Звільнення від кримінальної відповідальності — це здійснювана відповідно до кримінального та кримінально-процесуального закону відмова держави в особі компетентних органів від притягнення особи, яка вчинила злочин, до кримінальної відповідальності.
У КК не дається поняття звільнення від кримінальної відповідальності, але IX Розділ Загальної частини має назву «Звільнення від кримінальної відповідальності». Крім того, в деяких статтях Особливої частини передбачені положення про звільнення від кримінальної відповідальності (наприклад, звільнення від кримінальної відповідальності за державну зраду (ч. 2 ст. 111 КК), шпигунство (ч. 2 ст; 114 КК), незаконне заволодіння транспортним засобом (ч. 4 ст. 289 КК).
За своїм змістом звільнення від кримінальної відповідальності характеризується такими положеннями:
1) не відбувається державний осуд особи, яка вчинила злочин;
2) до винного не застосовується покарання;
3) особа вважається такою, що не має судимості. Види звільнення від кримінальної відповідальності:
1) у зв'язку з дійовим каяттям (ст. 45 КК);
2) у зв'язку з примиренням винного з потерпілим (ст. 46 КК);
3) у зв'язку з передачею особи на поруки (ст. 47 КК);
4) у зв'язку зі зміною обстановки (ст. 48 КК);
5) у зв'язку із закінченням строків давності (ст. 49 КК);
6) на підставі закону про амністію або акта помилування (ч. 1 ст. 44 КК);
7) у зв'язку із застосуванням до неповнолітнього примусових заходів виховного характеру (ст. 97 КК);
8) спеціальні види звільнення від кримінальної відповідальності, передбачені Особливою частиною КК (ч. 2 ст. 111; ч. 2 ст. 114; ч. З ст. 175; ч. 4 ст. 212; ч. 2 ст. 255; ч. 5 ст. 258; ч. 6 ст. 260; ч. З ст. 263; ч. 4 ст. 289; ч. 4 ст. 307; ч. 4 ст. 309; ч. 4 ст. 311; ч. Зет. 369).
Класифікація передбачених у КК видів звільнення від кримінальної відповідальності залежить від критеріїв її проведення.
Так, за характером обов'язковості застосування звільнення від кримінальної відповідальності поділяються на:
• факультативні (дискреційні) — звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з передачею особи на поруки, у зв'язку зі зміною обстановки, у зв'язку із закінченням строків давності за особливо тяжкий злочин, за який згідно із законом може бути призначене довічне позбавлення волі, а також звільнення із застосуванням до неповнолітнього примусових заходів виховного характеру;
• обов'язкові (імперативні) характеризуються відсутністю вуповноваженого органу права вирішувати питання про звільнення від відповідальності на власний розсуд (наприклад, звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілим та закінченням строків давності).
Залежно від можливості зобов'язати особу, звільнену від кримінальної відповідальності, виконати певні обов'язки, поділяються на:
« умовні— звільнення у зв'язку з передачею особи на поруки (ч. 2 ст. 47 КК), звільнення із застосуванням примусових заходів виховного характеру (ст. 97 КК);
• безумовні— не передбачають можливість скасування прийнятого рішення про звільнення від відповідальності залежно від поведінки того, відносно кого було прийняте таке рішення.