Договірне право: Навчально-методичний посібник

Договірне право: Навчально-методичний посібник / Зубач І.М., - Запоріжжя: РВВ ЗДІА, 2012.- ____с.

 

Навчально-методичний посібник з дисципліни «Договірне право» містить матеріал навчальних модулів, який охоплює зміст основної нормативної дисципліни з підготовки фахівців за напрямом 8.03060101 «Менеджмент організацій та адміністрування», освітньо-кваліфікцаійного рівня «спеціаліст» та «магістр». Він розроблений у відповідності до завдань вивчення нормативної дисципліни, передбаченою освітньо-професійною програмою галузевого стандарту вищої освіти зі спеціальності «Менеджмент організацій та адміністрування»». Головною метою навчально-методичного посібника є формування у майбутніх фахівців сучасного системного управлінського мислення та комплексу спеціальних знань з договірного права, навичок складання та аналізу договорів, що є важливою умовою ефективного менеджменту публічних та приватних організацій. Навчально-методичний посібник включає питання для самоконтролю, тестові завдання, теми рефератів та список рекомендованої літератури. При підготовці були використані результати фундаментальних і прикладних наукових досліджень у галузі господарського права, адміністративного менеджменту, політології, політичної економії тощо.

Упорядник:

Кандидат юридичних наук, доцент кафедри менеджменту організацій Зубач І.М.

Відповідальна за випуск:

Доктор філософських наук, професор, зав. кафедри менеджменту організацій Воронкова В.Г.

Рецензенти:

Доктор юридичних наук, професор, Петков С.В.

Кандидат історичних наук, професор права, Львов В.Є.

ЗМІСТ

 

ВСТУП…………………………………………………………………………..3

ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНИЙ РОЗДІЛ………………………..............4

ТЕМАТИЧНА СТРУКТУРА ДИСЦИПЛІНИ………………………...............7

ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 1……………………………………………………7

Тема 1. Поняття та загальна характеристика договірного права в Україні...7

Тема.2..Загальні положення про договори у господарській діяльності…...17

Тема 3. Виконання договірних зобов’язань суб’єктами господарювання ..32

ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 2…………………………………………………..48

Тема 1. Договори про передачу майна у власність…………………………48

Тема 2. Договори про передачу майна в користування…………………….72

Тема 3. Договори про виконання робіт………………………………………86

Тема 4. Договори про надання юридичних та фактичних послуг………..100

Тема.5..Правове регулювання кредитно-розрахункових відносин……….132

Тема 6. Зобов’язання про спільну діяльність………………………………157

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ……………………………………… ...........166

МЕТОДИ НАВЧАННЯ……………………………………….......................180

МЕТОДИ КОНТРОЛЮ……………………………………………………...180

РОЗПОДІЛ БАЛІВ, ЯКІ ОТРИМУЮТЬ СТУДЕНТИ……………….........181

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА……………………………………......182

 

ВСТУП

Навчально-методичний посібник з дисципліни «Договірне право» розглядає питання правового регулювання договірних відносин. У посібнику аналізуються та викладаються певні положення чинного Цивільного та Господарського кодексів України, а також інших численних нормативних актів законодавства України, судова практика, наукові праці.

У основній частині посібника висвітлюються питання поняття договору та договірного права, принципи побудови, класифікація договорів, порядок укладання, виконання та припинення договорів, способи забезпечення їх належного виконання, а також захист прав сторін договору. Не залишились поза увагою і особливості окремих видів цивільно-правових договорів, проведений аналіз як традиційних договорів так і новостворених останніми роками договірних конструкцій.

Навчально-методичний посібник з дисципліни «Договірне право» містить матеріал навчальних модулів, який охоплює зміст основної нормативної дисципліни з підготовки фахівців за напрямом 8.03060101 «Менеджмент організацій та адміністрування», освітньо-кваліфікцаійного рівня «спеціаліст» та «магістр». Він розроблений у відповідності до завдань вивчення нормативної дисципліни, передбаченою освітньо-професійною програмою галузевого стандарту вищої освіти зі спеціальності «Менеджмент організацій та адміністрування»».

Посібник розрахований на студентів вищих навчальних закладів що навчаються за напрямками «Менеджмент організацій», «Правознавство» тощо.

 

ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНИЙ РОЗДІЛ.

Предмет курсу – розвиток договірних відносин в Україні, структурна побудова договірного права, здійснення правового аналізу основних інститутів… Завдання дисципліни: · вивчення поняття, предмета та основних принципів договірного права;

Інтегровані вимоги до знань і умінь з навчальної дисципліни.

За результатами вивчення навчальної дисципліни студент повинен знати:

1. основні категорії договірного права;

2. порядок укладення договорів, зокрема господарських;

3. особливості змісту окремих видів договорів у господарській діяльності;

4. порядок притягнення до юридичної відповідальності суб’єктів договірних відносин за порушення умов договору.

За результатами вивчення навчальної дисципліни студент повинен вміти:

1. оперувати положеннями законів України, підзаконних нормативних актів, що приймаються у встановленому порядку органами державної влади та місцевого самоврядування;

2. готувати проекти договорів різних видів;

3. аналізувати зміст окремих видів договорів, виокремлювати істотні та звичайні умови договору;

4. застосовувати відповідні правові норми для вирішення конкретних ситуацій у господарській діяльності.

Міждисциплінарні зв’язки навчальної дисципліни.

Навчальна дисципліна «Договірне право» продовжує управлінську підготовку студента і базується на знаннях, отриманих при вивченні дисциплін, «Цивільне право», «Право», «Економіка підприємств», «Господарське право», та інш.

СТРУКТУРА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

ТЕМАТИЧНА СТРУКТУРА ДИСЦИПЛІНИ

Модуль 1. Загальні положення договірного права.

ТЕМА № 1. ПОНЯТТЯ ТА ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДОГОВІРНОГО ПРАВА В УКРАЇНІ.

 

1.1.Публічно-правові та приватно - правові відносини в підприємстві.

1.2. Поняття і предмет договірного права

1.3. Метод і принципи договірного права та їх закріпленні в чинному законодавстві

1.4. Свобода договору та випадки її обмеження.

1.5. Система договірного права та характеристика його основних інститутів.

1.6. Джерела договірного права.

1.7. Нормативно-правові акти та їх види.

1.8. Аналогія закону та права.

1.9. Договір та акти державних органів

Література

Питання для самоконтролю

 

 

Публічно-правові та приватно - правові відносини в підприємстві.

У певних галузях підприємництва (наприклад, на ринку здійснення банківських послуг) державою встановлюється системний, постійно діючий механізм… Головною проблемою розвитку підприємницького законодавства є, безумовно,… Приватно-правові відносини взагалі й у підприємництві зокрема реалізуються на засадах автономії суб'єктів один від…

Поняття і предмет договірного права

Договірне право - сукупність правових норм, розміщених у ЦК України, інших актах цивільного законодавства України, які встановлюють: принципи… Предметом договірного права є договірні відносини в господарському обороті.…

Метод і принципи договірного права та їх закріпленні в чинному законодавстві

Диспозитивність надає можливість вибору між кількома варіантами поведінки в межах, встановлених законом, а також у відповідних випадках визначити… Метод юридичної рівності і незалежності учасників договірних відносин дає… Принципи договірного права являють собою приватну ініціативу, і внаслідок цього вони не є ні національним, ні…

Свобода договору та випадки її обмеження

Насамперед у переддоговірній стадії принцип свободи означає, що, по-перше, кожний суб’єкт цивільних правовідносин має можливість вільно обрати… Однак цивільне законодавство передбачає й інші підстави обмеження дії свободи…  

Система договірного права та характеристика його основних інститутів

Договірне право — система правових норм, що регулюють договірні відносини; інститут ряду галузей законодавства (цивільного, трудового, екологічного тощо).

В цивільному законодавстві України норми Договірного права містяться передусім у Цивільному кодексі України.

На договори, як вид угод поширюються загальні положення глави З Цивільного Кодексу України про форму та інші умови дійсності угод, підстави і наслідки визнання їх недійсними тощо. Деякі норми Договірного права регламентуються у загальних положеннях про зобов'язання (глави 14—19). Окремим видам договірних зобов'язань присвячені глави 20—38 розділу III («Зобов'язальне право»); зовнішньоторговельні угоди (договори) — в розділі VIII («Правоздатність іноземних громадян та осіб без громадянства. Застосування цивільних законів іноземних держав і міжнародних договорів»). Договірне право включає і ті норми загагальних положень Цивільного Кодексу України, які визначають правовий статус фізичних та юридичних осіб, інших суб'єктів цивільного права, положення про представництво, довіреність, позовну давність тощо. У системі Договірного права виділяють також загальне положення про договори — поняття договору та його види, принципи Договірного права, порядок укладання, зміни або розірвання договорів тощо.

