності співучасників.
- Добровільна відмова при співучасті.
3. Спеціальні питання співучасті.
4. Поняття та види причетності до злочину.
Задача № 1
До Л., який ремонтував власний автомобіль, підійшли троє підлітків і запитали, чи не купить він у них за ціною вдвічі нижчою роздрібної колеса для автомобіля. Л. погодився. Підлітки на сусідній вулиці вночі зняли четверо коліс з автомобіля О., а наступного дня принесли їх Л., одержавши обумовлену суму грошей.
Якою має бути кримінально-правова оцінка дій Л. і підлітків?
Задача № 2
Перебуваючи у нетверезому стані, А. і В. вирішили «провчити» міліціонера П., який колись затримав їх за порушення громадського порядку. Зустрівши того на вулиці, вони почали його бити, а коли він упав, А. вихопив з кишені ножа і вдарив ним П. Від поранення останній помер. Встановлено, що ніж А. дав В. «на всякий випадок» за кілька хвилин до зустрічі з П. Сам він ударив потерпілого кілька разів рукою.
Чи є в діях А. ексцес виконавця?
Задача № 3
К. і Ш. наперед домовилися зробити крадіжку майна з квартири Б. Знаючи, що Б. з сім'єю на вихідні виїжджає на дачу, вони в суботній вечір за допомогою відмичок проникли в квартиру. Не включаючи світло, щоб не привертати увагу сусідів, почали шукати цінні речі. Зайшовши в одну з кімнат, К. знайшов старого, що прокинувся, який, як потім виявилось, був батьком Б. і не поїхав на дачу із-за того, що погано себе почував. Старий, злякавшись, став звати на допомогу. К. схопив металеву попільничку, що попалася під руку, вдарив нею старого в скроню. Потерпілий через декілька хвилин помер. Підбігши до Ш., К. велів йти і розповів про те, що трапилося. Захопивши ще деякі речі, злочинці сховалися. Викрадене майно поділили між собою.
Визначите форму співучасті в даному злочині. Хто повинен понести кримінальну відповідальність за умисне вбивство людини?
Задача № 4
Я. попросив водія автомобіля нафтобази І. вкрасти на базі й привезти йому за винагороду бочку бензину, а коли той за попередньою змовою зі сторожем нафтобази П. це зробив, Я. заплатив І. та П. 300 гривень. Місцевим судом Я. засуджено за ч.4 ст.27, ч.2 ст.185 КК України. В апеляційний скарзі Я. просив змінити кваліфікацію його дій, оскільки до вчинення крадіжки він підмовляв лише І., а про те, що той вчинив крадіжку за попередньою змовою з П., він дізнався лише тоді, коли І. разом з П. привіз викрадений бензин йому додому.
Яке рішення повинен прийняти апеляційний суд?
Тема 12. Множинність злочинів
(САФ, ЦГЮ, ФА, СПФ, МПВ та ЮЖ – 2 години)
- Поняття одиничного злочину, його види.
- Складні одиничні злочини.
- Поняття та форми множинності злочинів.
- Поняття, види та кваліфікація повторності злочинів.
- Поняття, види та кваліфікація сукупності злочинів.
- Поняття, види та кваліфікація рецидиву злочинів.
Завдання:
1. Знайдіть в Особливій частині КК України та випишіть у конспект по 3 приклади кримінально-правових норм продовжуваних злочинів та триваючих злочинів.
2. Знайдіть та випишіть до конспекту 2 кримінально-правові норми, які охоплюють повторність.
3. Знайдіть та випишіть до конспекту 2 кримінально-правові норми, які охоплюють повторність лише в частині її співпадіння з рецидивом.
4.Який рецидив має місце, якщо особа тричі скоїла необережний злочин, що потягнув загибель людей?
Задача №1
У приміщенні диспетчерської гаража між П., Щ. та Т. Виникла суперечка. Коли Щ. і Т. почали бити П., він схопив металеву заготовку (7 кг) і з метою вбивства обох наніс нею Щ. удар по голові, а коли той упав, двічі вдарив по голові Т. Від одержаних травм Щ. і Т. померли на місці події.
Скільки злочинів вчинив П.?
Задача № 2
К., ставши особою без певного місця проживання, вирішив здобувати собі засоби на прожиток шляхом розкрадання чужого майна у громадян на вокзалах і портах. 19 січня на вокзалі м. Києва викрав рюкзак з особистими речами у М.; 27 липня викрав валізу у Т. в морському порту Іллічевська. Всього таким чином їм було здійснено вісім крадіжок на території України не загальну суму 3,5 тис. гр.
Чи можна скоєне К. кваліфікувати як одиничний злочин?
Задача № 3
Ф. у складі групи за попередньою змовою вчинив крадіжку. Після закінчення досудового слідства набрав чинності закон про амністію, що поширювався на Ф. і передбачав звільнення його від кримінальної відповідальності. Через 2 тижні після звільнення від кримінальної відповідальності він украв в універмазі чоловіче пальто, вартість якого становила 1 260 гривень.
Чи мала місце в діях Ф. множинність злочинів? Яке кримінально-правове значення має для вирішення цього питання закон про амністію?
Задача № 4
К., працюючи водієм таксі, зґвалтував в машині громадянку Л. Потерпіла наступного дня заявила про той, що трапився в міліцію, а через декілька днів зрозуміла, що К. заразив її венеричною хворобою, про що повідомила слідчого.
Чи утворюють дії К. множинність злочинів?
Тема 13. Обставини, що виключають злочинність діяння
(ФА, СПФ, САФ, ЦГЮ – 4 години; МПВ та ЮЖ – 2 години)
Заняття № 1
1. Поняття та види обставин, що виключають злочинність діяння.
2. Необхідна оборона, як обставина, що виключає злочинність діяння.
3. Перевищення меж необхідної оборони.
4. Уявна оборона.
5. Затримання особи, що вчинила злочин. Умови правомірності.
Задача № 1
П’яні А., Г. і П. близько 2-ї години ночі на вулиці порушували громадський порядок, кричали, лаялись. Міліціонер С., який ніс службу з охорони громадського порядку, почав вимагати, щоб вони припинили хуліганські дії. Але ті не лише не виконали його вимог, а почали з ним сперечатись, ображали його, висловлюючись при цьому нецензурними словами. С. умовляв їх розійтись. Хулігани продовжували на нього наступати, а Г. з блискучим предметом у руці наблизився впритул і робив спроби його схопити. С. відступав, продовжуючи вимагати від хуліганів припинити свої дії. Вбачаючи безпосередньо загрозу нападу і боячись, що хулігани заволодіють його зброєю, С., попередивши, що стрілятиме, зробив два попереджувальні постріли в повітря. У той момент, коли Г. ще раз спробував схопити С., останній вистрілив утрете і попав у А., який стояв поруч з Г. Від отриманого поранення А. у лікарні помер.
Якою має бути кримінально-правова оцінка дій С.?
Задача № 2
Неповнолітні З. та А. вночі у дворі будинку намагалися здійснити крадіжку ковпаків з коліс автомобіля Н., який перебував у своїй квартирі на другому поверсі будинку, і, почувши у дворі підозрілий шурхіт, двічі вистрілив з мисливської рушниці в напрямку З., наказавши йому підняти руки. Виконавши цю вимогу, той почав просити Н. не стріляти, оскільки він нічого не зробив. Але Н. ще двічі вистрілив у З., який стояв з піднятими руками, заподіявши йому тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя у момент заподіяння.
Чи можна вважати, що Н. діяв у стані необхідної оборони?
Задача № 3
С. почув уночі, що хтось ходить по горищу його будинку. Він зарядив рушницю, вийшов на подвір’я і крикнув: «Хто там?». Невідомий зіскочив з горища і сховався за рогом будинку, а потім кинувся на С. Останній вистрілив у нього і вбив. Убитим виявився Ф., неодноразово раніше судимий за крадіжки.
Чи є в діях С. перевищення меж необхідної оборони?
Заняття №2
1. Поняття обстановки крайньої необхідності та умови правомірності (підстави та склад) завдання шкоди у стані крайньої необхідності.
2. Фізичний та психічний примус.
3. Поняття виконання наказу або розпорядження.
4. Поняття діяння, пов’язане з ризиком (виправданий ризик).
5. Поняття виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації
Задача № 1
І., К. і Б., які відбували покарання за тяжкі злочини, вдерлися до медпункту колонії, де захопили як заручниць двох медсестер. Погрожуючи загостреними металевими штирями, вони поставили вимогу надати їм зброю з набоями та автомобіль. Переговори із злочинцями нічого не дали, вони почали знущатись над заручницями, заподіявши одній з них тяжке поранення. Тоді за наказом керівника оперативної групи були викликані снайпери, які застосували зброю, внаслідок чого двоє злочинців були вбиті, а третій поранений.
Чи є в даному випадку обставини, що виключають злочинність діяння?
Задача № 2
К., М., Щ. і Б. проживали в одній кімнаті в гуртожитку. М. часто в нетверезому стані скандалив. 8 березня він намагався затіяти бійку з Б., але той пішов з гуртожитку. Тоді М. викинув на вулицю ліжка Б. і Щ. К. зробив зауваження М. і запропонував поставити ліжка на місце. У відповідь той схопив сковорідку і вдарив нею К. у підборіддя, збив його з ніг, а потім завдав декількох ударів по обличчю. Останній намагався вибігти на вулицю, але М. перегородив шлях, схопив з плити кухонного ножа і рукояткою вдарив К. по голові. Той відштовхнув від себе М., схопив сокирище, яке лежало біля плити, і завдав ним двох ударів М., заподіявши йому тяжкі тілесні ушкодження.
Якою має бути кримінально-правова оцінка дій цих осіб?
Задача № 3
До таксі, що стояло на зупинці, підійшов п’яний Г. і почав вимагати висадити з машини пасажира К., а його відвезти в протилежному напрямку. При цьому він нецензурно лаявся, розмахував перед очима К. запаленою цигаркою, пропалив рукав його піджака, у грубій формі наполягав на своїх вимогах. К. через відкрите бокове вікно кабіни відштовхнув Г., який упав і, вдарившись головою об асфальт, дістав тяжке тілесне ушкодження.
Чи підлягає К. кримінальній відповідальності?
Тема 14. Звільнення від кримінальної відповідальності
(САФ, ЦГЮ, ФА, СПФ, МПВ та ЮЖ – 2 години)
1. Поняття та правові підстави звільнення від кримінальної відповідальності.
2. Види звільнення від кримінальної відповідальності.
3. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з дійовим каяттям.
4. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з примиренням винного з потерпілим.
5. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з передачею особи на поруки.
6. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку із зміною обстановки.
7. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності.
Задача № 1
В. познайомився в ресторані "Маяк" з А. і увечері проводжав її додому на своїй машині. Зупинившись на пустинній вулиці, він запропонував їй вступити з ним в статевий зв'язок, на що отримав рішучу відмову. До того ж А. додала, що у неї є номер телефону В., по якому вона подзвонить і розповість про все його дружині. Злякавшись, В. вирішив розправитися з А. Коли вона вийшла з машини біля свого будинку, він наздогнав її в під'їзді і почав душити. А. благала відпустити її, оскільки у неї малолітня дитина і мати-інвалід. В. відмовився від доведення злочину до кінця.
Вирішуючи питання про припинення кримінальної справи щодо В., слідчий вказав в ухвалі, що В. "підлягає звільненню від кримінальної відповідальності".
Чи можна добровільну відмова від доведення злочину до кінця віднести до підстав звільнення від кримінальної відповідальності? Яка різниця в поняттях "звільняється від кримінальної відповідальності" і "не підлягає кримінальній відповідальності"? Яке формулювання необхідно застосувати слідчому, приймаючи рішення про притягання В. до відповідальності?
Задача № 2
Проживаючи в одній комунальній квартирі, Г. та С. часто сварились, ображали одна одну. Одного разу Г. звинуватила С. у крадіжці її костюма. Та у відповідь образила сусідку, а потім кілька разів ударила, спричинивши легке тілесне ушкодження з короткочасним розладом здоров`я. Потерпіла звернулась до суду, який порушив кримінальну справу за ч.2 ст.125 КК і призначив до розгляду. У період судового розгляду С. придбала для Г. дефіцитні ліки, а також передала їй 300 грн. за зниклий костюм. У зв’язку з цим між Г. та С. відбулося примирення, про що вони заявили в суд.
Чи може С. бути звільненою від кримінальної відповідальності?
Варіант: С. не придбала ліки і не передала гроші, а лише попросила вибачення у потерпілої під час останнього слова підсудної, внаслідок чого у залі судового засідання відбулось примирення між потерпілою та підсудною.
Ознайомтесь зі ст. 27 КПК.
Задача № 3
К., під час судового розгляду справи про зґвалтування її Г., офіційно оголосила суду, що вона згодна на звільнення Г. від кримінальної відповідальності у зв’язку з примиренням, тому що він відшкодував завдану їй шкоду і вона не має до нього претензій.
Чи може Г. бути звільнений від кримінальної відповідальності у зв’язку з примиренням з потерпілою?
Тема 15. Поняття, мета та види покарання
Заняття № 1 1. Поняття та ознаки покарання. 2. Загальна характеристика мети покарання.Задача № 1
К., що працював заступником декана одного з факультетів медичного інституту, визнано винним в одержанні хабара, вчиненому повторно. За ч. 2 ст. 368 КК його засуджено до позбавлення волі на строк 6 років з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з виховними функціями, на строк 3 роки. Одночасно за вироком суду його позбавлено звання капітана медичної служби запасу, вченого звання доцента та наукового ступеня кандидата медичних наук.
Дайте оцінку вироку суду щодо позбавлення К. військового звання, вченого звання та наукового ступеня.
Задача № 2
Заступника начальника райвідділу внутрішніх справ П. засуджено за перевищення влади, що супроводжувалось насильством, за ч. 2 ст. 365 КК до позбавлення волі на строк 5 років. Крім того, суд позбавив П. спеціального звання «майор міліції», а також вніс подання про позбавлення його державних нагород.
Яка юридична природа позбавлення спеціального звання і державних нагород? Чи можна вважати, що суд правильно призначив П. додаткове покарання?
Варіант: П. засуджено за заподіяння умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження колишній дружині за ч.2 ст.122 КК.
Задача № 3.
Вироком суду від 7 листопада 2002 р. Д. і З. засуджено за незаконне зайняття рибним добувним промислом, а саме: виловили рибу цінних порід на суму 2070 грн., чим заподіяли рибному господарству істотну шкоду ( ч.1 ст. 249 КК), та призначено покарання у розмірі 170 грн. штрафу кожному.
У апеляційному поданні прокурор просить скасувати вирок, посилаючись на неправильне застосування кримінального закону у частині призначення покарання.
Яке рішення має прийняти суд?
Заняття №3
1. Підстави та порядок призначення арешту.
2. Підстави та порядок призначення обмеження волі.
3. Підстави та порядок призначення позбавлення волі на певний строк.
4. Підстави та порядок призначення довічного позбавлення волі.
5. Види покарань для військовослужбовців
Задача № 1
Б., керуючи власним автомобілем, перевищив дозволену швидкість і вчинив наїзд на пішохода. Внаслідок наїзду пішохід отримав середньої тяжкості тілесні ушкодження. За ч. 1 ст. 286 КК Б. засуджено до арешту на строк 6 місяців. В апеляції Б. просив врахувати його особу і призначити замість арешту виправні роботи, оскільки, хоча йому виповнилось 62 роки, він продовжує працювати слюсарем, позитивно характеризується за місцем роботи і за місцем проживання.
