Слід зазначити, що чинність закону про кримінальну відповідальність у просторі базується на таких принципах:
• територіальному;
• громадянства;
• космополітичному (універсальному). Територіальний принцип чинності закону про кримінальну
відповідальність сформульований у ст. 6 КК і полягає в тому, що особи, які вчинили злочин на території України, підлягають кримінальній відповідальності на підставі КК України.
Злочин вважається вчиненим на територіїУкраїни у випадках, коли:
1) він розпочатий і закінчений на території України;
2) він підготовлений за межами України, а дії, що утворюють його, вчинені на території України;
3) суспільно небезпечні дії були розпочаті або вчинені за межами України, а закінчені або злочинний наслідок настав на території України (наприклад, постріл було зроблено з території Молдови, а смертельне поранення особи сталося на території України).
Поняття території України визначається нормами державного та міжнародного права. Згідно зі ст. 1 Закону «Про державний кордон України» від 4 листопада 1991 р. державним кордоном України є лінія і вертикальна поверхня, що проходить по цій лінії, котрі визначають межі території України — суші, вод, надр, повітряного простору. Визначається державний кордон України рішеннями Верховної Ради України, а також міжнародними договорами України (ст. 2 цього Закону).
Поняттям «територія України»охоплюються:
1) суша, море, річки, озера та інші водойми, надра землі в межах кордонів України, а також повітряний простір над сушею і водним простором, у тому числі і над територіальними водами (територіальним морем);
2) військові кораблі, приписані до портів на території України, котрі знаходяться у відкритому морі під прапором України, у територіальних водах або портах іншої держави;
3) невійськові кораблі, приписані до портів на території України, котрі знаходяться у відкритому морі під прапором України;
4) військові повітряні судна України, приписані до аеропортів на території України, котрі знаходяться у відкритому повітряному просторі під розпізнавальним знаком України, у повітряному просторі чи на аеродромі іншої держави;
5) невійськові повітряні судна України, приписані до аеропортів на території України, котрі знаходяться поза її межами у відкритому повітряному просторі під розпізнавальним знаком України.
Сфера застосування закону про кримінальну відповідальність поширюється також на окремі об'єкти, які не є територією України.До них належать:
1) континентальний шельф, під яким розуміється поверхня й надра морського дна районів, які прилягають до узбережжя чи до островів України, за зоною територіального моря до глибини 200 м або за цією межею до таких місць, де глибина вод, що його покривають, дозволяє вести розробку природних багатств цих районів*;
2) виключна (морська) економічна зона, тобто морські райони, зовні прилеглі до територіального моря України, включаючи райони навколо островів, що їй належать. її ширина становить до 200 морських миль, відлічених від тих самих вихідних ліній, що й територіальне море України *;
3) підводні телеграфні кабелі й трубопроводи, що проходять по дну відкритого моря;
4) наукова станція, розташована на острові Галіндес в Антарктиді;
5) запущені в космос об'єкти, що належать Україні.
Відповідно до ч. 1 ч. 6 КК України особи, які вчинили злочин
на території України, підлягають кримінальній відповідальності за цим Кодексом. В ч. 4 ст. 6 КК зазначається, що питання про кримінальну відповідальність дипломатичних представників іноземних держав та інших громадян, які за законами України і міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, не є підсудні у кримінальних справах судам України, в разі вчинення ними злочину на території України вирішується дипломатичним шляхом.
Відповідно до міжнародних угод і законів України із кримінальної юрисдикції України виключені іноземні громадяни, які користуються дипломатичним імунітетом. До відповідальності такі особи притягуються державою, представниками якої вони є***.
Повний дипломатичний імунітетмають: глава дипломатичного представництва (посол, посланник, повірений у справах), члени дипломатичного персоналу дипломатичного представництва з дипломатичним рангом (радники, торгові представники, військові аташе, перші, другі і треті секретарі, заступники торгових представників, помічники аташе), а також члени їхніх сімей, якщо вони не громадяни України.
Сфера дії закону про кримінальну відповідальність на континентальному шельфі стосується лише злочинів, пов'язаних із розробкою його мінеральних і живих ресурсів, провадженням бурових робіт, спорудженням, експлуатацією й використанням штучних островів, установок, споруд, здійсненням наукових досліджень, захистом і збереженням морської сфери тощо.
Суверенні права та юрисдикція України у виключній (морській) економічній зоні стосуються розвідки, розроблення і збереження природних ресурсів як живих, так і неживих, управління цими ресурсами, інших видів діяльності з економічної розвідки та розроблення зазначеної зони.