Договірні зобов'язання класифікуються за ознаками, які характеризують правовий наслідок (юрид. мету) укладання того чи того договору. За цим критерієм можна виділити такі групи договорів: про передачу майна у власність, повне госп. відання або операт. управління (купівля-продаж, поставка, контрактація, міна, дарування, постачання енергетичними та ін. ресурсами через приєднану мережу тощо); про передачу майна у тимчас. користування (майновий найм, оренда, лізинг, житловий найм, безоплатне користування майном тощо); про виконання робіт (підряд, підряд на капітальне буд-во, на виконання проектних і розвідувальних робіт, проведення аудиту тощо); на передачу результатів творчої діяльності (авторські, ліцензійні договори, договори на передачу н.-т. продукції тощо); про надання послуг (перевезення, страхування, доручення, комісія, зберігання, кредитний договір тощо); про сумісну діяльність (установчий договір, угоди про н.-т. співробітництво тощо). Ці договори становлять систему Д. п. Окремі види договорів регулюються, крім ЦК, численними підзаконними актами — положеннями, правилами, статутами, типовими договорами тощо.

Джерела договірного права

Нормативно-правові акти та їх види

Акти цивільного законодавства перебувають між собою у суворому субординаційному (ієрархічному) співвідношенні, що забезпечує однакове регулювання… У вітчизняному цивільному праві існує два рівня кодифікації: а) загальний і б) спеціальний. Загальний рівень пов’язаний з прийняттям нового ЦК, яким охоплюються всі основні…

Аналогія закону та права

Під прогалиною у праві звичайно розуміють випадок, коли певні суспільні відносини потребують правового регулювання, але воно не передбачене… Засобом усунення прогалин є правотворчість - прийняття нових норм або… Аналогія закону й аналогія права як засоби усунення прогалин в законодавстві передбачені ст. 8 ЦК і ч. 7 ст. 8…

Договір та акти державних органів

Динаміка товарногрошового обороту, багатоманітність правових зв’язків між учасниками цивільних відносин виключають можливість їх упорядкованості лише тими чи іншими нормативними приписами (зовнішнє регулювання). Юридична рівність, вільне волевиявлення та майнова самостійність учасників цивільних відносин створюють об’єктивну передумову для вчинення ними дій, що мають юридичне значення, з метою забезпечення саморегулювання (внутрішнього регулювання) їх взаємних відносин. Саморегулювання відносин у приватно-правовій сфері здійснюється за допомогою таких локальних актів як статути і положення юридичних осіб, договори та односторонні правочини. Важливе значення у забезпеченні саморегулювання цивільних відносин відіграє договір. Слід погодитися з тим, що в сучасних умовах приватно-правовий договір потрібно розглядати як універсальний юридичний засіб (елемент) механізму внутрішнього регулювання суспільних відносин (саморегулювання). У цивільному праві виділяють понайменовані й не понайменовані договори. Понайменованими є договори, можливість укладення яких передбачена актами цивільного законодавства. Не понайменованими, відповідно, визнаються договори, можливість укладення яких нормативно не визначена.

Акти цивільного законодавства і міжнародні договори України. Відповідно до Конституції чинні міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України (ст. 10).

Акти цивільного законодавства і звичай. Істотною новелою положень ЦК є те, що цивільні відносини можуть регулюватися звичаєм, зокрема звичаєм ділового обороту (ст. 7). Звичай - це правило поведінки, яке не встановлене актами цивільного законодавства, але є усталеним у певній сфері цивільних відносин. Звичай може бути зафіксований у відповідному документі. Таким чином, звичай - теж різновид форм права, котрий, як і нормативно-правовий акт, є способом зовнішнього вираження і закріплення правових норм.

 

 

Література:

1. Беляневич О.А. Господарське договір та способи його укладання. – К.: Наукова думка, 2002. – 278 с.

2. Беляневич О.А. Господарське договірне право України. – К.: Юрінком Інтер, 2006. – 592 с.

3. Бірюков І.А., Заїка Ю.О. Цивільне право України. Загальна частина Навчальний посібник / К.: КНТ, 2006.- 480 c.

4. Борисова В.І., Баранова Л.М. та ін. Цивільне право України. Навчальний посібник.-К. 2007.-480 с.

5. Господарський кодекс України: Науково-практичний коментар / О.І. Харитонова, Є.О. Харитонов, В.М. Коссак та ін.; За ред. О.І. Харитонової. – Х.: Одіссей, 2006 – 832 с.

6. Договірне право України. Загальна частина: навч. посіб. / Т.В.Боднар, О.В.Дзера, Н.С.Кузнєцова та ін.: за ред. О.В.Дзери. - К. : Юрінком Інтер, 2008. - 896 с.

7. Договірне право України. Особлива частина: навч. посіб. / Т.В.Боднар, О.В.Дзера, Н.С.Кузнєцова та ін.: за ред. О.В.Дзери. - К. : Юрінком Інтер, 2009. - 1200 с.

8. Контракти в пiдприємницькiй дiяльностi : навч. посiб. — 2е вид., перероб. i допов. / В.В.Луць. — К. : Юрiнком Iнтер, 2008. — 576 с.

9. Основи держава і права: Навчальний посібник / за ред. В.В.Комарова. – Харків.,НЮАУ, 2002. – 258 с.

 

Питання для самоконтролю:

1. Розкажіть про співвідношення приватноправових та публічно-правових відносин?

2. Розкрийте їх зміст та значення для розвитку підприємницького законодавства.

3. Розкажіть про предмет договірного права.

4. Розкрийте зміст договірного права як галузі права.

5. Що таке метод договірного права?

6. Що утворює систему принципів договірного права?

7. Що визначає принцип свободи договору?

8. Охарактеризуйте систему договірного права та його основні інститути.

9. Дайте визначення та перелік джерел договірного права.

10. Надайте характеристику нормативно-правових актів (акти цивільного законодавства), що регулюють відносини у договірному праві.

11. Розкрийте зміст аналогії закону та права.

12. Охарактеризуйте співвідношення договору та правових актів органів держави.

ТЕМА 2. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ПРО ДОГОВОРИ У ГОСПОДАРСЬКІЙ ДІЯЛЬНОСТІ.

 

2.1. Поняття зобов’язання і договору, співвідношення зобов’язання і договору за Цивільним та Господарським кодексами України.

2.2. Поняття підприємницького (господарського) договору та функції договору в господарській діяльності.

2.3. Класифікацій договорів у господарської діяльності.

2.4. Попередній договір.

2.5. Форма підприємницького договору та наслідки недотримання форми договору в господарських відносинах.

2.6. Порядок укладення господарських договорів.

2.7. Пропозиція (оферта) та її види.

2.8. Умови дійсності оферти.

2.9. Зміст господарського договору.

2.10. Підстави та наслідки визнання договорів недійсними та неукладеними.

2.11. Підстави та порядок внесення змін до договору.

2.12. Порядок та підстави розірвання договору за законодавством України.

Література

Питання для самоконтролю

 

Поняття зобов’язання і договору, співвідношення зобов’язання і договору за Цивільним та Господарським кодексами України.

В ст. 151 ЦК України передбачається, що на підставі зобов'язання одна особа (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої особи (кредитора) певну… Договір згідно ст.420 ГК - угода двох і більше осіб про встановлення, зміну… Можна виділити наступні ознаки договору:

Поняття підприємницького (господарського) договору та функції договору в господарській діяльності.

Роль господарських договорів найбільш повно розкривається через їх функції - основні напрями дії господарських договорів та/або ті економічні… Господарський договір виконує низку важливих функцій. Одні з них (функцій)… Регулятивна функція проявляється в тому, що за допомогою господарського договору здійснюється регулювання відносини…

Класифікацій договорів у господарської діяльності.

І. За ознакою підстав виникнення договірних зобов'язань розрізняють: Плановані договори укладаються на підставі прийнятого державного замовлення у… Регульовані договори укладаються вільно, на розсуд учасників господарських… II. За ознакою взаємного становища сторін у договірних відносинах господарські договори поділяють на:

Попередній договір.

Характеристика попереднього договору 1. Предметом попереднього договору є укладення в майбутньому основного… Насамперед слід зазначити, що намір сторін укласти в майбутньому основний договір закріплюється саме за допомогою…

Форма підприємницького договору та наслідки недотримання форми договору в господарських відносинах.

Цивільне законодавство встановлює умови визнання дійсним нотаріально непосвідченого договору, який підлягає нотаріальному посвідченню. Згідно з ч. 2… Порушення порядку укладення договору тягне за собою визнання договору… Неукладеним вважається договір щодо якого сторонами не досягнуто згоди з однієї чи з усіх істотних умов договору. При…

Порядок укладення господарських договорів.

За загальними правилами проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він… Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом… Загальні вимоги до письмової форми будь-якого правочину (угоди) містяться у ст. 207 ЦК України: по-перше, правочин…

Пропозиція (оферта) та її види.

Оферта — пропозиція певній особі укласти угоду з урахуванням викладених умов. Може мати письмову або усну форму. Оферта вважається прийнятою після її акцепту.

Згідно зі ст.641 ЦКУ Пропозиція укласти договір

1. Пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору.

Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.

2. Реклама або інші пропозиції, адресовані невизначеному колу осіб, є запрошенням робити пропозиції укласти договір, якщо інше не вказано у рекламі або інших пропозиціях.