Яке рішення має прийняти апеляційний суд?
Задача № 2
За привласнення чужого майна в особливо великих розмірах Г. засуджено до позбавлення волі на строк 8 років з конфіскацією всього майна, яке є його власністю. Серед майна був жилий будинок у сільській місцевості, в якому Г. та його сім`я постійно проживали.
Чи підлягає конфіскації такий будинок?
Задача №3
Після святкування свого дня народження К., якому в цей день виповнилось 18 років, взяв участь у груповій хуліганській бійці. Під час бійки К. завдав двох ударів ножем у груди Ф. і одного удару в живіт Ш. Ф. помер у лікарні наступного дня, а Ш. – через п’ять днів. К. пред’явлено звинувачення за пунктами 1 і 7 ч.2 ст.115 КК.
Чи може суд у разі визнання К. винним за пред’явленим звинуваченням призначити йому покарання у виді довічного позбавлення волі?
Задача № 4
Вироком суду від 12 липня 2000 р. А. засуджено за ч.2 ст.140 (крадіжка), ст.229-6 (незаконні дії з наркотичними засобами без мети збуту) КК 1960 р. із застосуванням ст.ст.42 (призначення покарання за сукупністю злочинів), 43 (призначення покарання за сукупністю вироків) цього Кодексу на 3 роки 6 місяців позбавлення волі. А. на момент засудження був безробітним.
Постановою суду від 11 жовтня 2002 р. на підставі ст.82 КК 2001 р. невідбуту А. частину покарання замінено більш м’яким – виправними роботами строком на 1 рік 1 місяць 8 днів із відбуванням його в районі проживання засудженого в місцях, визначених органами, що відають виконанням цього покарання, та щомісячним відрахуванням у доход держави 20% заробітної плати.
Чи правильно застосований кримінальний закон у частині призначення покарання у виді виправних робіт?
Тема 16. Призначення покарання
(САФ, МПВ та ЮЖ, ЦГЮ, ФА, СПФ – 4 години)
1. Загальні засади призначення покарання.
2. Обставини, що пом’якшують покарання.
3. Обставини, що обтяжують покарання.
4. Обставини, які враховуються при призначенні покарання
5. Призначення покарання за незакінчений злочин та злочин, скоєний у співучасті.
Задача № 1
Б. здійснив закінчений замах на крадіжку в особливо великих розмірах, вчинену з проникненням у житло за попередньою змовою групою осіб. За ч.2 ст.15 і ч.5 ст.185 КК його засуджено до позбавлення волі на строк 7 років з конфіскацією всього майна, що є його власністю. Призначаючи таке покарання, суд зазначив у вироку, що він враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, його стадію, щире каяття Б., а також його особу – Б. вчинив злочин вперше, позитивно характеризується за місцем проживання.
На вирок суду прокурор подав апеляцію з проханням скасувати вирок у зв’язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого. На думку прокурора, суд не врахував те, що Б. вчинив особливо тяжкий злочин, повністю здійснив злочинний намір щодо заволодіння майном, заподіяв майнову шкоду потерпілому у великих розмірах. Крім того, він вчинив злочин у складі групи за попередньою змовою, з проникненням у житло, був одним з двох його співвиконавців. За таких обставин йому не повинна була призначатись мінімальна міра покарання, передбачена санкцією ч. 5 ст. 185 КК.
Дайте оцінку вироку суду та доводам, викладеним у апеляції.
Задача № 2
К. засуджений за п. 2 ч. 2 ст. 115 КК України.
Чи має право суд при призначенні покарання визнати обтяжливою обставиною вчинення К. злочину відносно жінки, яка свідомо для нього знаходиться в стані вагітності?
Задача № 3
М., споживши наркотичну речовину, управляв особистим автомобілем "Жигулі" в стані сп'яніння і вчинив при цьому порушення правил дорожнього руху, що призвело до спричинення пішоходові С. тяжкої шкоди здоров'ю.
Чи має право суд при призначенні покарання М. визнати стан наркотичного сп'яніння обставиною, що обтяжує покарання?
Заняття №2
1. Призначення покарання більш м’якого, ніж передбачено законом.
2. Призначення покарання за сукупністю злочинів.
3. Призначення покарання за сукупністю вироків.
Завдання:
1. Визначіть та запишіть у конспект спільні і відмінні риси призначення покарання за сукупністю злочинів і призначення покарання за сукупністю вироків.
Задача № 1
Працівник міліції Ш. під час сварки з дружиною заподіяв їй умисне тяжке тілесне ушкодження, а сусідці О., яка намагалась сховати дружину в своїй квартирі, – умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров’я. За ч.1 ст.121 КК його засуджено до 5 років 6 місяців позбавлення волі, за ч.2 ст.125 КК – до 2 років обмеження волі. Остаточне покарання: позбавлення волі на строк 7 років з позбавленням Ш. спеціального звання – капітан міліції.
Дайте оцінку вироку суду.
Задача № 2
Г. визнано винним у вчиненні трьох злочинів і засуджено: за ч.1 ст.185 КК – до штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян; за ч.2 ст.186 – до 5 років позбавлення волі; за ч.2 ст.187 КК – до 10 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є його власністю.
Який порядок призначення остаточного покарання за сукупністю трьох і більше злочинів? В яких межах може бути призначене остаточне покарання Г.?
Задача № 3
М. було засуджено за ч.2 ст.187 КК до 10 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є його власністю. Відбуваючи покарання, він через 3 роки заподіяв іншому засудженому С. умисне тяжке тілесне ушкодження способом, що мав характер особливого мучення. За ч.2 ст.121 КК його засуджено до 10 років позбавлення волі. До цього покарання суд повністю приєднав невідбуту частину покарання за попереднім вироком і визначив остаточне покарання – 17 років позбавлення волі.
Чи правильно суд призначив М. остаточне покарання?
Варіант: Попереднім вироком М. був засуджений до 10 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є його власністю, за ч.3 ст.187 КК.
Тема 17. Звільнення від покарання та його відбування
(САФ, ЦГЮ, СПФ, МПВ та ЮЖ, ФА – 4 години)
Заняття № 1
1. Поняття звільнення від покарання та його відбування.
2. Звільнення від відбування покарання з випробуванням: його правові наслідки та види.
3. Звільнення від відбування покарання з випробуванням вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до семи років.
4. Звільнення від відбування покарання у зв’язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку.
Задача № 1
Ш. за зараження венеричною хворобою завідомо неповнолітньої був засуджений до 2 років позбавлення волі. Враховуючи те, що Ш. щиро розкаявся та позитивно характеризується за місцем роботи, суд прийняв рішення про звільнення його від відбування покарання з випробуванням протягом 3 років. Суд, призначив покарання з випробуванням, поклав на Ш. обов’язок пройти курс лікування від венеричної хвороби. Протягом випробного строку Ш. систематично ухилявся від призначеного курсу лікування та 2 рази протягом місяця притягувався до адміністративної відповідальності за дрібне хуліганство та порушення правил дорожнього руху.
Яке рішення повинен прийняти суд? Чи зміниться воно, якщо припустити, що порушення правил дорожнього руху, що вчинив Ш. на особистому автомобілі призвело до загибелі людини за необережністю?
Задача № 2
Г., припиняючи спробу К. і М. незаконно заволодіти його автомобілем, пострілами з мисливської рушниці заподіяв обом тяжкі тілесні ушкодження. Була порушена кримінальна справа за ст.124 КК. На досудовому слідстві й під час судового розгляду Г. давав правдиві показання стосовно фактичної сторони вчиненого ним, але вини своєї не визнавав і у вчиненому не розкаявся. Заперечував він і проти звільнення від кримінальної відповідальності з будь-яких підстав, вважаючи, що діяв у межах необхідної оборони. Матеріалами справи встановлено, що Г. позитивно характеризується за місцем роботи та проживання, більше 15 років утримує хвору дружину, допомагає старим батькам.
Чи може Г. у випадку його засудження за ст.124 КК бути звільнений від покарання на підставі ч.4 ст.74 КК?
Задача № 3
Місцевим судом Х. засуджено за ч.5 ст.27, ч.5 ст.190 КК за пособництво в шахрайстві, вчиненому в особливо великих розмірах. Йому призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з конфіскацією всього майна, що є його власністю. Розглянувши справу за апеляцією засудженого, апеляційний суд встановив, що Х. уперше вчинив злочин, виконував у ньому як співучасник не основну роль, є інвалідом 2 групи, у вчиненому щиро розкаявся. Такі обставини, на думку апеляційного суду, свідчать про можливість виправлення засудженого без відбування покарання. На підставі цього апеляційний суд вирок місцевого суду змінив, застосувавши щодо Х. на підставі ст.75 КК звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Дайте оцінку рішенню апеляційного суду.
Заняття № 2
1. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
2. Заміна невідбутої частини покарання більш м’яким.
3. Звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років.
4. Звільнення від покарання за хворобою.
5. Звільнення від покарання на підставі закону України про амністію або акта про помилування.
Задача № 1
Відмовивши в умовно-достроковому звільнені від відбування покарання Г., засудженому за ч.2 ст.121 КК за умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, до позбавлення волі на строк 7 років, суд у постанові зазначив, що той вчинив умисний тяжкий злочин, а строк, який він відбув, не є достатнім для його виправлення. З матеріалів справи видно, що Г. відбув 4 роки 9 місяців, має позитивні характеристики, до роботи ставиться сумлінно, є членом секції внутрішнього порядку.
Чи правильно вирішив справу суд?
Задача № 2
К. за незаконне заняття медичною практикою, що призвело з необережності смерть людини, була засуджена до 3 років позбавлення волі. Через 1 рік 2 місяці вона звернулася до суду з проханням про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
Чи може бути задоволене прохання К.? Які підстави і порядок передбачає кримінальний закон для умовно-дострокового звільнення від покарання? Чи можливо в даному випадку заміна невідбутій частині покарання більш м'яким покаранням?
Задача № 3
Х. був засуджений за ч.3 ст.286 КК до основного покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років. Перебуваючи у кримінально-виконавчій установі, він став на шлях виправлення, і через 5 років 2 місяці невідбута частина позбавлення волі була замінена йому обмеженням волі на строк 5 років.
Чи дотримані в цьому випадку правила заміни невідбутої частини покарання більш м’яким? Який строк обмеження волі має відбути Х., щоб бути умовно-достроково звільнений і від цього покарання?
Варіант. Відбувши 1 рік обмеження волі, Х. вчинив умисне вбивство і був засуджений за ч.1 ст.115 КК до позбавлення волі на строк 13 років 6 місяців.
Яке максимальне покарання може бути призначене Х. за сукупністю вироків?
Тема 18. Поняття та правові наслідки судимості
(ЦГЮ, САФ, ФА, СПФ, МПВ та ЮЖ – 2 години)
1. Поняття судимості.
2. Правові наслідки судимості
3. Погашення судимості
4. Зняття судимості
Задача № 1
Б., засудженому до 4 років позбавлення волі, у зв’язку з його виправленням невідбута частина покарання – 1,5 роки позбавлення роки – була замінена більш м’яким покаранням – обмеженням волі на 1,5 роки.
Яка тривалість строку погашення судимості у даному випадку?
Задача № 2
Проти П. була порушена кримінальна справа за ч.5 ст.27 і ч.3 ст.191 КК, і щодо нього був обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою. Досудове слідство і судовий розгляд тривали більше року, але пособництво з боку П. у привласненні чужого майна, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, так і не було доведене. В результаті суд засудив його за ч.1 ст.367 КК із застосуванням ч.2 ст.69 КК до штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян і на підставі ч.5 ст.72 КК повністю звільнив від відбування покарання.
Чи буде П. визнаватись таким, що має судимість, після набрання вироком законної сили?
Задача № 3
Г. був засуджений за ч.3 ст.368 КК до позбавлення волі на строк 10 років з позбавленням права обіймати певні посади на строк 3 роки та з конфіскацією всього майна, що є його власністю. Через 7 років 8 місяців він був умовно-достроково звільнений від відбування як основного, так і додаткового покарання. Через 4 роки після звільнення Г. звернувся до суду з клопотанням про зняття з нього судимості.
Чи може суд зняти з Г. судимість, якщо він довів своє виправлення?
Варіант. Г. був умовно-достроково звільнений лише від основного покарання.
Задача №4
Вироком суду від 21 липня 2004 р. Г. засуджено: за ч.2 ст.190 КК на 1 рік обмеження волі; за ч.2 ст.186 КК із застосуванням ст.69 КК на 3 роки позбавлення волі. На підставі ст.70 КК шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено 3 роки позбавлення волі. Згідно з вироком Г. визнано винним і засуджено за те, що він 28 січня 2004 р. шляхом зловживання довірою В. заволодів його мобільним телефоном вартістю 680 грн. 22 березня 2004 р. відкрито заволодів належним Л. мобільним телефоном, загальною вартістю 580 грн.
Кваліфікуючи дії Г. за ч.2 ст.190 КК суд врахував той факт, що Г. раніше було засуджено вироком суду від 12 жовтня 2000 р. за ч.2 ст.140 (крадіжка), ч.2 ст.206 (хуліганство) КК 1960 р. на 3 роки позбавлення волі з конфіскацією всього майна та звільнено від покарання на підставі ст.5 Закону України „Про амністію” від 11.05.2000 р.
Чи правильно суд кваліфікував дії Г. за ч.2 ст.190 КК?
Тема 19. Примусові заходи медичного характеру та примусове лікування
(САФ, ЦГЮ, ФА, СПФ, МПВ та ЮЖ – 2 години)
1. Поняття та підстави застосування примусових заходів медичного характеру. Мета примусових заходів медичного характеру
2. Особи, до яких застосовуються примусові заходи медичного характеру.
3. Види примусових заходів медичного характеру.
4. Особливості продовження, зміни або припинення примусових заходів медичного характеру.
5. Поняття примусового лікування, його юридична природа та основний кримінально-правовий зміст.
Задача № 1
За незакінчений замах на умисне вбивство Г. щодо М. була порушена кримінальна справа за ч.3 ст.15 і ч.1 ст.115 КК. Під час судового розгляду цієї справи в нього розвинувся реактивний психоз. Згідно з висновком стаціонарної судово-психіатричної експертизи М. потребував застосування примусових заходів медичного характеру. У зв’язку з цим суд звільнив його від кримінальної відповідальності й застосував до нього примусовий захід медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу з посиленим наглядом.
Чи правильно суд вирішив справу М.?
Задача № 2
Ч. був засуджений за ч.3 ст.133 КК до позбавлення волі на строк 3 роки. На підставі ч.1 ст.96 КК до нього застосоване примусове лікування від сифілісу. Через 1 рік 7 місяців до суду було внесено подання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання Ч. на підставі п.1 ч.3 ст.81 КК. Суд відмовив у такому звільненні, мотивуючи це тим, що Ч. не закінчив лікування від сифілісу.
Чи обґрунтоване таке рішення суду?
Задача № 3
З. звинувачувався в умисному знищенні чужого майна шляхом підпалу, що спричинило значні збитки. Згідно судово-психіатричній експертизі, проведеної на стадії досудового слідства З. страждає органічним ураженням головного мозку. Даний психічний розлад не виключає осудності, але у момент вчинення суспільно небезпечного діяння З. не міг повною мірою усвідомити фактичний характер своїх дій і керувати ними.
Чи повинен даний психічний розлад враховуватися судом при призначенні покарання?
