Поняття обставин, що виключають злочинність діяння. Види обставин, які передбачені новим Кримінальним кодексом України. Загальні ознаки обставин, що виключають злочинність діяння.
Поняття необхідної оборони відповідно до ч. 1 ст. 36 КК та її наукове визначення. Право на необхідну оборону як природне, невідчужуване, абсолютне право людини. Відповідність закріпленого в ст. 36 КК права на необхідну оборону конституційному положенню про те, що кожен може захищати своє життя і здоров'я, життя і здоров'я інших людей від протиправних посягань (ч. З ст. 27 Конституції України). Непов'язаність наявності права на необхідну оборону з наявністю для особи можливості звернутися по допомогу до інших осіб чи органів влади (ч. 2 ст. 36 КК).
Поняття та елементи підстави необхідної оборони. Ознаки необхідної оборони, визначені у ст. 36 КК, які характеризують: мету оборони; спрямованість (об'єкт) заподіяння шкоди; характер дій того, хто захищається; своєчасність оборони; домірність оборони небезпечності посягання і обстановці захисту.
Перевищення меж (ексцес) необхідної оборони (ч. З ст. 36 КК). Види ексцесів оборони. Відповідальність за ексцес оборони.
Спеціальні види необхідної оборони: оборона особи, яка через сильне душевне хвилювання, викликане суспільно небезпечним посяганням, не могла оцінити відповідність заподіяної нею шкоди небезпечності посягання чи обстановці захисту (ч. 4 ст. 36 КК); оборона від нападу озброєної особи або нападу групи осіб, а також від протиправного насильницького вторгнення у житло чи інше приміщення (ч. 5 ст. 36 КК); уявна оборона (ст. 37 КК).
Поняття і ознаки уявної оборони. Вирішення питання про відповідальність при уявній обороні.
Затримання особи, котра вчинила злочин, як обставина, що виключає злочинність діяння. Поняття правомірного затримання злочинця потерпілим або іншими особами (ч. 1 ст. 38 КК). Підстава затримання злочинця. Ознаки правомірності затримання злочинця: мета затримання; особа, яка підлягає затриманню; характер дій при затриманні; необхідність заподіяння шкоди; домірність шкоди, заподіяної злочинцю під час його затримання.
Перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця: поняття, ознаки та види. Відповідальність за перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця (ч. 2 ст. 38 КК).
Поняття крайньої необхідності відповідно до ч. 1 ст. 39 КК та її наукове визначення. Поняття та елементи підстави крайньої необхідності. Ознаки діяння, що вчинюється у стані крайньої необхідності: мета крайньої необхідності; спрямованість (об'єкт) заподіяння шкоди; характер дій; своєчасність заподіяння шкоди; межі заподіяння шкоди. Перевищення меж (ексцес) крайньої необхідності (ч. 2 ст. 39 КК). Відповідальність за ексцес крайньої необхідності. Умови, за яких особа не підлягає кримінальній відповідальності за перевищення меж крайньої необхідності (ч. З ст. 39 КК). Відмінність крайньої необхідності від необхідної оборони.
Фізичний або психічний примус. Непереборний фізичний примус як обставина, що виключає злочинність діяння (ч. 1 ст. 40 КК). Питання про кримінальну відповідальність особи за заподіяння шкоди у випадку переборного фізичного примусу або психічного примусу (ч. 2 ст. 40 КК).
Виконання законного наказу або розпорядження як обставина, що виключає злочинність діяння (ч. 1 ст. 41 КК). Критерії визнання наказу або розпорядження законними (ч. 2 ст. 41 КК).
Кримінально-правові наслідки невиконання чи виконання явно злочинного наказу або розпорядження (ч. З і 4 ст. 41 КК). Відповідальність у випадку, коли особа не усвідомлювала і не могла усвідомлювати злочинного характеру наказу чи розпорядження (ч. 5 ст. 41 КК).
Виправданий ризик як обставина, що виключає злочинність Діяння. Підстави та ознаки виправданого ризику відповідно до ст. 42 КК. Умови невизнання ризику виправданим (ч. З ст. 42 КК). Відповідальність за ексцес ризикованого діяння. Виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації як обставина, що виключає злочинність діяння (ч. 1 ст. 43 КК). Підстава і ознаки правомірності заподіяння шкоди: поняття та види (ч. 2 ст. 43 КК). Відповідальність за перевищення меж заподіяння шкоди відповідно до ч. З ст. 43 КК.