3. Пропозиція укласти договір може бути відкликана до моменту або в момент її одержання адресатом. Пропозиція укласти договір, одержана адресатом, не може бути відкликана протягом строку для відповіді, якщо інше не вказане у пропозиції або не випливає з її суті чи обставин, за яких вона була зроблена.

Розрізняють види оферти: тверда і вільна.

Тверда оферта - оферта, яка подається тільки одному партнеру, який повинен акцептувати оферту протягом певного часу, після чого угода вважається укладеною.

Вільна оферта - оферта, яка може бути видана на одну і ту ж партію товару кільком можливим покупцям. Вільна оферта не зв'язує продавця своєю пропозицією і не встановлює строк для відповіді.

Вільна оферта - по суті - пропозиція вступити в переговори.

Перша тверда оферта - тверда оферта для покупця, який володіє переважним правом закупівлі або збуту пропонованого товару на певному ринку.

Контроферта - контрпропозицію, заява про прийняття пропозиції укласти договір, але на інших умовах, ніж ті, які значилися в первісному реченні.

Тверда контроферта - згода (акцепт) покупця з умовами оферти.

Акцепт оферти - згода на укладення договору відповідно до пропозицією (офертою) іншої сторони.

Оферент - особа, яка зробила оферту. У переказному векселі в ролі оферента виступає векселедавець (трасант).

Публічна оферта - реклама товару в засобах масової інформації та інших, вільно доступних джерелах інформації.

Гарантія оферти - банківська гарантія, метою якої є гарантування твердості виданої фірмою оферти на відкритих торгах. Гарантія оферти подається разом з офертою і забезпечує виплату гарантованої суми: (а) при відкликання оферти до закінчення терміну; (б) якщо замовлення після отримання його на торгах не буде прийнятий представившим оферту; (в) якщо ця гарантія після отримання на торгах замовлення не буде замінена гарантією виконання. Зазвичай сума гарантії оферти становить 1-5% суми оферти. Термін дії гарантії - до підписання договору.

Тендер - конкурсна форма проведення підрядних торгів, змагання представлених претендентами оферт з точки зору їх відповідності критеріям, що містяться в тендерній документації.

Трактація - попередню пропозицію про продаж або закупівлю товару, що має метою з'ясування можливих покупців або продавців, зацікавлених в укладанні відповідної угоди.

 

Умови дійсності оферти.

Отже, в тих випадках, коли у самій оферті вказано строк для відповіді, оферент пов'язаний своєю пропозицією протягом цього терміну. Якщо він за цей… Стаття 644 ЦК передбачає порядок укладення договору за пропозицією, зробленою… У випадку коли пропозиція зроблена у письмовій формі, договір вважається укладеним, якщо відповідь про прийняття…

Зміст господарського договору.

Зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань. Умови господарського договору можуть належати до різних типів (видів). За критерієм обов'язковості (необов'язковості) розрізняють обов'язкові (повинні включатися до договору відповідно до вимог законодавства) та необов'язкові (включаються до договору за погодженням сторін). За ознакою впливу на юридичну силу договору та відповідності умов певному виду договору виділяють істотні умови, звичайні умови та випадкові умови.

Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї зі сторін повинна бути досягнута згода. Відповідно до ч. З ст. 180 ГК України істотними (тобто такими, які сторони зобов'язані погодити у будь-якому разі та включити у договір) є предмет, ціна та строк дії договору.

Умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості. Вимоги щодо якості предмета договору визначаються відповідно до обов'язкових для сторін нормативних документів (державних стандартів, норм і правил, технічних умов та інших, зазначених у статті 15 ГК), а у разі їх відсутності - в договірному порядку, з додержанням умов, що забезпечують захист інтересів кінцевих споживачів товарів і послуг.

Строком дії господарського договору є час, упродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору (на зобов'язання, що виникли у сторін до укладення ними господарського договору, не поширюються умови укладеного договору, якщо договором не передбачено інше). Крім строку дії договору (як загального строку), розрізняють проміжні договірні строки (строки виконання окремих етапів робіт, поставки продукції тощо).

Універсальна модель господарського договору, що забезпечує належний захист інтересів його сторін, передбачає необхідність включення до нього умов щодо:

предмета договору, його кількісних та якісних характеристик;

строку дії договору та строків його виконання;

суми договору та ціни одиниці виміру (тони, літра, метра, штуки тощо);

порядку виконання та порядку передачі-приймання виконання;

порядку та форми платежів;

відповідальності за невиконання (неналежне виконання) сторонами договірних зобов'язань;

обставин, що виключають відповідальність сторін за невиконання (неналежне виконання) сторонами договірних зобов'язань (форс-мажор);

способів забезпечення належного виконання договірних зобов'язань (застава, гарантія тощо);

порядку розгляду спорів, що випливають з господарського договору, в тому числі визначення юрисдикційного органу, а щодо зовнішньоекономічних контрактів - країни, законодавство якої застосовуватиметься під час розгляду спору.

 

Підстави та наслідки визнання договорів недійсними та неукладеними.

Згідно зі ст. 215 ЦК України підставою недійсності угоди є недодержання в момент її вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами… - зміст угод не може суперечити ЦК України, іншим актам законодавства, а також… - особа, яка вчиняє угоду, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;

Підстави та порядок внесення змін до договору.

Дії сторін щодо внесення змін до договору або його розірвання спрямовані на зміну або припинення правовідносин, отже, є угодою, яка має відповідати… Оскільки за загальним правилом господарські договори мають письмову форму,… Після одержання пропозиції про зміну або розірвання договору сторона може прийняти таку пропозицію або відхилити її.…

Порядок та підстави розірвання договору за законодавством України.

Крім того, сторони можуть у самому договорі передбачити можливість його розірвання в односторонньому порядку (коли законом безпосередньо не… Від права одностороннього розірвання договору слід відмежовувати такий… З моменту односторонньої відмови (здійсненої у належній формі) від договору у повному обсязі або частково (йдеться про…

ТЕМА 3. ВИКОНАННЯ ДОГОВІРНИХ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ СУБ’ЄКТАМИ ГОСПОДАРЮВАННЯ.

3.1. Поняття виконання договірних зобов’язань та порядок виконання умов договору. 3.2. Вимоги виконання господарського зобов’язання щодо об’єкта, часу, місця,… 3.3. Заміна осіб у договірному зобов’язанні: відступлення права вимоги та переведення боргу.

Поняття виконання договірних зобов’язань та порядок виконання умов договору.

Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом і не випливає…

Вимоги виконання господарського зобов’язання щодо об’єкта, часу, місця, способу

Виконання зобов'язання належним чином полягає у такому його виконанні, що відповідає вимогам закону, інших актів законодавства, договору, а за… Відповідно до ст. 197 ГК господарське зобов'язання підлягає виконанню за… У разі якщо місце виконання зобов'язання не визначено, зобов'язання повинно бути виконано:

Заміна осіб у договірному зобов’язанні: відступлення права вимоги та переведення боргу.

Заміна кредитора - це уступка кредитором своїх прав вимоги за зобов'язанням іншій особі. Вона має назву цесії. Кредитор, який поступається своїм… Вимога, що передається іншій особі в порядку цесії, переходить до нього в тому… Внаслідок переведення боргу (заміни боржника) попередній боржник вибуває із зобов'язання і замінюється новим. Для…

Випадки обмеження заміни осіб у договірному зобов’язанні

Заміна боржника здійснюється за згодою кредитора. До того ж часу, поки кредитор не надасть свою згоду на заміну боржника у зобов'язанні, новий… Цивільне законодавство не містить загальної норми, яка б забороняла…

Підстави та порядок припинення договірних зобов'язань крім виконання зобов'язань за домовленістю сторін, неможливістю виконання, смерті фізичної особи або ліквідації юридичної особи.

Під припиненням зобов'язання розуміють припинення правового зв'язку між його сторонами, звільнення їх від прав та обов'язків, що становлять зміст зобов'язання. Умови припинення зобов'язань містяться у главах ЦК, присвячених регулюванню окремих видів зобов'язань. Так ст. 559 ЦКУ встановлює спеціальні випадки припинення поруки. Частина 3 ст. 1126 ЦКУ передбачає підстави припинення договору комерційної концесії, а стаття 1149 ЦКУ - підстави припинення зобов'язання у зв'язку з публічною обіцянкою винагороди тощо. Частина 2 коментованої статті встановлює, що зобов'язання може припинятися також на вимогу однієї із його сторін, але виключно у випадках, встановлених договором або законом. Законодавчі норми, які надають право стороні зобов'язання в односторонньому порядку вимагати його припинення, містяться в Цивільному кодексі, а також в інших актах цивільного законодавства. Крім того, сторони вправі визначити додаткові умови одностороннього припинення зобов'язання в договорі. Порядок одностороннього припинення господарського зобов'язання визначається у статті 188 Господарського кодексу України.

 

Загальна характеристика способів забезпечення виконання договірних зобов'язань у підприємництві (неустойка, порука, гарантія, завдаток, застава та притримання).