Тема 20 . Особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх
(САФ, ЦГЮ, ФА, СПФ, МПВ та ЮЖ – 2 години)
1. Особливості звільнення неповнолітніх від кримінальної відповідальності за КК України
2. Види покарань, що можуть бути застосовані до неповнолітніх та особливості їх призначення.
3. Особливості призначення покарання неповнолітнім.
4. Особливості звільнення неповнолітніх від покарання та його відбування.
5. Поняття та види примусових заходів виховного характеру.
Задача № 1
15-річний Б., який ніде не вчився і не працював, а також не мав самостійного доходу, власних коштів та іншого майна, на яке може бути звернене стягнення, вчинив злочини, передбачені ч.1 ст.122, ч.2 ст.185, ч.3 ст.289 КК України.
Які види покарань можуть бути призначені Б. за кожний з учинених ним злочинів без застосування ст.69 КК? В яких межах йому може бути призначене остаточне покарання за сукупністю злочинів?
Задача № 2
16-річний П. визнаний судом винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.296, ч.2 ст.187, ч.4 ст.187, п.6 ч.2 ст.115 КК України.
Яка максимальна міра покарання може бути призначена П. за кожний з учинених ним злочинів?
Задача № 3
З. в 17-річному віці з ревнощів убив свою однокласницю П.. Труп потерпілої розчленував, загорнув в поліетилен і викинув в річку. Через 8 років дане суспільне небезпечне діяння було розкрите.
Чи можливе притягання З. до кримінальної відповідальності? Як вирішується питання звільнення від кримінальної відповідальності неповнолітніх у зв'язку із закінченням строків давності?
Задача №4
За вчинені у 17-річному віці злочини Р. був засуджений: за ч.1 ст.308 КК – до позбавлення волі на строк 4 роки; за ч.3 ст.307 КК – до позбавлення волі на строк 8 років; за ч.2 ст.309 КК – до позбавлення волі на строк 3 роки; за сукупністю злочинів – до позбавлення волі на строк 10 років.
Через який строк Р. може бути умовно-достроково звільнений від відбування покарання, якщо доведе своє виправлення? Який строк має пройти після такого звільнення для того, щоб Р. визнавався таким, що не має судимості за кожний з вчинених ним злочинів?
ОСОБЛИВА ЧАСТИНА
Тема 21. Поняття Особливої частини кримінального права, її значення та система. Наукові основи кваліфікації злочинів
(САФ, ЦГЮ, СПФ, ФА, МПВ та ЮЖ – 2 години)
1. Поняття і система Особливої частини кримінального права.
2. Поняття, стадії та техніка кваліфікації злочинів.
3. Кваліфікація злочинів за об’єктивними ознаками.
4. Кваліфікація злочинів за суб’єктивними ознаками.
5. Особливості кваліфікації злочинів, вчинених у співучасті, та незакінчених злочинів.
6. Кваліфікація за сукупністю злочинів та конкуренцією кримінально-правових норм.
Завдання:
Назвіть загальні та спеціальні кримінально-правові норми, які містяться в чинному КК.
Тема 22. Злочини проти основ національної безпеки України
(ЦГЮ, ФА, СПФ, МПВ та ЮЖ, САФ – 2 години)
1. Поняття злочинів проти основ національної безпеки України та їх види.
2. Дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади.
3. Посягання на територіальну цілісність і недоторканність України.
4. Державна зрада та її відмінність від шпигунства.
5. Посягання на життя державного чи громадського діяча.
6. Диверсія.
Задача №1
Представник однієї із західних туристичних компаній М. займався фотографуванням різних промислових об’єктів України, в тому числі військових. Дані фотографії він збирався передати за винагороду Д., завдання якого виконував. Про те, що Д. був співробітником розвідувальних органів М. не знав.
Чи мають дії М. склад злочину?
Задача №2
Агент іноземної спецслужби громадянин США, С., отримав завдання здобути документ, який переправляється дипломатичною поштою. З цією метою йому вдалось таємно заволодіти портфелем кур’єра, в якому, як він вважав, повинен бути цей документ. Проте його в портфелі не виявилось. Не знайшовши можливості викрасти документ, агент почав стежити за співробітником МІС Т. Обманним шляхом він примусив Т. сісти в автомобіль та вивіз його з міста. Поселивши Т. на дачі свого знайомого, агент намагався примусити його розказати місцезнаходження документа, погрожуючи вбити дитину. Т. повідомив, що документ знаходиться у його колеги Р. Під час нападу на Р. агента було затримано та викрито.
Кваліфікуйте дії винних.
Задача №3
За ініціативою Б. та Л. була створена група осіб, яка виготовляла листівки, що містили заклики до насильницьких дій щодо татар, які мешкають на території України. Під час одного з мітингів тисячний натовп, вийшовши з-під контролю представників влади, вчинив збройний опір, підпалив державну установу. При цьому загинуло троє громадян. У погромах брали участь Б. і Л., а також Ф. і З.
Кваліфікуйте дії винних.
Задача №4
С., який страждав на шизофренію, видаючи себе за французького журналіста, приїхав до одного з обласних центрів України, зустрічався з службовими особами обласної та міської державних адміністрацій і жартома пропонував їм співпрацювати з французькими розвідувальними службами. К., Р., Г., І. та Д. підписали угоди, згідно яких кожен із них одержує щомісячно 1000 доларів США за надання відомостей, що цікавлять французьку сторону, включаючи державну таємницю.
Кваліфікуйте дії винних.
Варіанти: а) діями С. керував громадянин Франції Т.; б) К. та Г. передали С. обумовлені відомості.
Тема 23. Злочини проти життя та здоров’я особи
(САФ, ЦГЮ, ФА, СПФ, МПВ та ЮЖ – 6 годин)
Заняття № 1
1. Загальна характеристика, поняття та види злочинів проти життя особи.
2. Життя, як об’єкт злочинів проти життя особи.
3. Поняття та види вбивств.
4. Вбивства за обтяжуючих обставинах
Задача №1
Н. посварився зі своєю сусідкою по комунальній квартирі. Не втримавшись він дав ляпасу жінці похилого віку А. та почав принижувати її нецензурною лексикою. На обличчі А. лишився кровопотік. Ввечері того ж дня А. стало погано. Швидка відвезла її до лікарні, де через кілька днів вона померла. Висновком судово-медичної експертизи було встановлено, що смерть А. наступила внаслідок паралічу серця. Серцевим захворюванням вона страждала багато років, але працювала підсобною працівницею в овочевому магазині. На думку помічника прокурора, дії Н. викликали сильне душевне хвилювання та різке зниження серцевої діяльності, що і стало причиною смерті А. Тому Н. повинен нести відповідальність за спричинення смерті за необережністю.
Кваліфікуйте дії Н. Чи можливо погодитись з доводами помічника прокурора?
Задача №2
С., самотня стара жінка, знаючи про свою невиліковну хворобу (рак нирок), звернулася до знайомої медсестри Л. з проханням допомогти їй, без особливих страждань, піти з життя. Л. погодилась і ввела в організм С. препарат, що спричинив смерть.
Кваліфікуйте дії Л.
Варіант: Л. погодилася виконати прохання С. за умови, що та заповість свою однокімнатну квартиру їй.
Задача №3
П. проживав з К. в одній квартирі. П. у стані сильного сп'яніння, під час сварки з К., вдарив її 6 разів шваброю по голові. Злякавшись, що К. померла, він кинув її в підвал, облив бензином і підпалив. Смерть К., згідно висновку судово-медичної експертизи, сталась через великі термічні опіки III ступеня площею 20-25% поверхні тіла.
Кваліфікуйте дії П. Змінилася б кваліфікація, якби смерть потерпілої наступила від ударів шваброю по голові?
Задача №4
Проживаючи в селі, Ф. з метою захистити сад від грабіжників обплутав огорожу дротом і підключив її до електричної мережі напругою 220 вольт. Жителі села вимагали зняти дріт, але Ф. цього не зробив. Удень 8-літній В. і 7-літня Н. зайшли в сад, щоб нарвати яблук. Виходячи із саду В. доторкнувся до проводів і був убитий.
Чи є обставини, які виключають відповідальність Ф. за загибель В.?
Заняття №2
1. Види вбивств при пом’якшуючих обставинах
2. Доведення до самогубства
3. Види тілесних ушкоджень
Задача №1
Ю. разом із дружиною, пізно ввечері повертались додому. У під'їзді вони зіткнулися з Ф. і Р., які будучи в стані алкогольного сп'яніння, голосно лаялися нецензурною лексикою. Зробивши Ф. зауваження Ю. з дружиною пройшли до ліфтової площадки. Раптово до Ю. позаду підбіг Ф., і, не говорячи ні слова, став наносити удари по обличчю і корпусу. Дружина спробувала допомогти чоловікові, але Ф. грубо відштовхнув її. Закривши обличчя руками, щоб захиститися від ударів, Ю. кілька разів повідомив, що він співробітник СБУ і озброєний пістолетом. Ф. не взяв до уваги ці слова. Ю. дістав штатний пістолет і зробив попереджувальний постріл в повітря, але Ф. продовжував його бити. Тоді Ю. зробив три хаотичні постріли убік нападаючого. Ю. поранив Ф. у голову, Ф. помер через 2 години у лікарні.
Комплексною медико-криміналістичною експертизою було встановлено, що в голову Ф. потрапила куля, яка відскочила від стіни під'їзду. Ю. були заподіяні легкі тілесні ушкодження.
Дайте юридичну оцінку діянню Ю. Чи можна говорити про убивство в стані афекту?
Задача №2
Т. розізлився на свою сусідку по будинку М. за те, що вона повідомила в міліцію про те, що він займається браконьєрством. Т. вирішив помститися М. З цією метою він увечері взяв мисливську рушницю, підійшов до квартири М. і, помітивши у вікні фігуру людини, зробив постріл. Пізніше з’ясувалося, що Т. вбив сестру М.
Кваліфікуйте дії Т. Проаналізуйте суб'єктивну сторону вчиненого ним діяння. Чи є причини вважати, що вбивство було вчинено в стані афекту?
Задача № 3
Д., будучи вагітної, стояла в черзі в господарському магазині. Р. хотіла купити товар позачергово. Д. зробила їй зауваження. Жінки почали лаятись і Р. вдарила Д. ліктем у живіт. Через кілька днів у Д. почались передчасні пологи. Дитина народилася мертвою.
Кваліфікуйте дії Р.
Заняття №3
1. Поняття та види злочинів проти особистої безпеки.
2. Зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби та його відмінність від зараження венеричною хворобою.
3. Залишення в небезпеці та його відмінність від ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані.
4. Незаконна лікувальна діяльність.
5. Незаконне проведення аборту
Задача №1
Будучи старшим лікарем плавбазы „Р-С” і лікарем-хірургом, С., що має вищу медичну освіту, у січні–травні 2006 року під час плавання порушив наказ головного лікаря медсанчастини „К”, який заборонив робити аборти у морі, а вагітних жінок наказав висаджувати на берег. С. все ж таки робив аборти жінкам – членам екіпажа і працівникам переробних цехів, за що отримував від них гроші.
У справі не встановлено, що були які-небудь протипоказання для штучного переривання вагітності. Аборти С. робив у медсанчастині плавбазы. Ніяких шкідливих наслідків для здоров'я жінок після проведених операцій не було.
Дайте правову оцінку діянням С.
Задача №2
Д. випадково прийняла отруту для сарани. Її батько звернуся за допомогою до фельдшера П. Щойно повернувшись від свого іншого пацієнта, який живе далеко від села, відчувши втому П. відмовився йти до хворої, порадивши дати їй склянку рослинної олії. Батько повернувся додому і напоїв Д. олією. Однак стан її погіршився. Батько знов прийшов до П. і вмовив його прийти до хворої. Однак уже було пізно: Д. померла.
Кваліфікуйте дії П.
Задача №3
До фельдшера Ч. додому привезли А., який зазнав тяжкої травми під час роботи біля трактора. Ч. відмовилась допомогти А., через те, що вона була у відпустці. Колеги вирішили відвезти А. у лікарню, але той по дорозі помер. Своєчасна допомога могла б врятувати життя А.
Кваліфікуйте дії Ч.
Тема 24. Злочини проти волі, честі та гідності особи
(САФ, ЦГЮ, ФА, СПФ, МПВ та ЮЖ – 2 години)
1. Загальна характеристика і система злочинів проти волі, честі та гідності особи.
2. Незаконне позбавлення волі або викрадання людини.
3. Захоплення заручників та його відмінність від незаконного позбавлення волі.
4. Підміна дитини.
5. Експлуатація дітей та використання малолітньої дитини для заняття жебрацтвом.
6. Незаконне поміщення в психіатричний заклад.
Задача №1
А. виповнилось 15 років. У компанії однолітків вона почала вживати спиртні напої, вступати у випадкові статеві зв'язки, часто, на зауваження батьків не реагувала. Батько А. з метою виховання відвіз дочку в село до своєї матері, де замкнув А. в лазні, залишивши їй воду та продукти. Він сказав А., що час її ув'язнення буде подовжено до тих пір, доки вона не порозумнішає. Своїй матері батько А. наказав, щоб та не випускала онучку з лазні і доглядала, щоб та не втекла. У лазні А. пробула 17 днів.
Дайте юридичний аналіз вчиненому.
Задача №2
К. піймав у своєму саду неповнолітніх С. і П., що крали з дерев яблука. Вирішивши їх покарати, К. посадив дітей у холодний льох. Через шість годин він їх випустив. 13-літній П. застудився і занедужав запаленням легень.
Кваліфікуйте дії К.
Задача №3
Голова місцевої адміністрації Т. на передодні виборів вирішив на деякий час позбутися від можливого кандидата на цю посаду – представника опозиційних сил В. З цією метою він подзвонив лікарю-психіатру С. і, пояснюючи ситуацію, сказав, що В. „...став трохи підозрілим, висловлює ідеї зміни влади, збирається зробити переворот і т. ін.” С. пообіцяв дати В. направлення до психіатричного стаціонару. Через день троє санітарів схопили В. біля його будинку, заштовхали в спецмашину і відвезли до психіатричного стаціонару. Після півторамісячного перебування в ньому під спостереженням лікарів-психіатрів В. був визнаний психічно здоровим і відпущений.
Дайте юридичну оцінку вчиненому зазначеними особами.
Задача №4
К. і його дружина з метою позбутися старого батька К. напоїли його психотропними засобами і привезли до психіатричного стаціонару. Вони повідомили черговому психіатру Р., що батько К. „збожеволів”, кидається на стіну, намагається вистрибнути у вікно, і попросили помістити його в лікарню. Поверхово оглянувши старого батька К., Р. дав розпорядження помістити його до психіатричного стаціонару. Через дві доби комісія лікарів-психіатрів прийшла до висновку, що підстав для госпіталізації немає.
Дайте юридичний аналіз учиненому.
Тема 25. Злочини проти статевої свободи та статевої недоторканності особи
(САФ, ЦГЮ, ФА, СПФ, МПВ та ЮЖ – 2 години)
1. Загальна характеристика і система злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканності особи.
2. Зґвалтування та його відмінність від насильницького задоволення статевої пристрасті неприродним способом.
3. Примушування до вступу в статевий зв’язок.
4. Статеві зносини з особою, яка не досягла статевої зрілості.
5. Розбещення неповнолітніх.
Задача №1
Д., В. і Л. запросили на вечерку 16-літню А. і 13-літню С. Вони разом уживали спиртне. Коли С. сп'яніла, Д., знаючи скільки їй років, скористався станом дівчини і зґвалтував її (С. не чинила опору). В. і Л. у цей час силоміць тримали А., яка намагалась допомогти подрузі. Тоді В. і Л. спробували зґвалтувати А., але крики почули сусіди та викликали міліцію.
