Склад злочину — це сукупність встановлених кримінальним законом ознак (суб'єктивних та об'єктивних), що трактують вчинене суспільно небезпечне діяння як злочин.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КК підставою кримінальної відповідальності є факт учинення особою суспільно небезпечного діяння, що містить склад злочину, передбачений КК України.
Законодавче визначення підстави кримінальної відповідальності надає можливість виділити такі характерні риси складу злочину.
1. Ознаки складу злочину встановлюються лише кримінальним законом, у жодному іншому законодавчому акті ознаки злочину міститися не можуть.
2. Склад злочину утворює лише певна кількість встановлених кримінальним законом суб'єктивних та об'єктивних ознак, тобто склад злочину може бути лише там і тоді, де і коли є повна сукупність ознак злочину, встановлених законом.
3. Тільки вся сукупність встановлених кримінальним законом ознак може характеризувати певне суспільно небезпечне діяння як злочин. Склад злочину — це завжди повна сукупність його ознак, не може бути неповного складу злочину. Відсутність хоча б однієї з ознак, передбачених законом, указує на відсутність злочину. В такому випадку можна говорити лише про суспільно небезпечне діяння.
Поняття злочину і поняття складу злочину тісно пов'язані між собою, але не тотожні, тому що по-різному відображають суттєві ознаки одних і тих самих явищ суспільного життя — злочинів.
У понятті злочину розкривається його соціально-політичний зміст як суспільно небезпечного діяння, що посягає на суспільні відносини, котрі охороняються кримінальним законом. Воно охоплює лише найбільш характерні і суттєві ознаки, притаманні кожному злочину, вказує на найбільш важливі соціальні і правові властивості злочину, через які останній відрізняється від інших правопорушень. Поняття злочину конкретизується в кримінальному праві у формі окремого складу злочину, що виступає своєрідною мірою злочину.
Поняття злочину відповідає на питання, що є загальним для всіх злочинів, а поняття складу злочину — чим відрізняється один злочин від іншого. При цьому поняття злочину є формою, а поняття складу злочину — змістом.
Функції складу злочину,як одного з найбільш важливих інститутів, такі:
1) фундаментальна;
2) процесуальна;
3) розмежувальна;
4) гарантійна.
Фундаментальна функціяскладу злочину полягає в тому, що він є законною, єдиною, необхідною та достатньою підставою кримінальної відповідальності.
• Законною підставою кримінальної відповідальності склад злочину виступає тому, що його ознаки описані в законі і більш ніде.
• Єдиною підставою, бо іншої підстави просто не існує. Іншаповедінка особи, що не містить складу злочину, не може бути підставою до кримінальної відповідальності.
• Необхідною підставою, тому що склад злочину виступає необхідною умовою кримінальної відповідальності. Без встановлення складу злочину кримінальна відповідальність виключається.
• Достатньою підставою, тому що інших підстав кримінальної відповідальності не передбачено.
Процесуальна функціяскладу злочину полягає в тому, що саме встановлення складу злочину визначає межі його розслідування.
Розмежувальна функціяскладу злочину полягає в тому, що саме за допомогою складу злочину відмежовується один склад злочину від іншого, злочинна поведінка від незлочинної.
Гарантійна функціяскладу злочину полягає в тому, що особа, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, повинна нести відповідальність саме за той злочин, який вона вчинила. Точне встановлення складу злочину є гарантією забезпечення законності та дотримання прав громадянина.
2 питання.Елементи й ознаки складу злочину
Склад злочину утворюють чотири обов'язкових елементи:
• об'єкт;
• об'єктивна сторона;
• суб'єкт;
• суб'єктивна сторона.
Об'єкт — це ті суспільні відносини, що охороняються кримінальним законом.
Об'єктивна сторона — це зовнішня сторона діяння, яка виражається у вчиненні передбаченого законом діяння, що заподіює чи створює загрозу заподіяння шкоди об'єкту злочину.
Ознаки об'єктивної сторони:
— дія, тобто суспільно значима поведінка особи, яка складається з рухів, а також використання машин, механізмів, властивостей речовин (зброї) тощо;
— бездіяльність, тобто невиконання особою своїх юридичних обов'язків;
— злочинні наслідки — ті наслідки, які мають характер суспільної небезпечності у вигляді заподіяної шкоди чи знищення суспільних відносин, які охороняються кримінальним законом;
— причинний зв'язок — між дією чи бездіяльністю і тими злочинними наслідками, які настали;
— місце, час, спосіб, обстановка вчинення злочину та знаряддя, використані для вчинення злочину.
Суб'єкт — фізична осудна особа, яка вчинила злочин у віці, з якого відповідно до КК може наставати кримінальна відповідальність (ст. 18 КК).
Ознаки суб'єкта:
а) фізична особа — тільки фізичні особи визнаються суб'єктами злочину, оскільки лише вони є кримінально відповідальними;
б)вік особи — досягнення встановленого кримінальним законом віку, з якого починається кримінальна відповідальність:
— загальна дієздатність — з 16 років (ч. 1 ст. 22 КК),
— виключна дієздатність — з 14 років (ч. 2 ст. 22 КК),
— особлива дієздатність — з18 років;
в) осудність — здатність особи під час учинення злочину усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними (ч. 1 ст. 19 КК);
г) спеціальні ознаки суб'єкта (спеціальний суб'єкт) — громадянство, підприємець, повнолітній та ін.