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов'язань може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. При цьому неустойка й завдаток як засоби майнового характеру спонукають до належного виконання зобов'язання, тобто правомірно казати про вплив на боржника через загрозу застосування економічних (штрафних) санкцій у разі неналежного виконання ним зобов'язання, а не про повну забезпеченість інтересів кредитора через функцію відшкодування, притаманну, зокрема, заставі, поруці та гарантії.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Неустойка виступає в формах штрафу і пені. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Маючи стимулюючу функцію, штраф застосовується як при простроченні виконання зобов'язання, так і з інших підстав: невідповідність якості, кількості, стандартам та іншим умовам договору. Розмір штрафу встановлюється у вигляді відсотка або в обумовленій сторонами сумі.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Неустойка у вигляді пені характеризується "нарощуванням" свого розміру, оскільки вона стягується за кожний наступний проміжок часу при невиконанні зобов'язання, що триває. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Згідно з ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Відносини поруки оформляються договором, укладеним у письмовій формі - за загальним правилом у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Насамперед це означає, що Договір поруки укладається між поручителем та кредитором. Згідно з ч. З ст. 553 ЦК України поручителем може бути одна особа або кілька осіб. Згідно зі ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. До поручителя, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання, тому він має право зворотної вимоги до боржника (право регресу). Стаття 559 ЦК України встановлює випадки припинення поруки. Порука припиняється:

- з припиненням забезпеченого нею зобов'язання;

- у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності;

- якщо після настання строку виконання зобов'язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем;

- у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника;

- після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом 6 місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Згідно зі ст. 560 ЦК України за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов'язку. Відповідно, гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Надання гарантій, як і порук, вважається фінансовою послугою в розумінні ст. 4 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг". Гарант відповідає перед бенефіціаром за виконання принципалом основного зобов'язання. Відповідно до ст. 563 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов'язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії. Гарантія діє протягом строку, на який вона видана, і є чинною від дня її видачі, якщо в ній не встановлено інше. Гарантія не може бути відкликана гарантом, якщо в ній не встановлено інше. Статтею 568 ЦК України встановлені випадки припинення зобов'язань гаранта перед кредитором. До таких належать:

- несплата кредиторові суми, на яку видано гарантію;

- закінчення строку дії гарантії;

- відмова кредитора від своїх прав за гарантією шляхом повернення її гарантові або шляхом подання гаранту письмової заяви про звільнення його від обов'язків за гарантією.

Згідно зі ст. 570 ЦК України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання. Сторонами відносин надання завдатку можуть бути як юридичні, так і фізичні особи, незалежно від наявності у них статусу суб'єктів підприємницької діяльності. Подібно до інших способів забезпечення виконання зобов'язань (наприклад, неустойки) завдаток визначає мінімальний обсяг відповідальності сторони, що порушила договір. Завдаток видається в рахунок належних платежів уже після того, як сторони взяли на себе певні обов'язки, тобто угода, що забезпечується завдатком, вже була укладена. Тобто завдаток видається з метою засвідчення укладення договору та забезпечення його виконання.

Згідно зі ст. 572 ЦК України (ст. 1 Закону України "Про заставу") в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави). Сторонами договору застави (заставодавцем і заставодержателем) можуть бути фізичні, юридичні особи та держава (ст. 11 Закону України "Про заставу"). Згідно зі ст. 576 ЦК України предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення. Ним може бути майно, яке заставодавець набуде після виникнення застави (майбутній урожай, приплід худоби тощо). Заставодержатель має право одержати задоволення з вартості майна, що заставляється. За змістом ст. 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Стаття 584 ЦК України (ст. 12 Закону України "Про заставу") встановлює орієнтовний перелік істотних умов договору застави. Так, у договорі застави визначаються суть, розмір і строк виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, подається опис предмета застави, а також визначаються інші умови, погоджені сторонами договору.

Притримання. Згідно зі ст. 594 ЦК України кредитор, який правомірно володіє річчю, що підлягає передачі боржникові або особі, вказаній боржником, у разі невиконання ним у строк зобов'язання щодо оплати цієї речі або відшкодування кредиторові пов'язаних з нею витрат та інших збитків має право притримати її у себе до виконання боржником зобов'язання. За змістом ст. 594 ЦК України право на притримання виникає при одночасному існуванні таких умов:

- повинен бути предмет притримання - річ, що належить боржнику і яку кредитор повинен передати першому або вказаній ним особі;

- має існувати зобов'язання, згідно з яким боржник зобов'язується оплатити вартість самої речі або відшкодувати пов'язані з нею витрати та інші збитки;

- зобов'язання боржником не виконане в строк.

Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження притриманої речі також несе кредитор, якщо інше не встановлено законом. Кредитор не має права користуватися річчю, яку він притримує у себе.

Вимоги кредитора, який притримує річ у себе, задовольняються з її вартості відповідно до положень ст. 591 ЦК України щодо реалізації предмета застави.

 

Підстави виникнення правових засобів забезпечувального характеру. Інші способи забезпечення.

Заходи забезпечення виконання господарських зобов'язань регулюються гл. 49 ЦК України, а також спеціальними актами законодавства, присвяченими цьому… Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання… У ст. 548 ЦК України встановлюється правило щодо забезпечення виконання основного зобов'язання, якщо це встановлено…

Відповідальність за порушення договірних зобов'язань в сфері підприємництва за Господарським та Цивільним кодексами України.

Договірна відповідальність — це вид відповідальності, що передбачена за порушення зобов'язань, які виникли з договору. Такий вид відповідальності… Позадоговірна відповідальність настає безпосередньо за порушення зобов'язань,… В свою чергу договірні правопорушення поділяються на:

Підстави та умови відповідальності за порушення умов договору

— протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи; — шкідливого результату такої поведінки (шкоди); — причинного зв'язку між протиправною поведінкою і шкодою;

Збитки та їх складові

Склад збитків, що відшкодовуються особою, яка припустила господарське правопорушення, визначено у ст. 225 Господарського кодексу України. Фактично… 1) реальні збитки: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна;

Співвідношення збитків та неустойки.

Взагалі юридична наука розрізняє такі види неустойки залежно від її співвідношення зі збитками: виключна неустойка, після стягнення якої збитки не відшкодовуються; залікова неустойка, після стягнення якої збитки відшкодовуються в частині, не покритій неустойкою;

Порядок стягнення неустойки за порушення умов договору

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного… Дуже важливим є питання визначення розміру, в якому стягуються штрафні санкції. Цей розмір може бути визначено як у…

ТЕМА 1. ДОГОВОРИ ПРО ПЕРЕДАЧУ МАЙНА У ВЛАСНІСТЬ.

1.2. Загальна характеристика договору роздрібної купівлі-продажу 1.3. Порядок заняття торговельною діяльністю і правила обслуговування… 1.4. Відповідальність суб'єктів підприємництва за порушення правил торговельної діяльності і торговельного…

Загальна характеристика договору купівлі-продажу та його види.

Ознаки: 1 договір спрямований на передачу майна у власність 2. даний договір є завжди оплатним договором — при набутті майна у власність покупець сплачує за нього продавцеві ціну…

Загальна характеристика договору роздрібної купівлі-продажу

Основними особливостями цього договору, які виокремлюють його серед інших видів договорів купівлі-продажу, є такі: 1) договір роздрібної купівлі-продажу завжди є публічним, тобто продавець взяв… Спеціально для цього договору законодавець деталізував положення про публічну оферту. Так, відповідно до ст. 699 ЦК…

Порядок заняття торговельною діяльністю і правила обслуговування населення.

· громадянами України, громадянами інших держав, які не обмежені в правоздатності або дієздатності в законодавчому порядку; · юридичними особами всіх форм власності. Суб'єкти господарської діяльності здійснюють торговельну діяльність після їх державної реєстрації як суб'єктів…

Відповідальність суб'єктів підприємництва за порушення правил торговельної діяльності і торговельного обслуговування покупців.

• продаж товарів зі складів, підсобних приміщень підприємств державної торгівлі (громадського харчування) і споживчої кооперації за порушення торгових правил, а так самоприховування товарів від покупців вчинене працівниками підприємств,…

Поняття та ознаки оптової купівлі-продажу

господарські організації — юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно… громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють… Відповідно до п. 7 постанови № 833 торговельними об’єктами є:

Суб'єкти оптової торгівлі, їх права та обов'язки

Оптова база — майновий комплекс, технологічно оснащений для забезпечення комерційних, торговельно-оперативних та торгово-технологічних процесів. За… Найбільш характерна організаційно-правова форма оптової бази — акціонерне… Оптові бази не відіграють нині провідної ролі на оптовому ринку товарів та послуг, їх частка в забезпеченні…

Предмет договору оптової купівлі - продажу

Договір оптової купівлі-продажу може бути укладений на купівлю-продаж товару, що є у момент укладення договору, а також товару, який буде вироблений… У ньому слід вказати відомості про види, моделі, колір, розміри і інші ознаки… Якщо продавець передає покупцю разом з товарами, асортимент яких узгоджений з покупцем, товари з порушенням умови про…

Поняття та значення товарних бірж, порядок їх створення та функціонування

Товарна біржа діє на основі самоврядування, господарської самостійності, є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, власні… Товарна біржа здійснює свою діяльність за принципами: · рівноправності учасників біржових торгів;

Учасники біржової торгівлі

1. Клієнти, що бажають взяти участь у процесі торгівлі. Ними можуть бути члени будь-якої біржі, постійні чи разові її відвідувачі, як фізичні, так і… 2. Посередницька фірма - це юридична чи фізична особа, що самостійно чи за… придбання визначеної кількості акцій Біржі, що дає право торгувати на свій рахунок і/чи за дорученнями клієнтів;

Порядок установлення правил біржової торгівлі.

