Звільнення від відбування покарання з випробуванням до неповнолітніх застосовується на тих же засадах, як і щодо дорослих
(статті 75—78 КК), з урахуванням особливостей, передбачених ст. 104 КК.
КК передбачає такі підстави для звільнення неповнолітнього від відбування покарання з випробуванням:
1) засудження неповнолітнього до покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше п'яти років;
2) є можливість виправлення неповнолітнього без реального відбування призначеного йому покарання.
Застосування до неповнолітнього звільнення від кримінальної відповідальності з випробуванням не обумовлюється кількістю вчинених злочинів, а також ступенем їх тяжкості.
У разі звільнення неповнолітнього від відбування покарання з випробуванням йому встановлюється іспитовий строк від одного до двох років. При цьому суд може покласти на окрему особу, за її згодою або на її прохання, обов'язок щодо нагляду за засудженим та проведення з ним виховної роботи.
На неповнолітнього, звільненого від відбування покарання з випробуванням, можуть бути покладені ті ж обов'язки, вказані у ст. 76 КК, що й на дорослих, до яких застосований аналогічний захід.
Правові наслідки звільнення від відбування покарання з випробуванням неповнолітнього та підстави скасування такого звільнення визначені у ст. 78 КК. У разі вчинення неповнолітнім протягом іспитового строку нового злочину йому призначається покарання за правилами, передбаченими у статтях 71 і 72 КК. При цьому мають дотримуватися також обмеження, визначені ч. 2 ст. 103 КК, тобто, остаточне покарання у будь-якому разі не може перевищувати 15 років позбавлення волі.