Суб'єктивна сторона — це внутрішня сторона злочину, яка дає характеристику психічним процесам, а також свідомості та волі особи в момент учинення злочину:
• умисел — вчинення злочину умисно (ст. 23 КК);
• необережність — вчинення злочину з необережності (ст. 25 КК);
• мотив злочину — внутрішні спонукання, котрі є усвідомленою дійсною чи гаданою потребою;
• мета злочину— ідеальні зміни в оточенні суб'єкта, яких він намагається досягти вчиненням злочину;
• емоції— почуття та переживання суб'єкта під час учинення злочину.
Ознаки складу злочину поділяються на:
1. Обов'язкові (необхідні)— притаманні всім злочинам без винятку. До таких обов'язкових ознак складу злочину відносяться:
• суспільні відносини, що охороняються кримінальним законом;
• злочинна дія (бездіяльність);
• ознаки загального суб'єкта (фізична особа, осудність, вік, з якого настає кримінальна відповідальність);
• вина (умисел або необережність).
2. Факультативні (необов'язкові)— притаманні не всім, а тільки окремому складу злочину. До таких ознак належать:
• предмет злочину;
• злочинні наслідки, причинний зв'язок між дією (бездіяльністю) і наслідками, що настали, місце, час, спосіб, обстановка, знаряддя та засоби вчинення злочину;
• ознаки спеціального суб'єкта (службове становище, державно-правове становище тощо);
• мотив, мета та емоційний стан.
Розподіл ознак на обов'язкові та факультативні має сенс тільки на рівні загального поняття про склад злочину, а для конкретного складу злочину всі описані в законі ознаки — обов'язкові.
З питання.Види складу злочину
Класифікація окремого складу злочину має важливе значення для відокремлення окремого складу, що в результаті допомагає правильно кваліфікувати злочинне діяння. В теорії кримінального права існує класифікація складу злочину за певними ознаками:
• залежно від способу описання злочину в законі;
* за ступенем суспільної небезпечності (тяжкості);
* від особливостей конструкції і моменту закінчення злочину. Залежно від способу описання злочину в законірозрізняють
склад злочину:
* простий;
♦ складний.
Простий склад злочинумістить опис ознак одного суспільно небезпечного діяння, що посягає на один об'єкт, вчиняється однією дією і характеризується однією формою вини (наприклад, склад крадіжки, передбачений ч. 1 ст. 185 КК).
Складний склад злочинухарактеризується наявністю:
• двох і більше безпосередніх об'єктів (наприклад, склад розбійного нападу — ст. 187 КК);
• двох форм вини — складної (змішаної) (наприклад, склад умисного тяжкого тілесного ушкодження, яке потягло за собою смерть потерпілого — ч. 2 ст. 121 КК);
• двох або більше дій, що утворюють об'єктивну сторону складу злочину (викрадення, привласнення, вимагання офіційних документів, штампів чи печаток або заволодіння ними шляхом шахрайства чи зловживання особи своїм службовим становищем — ст. 357 КК);
• різних способів учинення злочину або настанням різних наслідків (наприклад, ст. 111 КК — державна зрада передбачає ряд дій: перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їхнім представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України).
За ступенем суспільної небезпечності (тяжкості)розрізняють склад злочину:
♦ основний;
# кваліфікований;
♦ особливо кваліфікований;
* з пом'якшуючими обставинами.
Основний (простий) склад злочину містить основні ознаки злочину без обтяжуючих (кваліфікуючих) та пом'якшуючих обставин. Наприклад крадіжка, тобто таємне викрадення майна (ч. 1 ст. 185 КК).
Кваліфікований — це склад злочину з обтяжуючими обставинами (кваліфікуючими ознаками), тобто такими, що обтяжують покарання і впливають на кваліфікацію. Це, наприклад, склад злочину, що описаний у ч. 2 ст. 185 КК (крадіжка вчинена повторно або за попередньою змовою групою осіб).
Особливо кваліфікованим є склад злочину з особливо кваліфікуючими обставинами, тобто такими, які надають злочину особливої суспільної небезпечності. Наприклад, склад злочинів, що описані у частинах 3—5 ст. 185 КК (крадіжка, поєднана з проникненням у житло, вчинена у великих розмірах, учинена в особливо великих розмірах або організованою групою).
Склад злочину з пом'якшуючими обставинами (привілейований) — це склад злочину з обставинами, що значною мірою знижують суспільну небезпеку даного виду злочину і відповідно караність за нього. Наприклад, умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання (ст. 116 КК).
Залежно від особливостей конструкції і моменту закінчення злочинурозрізняють склад злочинів:
• матеріальний;
• формальний;
• усічений.
Злочини з матеріальним складом — це злочини, в яких суспільно небезпечні наслідки є обов'язковою ознакою об'єктивної сторони. Такі злочини вважаються закінченими з моменту вчинення зазначених у законі дій. У такому складі об'єктивна сторона одержує свій повний розвиток тільки за умови настання зазначених наслідків і тільки з цього моменту злочин вважається закінченим. До злочинів з матеріальним складом відноситься вбивство (статті 115—119 КК), крадіжка (ст. 185 КК) тощо.
У злочинах з формальним складом може мати місце настання певних наслідків, але вони не віднесені законом до обов'язкових ознак злочину. Наприклад, незаконне перетинання державного кордону (ч. 1 ст. 331 КК).
Злочини з усіченим (укороченим)складом — це злочини, в яких момент закінчення переноситься на стадію готування чи замаху на злочин. Наприклад, розбій (ст. 187 КК) вважається закінченим із моменту нападу, а не з моменту заволодіння майном, а бандитизм (ст. 257 КК) — з моменту організації банди. Іншими словами, закон конструює ці злочини таким чином, що вони вважаються закінченими з моменту вчинення діяння, яке за своїм змістом є попередньою злочинною діяльністю.