Правила біржової торгівлі затверджуються загальними зборами членів товарної біржі або органом, ними уповноваженим. У правилах біржової торгівлі визначається: · строк та місце проведення біржових операцій;

Договір постачання, сторони та істотні умови.

Суб'єктний склад договору поставки. Відповідно до ГК (ч. З ст. 265) постачальниками та покупцями можуть бути лише суб'єкти господарської діяльності… Зміст договору поставки складають його умови: включені до договору (а) як за… Відповідно до ГК України зміст договору поставки повинен містити положення про:

Договір контрактації

До договору контрактації застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено договором… Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договорів… Правове регулювання договору контрактації сільськогосподарської продукції здійснюється з метою підвищення рівня…

Договір міни: поняття та особливості

У договорі міни (бартеру) кожна сторона має статус одночасно продавця того това­ру, який передає, і покупця товару, який приймає. Тому кожна із… Право власності на обмінювані товари набувається не з моменту передачі, що…

Договір безоплатної передачі (дарування).

Договір, що встановлює обов'язок обдаровуваного вчинити на користь дарувальника будь-яку дію майнового або немайнового характеру, не є договором… Договір дарування опосередковує безоплатну передачу майна у власність від…  

Приватизація державного та комунального майна в Україні.

Об'єктами приватизації можуть бути: а) майно єдиного цілісного майнового комплексу державного (комунального) підприємства або його окремих…   1.17. Суб'єкти приватизації та порядок визначення способу приватизації майна в Україні (аукціон, тендер тощо)

Особливості укладання договору купівлі-продажу в процесі приватизації та його зміст

Купівля-продаж акцій відкритих акціонерних товариств на фондових біржах згідно з Порядком проведення на Українській фондовій біржі, її центрах та філіях торгів з продажу пакетів акцій підприємств, що приватизуються, затвердженим Фондом державного майна України та головою правління Української фондової біржі 28 лютого 1996 р.4, здійснюється шляхом укладення біржового контракту.

Предмет договору купівлі-продажу у процесі приватизації. Оскільки предметом будь-якого договору купівлі-продажу є передача певного об'єкта у власність покупця, то важливим є питання про момент переходу права власності до покупця. Закон України "Про приватизацію майна державних підприємств" у редакції від 19 лютого 1997 р. встановлює правило, за яким право власності на приватизований об'єкт переходить до покупця з моменту нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу, що цілком відповідає вимогам ЦК України і є позитивним кроком у розвитку приватизаційного законодавства. Адже у попередній редакції згаданого закону взагалі не був визначений порядок переходу права власності на приватизовані об'єкти, а Закон України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" від 6 березня 1992 р. встановлював, що до покупця, який придбав на аукціоні, конкурсі об'єкт приватизації, переходить право власності на цей об'єкт з моменту удару молотка ліцитатора або підписання протоколу засідання конкурсної комісії про визначення остаточного переможця, при викупі під приємства — з дати прийняття органом приватизації рішення про викуп. Це право власності на державне майно підтверджується договором купівлі-продажу, який укладається між покупцем та уповноваженим представником відповідного органу приватизації. Договір укладався згідно з Положенням про застосування способів приватизації майна державних підприємств від 4 лютого 1993 р. № 56 (пункти 2.3, 2.4, 3.4 та 4.4) та Положенням про порядок визначення та застосування способів приватизації щодо об'єктів малої приватизації (пункти 3.1 та 4.9) після проведення аукціону, конкурсу, після прийняття рішення про приватизацію об'єкта та після його підготовки до приватизації, тобто після переходу права власності до покупця.

Така конструкція переходу права власності до покупця викликала сумнів щодо її відповідності нормам ЦК України. Договір купівлі-продажу вважається укладеним з моменту досягнення сторонами згоди за всіма його істотними умовами. Удар молотка ліцитатора (відповідно підписання протоколу конкурсної комісії чи прийняття рішення про викуп) означав перехід права власності на майно, що приватизується; це свідчило також про те, що сторони погодили усі істотні умови купівлі-продажу і не мають потреби додатково укладати договір купівлі-продажу. Але оскільки передбачалось обов'язкове укладення договору купівлі-продажу на підтвердження переходу права власності, то це давало підстави вважати, що удар молотка ліцитатора (підписання протоколу конкурсної комісії, прийняття рішення про викуп) фактично не фіксував перехід права власності. Ця думка мала право на існування, бо покупець не може здійснювати права власника до укладення договору купівлі-продажу об'єкта приватизації.

Якість майна, що підлягає приватизації. Відповідно до ст. 233 ЦК України1 якість проданої речі має відповідати умовам договору, а за відсутності вказівок у договорі — вимогам, що звичайно ставляться.

На практиці у договорах купівлі-продажу об'єкта приватизації не завжди належним чином узгоджується умова щодо якості майна. Взагалі порядок визначення якості майна, на відміну від порядку його оцінки, нормативне не визначений. Сторони договору повинні самостійно вирішувати всі питання, пов'язані з якістю майна. Під якістю об'єкта приватизації, на думку автора, слід розуміти такий якісний стан майна і таку його комплектність, які б забезпечували діяльність (роботу) цілісного майнового комплексу відповідно до його цільового призначення. Крім того, кожна окрема річ (устаткування, машини, механізми, інвентар і т.п.) має відповідати чітко визначеним якісним показникам, тобто стандартам, технічним умовам, затвердженим еталонам, зразкам.

Оплата проданого об'єкта відбувається протягом 30 календарних днів з моменту нотаріального посвідчення договору. Термін оплати може бути подовжено ще на 30 календарних днів за умови сплати не менше як 50 відсотків ціни продажу об'єкта. Оплата відбувається шляхом внесення коштів у банківську установу на обумовлений договором рахунок. У договорі обов'язково зазначаються номери розрахункових рахунків покупця і продавця, назви та адреси банківських установ.

Відповідальність сторін за невиконання чи неналежне виконання договору. Ця умова визнається істотною ст. 27 Закону України "Про приватизацію майна державних підприємств", яка встановлює, що до договору купівлі-продажу об'єкта приватизації включаються санкції за порушення його умов.

Сторони відповідають за невиконання або неналежне виконання умов договору відповідно до законодавства та умов договору. Згідно з ЦК України та законодавством про приватизацію на сторони за договором купівлі-продажу об'єкта приватизації покладається цивільно-правова відповідальність у таких випадках.

Відповідно до статей 231 і 232 ЦК України, якщо продавець на порушення договору не передає покупцеві продану річ, покупець має право вимагати передачі йому проданої речі та відшкодування збитків, завданих затримкою виконання, або, зі своєї сторони, відмовитись від виконання договору і вимагати відшкодування збитків. Якщо покупець на порушення договору відмовиться прийняти куплену річ або сплатити за неї встановлену ціну, продавець має право вимагати, щоб покупець прийняв річ, сплатив ціну та відшкодував збитки, завдані затримкою виконання, або може відмовитись від договору і вимагати відшкодування збитків.

У разі прострочення виконання зобов'язань за договором купівлі-продажу об'єкта приватизації (наприклад, порушення терміну оплати об'єкта приватизації) сторони відповідають згідно зі статтями 213—215 ЦК України. Боржник, який прострочив виконання, відповідає перед кредитором за збитки, завдані простроченням, і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання І вимагати відшкодування збитків. У відносинах між організаціями відмова від прийняття простроченого виконання допускається тільки у випадках і на умовах, встановлених законом або договором. Боржник не визнається таким, що прострочив, поки зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, повинен сплатити за час прострочення три відсотки річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлено інший розмір відсотків.

 

Порядок закупівлі товарів, робіт та послуг за державні кошти.

- оголошення про проведення процедури закупівлі - після публікації в державному офіційному друкованому виданні з питань державних закупівель, але… Оголошення про проведення процедури закупівлі та про результати процедури… - для товарів - 200 тисячам євро;

Відповідальність за порушення порядку закупівель.

За порушення законодавства про електронний документообіг та про електронний цифровий підпис, у разі застосування процедур закупівель, передбачених…   Література:

ТЕМА 2: ДОГОВОРИ ПРО ПЕРЕДАЧУ МАЙНА В КОРИСТУВАННЯ

2.1. Поняття та зміст договору найма (оренди). 2.2. Загальна характеристика прав обов’язків сторін за договором оренди. 2.3. Предмет договору оренди.

Поняття та зміст договору найма (оренди).

На загальному рівні можливість передачі майна в найм (оренду) передбачена, зокрема, ст. 4 Закону України від 7 лютого 1991 р. № 697-12 "Про власність", згідно із ч. 2 якої власник має право передавати своє майно безоплатно або за плату у володіння і користування іншим особам.