Кваліфікуйте дії Д., В. і Л. Чи має юридичне значення усвідомлення винним віку С.? Чи можна В. і Л. визнати співучасниками зґвалтування, вчиненого Д.?
Задача №2
К. зустрівши пізно ввечері у парку неповнолітню Ж., ударив ії палицею по голові, внаслідок чого вона знепритомніла. Спочатку К. задовольнив з потерпілою статеву пристрасть неприродним способом. Коли ж вона прийшла до тями, він приготувався вчинити статевий акт у природній формі, але припинив свої дії щодо потерпілої, яка благала пожаліти ії.
Як треба кваліфікувати дії К.
Задача № 3
Б. раніше був судимий за ч.3 ст.152 УК, розбудив на залізничному вокзалі раніше незнайому йому 11-річну Дашу і скориставшись безпорадним ії станом (у зв‘язку з малолітством) та застосувавши фізичну силу й погрози розправою, завів дівчинку у вантажний вагон, де задовольнив із нею свою статеву пристрасть неприроднім способом.
Як треба кваліфікувати дії Б.
Тема 26. Злочини проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина
(САФ– 2 години; ЦГЮ, ФА, СПФ, МПВ та ЮЖ – 4 години)
Заняття № 1
1. Загальна характеристика та види злочинів проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина.
2. Загальна характеристика злочинів проти виборчих прав громадян.
3. Загальна характеристика злочинів проти трудових прав людини.
Задача №1
К., кандидат у депутати обласної Ради, найняв групу молодих людей під керівництвом А., в якості спостерігачів на виборчих дільницях. У день виборів, дізнавшись, що на одній з виборчих дільниць ситуація складається не на користь К., А. влаштував скандал, що перейшов у бійку. У ході бійки були повалені і поламані виборчі урни, а бюлетені, що проголосували, приведені в непридатність.
Кваліфікуйте дії А.
Задача №2
Заступник голови адміністрації району П., знаючи, що жителі села К. негативно налаштовані стосовно діючої адміністрації, розпорядився скасувати в день виборів усі рейси автобусів із села в райцентр, де розташовувались виборчі дільниці. Як причину зазначив недостатню кількість пального.
Кваліфікуйте дії П.
Задача №3
При проведенні збору підписів на користь кандидата А. член ініціативної групи Н., що працює секретарем паспортного відділу, внесла в передплатні аркуші дані громадян, що здали свої паспорти для вклейування фотографій. Свої дії вона пояснила тим, що в неї не було достатньо часу.
Кваліфікуйте дії Н.
Варіант: Н. діяла за вказівкою начальника ПВ РО УМВС України Т.
Заняття № 2
1. Загальна характеристика злочинів проти права на об’єднання.
2. Загальна характеристика злочинів проти особистих прав людини.
Задача №1
Керівництво АТ „У” оголосило про додатковий набір співробітників на інженерні посади. До заступника начальника АТ Т., що приймав на роботу, прийшла громадянка О. і виявила бажання працювати, надавши відповідні документи. Т., ознайомивши з наданими документами, спочатку погодився прийняти О., але, коли довідався, що в неї маленькі діти, відмовив їй у прийомі, мотивуючи це тим, що О. буде часто відсутня на робочому місці через хворобу дітей.
Чи законні дії Т.?
Задача №2
Журналіст газети „С.” А., довідавшись, що затримали підозрюваного у вчиненні ряду вбивств, прийшов до слідчого Б. і попросив надати йому інформацію про хід справи. Б. відмовив А., посилаючись на таємницю слідства.
Чи підлягає Б. кримінальній відповідальності?
Задача № 3
Засуджений Г., що відбував термін позбавлення волі у виправній колонії, звернувся до прокурора з листом, у якому просив притягнути посадових осіб колонії до кримінальної відповідальності за те, що вони розкривають його листа і знайомляться з їх змістом. Лист зі скаргою було розкрито представником адміністрації і начальник колонії, викликавши до себе в кабінет Г., зробив йому зауваження. Зустрівшись знову з прокурором Г. звернувся до нього з усною заявою і поставив питання про притягнення винних до відповідальності за зазначені порушення.
Яким має бути рішення прокурора.
Задача №4
Керівник установи К. вмонтував в усі телефони прослуховуючий пристрій. Співпрацівники про це не знали. Коли довідались, звернулися в прокуратуру. Керівник установи пояснив свої дії тим, що службові телефони не призначені для приватних розмов, тим більше міжміських.
Чи є в діях К. ознаки злочину?
Тема 27. Злочини проти власності
(САФ, ЦГЮ, ФА, СПФ, МПВ та ЮЖ – 4 години)
Заняття №1
1. Поняття та види злочинів проти власності за законодавством України.
2. Загальна характеристика форм викрадення майна.
3. Загальна характеристика кваліфікуючих ознак викрадення.
Задача № 1
К. проломив сокирою стіну гаража, в якому зберігалися речі потерпілого М., і викрав з нього майно на загальну суму 675 грн. Пізніше цього ж дня К. знову проник у зазначений гараж звідки викрав майно М. на суму 117 грн. Слідством встановлено, що гараж є ізольованим приміщенням та знаходиться на території приватного домоволодіння К.В. – матері К., з якою він постійно проживав.
Кваліфікуйте дії К.
Варіант: К. проник до гаража, відкривши його ключами, які йому для цього надала К.В.
Задача № 2
К. з метою викрадення проник у квартиру Б. і почав складати в пакет належне потерпілому майно. Так як спрацювала сигналізація на місце події виїхали співробітники міліції і виявили К., який вже збирався покинути квартиру. Щоб уникнути затримання К., вибивши вікно, вистрибнув через нього і в процесі втечі викинув пакет з викраденим майном на орієнтовну суму 2500 грн. в річку.
Кваліфікуйте дії К.
Варіант: К. втік, не викинувши викрадене майно.
Задача № 3
Д., П. і Б. з метою таємного викрадення в нічний час приїхали до домоволодіння потерпілої З. Згідно з розподілом ролей під час вчинення злочину П. залишився насторожі біля автомобіля, а Б. і Д., заблокувавши вхідні двері будинку, проникли у підвал, звідки почали виносити по одному до автомобіля бідони з медом. Коли виходили з підвалу з останнім бідоном, їх у вікно побачила потерпіла З. Зрозумівши, що їх видно, Д. і Б. кинули свою ношу і разом з вже викраденим майном на загальну суму 1920 грн. покинули місце події. Про те, що їх виявила З., Д. і Б. П. не сказали.
Дайте кримінально-правову оцінку діям Д., П. і Б.
Варіант: П. на місці події теж зрозумів, що Д. і Б. Виявлено.
Варіант: З. виявила б співучасників вже поза межами свого домоволодіння.
Заняття № 2
1. Загальна характеристика корисливих злочинів проти власності, не пов’язаних з обертанням чужого майна на свою користь або користь третіх осіб.
2. Загальна характеристика некорисливих посягань на власність.
Задача № 1
Ж., маючи намір викрасти виручку місцевого цілодобового магазину, взяв ніж і, ввірвавшись до приміщення, став погрожувати ним продавцю, вимагаючи гроші, які знаходилися у замкненому касовому апараті. Злякавшись погроз, продавець і присутні покупці вибігли з магазину. А Ж., не зумівши дістатись до грошей, забрав з прилавку товар на загальну суму 150 грн. і пішов додому.
Кваліфікуйте дії Ж.
Задача № 2
Р., будучи програмістом на автомобілебудівному заводі, з мотивів помсти керівництву підприємства умисно зіпсував програмне забезпечення, що забезпечувало технологічне функціонування автоматичної системи подачі механічних вузлів на конвеєр. В результаті пройшов збій в роботі заводу, що спричинив матеріальну шкоду в 1 млн. грн.
Дайте кримінально-правову оцінку діям Р.
Задача № 3
П. в нічний час проник в двір домоволодіння потерпілого Р. з метою викрасти його мотоцикл. Але довести злочин до кінця він не зміг, оскільки мотоцикл не завівся з-за несправності. Перекуривши за межами домоволодіння, П. вирішив знову повернутися і, проникши цього разу до самого будинку, викрав звідти майно потерпілого.
Кваліфікуйте дії П.
Варіант: П. мав намір викрасти будь-яке цінне майно і після невдачі з мотоциклом відразу ж викрав інше майно потерпілого.
Тема 28. Злочини у сфері господарської діяльності
(САФ, МПВ та ЮЖ, ЦГЮ, ФА, СПФ – 4 години)
Заняття №1
1. Загальна характеристика та система злочинів у сфері господарської діяльності.
2. Виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення в Україну з метою збуту або збут підроблених грошей, державних цінних паперів чи білетів державної лотереї.
3. Контрабанда.
4. Зайняття забороненими видами господарської діяльності.
5. Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом;
Задача № 1
Громадянином С. біля банкомату „Імекс Банк” було знайдено кредитну картку. Не довго думаючи, він вирішив перевірити, чи є на даній картці будь-які кошти. Ввівши найпростіший код, який спав йому на думку (1,2,3,4), і який в подальшому виявився вірним, він зняв з даного рахунку 1500 грн.
Кваліфікуйте дії С.
Задача № 2
Заступник Голови адміністрації Ульяновського району Кіровоградської області Ш. розпорядився, щоб 2/5 частини наданих державою коштів для відбудови району передали на реставрацію Ульяновської Православної Церкви. Хоча розтрата цих коштів не була передбачена місцевим бюджетом.
Чи правомірні дії Ш.? Якщо ні, то кваліфікуйте його діяння.
Задача №3
П., в домашніх умовах, виготовив 4 срібні монети, що, як на перший погляд, мали колекційну цінність. В результаті чого він вирішив їх продати своєму знайомому, який розпочинав тільки діяльність колекціонера.
Як слід кваліфікувати дії П.?
Заняття №2
1. Характеристика злочинів у сфері бюджетної системи України:
а) нецільове використання бюджетних коштів, здійснення видатків бюджету чи надання кредитів з бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням;б) видання нормативно-правових актів, що зменшують надходження бюджету або збільшують витрати бюджету всупереч закону.2. Злочини у сфері обслуговування споживачів та захисту їх прав:
а) незаконне виготовлення, збут або використання державного пробірного клейма;
б) обман покупців та замовників;
в) фальсифікація засобів вимірювання;
г) випуск або реалізація недоброякісної продукції.
Задача №1
Головний бухгалтер торговельно-закупівельної бази по постачанню дитячих, шкільних і лікувально-оздоровчих установ міськвиконкому Г., порушивши Закон, зменшила оподатковуваний прибуток, несвоєчасно перераховувала в бюджет прибутковий податок із заробітної плати, у результаті чого в бюджет не надійшло коштів на суму 18746 грн.
Вирішить питання про відповідальність Г.
Задача №2
Продавець магазину продажу тканин О. недоміряла покупцеві К. 0,8 м. бавовняної тканини.
Кваліфікуйте дії продавця.
Задача №3
Л., працюючи директором заводу, допускав випуск недоброякісного одягу у великих розмірах. На попередньому слідстві він заявив, що випуск недоброякісної продукції мав місце в результаті того, що заготівки, які отримав завод, були виготовлені із недоброякісної сировини. Це підтвердилося в результаті проведеної експертизи.
Оцініть дану ситуацію
Тема 29. Злочини проти довкілля
(САФ, ЦГЮ, ФА, СПФ, МПВ та ЮЖ – 2 години)
1. Поняття та види злочинів проти довкілля.
2. Характеристика злочинів проти екологічної безпеки.
3. Характеристика злочинів у сфері землевикористання, охорони надр та атмосферного повітря.
4. Характеристика злочинів у сфері охорони водних ресурсів.
Задача № 1
14 квітня з центрального перепускного пункту ВАТ «Хімзавод» виїхав вантажний автомобіль, в кузові якого знаходилася цистерна ємкістю 8 кубічних метрів. Під час руху автомобіля на дорогу та прилеглі сільськогосподарські угіддя стався витік 10 кілограмів ртуті. Через надзвичайну подію на деякий час був перекритий рух транспорту по цій дорозі. Близько 0,05 гектара землі сільськогосподарського призначення стали непридатними для використання. За даними досудового слідства, витік ртуті стався через те, що цистерна, в якій перевозився небезпечний метал, через тривалий час її експлуатації була вже не придатною для використання за призначенням. На численні запити співробітників підприємства щодо необхідності купівлі нової цистерни керівник відмовляв, посилаючись на недостатність грошових коштів.
Кваліфікуйте діяння керівника ВАТ «Хімзавод».
Задача № 2
Громадянин М. отримав у спадок земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 3 га. З метою зміни її цільового призначення М. вивіз і продав іншій особі більшу частину гумусного шару землі. Внаслідок таких дій зазначена земельна ділянка стала фактично непридатною для ведення сільського господарства.
Кваліфікуйте дії М.
Задача № 3
2 січня через халатні дії керівництва нафтодобувної компанії на родовищі нафти майже на добу було зупинено технологічний процес. За наказом директора підприємства, яке здійснювало розробку цього родовища, з місця аварії було евакуйовано сто тридцять осіб, проте органи державної влади не були вчасно повідомлені про те, що на підприємстві сталася аварія. Весь цей час в атмосферне повітря викидались отруйні речовини. В ході перевірки було встановлено, що в повітря було викинуто близько 5 тисяч тон кислого і сирого газу.
Кваліфікуйте зазначене діяння.
Тема 30. Злочини проти громадської безпеки
(САФ, ФА СПФ, МПВ та ЮЖ, ЦГЮ – 4 години)
Заняття №1
1. Загальна характеристика та система злочинів проти громадської безпеки.
2. Загальна характеристика злочинів, пов’язаних із створенням та діяльністю злочинних об’єднань.
3. Характеристика злочинів, пов’язаних з терористичною діяльністю.
Задача № 1
Б., Л. і Д., озброївшись обрізами мисливських рушниць, а також обрізами до них, вирушили автомобілем під керуванням Б. у напрямку до м. Умань. Побачивши на 2-му кілометрі автошляху Умань - Краківець АЗС, Б. запропонував здійснити на неї напад. Узгодивши план і розподіливши між собою ролі, Б., Л. і Д. у масках на обличчях і з обрізами в руках підійшли до АЗС. Д. залишився на вулиці, а Б. і Л. увірвалися в приміщення, де знаходились працівники АЗС. Погрожуючи їм зброєю, нападники заволоділи грошима в сумі 2 тис. 727 грн.
Вирішити питання щодо відповідальності.
Задача № 2
Ф., Т. й Н. зробили вночі чотири збройні напади на магазин, залишившись при цьому ніким не заміченим. Чверть награбованого вони віддали М. за те, що той передав у їхнє розпорядження револьвер системи "Наган". Останній участі в нападах не приймав.
Виріште питання про відповідальність осіб, винних у вчиненні злочину.
Задача № 3
Загрожуючи вибухом, М. наказала екіпажу літака ТУ-134, який виконував рейс Київ-Москва, змінити курс і летіти до Стамбулу. Прикинувшись, що виконує цю вимогу, екіпаж посадив літак у Семфирополі. Під час затримання М. в неї було вилучено згорток з молотком і кухонним ножем, які вона видавала за бомбу.
Дайте кримінально-правову оцінку ситуації.
Заняття №2
1. Загальна характеристика злочинів, пов’язаних з незаконним поводженням зі зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинам чи радіоактивними матеріалами.
