В юридичній науці, на жаль, поняття народного волевиявлення не визначено. Це пояснюється тим, що воно за-своєю сутністю підміняється такими визначеннями, як "народовладдя", "народний суверенітет" або "суверенітет народу", "безпосередня демократія", "народне представництво".
Зокрема, під народовладдям розуміється належність усієї суспільної влади, в тому числі державної, народові, вільне здійснення народом цієї влади відповідно до його суверенної волі в інтересах як всього суспільства, так і кожної людини1.
Суверенітет народу, стверджують деякі вчені, це — засноване на природному праві повновладдя народу, яке ^ира-жається в його повноваженні приймати.'змінювати і відміняти свою конституцію, встановлювати і скасовувати свою державу, обирати і заступати її посадових осіб, а також вільно здійснювати і захищати свої природні права і свободи в інтересах суспільного добробуту2.
Інші автори вважають, що найбільшою мірою сутність народного волевиявлення виявляється через категорію "безпосередня демократія", під якою розуміється безпосереднє волевиявлення всього народу або його частини для здійснен
Див.: Конституційне право України / / Під ред. В.Ф. Погорілка — К • Наукова думка. — С. 286.
Див.: Мучник А. Г. Комментарий к Конституции Украйни Кн 1 — К.-, Парламентское нзддательство, 2000. — С. 91.