Повторність, сукупність та рецидив злочинів враховуються при кваліфікації злочинів та призначенні покарання, при вирішенні питання щодо можливості звільнення від кримінальної відповідальності та покарання у випадках, передбачених КК (ст. 35 КК).
Наслідки множинності:
1)впливають на кваліфікацію злочинів;
2) впливають на покарання:
• більш сувора санкція;
• при призначенні покарання обставинами, які його обтяжують, визнаються повторність та рецидив злочинів (ч. 1 ст. 67 КК);
• при призначенні покарання за сукупністю злочинів суд, призначивши покарання (основне й додаткове) за кожний злочин окремо, остаточне покарання може визначити шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань (ч. 1 ст. 70 КК);
• при рецидиві злочинів, якщо засуджений вчинив новий злочин після постановления вироку, але до повного відбуття покарання, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком. При цьому остаточне покарання не може перевищувати максимального строку покарання, встановленого для даного виду у Загальній частині КК, а якщо хоча б один із злочинів, що входять у сукупність вироків, є особливо тяжким — не більше 25 років (ч. 2 ст. 71 КК);
• остаточне покарання за сукупністю вироків має бути більшим від покарання, призначеного за новий злочин, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком (ч. 4 ст. 71 КК);
3)врахування множинності злочинів при вирішенні питання щодо можливості звільнення від кримінальної відповідальності:
• наявність у діях особи множинності злочинів виключає можливість застосування до неї положень статей 45—48 КК про звільнення від кримінальної відповідальності;
• особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до набрання вироком законної сили минули певні строки (ч. 1 ст. 49 КК). Однак перебіг давності переривається, якщо до закінчення цих строків особа вчинила новий середньої тяжкості, тяжкий або особливо тяжкий злочин (ч. З ст. 49 КК). Обчислення давності у цьому разі починається з дня вчинення нового злочину, а строки давності обчислюються окремо за кожний злочин.
Наслідки рецидиву:
1. Вчинення нового злочину є перепоною для звільнення засудженого від невідбутої частини покарання за попереднім вироком, до якого були застосовані положення, передбачені статтями 75,78, 79, 81,83 КК.
2. Рецидив злочину середньої тяжкості, тяжкого або особливо тяжкого перериває перебіг строку давності виконання обвинувального вироку (ч. 4 ст. 80 КК).
3. Рецидив злочинів впливає на строки фактичного відбуття покарання, після збігу яких можливе умовно-дострокове звільнення від відбування покарання (пп. 2 і 3 ч. З ст. 81 та пп. 2 і З ч. З ст. 107 КК), заміна невідбутої частини покарання більш м'яким (пп. 2 і 3 ч. 4 ст. 82 КК), на порядок призначення остаточного покарання (ч. З ст. 78, ч. 6 ст. 79, ч. 4 ст. 81, ч. 6 ст. 82, ч. 6 ст. 83 КК), на перебіг строку погашення судимості (ч. 5 ст. 90 КК).
ПЛАН СЕМІНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ
1. Поняття і види множинності злочинів.
2. Одиночний злочин.
3. Повторність злочинів.
4. Сукупність злочинів.
5. Рецидив злочинів.
6. Правові наслідки повторності, сукупності та рецидиву злочинів.