2. Загальна характеристика злочинів, пов’язаних з порушенням встановлених правил, які забезпечують громадську безпеку.
Задача № 1
На підприємстві «Кримтеплоенергомонтаж» (сховище ізотопів) зберігалися пристрої та устаткування у процесі перевірки яких, із залученням відповідних фахівців, було виявлено перевищення норми випромінювання.
Проте ніякого обліку небезпечного устаткування службовці підприємства не ведуть: будь-які документи про прилади та пристрої, що міститься у сховищі, його кількість і характеристики просто відсутні. Крім того, частину пристроїв було виявлено за межами сховища.
Дати кримінально-правову оцінку ситуації.
Задача № 2
Фірма “Санрайз” займається заготівлею, транспортуванням і реалізацією металобрухту чорних металів. Зі станції Рівне фірма відправила вагон металобрухту на станцію С. Донецької залізниці для подальшої переробки. Під час відправки вантажу технік-дозиметрист лінійної санепідстанції провів дозиметричний контроль контейнера. Дозиметр не зафіксував випромінювання, яке б перевищувало встановлену норму.
Власник вантажу та посадові особи Рівненської лінійної санепідемстанції на Львівській залізниці своєчасно не повідомили МНС та інші органи про небезпеку, яку становить вантаж. Відповідні органи не провели належних заходів із захоронення радіоактивного об’єкта.
Дайте кримінально-правову оцінку ситуації.
Задача № 3
При зміні власника підприємства (одного з ВАТ) виявилася недостача шести підготовлених до захоронення джерел іонізуючого випромінювання з радіоізотопами, які містять цезій-137 та іридій-192, а також два гамма-дефектоскопи, що містять збіднений уран-238.
Дайте кримінально-правову оцінку ситуації.
Тема 31. Злочини проти безпеки виробництва
(САФ, ЦГЮ, ФА, СПФ, МПВ та ЮЖ – 2 години)
1. Загальна характеристика та види злочинів проти безпеки виробництва.
2. Характеристика злочинів у сфері безпеки праці:
а) порушення вимог законодавства про охорону праці;
б) порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою.
3. Характеристика злочинів пов’язаних з порушенням спеціальних правил щодо безпеки виробництва, безпечного використання продукції або безпечної експлуатації будівель і споруд:
а) порушення правил безпеки на вибухонебезпечних підприємствах або у вибухонебезпечних цехах;
б) порушення правил ядерної або радіоактивної безпеки;
в) порушення правил, що стосуються безпечного використання промислової продукції або безпечної експлуатації будівель і споруд.
Задача № 1
Працівник М. виконував роботи, які належать до вогненебезпечних. У порушення інструкції з техніки безпеки, майстер Ш. не забезпечив його спецодягом. Під час роботи від іскри в М. зайнявся одяг і він одержав опіки. Перебуваючи в лікарні, М. занедужав запаленням легенів, від чого помер.
Дайте кримінально-правову оцінку поведінки Ш.
Задача № 2
Комендант будинку У. не забезпечив необхідної безпеки під час скидання снігу з даху будинку, через що скинутою брилою льоду була смертельно травмована С. Скидав сніг Ч., який, виконуючи цю роботу, не виявив належної уваги.
Дайте кримінально-правову оцінку вчиненому.
Задача № 3
Майстер-підривник вугільної шахти Б., працюючи в третю зміну, виконував підривні роботи при відсутності води у вмістищах водяного заслону, а також осіб технічного нагляду, чим порушив вимоги параграфа 164 і 292 Єдіних правил безпеки при підривних роботах. Ця шахта належила до розряду категоричних з безпеки вибуху газу й вугільного пилу.
Дайте кримінально-правову оцінку діям Б.
Варіант: Через дії Б. виникла загроза вибуху метану.
Тема 32. Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту
Заняття №1 1. Загальна характеристика та види злочинів проти безпеки руху та… 2. Характеристика злочинів, що посягають на безпеку руху та експлуатації автотранспорту і міського…Задача № 2
С., працівник транспортного підприємства „Світанок”, перебуваючи в стані сп’яніння, одержав дозвіл на виїзд у рейс від П., в результаті якого вчинив наїзд на пішохода В., спричинивши останньому тривалий розлад здоров’я.
Чи підлягають С. і П. кримінальній відповідальності? За яких підстав?
Задача №3
Ф., сівши в таксі, погрожуючи таксистові зброєю, примусив останнього слідувати по вказаному ним маршруту.
Чи підлягає кримінальній відповідальності Ф.? Відповідь обґрунтуйте.
Варіант: Ф. таємно вилучив таксі для того, щоб доставити до лікарні тяжко хворого.
Задача № 4
А., в день досягнення чотирнадцятиріччя, для розваги заволоділа рятувальним судном.
Чи може ставитися питання про притягнення А. до кримінальної відповідальності і за яких підстав.
Заняття № 2
1. Характеристика злочинів, що посягають на безпеку руху та експлуатації залізничного, водного і повітряного транспорту, які вчиняються спеціальним суб’єктом:
а) порушення правил безпеки руху або експлуатації залізничного, водного чи повітряного транспорту;
б) порушення правил повітряних польотів;
в) ненадання допомоги судну та особам, що зазнали лиха;
г) неповідомлення капітаном назви свого судна при зіткненні суден.
2. Характеристика інших злочинів, які посягають на безпечну роботу транспорту:
а) порушення чинних на транспорті правил;
б) пошкодження об’єктів магістральних нафто-, газо- та нафтопродуктопроводів.
Задача № 1
М. неналежним чином здійснив ремонт колій, в результаті чого це спричинило небезпеку для життя людей.
Чи може ставитися питання про притягнення М. до кримінальної відповідальності, якщо так, то визначте елементи складу злочину.
Задача № 2
Пасажир автобусу, пообідавши, викинув з вікна сміття, яке влучило у лобове скло машини, що їхала позаду. З переляку водій цієї машини вчинив раптову зупинку, це спричинило зіткнення декількох машин. Двоє водіїв отримали тяжкі тілесні ушкодження.
Дайте кримінально-правову оцінку вчиненому.
Тема 33. Злочини проти громадського порядку та моральності
(САФ – 2 години; ЦГЮ, ФА, СПФ, МПВ та ЮЖ – 4 години)
Заняття №1
1. Загальна характеристика та види злочинів проти громадського порядку та моральності.
2. Групове порушення громадського порядку;
3. Масові заворушення;
4. Хуліганство.
5. Наруга над могилою, іншим місцем поховання або над тілом померлого.
Задача № 1
А., Б. та В. біля будинку Верховної Ради України під час роботи народних депутатів у сесійній залі організували мітинг. Його учасники заблокували рух транспорту та вимагали виконання їх вимог і погрожували зняти блокування руху транспорту до тих пір, поки їх вимоги не будуть виконані. У зв’язку з цим працівники міліції мали намір звільнити проїжджу частину вулиці. Організатори мітингу почали закликати учасників мітингу не виконувати вимоги працівників міліції, бо таким чином не буде забезпечено виконання вимог, які вони висунули до парламенту.
Дайте кримінально-правову оцінку діям організаторів мітингу.
Задача № 2
Перебуваючи у міському автобусі С. у стані сп’яніння почав ображати та статево домагатися до жінок. На зауваження Н. він вдарив того кулаком по голові, заподіявши легке тілесне ушкодження без розладу здоров’я.
Варіант 1. Н. було заподіяно легке тілесне ушкодження з короткочасним розладом здоров’я.
Варіант 2. С. на зауваження Н. вийняв ніж типу «метелик» та завдав тому поранення, які були визнані як середньої тяжкості тілесні ушкодження.
Варіант 3. Н. був працівником міліції.
Дайте кримінально-правову оцінку діям С.
Задача № 3
Раніше судимі за хуліганство Р. та С. перебуваючи біля цвинтаря в Одесі, фарбою намалювали свастику на одному з надгробків. Це було ними зроблено з хуліганських спонукань.
Дайте кримінально-правову оцінку діям Р. та С.
Заняття №2
1. Жорстоке поводження з тваринами;
2. Ввезення, виготовлення, збут і розповсюдження порнографічних предметів;
3. Створення або утримання місць розпусти і звідництво;
4. Сутенерство або втягнення особи в заняття проституцією
5. Втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність.
Задача № 1
Під час перебування на практиці на заводі направленого від професійно-технічного училища неповнолітній Н. був прикріплений до М., який був працівником цього заводу. М. був попереджений про те, що стажист Н. мав схильність до пияцтва. Так одного разу після робочого часу М. попросив Н. допомогти йому виконати деяку роботу на присадибній ділянці біля його дому, а після виконання робіт пригостив Н. горілкою та передав як плату за працю декілька пляшок з горілчаними напоями. Н. по дорозі додому випивши горілки – отруївся та помер. Було встановлено, що горілка виявилася підробкою, про що М. не знав.
Дайте кримінально-правову оцінку діям М.
Задача № 2
Посилившись на квартирі А. та Б. знайомилися на вулиці з жінками, серед яких були також і малолітні особи. Вони пропонували їм свої послуги як фотографів. Під час перебування у квартирі А. та Б. пропонували жінкам також повністю роздягатися, щоб вони могли зробити фото для іноземних порнографічних web-сайтів, за що жінкам обіцяли винагороду. Після цього А. та Б. продавали ці фотографії іншим особам.
Чи є в діях А. та Б. ознаки складів злочинів передбачені Кримінальним кодексом України?
Задача № 3
Перебуваючи у готелі С. запропонував Т., подзвонивши по телефону за плату вступити в статевий контакт з жінками у нього на квартирі, на що Т. погодився. Причому номера телефонів кімнат готелю та дані про інших мешканців готелю надавала йому прибиральниця готелю К., яка таким чином могла дізнаватись про матеріальне становище мешканців готелю. Сексуальні послуги «клієнтам» з готелю надавали 14-річня А. та 18-річна Ю., які раніше запропонували С. на випадковій зустрічі таким чином заробляти гроші.
Варіант 1. Т. вступив у статевий зв’язок тільки з А.
Варіант 2. Т. вступив у статевий зв’язок тільки з Ю.
У діях яких осіб виявляються ознаки складів злочинів, передбачених Кримінальним кодексом України?
Тема 34. Злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші злочини проти здоров’я населення
(САФ, ФА, СПФ, МПВ та ЮЖ, ЦГЮ – 2 години)
1. Загальна характеристика злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші злочини проти здоров’я населення.
2. Характеристика злочинів, що посягають на встановлений порядок отримання наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та обладнання для їх виготовлення.
3. Характеристика злочинних діянь, пов’язаних з виготовленням наркотичних засобів та інших предметів, небезпечних для здоров’я населення.
4. Характеристика злочинів, що пов’язані з вживанням або створенням умов для вживання наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, одурманюючих речовин та допінгу.
5. Характеристика інших злочинів проти здоров’я населення.
Задача №1
Громадянин Молдови Г. був затриманий у пасажирському поїзді Одеса-Кишенів з пакетом наркотичних засобів (сухий морфін у кількості 200 гр.).
Кваліфікуйте дії Г.
Задача № 2
С. звернувся в правоохоронні органи із заявою про добровільну здачу коноплі, придбаної у громадянина Ш., що вирощував її на своїй садовій ділянці.
Чи буде С. притягнений до кримінальної відповідальності? Кваліфікуйте дії Ш.
Задача № 3
П. й К., познайомившись із І., у якого був гашиш, вирішили купити в нього 800 гр. Згодом вони вирішили змінити своє рішення й домовилися між собою відібрати в І. гашиш. При зустрічі у встановленому місці К. кілька разів ударив І. по голові, а П. в цей час намагався зірвати з його плеча спортивну сумку, у якій перебував гашиш. Втручання громадян перешкодило ним заволодіти наркотиком.
Кваліфікуйте дії П., К. та І.
Задача № 4
Л., що гостював у К., побачив у підсобному приміщенні мішок з перетертими стеблами конопель. Скориставшись тимчасовою відсутністю К., він взяв близько 200 гр стеблевой коноплі. При спробі реалізувати їх на місцевому ринку Л. був затриманий.
Кваліфікуйте дії Л.
Задача № 5
С., довідавшись про вагітність К. й не бажаючи брати на себе обов'язку батька, підсипав їй у склянку з молоком наркотичні засоби. Після випитого К. знепритомніла. С., каючись у зробленому, викликав «швидку допомогу». Після прибуття, лікарі констатували смерть потерпілої.
Кваліфікуйте дії С.
Варіант: Лікарям вдалося врятувати Купченко.
Задача № 6
П., зустрічаючись із М., неодноразово пропонував їй спробувати наркотики. В один з вечорів М. погодилася, після чого вже приймала їх постійно. Наркотики вона здобувала в П.
Кваліфікуйте дії П. і М.
Тема 35. Злочини у сфері охорони державної таємниці, недоторканності державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації
(САФ, ЦГЮ, ФА, СПФ, МПВ та ЮЖ – 2 години)
1. Характеристика злочинів у сфері охорони державної таємниці та конфіденційної інформації.
2. Характеристика злочинів, що посягають на недоторканність державного кордону.
3. Характеристика злочинів, які порушують порядок комплектування Збройних Сил України, що забезпечує її обороноздатність.
Задача № 1
М., працівник науково-дослідницького інституту України, з метою доопрацювати деякі наукові розрахунки, таємно виніс за межі інституту документи, що містять інформацію, яка становить державну таємницю. По дорозі додому він зайшов до магазину з метою зробити покупки, а машину залишив на стоянці біля магазину. Повернувшись приблизно через годину, він з’ясував, що з машини були викрадені магнітофон та портфель з документами.
Кваліфікуйте дії М.
Задача № 2
Офіцер К., що служить в Збройних Силах України, а саме, в частинах, що охороняють оборонні об’єкти, святкуючи свій день народження, знаходячись в стані алкогольного сп’яніння, розповідав своїм друзям П. та С. про свою роботу, про об’єкти, які вони охороняють, їх розташування та рід занять. С., в свою чергу, розповів про це своєму брату.
Кваліфікуйте дії К. та С.
Задача № 3
Громадянин України Г. вирішив провідати родичів, які проживають на території Молдови. З собою взяв свого шістнадцятирічного племінника І. У зв’язку з тим, що Г. не оформив спеціального дозволу від батьків І. на виїзд його закордон, він намагався заховати І. в машині та провести його без належного оформлення на митниці.
Дайте кримінально-правову оцінку вчиненому.
Тема 36. Злочини проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об’єднань громадян
(САФ, ЦГЮ, ФА, СПФ, МПВ та ЮЖ – 2 години)
1. Загальна характеристика та види злочинів протиавторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об’єднань громадян.
2. Наруга над державними символами.
3. Незаконне перешкоджання організації або проведенню зборів, мітингів, походів і демонстрацій.
4. Захоплення державних або громадських будівель чи споруд.
5. Характеристика злочинів, що посягають на життя, здоров’я та свободу представників влади, працівників правоохоронних органів, членів громадських формувань.
6. Характеристика злочинів, що посягають на власність представників влади, працівників правоохоронних органів, членів громадських формувань.
Задача № 1
У день незалежності України, 16 річний С., біля 23 години повертався додому з дня народження один, побачивши, що біля дома висить прапор, без поважної причини зняв його и порвавши викинув у сміття.
Кваліфікуйте дії С.
Варіант: С. повертався додому з друзями.
Задача № 2
Д. та А. біля школи № 47, зібрали усіх робітників школи і закликали зайняти приміщення місцевої адміністрації, для зупинення її роботі, з метою виплати їм заробітної плати за останні три місяці. Але захопити приміщення не вдалось, тому що було відвернено нарядом міліції.
