Злочинні наслідки — це визначена кримінально-правовою нормою матеріальна чи нематеріальна шкода, заподіяна злочинними діяннями об'єкту, який охороняється кримінальним законом.
Шкода може бути:
а) фізичною(наприклад, у разі вбивства (статті 115—119 КК));
б) майновою(наприклад, у разі грабежу (ст. 186 КК), умисного знищення або пошкодження майна (ст. 194 КК));
в) моральною(наприклад, у разі незаконного позбавлення волі або викрадення людини (ст. 146 КК));
г) політичною(наприклад, у разі посягання на життя державного чи громадського діяча (ст. 112 КК)).
Залежно від наявності чи відсутності злочинних наслідків злочини поділяються на:
• злочини з матеріальним складом;
• злочини з формальним складом.
У злочинах із матеріальним складом суспільно небезпечні наслідки передбачені як обов'язкова ознака об'єктивної сторони складу злочину. Злочини з матеріальним складом вважаються закінченими з моменту настання суспільно небезпечного наслідку, передбаченого в диспозиції статті Особливої частини КК як обов'язкової ознаки конкретного злочину. Коли передбачений у законі наслідок не настав, злочин вважається незакінченим. Наприклад, смерть людини в результаті вбивства (ст. 115 КК).
Злочини з формальним складом — це злочини, для визнання яких закінченими достатньо самого факту скоєння суспільно небезпечного діяння. У таких злочинах наслідки не включені в об'єктивну-сторону і на кваліфікацію діяння не впливають. Злочини з формальним складом фактично можуть заподіювати суспільно небезпечні наслідки, але, як правило, нематеріальні. Вони є факультативними. Наприклад, державна зрада (ст. 111 КК), підміна чужої дитини (ст. 148 КК), порушення таємниці голосування (ст. 159 КК), підроблення документів, печаток, штампів та бланків, їх збут, використання підроблених документів (ст. 358 КК), давання хабара (ст. 369 КК), самовільне залишення військової частини або місця служби (ст. 407 КК).