Мета покарання передбачена ч. 2 ст. 50 КК, а саме:
1) кара щодо засудженого.
Кара полягає в позбавленні або обмеженні прав і свобод особи, що вчинила злочин. Особа, що була засуджена судом, може бути позбавлена волі (на певний строк або довічно), права власності, військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу, права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю; піддана обмеженням волі, права на працю, права на заробітну плату, права щодо підвищення по службі (щодо військовослужбовців).
Кара у застосуванні покарання застосовується завжди. Інші види мети не завжди досягають бажаного результату. Слід зауважити, що покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність особи, що вчинила злочин (ч. З ст. 50 КК). Ця кримінально-правова норма відображає конституційні права людей. Стаття 28 Конституції України закріплює положення, що ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню;
2)виправлення засудженого.
Виправлення полягає в тому, щоб після застосування покарання було досягнуто такий результат, за якого особа не вчинювала нового злочину, сформувати в особи позитивні соціальні погляди, повагу до людського співжиття. Але часто буває навпаки — ця бажана мета в період відбуття покарання в місцях позбавлення волі призводить до деформації соціальних поглядів особи, до її десоціалізації;
3)запобігання вчиненню нового злочину засудженим.
Ця мета полягає у впливі на особу таким чином, аби в подальшому вона не скоїла нового злочину (так звана приватна превенція). Приватна превенція звернута на позбавлення певних благ і прав особи, що вчинила злочин, ізоляцію її від суспільства, розрив злочинних зв'язків з особами, які негативно впливали на злочинця;
4)запобігання вчиненню злочинів іншими особами.
Так звана загальна превенція, яка полягає в тому, щоб стримати інших осіб від учинення суспільно небезпечних діянь. Злочин не залишається поза увагою суспільства, особа, що його вчинила, повинна понести кару. Сама можливість караності суспільно небезпечних діянь виступає засобом стримування для інших осіб від вчинення злочину.
ПЛАН СЕМІНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ
1.Поняття, ознаки та принципи покарання.
2. Відмінність кримінального покарання від інших заходів державного примусу.
3. Мета покарання.