Найм є найбільш загальним поняттям, що опосередковує передачу майна в користування. Інші форми такої передачі (оренда майна різних форм власності, лізинг тощо) відповідають ознакам найму з урахуванням специфічних ознак, притаманних саме їм. Виходячи з цього, положення § 1 гл. 58 ЦК України "Загальні положення про найм (оренду)" застосовуються в усіх випадках, якщо таке застосування не суперечить спеціальним положенням як, власне, ЦК України, що регулюють різновиди найму (наприклад, положенням §§ 2-6; главам 59-60 тощо), так і спеціальних актів, зокрема тих, що зазначені вище. Тобто для визначення, які нормативні положення слід застосувати до відповідних відносин, слід визначити, чи існують документи, що на спеціальному рівні регулюють їх; у разі їх відсутності застосовуються загальні положення гл. 58 ЦК України.

Згідно зі ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Проте певні особливості щодо суб'єктного складу передбачені законодавством для деяких різновидів найму. Зокрема, за ст. 787 ЦК України наймодавцем за договором прокату може бути особа, що здійснює підприємницьку діяльність із передання речей у найм, тобто суб'єкт підприємницької діяльності.

Форма договору найму залежить від його різновидів. Так, договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально (ст. 14 Закону України "Про оренду землі"); договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається у письмовій формі, а договір, укладений строком на один рік і більше, підлягає нотаріальному посвідченню (ст. 793 ЦК України); договір позички речі побутового призначення між фізичними особами взагалі може укладатися усно (ст. 828 ЦК України). Якщо законодавством нормативно не встановлено форму конкретного різновиду договору найму, слід керуватися загальними положеннями гл. 53 ЦК України.

Характеристика найму (оренди). За загальними положеннями ЦК України наймодавцями і наймачами можуть бути будь-які юридичні та фізичні особи, в тому числі суб'єкти підприємницької діяльності. Стаття 761 ЦК України надає право на передання майна у найм власником речі або особою, якій належать майнові права; наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладання договору найму.

Проте певні особливості щодо суб'єктного складу передбачені законодавством для деяких різновидів найму. Зокрема, за ст. 787 ЦК України наймодавцем за договором прокату може бути особа, що здійснює підприємницьку діяльність із передання речей у найм, тобто суб'єкт підприємницької діяльності.

Договір найму має оплатний характер, що передбачає виплату наймачем певної грошової суми (або еквіваленту в натуральній формі) за користування майном. За загальними положеннями ст. 762 ЦК України розмір і форма такої оплати встановлюються договором і законодавством не обмежуються. Специфіка передбачена, зокрема, щодо державного та комунального майна, про що йдеться далі. Також ЦК України передбачає можливість безоплатного користування майном (гл. 60), що оформляється договором позички, із обмеженнями можливостей юридичних осіб, що здійснюють підприємницьку діяльність, на передачу у безоплатне користування особі, яка є її засновником, учасником, керівником, членом її органу управління або контролю (ст. 829 ЦК України).

 

Загальна характеристика прав та обов’язків сторін за договором оренди.

Наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо: - наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі; - наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі;

Предмет договору оренди.

Характерною ознакою класичного договору найму є те, що законодавство не вказує, яке майно може бути предметом найму і на які цілі воно може… Майно, що є предметом найму, надається у користування. Згідно зі ст. 773 ЦК… Майно, що є предметом найму, надається на певний строк, встановлений договором. Це означає, що наймач після припинення…

Порядок визнання розміру орендної плати та порядок внесення плати за користування орендованим майном.

Орендар має право вимагати зменшення розміру орендної плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, змінилися передбачені договором умови… Орендна плата встановлюється у грошовій формі. Залежно від специфіки… Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Особливості використання предмета оренди, зміна порядку використання орендованого майна.

Загальне поняття договору оренди сформульовано в ч. 1 ст. 283 ГК України, згідно з якою за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає… З цього визначення випливає, що: по-перше, орендні відносини мають виключно… Якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень…

Порядок передачі майна в суборенду.

Передача нерухомого та іншого окремого індивідуально визначеного майна в суборенду здійснюється за дозволом та згодою Орендодавця. При цьому строк надання майна у суборенду не може перевищувати терміну дії договору оренди.

Плата за суборенду майна, яку отримує орендар, не повинна перевищувати орендної плати орендаря за майно, що передається в суборенду. Різниця між нарахованою платою за суборенду і тією її частиною, яку отримує орендар, спрямовується до державного або місцевого бюджету.

Контроль за визначенням розміру плати за суборенду та спрямуванням її (в частині, що перевищує суму орендної плати за майно, яке передається в суборенду) до відповідного бюджету покладається на Орендодавця. До договору суборенди застосовуються положення про договір оренди.

 

Підстави для відмови від договору оренди та розірвання договору оренди.

Договір оренди припиняється в разі: - закінчення строку, на який його було укладено; - банкрутства орендаря;

Види договору найму (оренди).

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно в користування за плату на певний строк

Сфера застосування договору найму визначається з урахуванням його суб’єктного складу (він може укладатися між будь-якими учасниками цивільних відносин.), та об’єктів найму.

За цим критерієм договори найму поділені в ЦК України на певні види:

1) договір піднайму;

2) договір прокату;

3) договір найму земельної ділянки;

4) договір найму будівлі або іншої капітальної споруди;

5) договір найму транспортного засобу;

6) договір оренди державного і комунального майна;

7) договір найму житла.

 

Поняття договору прокату та особливості правового регулювання.

Правове регулювання цього договору здійснюється спеціальними правилами, закріпленими в § 2 гл. 58 ЦК та правилами щодо прокату окремих видів майна.… Сторонами договору є наймодавець і наймач. Наймодавцем може бути як юридична,… Предметом договору є рухома річ, яку використовують для задоволення побутових невиробничих потреб. Однак предмет…

Особливості оренди державного і комунального майна.

Відносини оренди державного та комунального майна, разом з положеннями спеціального нормативного акта - Закону України "Про оренду державного… Поняття оренди державного та комунального майна. Згідно зі ст. 2 Закону…  

Суб’єкти та предмет договору оренди державного і комунального майна.

Відповідно до ст. 761 ЦК України встановлено, що право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем… При оренді державного та комунального майна власником майна виступають держава… Законом України “Про оренду державного та комунального майна” встановлюється перелік осіб, які можуть виступати в…

Договір лізингу, істотні умови договору лізингу та його види.

Використання лізингу в господарській практиці часто зумовлюється відсутністю або недостатністю коштів для придбання майна у власність1. З огляду на… Істотні умови договору лізингу. Вимоги до істотних умов договорів лізингу аналогічні умовам для договорів оренди Зауважимо, що стосовно договорів…

Особливості фінансового лізингу.

Фінансовий лізинг (оренда) передбачає придбання орендодавцем за замовленням орендаря основних фондів з подальшим їх переданням у користування… Предметом договору лізингу (далі - предмет лізингу) може бути неспоживна річ,… Договір лізингу має бути укладений у письмовій формі. Істотними умовами договору лізингу є: предмет лізингу; строк, на…

Концесійний договір: поняття,сторони,істотні умови та їх види.

Концесійний договір укладається між уповноваженим органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування (концесієдавцем) та юридичною особою,… До істотних умов договору концесії відносяться також: 1) умови надання… Література:

ТЕМА 3. ДОГОВОРИ ПРО ВИКОНАННЯ РОБІТ.

3.1. Поняття та види договорів про виконання робіт. 3.2.Загальна характеристика договору підряду. 3.3. Випадки зміни та розірвання договору Підряду

Поняття та види договорів про виконання робіт.

Так, цивільно-правовий договір – це угода між громадянином і підприємством або підприємцем, предметом якої є виконання фізичною особою певної… Найпоширенішими видами цивільно-правового договору є договір підряду та… Що стосується договору про надання послуг, то за цим цивільно-правовим договором, згідно ст.901 ЦКУ, одна сторона…

Загальна характеристика договору підряду

Догові́р підря́ду — цивільно-правовий договір, за яким одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі.

Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові.

Окремі види підряду:

- Побутовий підряд

- Будівельний підряд

- Підряд на проектні та пошукові роботи.

 

Випадки зміни та розірвання договору підряду

Внесення змін у договір підряду оформлюється додатковою угодою, про що робиться застереження у договорі підряду. Сторона договору підряду, яка вважає за необхідне внести зміни у договір… Сторона договору, яка одержала пропозицію про внесення змін у договір підряду або розірвання його, у двадцятиденний…

Порядок і строки пред'явлення позовів у разі виявлення недоліків у роботі

Гарантійні строки продовжуються на час, протягом якого закінчені роботи (об'єкт будівництва) і змонтовані конструкції не могли експлуатуватися… Підрядник відповідає за недоліки (дефекти), виявлені в закінчених роботах… - недоліки були відомі або могли бути відомі замовнику на момент їх прийняття, але не зазначені в акті;

Особливості договору підряду на капітальне будівництво

Договір підряду на капітальне будівництво повинен передбачати: - найменування сторін; - місце і дату укладення договору;

Правовий статус генерального замовника, підрядника і субпідрядника

Після отримання статус забудовника у нього з'являються контрагенти, які мають бажання отримати право на виконання частини функцій здійснення яких… Якщо забудовник має статус суб’єкта організаційно господарських повноважень,… Правовий статус підрядника. Підрядники – опорна ланка будівельного процесу. Безумовно, деякі забудовники, працюючи в…

Істотні умови договору будівельного підряду

 

Строки в договорі підряду, (загальні та проміжні), наслідки порушення строків виконання робіт.