Вирішить питання про відповідальність Д., А. та інших осіб, які приймали в цьому участь.
Задача № 3
Громадянин П. вночі біля дома у нетверезому стані порушував громадський порядок, тобто виражався нецензурною бранню, кидав у вікна під’їзду камінці. Сусіди викликали міліцію. При його затриманні П. не підкорявся вимогам працівника міліції, очолював опір, намагався вдарити його у обличчя.
Кваліфікуйте дії П.
Задача № 4
Під час досудового слідства за обвинуваченням за ч. 2 ст. 121 КК України К., було викликано до прокуратури. Під час допиту, К. пригрозив помічнику прокурора, що розправиться з його близькими, якщо він його не відпустить і не припинить справу відносно нього.
Вирішить питання про відповідальність К.
Тема 37. Злочини у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), систем та комп’ютерних мереж і мереж електрозв’язку
(САФ, ЦГЮ, ФА, СПФ, МПВ та ЮЖ – 2 години)
1. Загальна характеристика комп’ютерних злочинів за законодавством України.
2. Несанкціоноване втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), автоматизованих систем, комп’ютерних мереж чи мереж електрозв’язку.
3. Створення з метою використання, розповсюдження або збуту шкідливих програмних чи технічних засобів, а також їх розповсюдження або збут.
4. Несанкціонований збут або розповсюдження інформації з обмеженим доступом, яка зберігається в електронно-обчислювальних машинах (комп’ютерах), автоматизованих системах, комп’ютерних мережах або на носіях такої інформації.
5. Несанкціоновані дії з інформацією, яка обробляється в електронно-обчислювальних машинах (комп’ютерах), автоматизованих системах, комп’ютерних мережах або зберігається на носіях такої інформації, вчинені особою, яка має право доступу до неї.
6. Порушення правил експлуатації електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), автоматизованих систем, комп’ютерних мереж чи мереж електрозв’язку або порядку чи правил захисту інформації, яка в них обробляється.
Задача № 1
Співробітник науково-дослідного інституту, К., працюючи над програмою, що містить файл "цілком таємно", скопіював дані програми на знімний носій інформації для роботи на домашньому комп'ютері.
Чи є в діях К. склад злочину?
Задача № 2
Наладчик комп'ютерної техніки в науково-дослідному інституті Д., який прибув на роботу в нетверезому стані, через недбайливість вивів з ладу принтер вартістю 450 гр, а також стер з пам'яті переданого йому для ремонту комп'ютера інформацію про результати експерименту, над яким протягом 10 місяців працював не тільки колектив інституту, але й співробітники інших наукових закладів.
Чи підлягає кримінальній відповідальності Д. за злочин у сфері комп'ютерної інформації?
Задача №3
Є., підібравши пароль, увійшов через глобальну мережу в захищений розділ сервера СБУ України й скопіював інформацію, яка його цікавила. Дана інформація належала до державної таємниці.
Чи підлягає Є. кримінальній відповідальності?
Тема 38. Злочини у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг
(САФ – 2 години; СПФ, ЦГЮ, ФА, МПВ та ЮЖ – 4 години)
Заняття № 1
1. Загальна характеристика злочинів у сфері службової діяльності.
2. Визначення понять: „службова особа”, „посадова особа”, „державний службовець” за законодавством України.
3. Характеристика суспільно-небезпечних діянь, які утворюють хабарництво:
а) одержання хабара;
б) пропозиція або давання хабара;
в) провокація хабара.
Задача № 1
Контролери електрозбуту Д. і В. виявили в будинках Н., Г. та Р. електроприлади, підключені не через електролічильники. Одержавши від згаданих осіб по 200 грн., вони знищили складені акти про накладення штрафу.
Кваліфікуйте дії вказаних осіб.
Задача № 2
Завідувач магазину райплодовочторгу Т. передав продавцям для реалізації яблука за підвищеною ціною: замість 2 грн. по 4 грн. за 1 кг. Лише за один місяць Т. внаслідок цього одержав 800 грн. прибутку. Продавці не знали , що продають яблука за підвищеною ціною.
Кваліфікуйте дії Т.
Варіант: Продавці знали, що продають яблука за підвищеною ціною, але матеріальної вигоди від перевищення встановлених цін не мали.
Задача № 3
Працівник міліції Г. затримав А. як підозрювану у вчиненні крадіжки хлібопродуктів на хлібозаводі. А. зауважила про безпідставність його підозрінь. Тоді Г. образив А. та двічі вдарив її по обличчю.
Чи є в діях Г. склад службового злочину і якого саме? Чи зміниться кримінально-правова оцінка його дій, якщо буде встановлено, що А. справді вчинила крадіжку на хлібозаводі?
Задача № 4
Медичний реєстратор станції переливання крові К. протягом трьох років систематично видавала фіктивні документи – довідки донорів особам, які допускали прогули по роботі, за що одержувала від них «подяку» – 50-70 грн.
Чи є К. службовою особою? Як слід кваліфікувати її дії?
Задача № 5
Судом М. було засуджено за ч. 1 ст. 366 та ч. 1 ст. 364 КК за те, що він, зловживаючи службовим становищем інженера з техніки безпеки вагонного депо ст. Роздільна, вчинив службове підроблення – умисно з особистої заінтересованості не відобразив у річному звіті факти травмування чотирьох робітників.
Чи правильно вирішив цю справу суд?
Заняття № 2
1. Зловживання владою або службовим становищем.
2. Перевищення влади або службових повноважень.
3. Службове підроблення, відмінність матеріального підроблення від інтелектуального.
4. Службова недбалість.
Задача № 1
Начальник міськжилуправління Б. за винагороду та різні послуги допомагала окремим громадянам одержувати жилу площу поза чергою. Від К. вона одержала 2000 грн., від П. – три чайних сервізи, від М. – 3000 грн.
Кваліфікуйте діяння Б.
Задача № 2
Закрійник ательє по пошиттю жіночого одягу Л. систематично брав від замовниць певні суми понад вартість пошиття за «якісне» і «дострокове» виготовлення одягу.
Чи є Л. службовою особою? Дайте кримінально-правову оцінку його дій.
Задача № 3
Начальник залізничної поліклініки З. протягом двох років незаконно виписувала безплатні проїзні квитки своїй дочці-студентці та знайомим. Всього вона виписала 60 квитків на 1500 грн. Такі квитки повинні були видаватись для поїздок хворих робітників на медичні консультації.
Як слід кваліфікувати її дії?
Тема 39. Злочини проти правосуддя
(САФ, ЦГЮ, ФА, СПФ, МПВ та ЮЖ – 2 години)
1. Поняття та система злочинів проти правосуддя, критерії їх відмежування від суміжних суспільно-небезпечних діянь і адміністративних проступків.
2. Характеристика злочинів, які посягають на життя, здоров’я, особисту безпеку, майно суддів, народних засідателів, присяжних та інших учасників судочинства.
3. Характеристика злочинів, які посягають на конституційні принципи діяльності органів дізнання, досудового слідства, прокуратури й суду.
4. Характеристика злочинів, які перешкоджають одержанню достовірних доказів та істинних висновків у справі.
5. Характеристика злочинів, які перешкоджають своєчасному розкриттю та присіченню злочинів
Задача № 1
У ході розгляду цивільної справи відповідач К. неодноразово висловлював погрози на адресу судді З., обвинувачуючи його в необ'єктивності й упередженому ставленні, ображав позивача Г. і свідків, за що був притягнутий до адміністративної відповідальності (ст. 185-3 КпАП). Після оголошення судового рішення, винесеного на користь позивача Г., К. пообіцяв “влаштувати таке, що всім погано стане”. Через три місяці суддя Ж. був побитий і перебував на лікуванні протягом двох тижнів. У день побиття був також підпалений будинок, у якім проживав Г. У ході слідства кримінальної справи було встановлено, що зазначені дії вчинили ніде непрацючи С., Р. і Т, яким К. сплатив по 100 доларів США кожному.
Кваліфікуйте дії С., Р, Т. і К.
Задача № 2
Суддя районного суду П. на прохання свого двоюрідного брата С., виніс рішення на користь Б., визнавши за останньої право власності на ½ домобудівництва. Після постанови судового рішення С. передав П. “благодарность” від Б. у вигляді кольорового телевізора вартістю 3800 гривень.
Дайте кримінально-правову оцінку вчиненому.
Задача № 3
Ц., яка ніде не працювала й була без певного місця проживання, у стані алкогольного сп'яніння, задушила свою двомісячну дочку, а її співмешканець Б. відніс труп дівчинки в лісопосадку й закопав. Через кілька днів після вчиненого, Ц. звернулася до дільничного інспектора міліції із заявою про пропажу доньки. За цим фактом була порушена кримінальна справа, в ході слідства Ц. була викрита у вбивстві своєї доньки.
Кваліфікуйте дії винної.
Задача № 4
Б., відбуваючи покарання у виправній установі, неодноразово злісно порушував режим, за що піддавався заходам впливу. 23 жовтня 2007 року, після відбуття стягнення у вигляді тримання у приміщенні камерного типу, Б. прийшов у санчастину й став вимагати в днювального Р. свою медичну картку. Коли днювальний Р. відмовився виконати ця вимогу, Б. побив його, заподіявши легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я.
Кваліфікуйте дії Б.
Тема 40. Злочини проти встановленого порядку несення військової служби (військові злочини)
(САФ, ЦГЮ, ФА, СПФ, МПВ та ЮЖ – 2 години)
1. Поняття та система злочинів проти встановленого порядку несення військової служби, критерії їх відмежування від дисциплінарних проступків.
2. Характеристика злочинів проти порядку підлеглості та військової честі.
3. Характеристика злочинів проти порядку проходження військової служби:
4. Характеристика злочинів проти порядку користування військовим майном і його зберігання.
5. Характеристика злочинів проти порядку експлуатації військової техніки.
6. Характеристика військових службових злочинів:
Задача № 1
Військовозобов'язані Р. та Ч., під час проходження ними навчальних зборів, знаходячись в наряді по роті, зайшли до побутового приміщення, де зустріли свого командира взводу лейтенанта Б. Р., підійшовши до Б., запропонував йому відпустити їх з Ч. до міста з метою купівлі горілчаних напоїв, пояснюючи, що сьогодні день народження Ч. Б. відмовився та пояснив, що він повинен за вказівкою командира роти заступати в караул та готувати добовий наряд.Після цього,Р. двічі вдарив Б. в обличчя, а Ч., висловлюючи погрозу „розібратися” під час нічного чергування Б., наказав йому тимчасово зняти їх з наряду та особисто супроводжувати до міста. Побоюючись погроз, Б. супроводив Р. та Ч. за межі військової частини. Під час знаходження в місті вони були затримані комендантським патрулем.
Кваліфікуйте дії Р. і Ч.
Задача № 2
Військовослужбовець строкової служби Я., повертаючись з відпустки з міста Одеси до військової частини, зустрів на залізничному вокзалі свого шкільного товариша К. Той розповів йому, що дівчина, з якою раніше зустрічався Я., у теперишній час виїхала до міста Кіровограда на навчання та зустрічається там з хлопцем. Я., з метою побачення з дівчиною, не повернувся до військової частини, а виїхав до міста Кіровограда, де пробув дванадцять діб. Після цього, Я. самостійно повернувся до військової частини. Намірів ухилитися від військової служби Я. не мав. Слідчі органи кваліфікували дії Я. за ч. 1 ст. 408 КК України.
Чи правильно було кваліфіковано дії Я.?
Задача № 3
Інспектор режимного відділу військової частини капітан Ч., особисто отримавши в штабі документи, які містять відомості військового характеру, прямував до місця служби. Проходячи біля кафе, він зайшов туди пообідати. Знаходячись в приміщенні кафе, Ч. побачив там військовослужбовця строкової служби зі своєї військової частини сержанта К., який знаходився у звільненні. Підійшовши до нього, Ч. залишив на столі папку з вищеозначеними документами, а сам пішов до вбиральні. Повернувшись, Ч. побачив, що папка з документами відсутня. Сержант К. повідомив, що сам відходив від столу і не бачив де знаходиться папка з документами.
Кваліфікуйте дії Ч. і К.
Тема 41. Злочини проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку
1. Загальна характеристика та види злочинів проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку. 2. Характеристика злочинів проти миру: а) пропаганда війни;Задача № 1
Громадянин України З. розмістив оголошення в Інтернеті, в якому пропонував працевлаштування в охоронне агентство людей зі спеціальною військовою підготовкою. Прочитавши це оголошення, М. звернувся за вказаною адресою з метою працевлаштування. Під час співбесіди З. запропонував М. завербуватися найманцем в іноземний легіон за „хороші”, за його словами, гроші. М. спочатку погодився та домовився з З. про час та місце наступної зустрічі, але, проаналізувавши все ретельніше, зрозумів небезпечність цього заробітку та подав заяву в міліцію.
Кваліфікуйте дії З. та М.
Задача № 2
Громадянин України Л. займався перевезенням та торгівлею власної сільськогосподарської продукції, для цього він використовував автобус марки Mercedes Sprinter, на якому була зображена символіка Червоного Хреста. При затримані його працівниками ДАЇ він пояснив, що коли придбав машину на ній вже були ці знаки і він не знав нічого про заборону користування ними.
Дайте оцінку вчиненому Л.
Задача № 3
Під час святкування 8 березня в ресторані «Чорне Море» виникла суперечка між громадянином Грузії А. та громадянином Польщі Б., який працює в Польському посольстві в Україні. В наслідок драки А. наніс Б. тяжкі тілесні ушкодження.
Кваліфікуйте дії А.
Тема 42. Кримінальне законодавство закордонних держав
(СПФ, САФ, ЦГЮ, ФА, МПВ та ЮЖ – на самостійне вивчення )
1. Поняття та загальні ознаки кримінального права закордонних держав.
2. Характеристика інститутів Загальної частини кримінального права закордонних держав.
3. Відповідальність за окремі види злочинів за законодавством закордонних держав.
Завдання:
1. Назвіть види кримінально-правових систем.
2. Назвіть джерела права закордонних держав.
3. Назвіть систему злочинів за кримінальним законодавством будь-якої закордонної держави.
Т Е С Т О В Е З А В Д А Н Н Я
ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
Тема 1.
1. Принципи кримінального права:
а) загальні;
б) галузеві;
в) конкретні;
2. Галузеві принципи:
а) принцип особистої відповідальності;
б) принцип невідворотності кримінальної відповідальності;
в) принцип законодавчого визначення злочину;
г) принцип солідарної відповідальності.
Тема 2.
1. Види диспозицій:
а) відносно визначена;
б) бланкетна;
в) проста;
г) альтернативна;
д) описова.
2. Ким приймається кримінальний закон:
а) Верховною Радою України;
б) на референдумі;
в) Кабінетом Міністрів України;
г) Президентом України;
д) Міністерством юстиції України.
3. Кримінальний закон набирає чинності:
а) через 10 днів з дня офіційного оприлюднення;
б) через 15 днів;
в) якщо інше не передбачено самим законом;
г) через 30 днів з дня офіційного оприлюднення;
д) через 30 днів з моменту прийняття закону.
Тема 3.
1. Ознаки злочину це:
а) винність;
б) караність;
в) доказанність;
г) протиправність діяння;
д) суспільна небезпечність.
2. Класифікація злочинів (ст.12 КК України):
а) тяжкий злочин;
б) легкій злочин;
в) невеликої тяжкості;
г) особливо тяжкий.
Тема 4.
