Особи, засуджені до арешту, відбувають покарання, як правило, за місцем засудження в арештних домах. Засуджений відбуває весь строк покарання в одному арештному домі. Переведення засудженого до арешту з одного арештного дому до іншого допускається у разі його хвороби або для забезпечення його безпеки, а також за інших виняткових (надзвичайних) обставин, що перешкоджають подальшому перебуванню засудженого в даному арештному домі.
Засуджені до покарання у вигляді арешту тримаються в умовах ізоляції з роздільним триманням чоловіків, жінок, неповнолітніх та засуджених, які раніше відбували покарання в місцях позбавлення волі.
На засуджених до арешту поширюються правообмеження, встановлені виправно-трудовим законом для осіб, які відбувають покарання у вигляді позбавлення волі. Засудженим до арешту забороняється:
• придбання продуктів харчування і предметів першої потреби;
• побачення з родичами та іншими особами, за винятком захисників;
• одержання грошових переказів, а також посилок (передач) і бандеролей, за винятком посилок (передач), що містять предмети одягу за сезоном.
Засудженим до арешту надається прогулянка тривалістю до однієї години, а неповнолітнім — до двох годин. За виняткових обставин засудженим до арешту може бути надано право телефонної розмови з близькими родичами.
Адміністрація арештних домів має право залучати засуджених до робіт з господарського обслуговування арештних домів без оплати їхньої праці.
За порушення порядку відбування покарання у вигляді арешту до осіб, засуджених до арешту, може застосовуватися стягнення у вигляді догани чи поміщення в карцер строком до десяти діб.