Див.: Віденська конвенція про дипломатичні зносини від 18 квітня 1961 p., Віденська конвенція про консульські зносини від 24 квітня 1963 р. та Положення про дипломатичні представництва та консульські установи іноземних держав в Україні, затверджене Указом Президента України від 10 червня 1993 р. № 198/93.
Обмежений дипломатичний імунітетмають консульські посадові особи і консульські службовці, члени адміністративно-технічного і обслуговуючого персоналу дипломатичних представництв, а також представники і посадові особи міжнародних організацій, члени парламентських та урядових делегацій. Ці особи не підлягають юрисдикції України лише щодо злочинних діянь, вчинених ними під час виконання своїх службових обов'язків.
Принцип громадянства (національний) полягає в тому, що громадяни України та особи без громадянства, що постійно проживають в Україні, котрі вчинили злочин за її межами, підлягають кримінальній відповідальності за КК України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (ч. 1 ст. 7 КК). Підстави такої відповідальності відображають зумовлений громадянством України постійний правовий зв'язок особи з державою у формі їх взаємних прав та обов'язків. Зокрема, громадяни України згідно з Конституцією України зобов'язані неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей (ст. 68 Конституції"), а держава зобов'язана відповідати перед людиною за свою діяльність (ст. З Конституції).
У ст. 61 Конституції України сказано, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме порушення. Виходячи з зазначеного, в ч. 2 ст. 7 КК закріплено: якщо громадянин України або особа без громадянства, яка постійно проживає в Україні, за вчинений за кордоном злочин зазнали кримінального покарання за межами України, то вони не можуть бути притягнені до кримінальної відповідальності за ці злочини в Україні. Згідно з ч. 1 ст. 9 КК у разі вчинення зазначеними особами нового злочину на території України, при його кваліфікації, призначенні за нього покарання, звільненні від кримінальної відповідальності чи покарання суд має врахувати правові наслідки вироку суду іноземної держави.
Космополітичний (універсальний) принцип полягає в тому, що іноземці або особи без громадянства, що не проживають постійно в Україні, котрі вчинили злочин за її межами, підлягають в Україні відповідальності у випадках, передбачених міжнародними договорами (ст. 8 КК).
Суть цього принципу полягає у спільності інтересів кількох держав у боротьбі зі злочинами, відповідальність за які випливає з міжнародних конвенцій, договорів тощо. Наприклад, ненадання допомоги судну та особам, що зазнали лиха (ст. 284 КК), порушення законів та звичаїв війни (ст. 438 КК), піратство (ст. 446 КК).
В інших випадках іноземці та особи без громадянства, що постійно не проживають в Україні, підлягають кримінальній відповідальності за вчинені за її межами особливо тяжкі злочини проти прав і свобод громадян України або інтересів України (ст. 8 КК). Це положення базується на загальновизнаних нормах і принципах міжнародного права, відповідно до яких Україна має право карати іноземців за діяння, вчинені ними за її межами, якщо вони спрямовані проти прав і свобод громадян нашої держави або ставлять під загрозу її інтереси.
Цей принцип виключає притягнення до кримінальної відповідальності зазначених осіб, якщо вони були засуджені за вчинені злочини іноземним судом та відбули за них покарання.
Громадяни України та особи без громадянства, що постійно проживають в Україні, які вчинили злочини поза межами України, не можуть бути видані іноземній державі для притягнення до кримінальної відповідальності та віддання до суду (ч. 1 ст. 10 КК). В той же час іноземці, які вчинили злочини на території України і засуджені за них на підставі КК України, можуть бути передані для відбування покарання за вчинений злочин державі, громадянами якої вони є, якщо така передача передбачена міжнародними договорами України (ч. 2 ст. 10 КК). Видачі на підставі міжнародних угод іноземній державі для притягнення до кримінальної відповідальності і віддання до суду або для відбування покарання підлягають також іноземці та особи без громадянства, що постійно не проживають в Україні, які вчинили злочини поза межами України і перебувають на її території (ч. З ст. 10 КК). Слід зазначити, що відповідно до ст. 26 Конституції України не підлягають видачі іноземні громадяни й особи без громадянства, яким Україною було надано притулок.
ПЛАН СЕМІНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ
1. Чинність закону про кримінальну відповідальність в часі.
2. Зворотна дія закону про кримінальну відповідальність в часі.
3. Чинність закону про кримінальну відповідальність у просторі. Поняття території України та поняття місця вчинення злочину.
4. Характеристика принципу громадянства та універсального принципу згідно з чинним законодавством.
5. Принцип екстрадиції та правові наслідки засудження особи за межами України.