1. Що не є формою реалізації кримінальної відповідальності:
а) засудження винного, виражене в обвинувальному вироку суду, не пов’язане з призначенням йому кримінального покарання;
б) засудження особи, поєднане з призначенням їй конкретної міри покарання, від реального відбування якого вона звільняється;
в) призначення засудженій особі примусового лікування;
г) відбування призначеного винному судом покарання.
2. Підставою кримінальної відповідальності є:
а) вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого КК;
б) досягнення віку кримінальною відповідальності;
в) наявність кримінальних правовідносин.
Тема 5.
1. Злочин з матеріальним складом це:
а) коли особа несе матеріальну відповідальність за скоєння злочину;
б) коли для закінчення злочину повинні настати наслідки;
в) коли при скоєнні злочину повинна наступити матеріальна шкода.
2. Злочин з формальним складом це:
а) коли норми кримінального права були порушені «формально», але реальних дій не було;
б) коли при скоєні злочину, особа була одягнута в службову форму;
в) коли злочин вважається закінченим з моменту вчинення зазначеного у законі діяння.
3. Елементами складу злочину є:
а) об’єкт;
б) формальна сторона;
в) суб’єктивна сторона;
г) матеріальна сторона;
д) об’єктивна сторона;
е) суб’єкт.
Тема 6.
1. Об’єкт це:
а) річ матеріального світу, які ставляться під загрозу негативних змін унаслідок суспільно небезпечного посягання;
б) суспільні відносини, які перебувають під охороною кримінального закону.
2. Предмет злочину це:
а) речі, використовуючи які здійснюються злочин;
б) річ матеріального світу, які ставиться під загрозу негативних змін унаслідок суспільно небезпечного посягання.
3. Види об’єкта злочину:
а) родовий;
б) безпосередній;
в) факультативно родовий;
г) основний безпосередній.
Тема 7.
1. До ознак об’єктивної сторони відносяться:
а) вина;
б) предмет;
в) бездіяльність;
г) час вчинення злочину;
д) мета;
е) суспільно небезпечні наслідки;
є) спосіб вчинення злочин.
2.Факультативні ознаки об’єктивної сторони:
а) діяння;
б) місце вчинення злочину;
в) суспільно небезпечні наслідки у матеріальному составі;
г) засоби вчинення злочину;
д) суспільно небезпечні наслідки у формальному составі.
Тема 8.
1. Ознаки суб’єкта:
а) фізична особа;
б) громадян України;
в) осудність;
г) вік особи;
д) юридична особа.
2. Критерії неосудності:
а) медичний;
б) логічний;
в) юридичний;
г) психічний.
3. Ознаки спеціального суб’єкта:
а) юридична особа;
б) неосудність;
в) особа, яка має спеціальну освіту;
г) фізична особа;
д) вчинення злочину, суб’єктом якого може бути лише певна особа.
Тема 9.
1. Ознаки суб’єктивної сторони:
а) мотив;
б) осудність;
в) вина;
г) мета;
д) матеріальна шкода.
2. Які з цих понять визначають прямий і непрямий умисел, злочину самовпевненість і злочину недбалість:
а) якщо, особа передбачала можливість настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, та легковажно розраховував на їх відвернення;
б) якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачала його суспільно небезпечні наслідки й хоча не бажала, але свідомо припускала їх настання;
в) якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачала його суспільно небезпечні наслідки та бажала їх настання;
г) Якщо особа не передбачала можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинна була й могла їх передбачати.
Тема 10.
1. Стадіями вчинення злочину є:
а) поява умислу;
б) приготування до злочину;
в) замах на злочин;
г) закінчений злочин;
д) настання наслідків.
2. Добровільна відмова – це:
а) дієве каяття;
б) відмова визнати злочин;
в) відмова від доведення злочину до кінця;
г) відмова від участі співучасників у злочині.
Тема 11.
1. Види співучасників:
а) близькі та родичі;
б) виконавець;
в) організатор;
г) фінансист;
д) підбурювач;
е) змовник;
є) пособник.
2. Форми співучасті:
а) організована група;
б) банда злочинців;
в) група осіб без попередньої змови;
г) злочинна організація;
д) злочинне співтовариство;
е) організована злочинність;
є) група осіб за попередньою змовою.
Тема 12.
1. Множинність злочинів – це:
а) скоєння особою двох або більше одиничних злочинів, якщо хоч два з них мають юридичне значення;
б) вчинення особою двох або більше злочинів, за які вона не була засуджена;
в) вчинення двома особами двох або більше злочинів, за умови засудження за попередній злочин.
2. Види множинності злочинів:
а) повторність, сукупність, рецидив;
б) продовжувані злочини, тривалі, складні;
в) рецидив, загальний рецидив, спеціальний рецидив.
В якому випадку повторність має місце?
а) якщо особу звільнили від кримінальної відповідальності за попередній злочин;
б) якщо особа вчиняє злочин і адміністративне правопорушення;
в) якщо особа у різний час скоїла такі злочини, як крадіжка (ст..185 КК) та грабіж (ст186 КК).
4. Ідеальна сукупність має місце:
а) якщо в кожному діянні, що утворює сукупність, є всі необхідні ознаки складу злочину;
б) якщо в одному діянні є ознаки двох або більше складів злочину, передбаченому різними статтями КК України;
в) якщо в одному діянні є ознаки двох або більше складів злочинів, передбачених різними частинами однієї і тієї ж статті.
Який рецидив має місце, якщо особа тричі скоїла необережний злочин, що потягнув загибель людей?
а) спеціальний;
б) пенітенціарний;
в) рецидив злочинів відсутній.
Тема 13.
1. Обставинами, що виключають злочинність діяння є:
а) уявна оборона;
б) необхідна оборона;
в) крайня необхідність;
г) крайня оборона;
д) фізичний афект;
е) фізичний або психічний примус;
є) виконання наказу або розпорядження;
ж) діяння, пов’язане з ризиком;
з) медична діяльність;
і) виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності.
Тема 14.
1. Види звільнення від кримінальної відповідальності:
а) звільнення з випробуванням;
б) у зв’язку з примиренням винного з потерпілим;
в) у зв’язку із зміною обстановки;
г) у зв’язку з вагітністю жінки;
д) у зв’язку з хворобою;
е) у зв’язку із закінченням строків давності.
Тема 15.
1. Мета покарання:
а) навчання засудженого;
б) кара;
в) запобігання вчинення нових злочинів засудженим;
г) виправлення засудженого;
д) приниження гідності засудженого;
е) завдання фізичного страждання засудженому.
Тема 16.
1. Додаткові покарання це:
а) арешт;
б) конфіскація майна;
в) штраф;
г) позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу;
д) тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців;
є) звільнення з постійного місця роботи.
Тема 17.
Яке з цих положень, визначених в КК, є однією із загальних засад призначення покарання?
а) суд призначає покарання відповідно до положень Загальної частини КК;
б) суд призначає покарання, керуючись міжнародно-правовими нормами;
в) суд призначає покарання, керуючись своєю правосвідомістю.
Яка із вказаних обставин, що пом’якшує покарання, передбачена в КК?
а) вчинення злочину неповнолітнім;
б) вчинення злочину у зв’язку з виконанням потерпілим службового або громадського обов’язку;
в) вчинення злочину з перевищенням меж необхідної оборони.
Яку обставину, що обтяжує покарання, суд обов’язково повинен врахувати?
а) вчинення групових хуліганських дій без попередньої змови (ч.2 ст.296 КК);
б) повторне порушення правил дорожнього руху, що призвело до загибелі пішохода (ч.2 ст.286 КК);
в) вчинення крадіжки з використанням 10-річної особи.
Які правила призначення покарання за сукупністю злочинів передбачені в КК?
а) суд, призначивши покарання за кожний злочин окремо, визначає остаточне покарання шляхом повного чи часткового складання призначених покарань;
б) суд, призначивши покарання за кожний злочин окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань;
в) суд, призначивши покарання за кожний злочин окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.
5. При складанні покарання за сукупністю злочинів менш суворий вид покарання переводиться в більш суворий вид за таким правилом – одному дню тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців відповідають:
а) три дні обмеження волі;
б) два дні службового обмеження для військовослужбовців;
в) три дні виправних робіт.
Тема 18.
1. Видами звільнення від покарання та його відбуття є:
а) звільнення з випробуванням ;
б) умовно-дострокове звільнення;
в) звільнення у зв’язку із зміною обстановки;
г) звільнення за хворобою;
д) звільнення у зв’язку з дійовим каяттям.
2. До обов’язків, які покладає суд на особу, звільнену від відбуття покарання з випробуванням, належать:
а) попросити публічно або в іншій формі пробачення у потерпілого;б) періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи;
в) пройти курс лікування від алкоголізму, наркоманії або захворювання, що становить небезпеку для здоров'я інших осіб;
г) відшкодувати завдану шкоду;
д) не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи.
Тема 19.
1. Судимість знимається:
а) судом;
б) слідчим;
в) автоматично після сплину певного терміну;
г) керівником установи виконання покарання
Тема 20.
а) слідчим; б) прокурором; в) судом.Тема 21.
а) арешт; б) виправні роботи; в)конфіскація майна;ОСОБЛИВА ЧАСТИНА
Тема 22.
1. Кваліфікація злочинів, вчинених у співучасті, відбувається:
а) за статтею Особливої частини КК, яка передбачає відповідальність за вчинений злочин;
б) за відповідною частиною статті 27 і тією статтею (частиною статті Особливої частини КК, яка передбачає відповідальність за вчинений злочин;
в) за відповідною частиною статті 27 Загальної частини КК.
2. Кваліфікація злочинів у випадку конкуренції кримінально-правових норм відбувається:
а) за загальною кримінально-правовою нормою;
б) за загальною і спеціальною кримінально-правовими нормами;
в) за спеціальною кримінально-правовою нормою.
Тема 23.
Які дії охоплюються об’єктивною стороною посягання спрямованого на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу (ст.109 КК)?
а) умисні дії, вчинені з метою зміни меж території або державного кордону України;
б) публічні заклики до насильницької зміни влади в райадміністрації міста;
в) розповсюдження матеріалів із закликами до вчинення дій, спрямованих на захоплення державної влади.
Визначте дії, які не відносяться до форм державної зради (ст.111 КК)?
а) посягання на життя Президента України для зміни влади в державі;
б) збирання відомостей, що становлять військову таємницю України для передачі представнику іноземної держави;
в) шпигунство.
Хто з цих осіб не є суб’єктом шпигунства (ст.114 КК)?
а) особа без громадянства;
б) громадянин України;
в) іноземець.
Тема 24.
1. Кримінальний кодекс визначає :
а) вбивство – умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині;
б) вбивство – винне протиправне заподіяння смерті людині;
в) вбивство – заподіяння смерті іншій людині при посяганні на її життя.
2. Назвіть ознаку за якою тілесне ушкодження визнається середньої тяжкості:
а) значна стійка втрата працездатності менш ніж на одну третину;
б) заподіяння сильного фізичного болю шляхом нанесення побоїв, мучення чи іншими насильницькими діями;
в) втрата функцій будь-якого органу.
3. Зараження вірусом імунодефіцитом людини чи іншою невиліковною хворобою вчинюється:
а) із умисною формою вини;
б) з необережності;
в) як із умисною, так і необережною формою вини.
Тема 25.
Які дії не охоплюються об’єктивною стороною незаконного позбавлення волі або викрадення людини (ст.146 КК)?
а) викрадення дитини;
б) захоплення особи як заручника;
в) незаконне затримання підозрюваного у вчиненні злочину потерпілим.
Які дії не охоплюються об’єктивною стороною торгівлі людьми (ст. 149) ?
а) продаж людини;
б) дарування людини;
в) примушування до вступу в статевий зв’язок.
Тема 26.
Що є основним безпосереднім об’єктом зґвалтування (ст.152КК)?
а) здоров’я особи;
б) статева свобода та статева недоторканість особи;
в) жінка.
Хто може бути потерпілим при зґвалтуванні?
а) будь-яка особа;
б) тільки жінка;
в) тільки неповнолітня особа.
З чим пов’язується досягнення особою статевої зрілості?
а) з настанням визначеного законодавством певного віку;
б) з певними біологічними властивостями організму;
в) з певними біологічними та соціальними факторами життя людини.
Тема 27.
Хто може бути суб’єктом перешкоджання здійсненню виборчого права або права брати участь у референдумі, роботі виборчої комісії або комісії з референдуму чи діяльності офіційного спостерігача (ч.1 ст.157 КК)?
а) будь-яка особа (загальний суб’єкт);
б) член виборчої комісії;
в) службова особа.
Який мотив є обов’язковою ознакою суб’єктивної сторони грубого порушення законодавства про працю (ст.172 КК)?
а) тільки корисливий;
б) тільки особистий;
в) тільки помсти.
Яка форма власності закладу охорони здоров’я повинна бути при порушенні права на безоплатну медичну допомогу (ст.184 КК)?
а) приватна та державна;
б) державна чи комунальна;
в) будь яка форма власності.
Тема 28.
а) наркотичні засоби, психотропні речовини, їх аналоги та прекурсори; б) цінні папери; в) нерухоме майно;Тема 29.
а) виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення в Україну з метою збуту або збут підроблених грошей, державних цінних… б) ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів); в) умисне порушення вимог законодавства про запобігання та протидію легалізаціх (відмиванню) доходів, одержаних…Тема 30.
1. До злочинів проти довкілля не належить:
а) екоцид;
б) застосування зброї масового знищення;
в) безгосподарське використання земель;
г) проектування чи експлуатація споруд без системи захисту довкілля;
д) порушення ветеринарних правил.
2. Під загибеллю людей (ст. ст. 236, 237, частини 2 статтей 238–243, ч. 2 ст. 245, ч. 2 ст. 253 КК) треба розуміти:
а) смерть хоча б однієї людини, що сталася внаслідок вчинення злочинів, відповідальність за які передбачена відповідними статтями КК;
б) смерть двох або більше людей, що сталася внаслідок вчинення злочинів, відповідальність за які передбачена відповідними статтями КК.
Тема 31.
а) з метою нападу на підприємства, установи, організації чи на окремих осіб; б) з метою вчинення тяжкого чи особливо тяжкого злочину. 2. Терористичний акт відрізняється від диверсії:Тема 32.
1. Злочин, передбачений ст. 271 КК (Порушення вимог законодавства про охорону праці), вважається закінченим з моменту:
а) порушення вимог законодавства про охорону праці;
б) заподіяння шкоди здоров’ю потерпілого;
в) заподіяння матеріальної шкоди підприємству, організації, установі.
2. Суб’єкт злочинів проти безпеки виробництва:
а) загальний (фізична осудна особа, яка досягла 16-ти років);
б) спеціальний (особа, яка зобов’язана дотримувати правила безпеки виробництва).
3. Потерпілою від злочинів проти безпеки виробництва може бути:
а) будь-яка особа;
б) особа, яка має відношення до виробництва (за виключенням ст. 275 КК);
в) особа, яка порушила правила безпеки виробництва (за виключенням ст. 275 КК).
Тема 33.
1. Додатковим безпосереднім об’єктом злочинів проти безпеки руху та експлуатації транспорту є:
а) громадська безпека;
б) життя та здоров’я людей;
в) відносини власності.
2. Поняття „угон” та „захоплення” в диспозиції ст. 278 КК відрізняються тим, що:
а) угон є закінченим з моменту початку руху, а захоплення з моменту отримання можливості керування транспортним засобом;
б) угон не має мети привласнення транспортного засобу, а захоплення має на меті заволодіння ним.
