Відповідно до ч. 1 ст. 2 КК підставою для кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого КК. Поняття злочину охоплює не тільки закінчений злочин, а й готування та замах на злочин. Таким чином, підставою для кримінальної відповідальності є також готування до злочину та замах на злочин, тобто такі діяння, що містять ознаки складу незакінченого злочину.
Відповідно до ст. 16 КК кримінальна відповідальність за готування до злочину і замах на злочин настає за ст. 14 або ст. 15 і за тією статтею Особливої частини КК, яка передбачає відповідальність за закінчений злочин. Виняток з цього положення становлять готування до злочинів невеликої тяжкості, коли кримінальна відповідальність виключається (ч. 2 ст. 14 КК).
Для кваліфікації незакінченого злочину посилання на ст. 14 або ст. 15 КК необхідне. Наприклад, готування до умисного вбивства кваліфікується за ч. 1 ст. 14 і ч. 1 ст. 115 КК, а замах на вбивство — за ч. 1 ст. 15 і ч. 1 ст. 115 КК.
Інколи готування до злочину містить ознаки іншого закінченого злочину чи замаху на нього. Наприклад, незаконне придбання вогнепальної зброї з метою вчинення вбивства. В цьому разі вчинене треба кваліфікувати за сукупністю злочинів: як готування до вчинення вбивства і як закінчений злочин — незаконне придбання вогнепальної зброї— за ч. 1ст. 14 і ч. ст. 115 та ч. 1 ст. 263 КК.