В багатосторонніх договорах встановлюються загальні строки будівництва об'єкта, а також строки початку та закінчення робіт окремими учасниками.… Строки виконання всіх робіт на об'єкті встановлюються шляхом визначення в… Можливість дострокового закінчення будівництва повинна передбачатись договором або узгоджуватись в процесі його…

Поняття кошторису та його види

Ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником,… У разі перевищення твердого кошторису усі пов'язані з цим витрати несе підрядник, якщо інше не встановлено законом. …

Особливість передання результатів робіт та порядок оформлення акта прийому-передачі в договорі будівельного підряду.

Здавання-прийняття об'єкта будівництва оформляється спеціальним актом, що підписується сторонами, а також представниками уповноважених державних…  

Особливості договору підряду на проектні та пошукові роботи.

Правове регулювання договірних відносин цього виду здійснюється як загальними положеннями про підряд, так і спеціальними нормами, що містяться в § 4… Юридичні ознаки договору: взаємний, консенсуальний та відплатний. Сторонами договору є замовник і підрядник (проектувальник, пошукач). Ними можуть бути ті самі особи, що й за договором…

Об'єкт та предмет договору.

 

Виконання, передання, прийняття та оплата робіт за договором

  Література: 1. Вінник О.М. Господарське право: Навчальний посібник. - 2-ге вид., змін, та доп. - К.: Всеукраїнська асоціація…

ТЕМА 4 ДОГОВОРИ ПРО НАДАННЯ ЮРИДИЧНИХ ТА ФАКТИЧНИХ ПОСЛУГ.

4.2. Поняття та зміст договору доручення. 4.3. Права та обов’язки сторін за договором доручення. 4.4. Припинення зобов’язань за договором доручення.

Агентські відносини в сфері господарювання, сторони та предмет договору.

Види: Немонопольні агентські відносини виникають у разі, якщо суб'єкт, якого… Монопольні агентські відносини виникають у разі, якщо комерційний агент, що представляє суб'єкта господарювання…

Поняття та зміст договору доручення.

За договором доручення одна сторона (повірений) зобов’язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії (ст. 1000 ЦК).

Договір доручення є різновидом договорів про надання послуг.

Договір доручення є однією із підстав виникнення відносин представництва (ч. З ст. 237 ЦК), сутність яких полягає в тому, що одна особа представляє у правостосунках інтереси іншої, набуваючи для неї права та обов’язки, розширюючи межі її юридичних дій. Договір доручення опосередковує відносини так званого прямого представництва, коли повірений діє безпосередньо від імені довірителя (ч. 1 ст. 237, ч. 1 ст. 1000 ЦК).

Договір доручення уповноважує повіреного на створення реальних правових наслідків виникнення, зміну або припинення прав та обов’язків довірителя. У цьому полягає різниця між договором доручення та простим уповноваженням особи на ведення переговорів щодо можливих у майбутньому правочинів (ч. 2 ст. 237 ЦК). Якщо одна особа замовляє іншій знайти потенційних контрагентів за тим чи іншим договором і провести з ними відповідні переговори щодо його вчинення в майбутньому, то між замовником та виконавцем виникають відносини, які опосередковуються не договором доручення, а іншими видами договорів (про надання послуг або договори підряду).

Зміст договору доручення складають права та обов’язки сторін. Відповідно до ст. 1006 ЦК з урахуванням характеру та особливостей діяльності, яку здійснює повірений, він зобов’язаний: 1) повідомляти довірителеві на його вимогу всі відомості про хід виконання його доручення; 2) після виконання доручення або в разі припинення договору доручення до його виконання негайно повернути довірителеві довіреність, строк якої не закінчився, і надати звіт про виконання доручення та виправдні документи, якщо це вимагається за умовами договору та характером доручення; 3) негайно передати довірителеві все одержане у зв’язку з виконанням доручення.

Права та обов’язки сторін за договором доручення.

• право повіреного передати виконання доручення іншій особі, заступнику, який також може бути вказаний у договорі доручення (якщо замісник… • обов’язок повіреного звітувати про хід виконання доручення перед довірителем… • обов’язок повіреного після виконання доручення або в разі припинення договору доручення до його виконання негайно…

Припинення зобов’язань за договором доручення.

Відмова довірителя або повіреного від договору. Довіритель або повірений мають право відмовитися від договору доручення у будь-який час. Відмова від… Договором може бути передбачений строк, протягом якого сторона, яка… Визнання довірителя або повіреного недієздатним, обмеження її цивільної дієздатності або визнання безвісно зниклим. …

Особливості за договором комісії за законодавством України.

Договір комісії є консесуальним, адже він вважається укладеним з того часу, коли відповідно до закону сторони виявили взаємну згоду щодо всіх… Згідно ст. 208 нового ЦК, то в ній зазначено, що в письмовій формі мають бути… 1. правочини між юридичними особами;

Правовий статус комітента та комісіонера, їх права та обов’язки.

1) зобов'язаний вчинити правочини на умовах, найбільш вигідних для комітента, і відповідно до його вказівок. Якщо комісіонер вчинив правочин на… 2) має право за згодою комітента укласти договір субкомісії з третьою особою… 3) має право для забезпечення своїх вимог за договором притримати річ, яку має бути передано комітентові. Причому в…

Договір консигнації.

Договір консигнації застосовується при продажу машин, обладнання, запасних частин і вузлів, товарів широкого вжитку в тих випадках, коли важливо не… – проводити демонстрації й покази товару консигнанта; – якщо товаром є обладнання, то проводити його монтаж, наладку, організацію експлуатації;

Умови договору комісії та підстави для відступу від умов договору комісії при його виконанні.

1. Договір комісії може бути укладений на визначений строк або без визначення строку, з визначенням або без визначення території його виконання, з… 2. Комітент може бути зобов'язаний утримуватися від укладення договору комісії… 3. Істотними умовами договору комісії, за якими комісіонер зобов'язується продати або купити майно, є умови про це…

Договір зберігання, його істотні умови та форми.

Істотною умовою є предмет договору. Предметом договору зберігання є послуга, яка полягає в сукупності корисних дій, що спрямовані на прийняття,… Юридичні ознаки договору: односторонній, реальний та безвідплатний. Однак якщо… Форма договору зберігання залежить від виду договору і може бути як усною, так і письмовою, в тому числі шляхом…

Сторони в договорі зберігання.

Зберігач у будь-якому випадку повинен мати відповідні умови для забезпечення схоронності переданих на зберігання речей. У випадах, визначених актами… Поклажодавцем, як правило, виступає власник майна. Однак ним може бути також…

Форма договору зберігання.

Прийняття речі на зберігання може підтверджуватися видачею поклажодавцеві номерного жетона, іншого знака, що посвідчує прийняття речі на зберігання,… Договір зберігання спрямований на надання послуг по зберіганню фізичним та… Відповідно до ст. 218 ЦК недотримання простої письмової форми не має наслідком його недійсності крім випадків, прямо…

Строк і ціна в договорі зберігання.

Якщо строк зберігання у договорі зберігання не встановлений і не може бути визначений виходячи з його умов, зберігач зобов'язаний зберігати річ до… Якщо строк зберігання речі визначений моментом пред'явлення поклажодавцем… За договором зберігання строк визначається, насамперед, як проміжок часу, протягом якого зберігач зобов'язаний…

Спеціальні види зберігання: зберігання на товарному складі, зберігання речей у готелях, камерах схову, охорона майна державними організаціями, нотаріусом тощо.

Зберігання на товарному складі. За договором складського зберігання товарний склад зобов'язується за плату зберігати товар, переданий йому поклажодавцем, і повернути товар цілісним. На підтвердження прийняття товару товарний склад видає один із складських документів: складську квитанцію, просте складське свідоцтво або подвійне складське свідоцтво (складається з двох частин — складське свідоцтво та заставне свідоцтво (варіант)). Товар, прийнятий на зберігання за простим або подвійним складським свідоцтвом, може передаватися в заставу протягом строку зберігання товару на складі на підставі застави цього свідоцтва. Власник заставного свідоцтва має право застави на товар на суму кредиту і відсотків за ним. У цьому випадку на заставному свідоцтві роблять відповідну відмітку. Товар може бути виданий зі складу лише в обмін на обидва свідоцтва разом. Складське та заставне свідоцтво можуть передавати разом або окремо шляхом індосаменту.

Зберігання речей у ломбарді. Укладається між ломбардом і фізичною особою та оформляється видачею іменної квитанції. Річ, яку поклажодавець не забрав з ломбарду після закінчення трьох місяців з дня закінчення строку договору зберігання, може бути продана ломбардом. З суми виторгу віднімається плата за зберігання та інші платежі, які належить зробити ломбарду. Залишок суми повертається поклажодавцю.

