Колізійна норма в міжнародному приватному праві та її елементи

Колізійна норма — це норма, яка визначає, право якої держави повинно бути застосоване до даних правовідносин, «ускладнених» іноземним елементом.

Структура колізійної норми складається з двох еле­ментів: обсягу та прив'язки.

Обсягом колізійної норми називається вказівка в ній на ті відносини, які потребують правового врегулювання, а прив'язкою — вказівка на закон (тобто правову систему, правопорядок), з допомогою якого і врегульовуватимуться зазначені відносини.

Звернімося до проекту¹ Закону України «Про міжнарод­не приватне право», а саме до п. 1 ст. 48: «Права та обов'яз­ки за зобов'язаннями, що виникають внаслідок завдання шкоди (обсяг), визначаються за правом країни, в якій мала місце дія або інша обставина, що стала підставою для ви­моги про відшкодування шкоди (прив'язка)».

В обсязі визначаються відносини, пов'язані із зобов'язан­нями, що виникли внаслідок заподіяння шкоди (зобов'язан­ня з делікту).

У прив'язці визначається, правом якої країни врегульо­вуватимуться ці правовідносини, тобто «за правом країни, в якій мала місце дія або інша обставина, що стала підста­вою для вимоги про відшкодування шкоди».

Отже, стаття 48 не встановлює прав та обов'язків учас­ників вказаних відносин, а відсилає до права держави, в якій мала місце дія.

Таким чином, обсяг — це частина колізійної норми, яка вказує на коло приватноправових відносин міжнародного характеру, що підлягає правовій регламентації. Традицій­но обсяг відповідає якомусь конкретному приватноправо­вому інституту, як то: спадкові відносини, договірні зобов'я­зання, деліктні зобов'язання, взяття шлюбу і т. ін.