3. Незаконне заволодіння транспортним засобом відрізняється від злочинів проти власності:
а) предметом злочину;
б) наявністю корисного мотиву;
в) метою вчинення злочину.
Тема 34.
1. Об’єктивна сторона хуліганства характеризується:
а) закликами до вчинення дій, що загрожують громадському порядку;
б) організацієй групових дій, що призвели до грубого порушення громадського порядку;
в) грубим порушенням громадського порядку.
2. Предметом злочину, передбаченого ст. 297 КК (Наруга над могилою, іншим місцем поховання або над тілом померлого) є:
а) могила та інші місця поховання;
б) тілом та урна з прахом покійного;
в) предмети, що знаходяться в місці поховання або на тілі;
г) усі перераховані предмети.
3. Суб’єктом злочину, передбаченого ст. 304 КК (Втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність) є:
а) особа, яка на момент вчинення злочину досягла 16-річного віку;
б) особа, яка на момент вчинення злочину досягла 18-річного віку.
Тема 35.
а) включені до Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів (далі – Перелік) речовини синтетичного чи природного походження,… б) включені до Переліку речовини синтетичного чи природного походження, які… в) включені до Переліку речовини та їх солі, що використовуються при виробництві наркотичних засобів.Тема 36.
1. Розголошення державної таємниці відрізняється від державної зради та шпигунства:
а) наявністю іноземного адресата;
б) способом вчинення злочину;
в) умисною формою вини.
2. Ухилення від призову на строкову військову службу вважається закінченим злочином з моменту:
а) неприбуття призовника у військовий комісаріат для відправки у військову частину;
б) коли призовнику вдалося звільнитися від призову на строкову службу;
в) в обох названих випадках залежно від форми діяння, в якій вчиняється злочин.
Тема 37.
а) Державний Прапор, Державний Герб та Державний Гімн будь-якої країни; б) Державний Прапор, Державний Герб та Державний Гімн України; в) Прапор, герб та гімн іноземної держави.Тема 38.
1. Засобом вчинення злочину, передбаченого ст. 361 КК (Несанкціоноване втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), автоматизованих систем, комп’ютерних мереж чи мереж електрозв’язку) є:
а) комп’ютерна інформація;
б) носії комп’ютерної інформації;
в) програмні та технічні засоби призначені для несанкціонованого проникнення до АЕОМ, їх систем та мереж.
2. Порушення правил експлуатації електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), автоматизованих систем, комп’ютерних мереж чи мереж електрозв’язку) або порядку чи правил захисту інформації, яка в них обробляється вчиняється з виною:
а) в формі умислу;
б) в формі необережності;
в) як в формі умислу, так і в формі необережності.
Тема 39.
а) представник влади – особа, яка постійно або тимчасово перебуває на службі в органах державної влади або управління чи місцевого самоврядування і… б) особи, які обіймають на підприємствах, в установах чи організаціях,… в) особи, які виконують організаційно-розпорядчі або адміністративно-господарські обов’язки за спеціальним…Тема 40.
а) особи, за відмову давати показання під час провадження дізнання, досудового слідства або в суді щодо себе, а також членів її сім’ї чи близьких… б) особи, які чинним законодавством звільняються від давання показань в якості… в) усі перераховані вище особи.Тема 41.
а) військовослужбовці Збройних Сил України; б) військовослужбовці Збройних Сил України, Служби безпеки України, Державної… в) військовослужбовці Збройних Сил України, Служби безпеки України, Прикордонних військ України, внутрішніх військ…Тема 42.
1. Склад злочину, передбаченого ст. 437 КК (Пропаганда, підготовка, розв’язання та ведення агресивної війни):
а) формальний;
б) матеріальний;
в) формально-матеріальний;
г) усічений.
2. Геноцид відрізняється від диверсії:
а) метою вчинення злочину;
б) способом вчинення злочину;
в) наявністю прямого умислу на знищення людей.
3. Злочини проти миру і безпеки людства та міжнародного правопорядку вчиняються:
а) тільки в формі умислу;
б) як в формі умислу, так і в формі необережності;
в) із змішаною формою вини.
Тема 43.
1. До якої системи належить кримінальне законодавство України:
а) континентальної;
б) заснованої на застосуванні судового прецеденту;
в) релігійної;
г) інших.
2. Чи існує в світі релігійне кримінальне законодавство:
а) на сучасному етапі розвитку держави та суспільства релігійне кримінальне законодавство не існує;
б) до теперішнього часу залишаються держави, кримінальне законодавство яких засноване на релігії.
П И Т А Н Н Я Д Л Я С А М О С Т І Й Н О Ї П Е Р Е В І Р К И
З Н А Н Ь (до іспиту)
ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
2. Наука кримінального права, її зміст та задачі. 3. Принципи кримінального права (загальні та спеціальні). 4. Поняття кримінального закону, його риси та значення.ОСОБЛИВА ЧАСТИНА
2. Поняття та значення кваліфікації злочинів. 3. Кваліфікація незакінчених злочинів та злочинів, здійснених у співучасті. … 4. Спеціальні види звільнення від кримінальної відповідальності.Р Е К О М Е Н Д О В А Н А Л І Т Е Р А Т У Р А
1. Акетова А.С. Незаконное предпринимательство. – СПб., 2002. 2. Акімов М. Кримінальна відповідальність за захоплення заручників // Право… 3. Албул С.В. Форми вияву насильства під час вчинення корисливо-насильницьких злочинів проти власності // Проблеми…Постатейні матеріали
до Кримінального кодексу України:
ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
Розділу I
1. Конституція України: Закон України від 28 червня 1996 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws
Розділу II
1. Конституція України: Закон України від 28 червня 1996 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws
2. Про міжнародні договори України: Закон України від 29 червня 2004 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws
3. Про державний кордон України: Закон України від 4 листопада 1991 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws
4. Про громадянство України: Закон України від 18 січня 2001 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws
5. Рішення Конституційного Суду у справі про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів №1рп/99 від 9 лютого 1999р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon.nau.ua/doc/?uid= 1077.5.0
Розділу III
2. Про судову практику у справах про необхідну оборону: Постанова Пленуму Верховного Суду України №1 від 26.04.2002р. [Електронний ресурс]. – Режим… 3. Про практику розгляду судами кримінальних справ про злочини, вчинені… 4. Про практику застосування судами України законодавства про повторні злочини: Постанова Пленуму Верховного Суду…Розділу IV
1. Кримінально-процесуальний кодекс України: Закон України від 28.12.1960р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws
2. Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування: Постанова Пленуму Верховного Суду України № 7 від 3.07.2005 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.scourt.gov.ua/clients/vs.nsf/firstview/index.html
3. Про практику розгляду судами справ про застосування примусових заходів виховного характеру: Постанова Пленуму Верховного Суду України N 2 від 15.05.2006 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws
Розділу V
1. Конституція України: Закон України від 28 червня 1996 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws
Розділу VI
1. Про практику розгляду судами кримінальних справ про злочини, вчиненні стійкими злочинними об’єднаннями: Постанова Пленуму Верховного Суду України № 13. від 23.12.2005 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws
Розділу VII
1. Особлива частина Кримінального кодексу України: Закон України від 5 квітня 2001 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon1.rada. gov.ua/cgi-bin/laws
Розділу VIII
2. Про Військову службу правопорядку у Збройних Силах України: Закон України від 7.03.2002 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу :… 3. Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та… 4. Про оперативно-розшукову діяльність: Закон України від 18.02.1992 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу :…Розділу IX
2. Кримінально-процесуальний кодекс України: Закон України від 28.12.1960р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу :… 3. Про застосування амністії в Україні: Закон України від 1.10.1996р.… 4. Положення про порядок здійснення помилування: Указ Президента України від 19.07.2005 р. [Електронний ресурс]. –…Розділу X
2. Кримінально-процесуальний кодекс України: Закон України від 28.12.1960р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.… 3. Про адвокатуру: Закон України від 19.12.1992 р. [Електронний ресурс]. –… 4. Про війська цивільної оборони України: Закон України від 24.03.1999р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу :…Розділу XI
1. Про правовий режим воєнного стану: Закон України від 6.04.2000 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon1.rada. gov.ua/cgi-bin/laws
2. Про правовий режим надзвичайного стану: Закон України від 16.03.2000 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon1.rada. gov.ua/cgi-bin/laws
3. Рішення Конституцйного Суду України від 2 листопада 2004 року у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 69 Кримінального кодексу України (справа про призначення судом більш м’якого покарання) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.licasoft.com.ua/component/ lica/?view =dir&type=0&base=1&menu=589059&id=90458
4. Про практику призначення судами кримінального покарання: Постанова Пленуму Верховного Суду № 7 від 24 жовтня 2003 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.scourt.gov.ua /clients /vs.nsf
Розділу XII
2. Про амністію: Закон України від 19.04.2007 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.gdo.kiev.ua/files/db.php?god=2007&st=1662 … 3. Про застосування амністії в Україні: Закон України від 1.10.1996р.… 4. Перелік захворювань, які є підставою для подання в суди матеріалів про звільнення засуджених від подальшого…Розділу XIII
1. Кримінально-процесуальний кодекс України: Закон України від 28.12.1960р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon. rada.gov.ua/cgi-bin/laws
2. Про практику застосування судами України законодавства про погашення та зняття судимості: Постанова Пленуму Верховного Суду № 16 від 26.12.2003 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.scourt.gov.ua/clients/vs.nsf
Розділу XIV
1. Кримінально-процесуальний кодекс України: Закон України від 28.12.1960р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws
2. Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування: Постанова Пленуму Верховного Суду України № 7 від 3 червня 2005 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.scourt.gov.ua/clients/vs.nsf
Розділу XV
1. Про практику застосування судами України законодавства у справах про злочини неповнолітніх: Постанова Пленуму Верховного Суду України № 5 від 16.04.2004 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.scourt.gov.ua /clients/vs.nsf
2. Про практику розгляду судами справ про застосування примусових заходів виховного характеру: Постанова Пленуму Верховного Суду України від № 2. 15.05.2006 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.scourt.gov.ua/clients/vs.nsf
ОСОБЛИВА ЧАСТИНА
Розділу I
1. Конституція України: Закон України від 28 червня 1996 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws
2. Про основи національної безпеки України: Закон України від 19 червня 2003 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws
3. Про державний кордон України: Закон України від 4 листопада 1991 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws
4. Про державну таємницю: Закон України від 21 січня 1994 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws
Розділу II
2. Основи законодавства України про охорону здоров’я від 19 листопада 1992 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу:… 3. Про донорство крові та її компонентів: Закон України від 23.06.1995 р.… 4. Про дошкільну освіту: Закон України від 11.07.2001 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу :…Розділу III
2. Загальна декларація прав людини від 10.12.1948 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws 3. Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4.11.1950 р.… 4. Міжнародної конвенції про боротьбу із захопленням заручників від 17.12.1979 р. [Електронний ресурс]. – Режим…Розділу IV
1.Про судову практику у справах про злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи : Постанова Пленуму Верховного Суду України №5 від 30.05.2008р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws
Розділу V
2. Кодекс законів про працю України від 10.12.1971 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws 3. Сімейний кодекс України від 10.01.2002 р. [Електронний ресурс]. – Режим… 4. Житловий кодекс України від 30.06.1983 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу :…Розділу VI
2. Про податок з доходів фізичних осіб: Закон України від 22.05.2003 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу :… 3. О некоторых вопросах применения судами Украины административного и… 4. О судебной практике по делам об уничтожении и повреждении государственного или коллективного имущества путем…Розділу VII
2. Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws 3. Кодекс України про надра від 27.07.1994 р. [Електронний ресурс]. – Режим… 4. Митний кодекс України від 11.07.2002 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу :…Розділу VIII
2. Конвенция Организации Объединенных Наций по морскому праву 1996р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.un.org/Depts/los… 3. Водний кодекс України від 6.06.1995 р. [Електронний ресурс]. – Режим… 4. Земельний кодекс України від 25.10.2001 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу :…Розділу IX
27. Про відходи: Закон України від 5.03.1998 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws 28. Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку: Закон України від… 29. Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії: Закон України від 11.02. 2000 р. [Електронний…Розділу X
38. Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії: Закон України від 11.01.2000 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу:… 39. Про об’єкти підвищеної небезпеки: Закон України від 18.01.2001 р.… 40. Про охорону праці: Закон України від 14.10.1992 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу :…Розділу XI
2. Водний кодекс України від 6.06.1995 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/ laws 3. Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 р.… 4. Повітряний кодекс України від 4.05.1993 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу :…Розділу XII
2. Основи законодавство про культуру від 14.02.1992 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws 3. Про видавничу справу: Закон України від 5.06.1997 р. [Електронний ресурс].… 4. Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні: Закон України від 16.11.1992 р. [Електронний ресурс]. –…Розділу XIII
2. Конвенція ООН про боротьбу проти незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин 1988 р. (ратифікована Україною в 1989 р.).… 3. Міжнародна єдина конвенція про наркотичні речовини // Збірник діючих… 14. Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу :…Розділу XIV
2. Про державний кордон України: Закон України від 4.11.1991 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws 3. Про державну таємницю: Закон України від 21.01.1994 р. в редакції від 21… 4. Про військовий обов’язок і військову службу: Закон України від 25.03.1992 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу…Розділу XV
11. Про Державний прапор України: постанова Верховної Ради України від 28.01.1992 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу :… 12. Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів: Закон… 13. Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні: Закон України від 26.01.1993 р. [Електронний ресурс]. – Режим…Розділу XVI
1. Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах: Закон України від 5.07.1994 р. (в редакції від 30.04.2009 року) [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws
2. Про інформацію: Закон України від 2.10.1992 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws
3. Про деякі питання захисту інформації, охорона якої забезпечується державою: Постанова Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws
Розділу XVII
2. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення: Закон України від 7.04.2011 р.… 3. Про державну службу: Закон України від 16.12.1993 р. [Електронний ресурс].… 54. Про судову практику у справах про перевищення влади або службових повноважень: Постанова Пленуму Верховного Суду…Розділу XVIII
2. Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу:… 3. Кримінально-виконавчий кодекс України від 11.07.2003 р. [Електронний… 4. Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі: Закон України від 1.12.1994 р.…Розділу XIX
2. Конвенція про поводження з військовополоненими від 12 серпня 1949 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.uazakon.Com/big/text… 3. Конвенція про покращення долі поранених і хворих у діючих арміях 1949 р. … 4. Дисциплінарний статут Збройних Сил України: Закон України від 24.03.1999 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу…Розділу XX
2. Женевська „Конвенція про поводження з військовополоненими” від 12.08.1949 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://search.ligazakon.… 3. Женевська „Конвенція про покращення долі поранених і хворих у діючих… 4. Римський Статут Міжнародного кримінального суду 17.07.1998 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу:…– Конец работы –
Используемые теги: кримінальне, право0.039
Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: КРИМІНАЛЬНЕ ПРАВО
Что будем делать с полученным материалом:
Если этот материал оказался полезным для Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:
| Твитнуть |
Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Подпишитесь на Нашу рассылку
Реклама
Информация в виде рефератов, конспектов, лекций, курсовых и дипломных работ имеют своего автора, которому принадлежат права. Поэтому, прежде чем использовать какую либо информацию с этого сайта, убедитесь, что этим Вы не нарушаете чье либо право.
© copyright 1999 - 2024 allRefs.net. Все права защищены. Страница сгенерирована за: 0.195 сек.
Новости и инфо для студентов