Зобов'язання — це цивільні правовідносини. Зміст будь-яких цивільних правовідносин включає в себе суб'єктивне право (в зобов'язальних правовідносинах — це право вимоги) і відповідний йому обов'язок, або, іншими словами, права та обов'язки на стороні кожного учасника правовідносин (наприклад, права та обов'язки продавця і покупця, підрядчика і замовника). Характер суспільних відносин, на регулювання яких спрямовуються зобов'язання, є досить широким. Форми зобов'язань набувають і нормальні відносини між суб'єктами цивільного права, які пов'язані з реалізацією продукції, виконанням робіт, наданням послуг та ін., а також відносини, що виникають внаслідок ненормальних, недозволених дій (наприклад, заподіяння шкоди, безпідставне придбання або збереження майна).
В ст. 151 ЦК України передбачається, що на підставі зобов'язання одна особа (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, як то: передати майно, виконати роботу, заплатити гроші або утриматися від певної дії; а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язків. Зобов'язальні правовідносини, які регулюються нормами зобов'язального права, мають певну автономію в цивільно-правових відносинах, що зумовлено наявністю юридичних особливостей зобов'язань, як специфічного виду цивільних правовідносин.
Договір згідно ст.420 ГК - угода двох і більше осіб про встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Можна виділити наступні ознаки договору:
А) договір - різновид угоди. Інакше кажучи, всі договори суть угоди. Але повного збігу між цими поняттями немає; в договорі завжди як мінімум дві сторони, тобто це двостороння (або багатостороння) угода;
Б) договір, як і будь-яка угода, завжди спрямована на встановлення, зміну або припинення прав і обов'язків;
В) договір - угода двох і більше сторін. Воно може мати усну, письмову, нотаріальну форму, підлягати державній реєстрації і т.д. Інакше кажучи, до форми договору застосовуються правила про форму угод.
Співвідношення договору та зобов'язання. Більшість зобов'язань виникають з різного роду договорів. У силу цього зміст таких зобов'язань багато в чому визначається умовою договору. Однак не можна сказати, що договір і зобов'язання - одне і те ж.
Між ними є і суттєві відмінності, зокрема:
· Зобов'язання можуть виникати не тільки з договорів, але й з односторонніх угод, із заподіяння шкоди, з безпідставного збагачення і т.д.;
· Навіть якщо зобов'язання виникає з договору, до нього не завжди застосовуються загальні положення про зобов'язання;
Договір - це угода не тільки двох сторін: число сторін у цій угоді може бути і більшим; що ж стосується зобов'язання, то в ньому всього дві сторони: кредитор і боржник (хоча число осіб, що беруть участь на кожній стороні, може бути й більшим)