Повторністю злочинів визнається вчинення двох або більше злочинів, передбачених тією самою статтею або частиною статті Особливої чистини КК (ч. 1 ст. 32 КК).
Повторність відсутня за вчинення продовжуваного злочину, який складається з двох або більше тотожних діянь, об'єднаних єдиним злочинним наміром (ч. 2 ст. 32 КК). Також повторність відсутня, коли за раніше вчинений злочин особу було звільнено від кримінальної відповідальності за підставами, встановленими законом, або коли судимість за цей злочин було погашено або знято (ч. 4 ст. 32 КК).
Види повторності:
1) загальна (повторність тотожнихзлочинів) — вчинення двох або більше злочинів, передбачених тією самою статтею або частиною статті Особливої чистини КК (ч. 1 ст. 32 КК). При призначенні покарання повторність визначається обставиною, що обтяжує відповідальність (п. 1 ч. 1 ст. 67 КК). У зв'язку з цим суди враховують цю обставину при призначенні покарання**;
2) спеціальна (повторність однорідних злочинів) — вчинення двох або більше злочинів, передбачених різними статтями
Див.: Постанови Пленуму Верховного Суду України в кримінальних та цивільних справах. — К., 1995. — С 76.
Про практику застосування судами України законодавства про повторні злочини: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 29 червня 1984 р. № 3, п. 3.
Особливої частини КК (ч. З ст. 32 КК). Наприклад, вч. 1 примітки до ст. 185 КК зазначається таке: «у статтях 185, 186 та 189— 191 повторним визнається злочин, вчинений особою, яка раніше вчинила будь-який зі злочинів, передбачених цими статтями або статтями 187, 262 цього Кодексу».
Якщо повторність виступає кваліфікуючою ознакою складу злочину, то вона не визначається обставиною, що обтяжує відповідальність, тому що за кваліфікуючу ознаку передбачене більш суворе покарання.
Спеціальна повторність може бути:
1) чиста — кваліфікується однією статтею Особливої частини КК. Наприклад, шахрайство, вчинене повторно (ч. 2 ст. 190 КК);
2) змішана — вчинення двох і більше злочинів, передбачених різними статтями Особливої частини КК. Наприклад, вчинення крадіжки (ст. 185 КК), а потім незаконне заволодіння транспортними засобами (ст. 289 КК), відповідно до примітки ст. 289 КК, де вказується, що під повторністю незаконного заволодіння транспортним засобом слід розуміти вчинення дій особою, яка раніше вчинила незаконне заволодіння транспортним засобом або злочин, передбачений статтями 185—187, 189—191, 262 КК України.
Повторність злочинів — це завжди злочин, що має, як правило, значення кваліфікуючої обставини.
Слід розрізняти повторність і сукупність злочинів. Повторність — це один злочин і кваліфікується за однією кримінально-правовою нормою, а сукупність — це коли кожен злочин кваліфікується за певною окремою кримінально-правовою нормою.