Договір зберігання цінностей у банку. Банк може прийняти на зберігання документи, цінні папери, коштовні метали, каміння, інші цінності. Укладення договору засвідчується видачею банком іменного документа, пред'явлення якого є підставою для повернення цінностей поклажодавцю. Можливі два варіанти: надання індивідуального банківського сейфа, який охороняється банком, і надання індивідуального банківського сейфа, що не охороняється банком. У першому випадку банк приймає цінності, контролює їх розміщення в сейф і одержання з сейфа. У другому — банк не відповідає за вміст сейфа, до цих правовідносин застосовують норми, які регулюють відносини майнового найму (оренди).

Зберігання речей у камерах схову. Здійснюється в камерах схову загального користування, які перебувають у веденні організацій і підприємств транспорту. Послуга має надаватися незалежно від наявності пасажирського документа. На підтвердження прийняття речі на зберігання видається квитанція або номерний жетон. Збитки, завдані поклажодавцю в результаті втрати, нестачі або пошкодження речі, відшкодовуються протягом доби з моменту пред'явлення вимоги про їх відшкодування у розмірі суми оцінки речі, здійсненої за її передання на зберігання. Якщо річ не забрали у встановлені терміни, камера схову зобов'язана зберігати її протягом трьох місяців. Після закінчення цього терміну річ може бути продана у порядку, встановленому законом. До договорів зберігання речі в автоматичних камерах схову застосовують положення про майновий найм (оренду).

Зберігання речей у гардеробі. Якщо річ здана в гардероб організації, зберігачем є ця організація. Зберігач речі, зданої в гардероб, незалежно від того, зберігання здійснюється за плату або безоплатно, зобов'язаний прийняти всі необхідні заходи щодо забезпечення збереження речі. Це також стосується зберігання верхнього одягу, головних уборів у місцях, спеціально відведених для цього, в установах охорони здоров'я та інших закладах.

Зберігання речей пасажира під час його перевезення. Перевізник зобов'язаний забезпечити збереження валіз (сумок), особистих речей пасажира (крім коштовностей та грошей), які пасажир перевозить у відведеному місці.

Зберігання речей у готелі. Готель відповідає за збереження речей, внесених у готель особою, що мешкає у ньому. Річ вважається внесеною у готель, якщо її передано працівникам готелю або перебуває у відведеному приміщенні. При цьому готель відповідає за втрату грошей, інших цінностей (цінних паперів, коштовностей) лише за умови, що вони були окремо передані готелю на зберігання. У разі втрати або пошкодження речі потрібно негайно повідомити про це адміністрацію готелю. Якщо до закінчення терміну проживання особа не висунула свої вимоги до готелю, вважається, що її речі не були втрачені або пошкоджені. Це ж стосується зберігання речей у гуртожитках, мотелях, будинках відпочинку, пансіонатах, санаторіях та інших організаціях, у приміщеннях яких особа тимчасово проживає.

Зберігання автотранспортних засобів. Якщо зберігання автотранспортних засобів здійснюється суб'єктом підприємницької діяльності, такий договір є публічним. За договором зберігання транспортного засобу в боксах і гаражах, на спеціальних стоянках зберігач зобов’язується не допускати проникнення в них сторонніх осіб і видати транспортний засіб за першої вимоги поклажодавця. Договір зберігання транспортного засобу поширюється на відносини між гаражно-будівельним або гаражним кооперативом і їх членами, якщо інше не встановлено законом або статутом кооперативу. Прийняття автотранспортного засобу на зберігання засвідчується квитанцією (номером, жетоном).

Договір охорони. За договором охорони охоронець, який є суб'єктом підприємницької діяльності, зобов'язується забезпечити недоторканність особи або майна, які охороняються. Власник такого майна або особа, що охороняється, зобов'язані виконувати передбачені договором правила особистої та майнової безпеки і щомісяця платити охоронцеві встановлену плату.

 

Договір страхування.

Договори страхування укладають відповідно до правил страхування. Договір страхування повинен містити: — назву документа;

Правове регулювання страхової діяльності у сфері підприємництва.

Систему спеціального законодавства про страхову діяльність очолює Закон України "Про страхування" від 7 березня 1996 р., Що регулює… Важливе місце у системі законодавства про страхову діяльність належить… Державний нагляд за страховою діяльністю на території України здійснюють Міністерство фінансів України та його органи…

Види договору страхування.

Договори змішаного страхування життя об'єднують кілька зобов'язань страхової організації, що зумовлюються різними страховими подіями, якими є: 1)… Договори страхування дітей, до шлюбу (весільне), вихованців дитячих… Договори страхування від нещасних випадків. За цими договорами кожен громадянин може застрахувати як себе особисто,…

Транспорті договори та їх види.

Транспортні договори класифікуються за різними ознаками: А) за видом транспорту, який використовується для надання транспортних послуг… Б) за ознакою домінування в договорі організаційних чи майнових елементів на: (1) організаційні (забезпечують…

Система та види перевезення вантажів, їх правове регулювання.

Підприємства транспорту здійснюють перевезення та надають послуги на основі державних контрактів і договорів про перевезення пасажирів і вантажів з… Транспортні договори поділяються на основні та допоміжні. Основні транспортні… Перевезення пасажирів, вантажів, багажу та пошти залежно від видів транспорту, якими вони здійснюються, поділяються…

Поняття і види договору перевезення вантажів.

Сторонами за договором перевезення вантажу є транспортні організації - перевізник і вантажовідправник. Договір перевезення вантажів державних і… Договір перевезення вантажів - реальний, тому що він вважається укладеним з… Класифікація договорів здійснюється тактики в залежності від кількості транспортних підприємств, що беруть участь в…

Загальна характеристика сторін за договором перевезення вантажів.

Належне виконання договору перевізником обумовлене дотриманням ним низки обов'язків, що випливають безпосередньо зі статуту (кодексу) і необхідних… На перевізника покладається обов'язок: • своєчасно подати відправникові вантажу перевізні засоби, справні в технічному і комерційному стані, тобто придатні…

Істотні умови договору перевезення вантажів.

Щодо місця виконання зобов'язань, то за зобов'язанням про передання товару (майна), що виникає на підставі договору перевезення, якщо інше не…  

Перевізні документи та їх види.

Такими документами можуть бути: — авіаційна вантажна накладна (Air Waybill); — міжнародна автомобільна накладна (CMR);

Відповідальність за порушення умов договору перевезення вантажів.

Згідно з п. 1. ст. 313 Господарського кодексу України, перевізник зобов'язаний доставити вантаж до пункту призначення у строк, передбачений… Цей строк встановлюється залежно від таких чинників: швидкості руху… Прострочення строку доставки вантажу є підставою господарсько-правової відповідальності перевізника. Згідно з п. 2 ст.…

Договір перевезення пасажирів і багажу.

Перевезення пасажирів здійснюються залізничним, річковим, морським, повітряним та автомобільним транспортом, а в містах — метрополітеном, трамваями і тролейбусами. Існують автомобільні приміські,… Договори перевезення пасажирів укладаються усно. Доказом укладення договору є пасажирський квиток (ст.187 Кодексу…

Права та обов’язки сторін за договором перевезення пасажирів і багажу.

1) доставити ввірений йому відправником вантаж до пункту призначення і видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (одержувачеві) (ст. 909… 2) надати транспортні засоби під завантаження у строк, встановлений договором,… 3) забезпечити цілісність і схоронність прийнятого до перевезення вантажу (ст. 924 ЦК);

Договір транспортної експедиції, сторони та істотні умови.

Сторонами договору транспортного експедирування є клієнт і експедитор. За визначеннями Закону України "Про транспортно-експедиційну… Договір транспортного експедирування укладається у письмовій формі і є консенсуальним.

Загальна характеристика законодавства щодо правового регулювання розрахункових та кредитних відносин.

Загалом до джерел правового регулювання договору позики належать: нормативно-правові акти (акти цивільного законодавства): Цивільний кодекс;…  

Поняття та загальна характеристика договору позики

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Самостійний характер договору позики зумовлений наявністю суттєвих ознак, що…  

Істотні умови договору позики

1). предмет договору позики; 2). об’єкт, що передається у позику; 3). проценти за користування позикою;

Відповідальність за порушення договору позики

 

Поняття та істотні умови кредитного договору

За своєю юридичною природою, на відміну від договору позики, кредитний договір є консенсуальним (вступає в силу з моменту досягнення між сторонами… Істотними умовами кредитного договору є умови про: предмет кредиту, строк… Предметом кредитного договору є грошові кошти (кредит).

Сторони кредитного договору, поняття фінансової установи та їх види

Кредитодавець - банк або інша фінансова установа (кредитні спілки), що мають ліцензію Національного банку України на всі або окремі банківські… Позичальником є фізична чи юридична особа, яка отримує грошові кошти для… Істотними умовами кредитного договору є умови про: предмет кредиту, строк повернення кредиту, проценти за кредит,…

Права та обов'язки сторін кредитного договору

Позичальник, своєю чергою, зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. У разі порушення позичальником встановленого кредитним договором…  

Способи забезпечення виконання кредитних зобов'язань

Виконання зобов'язань із повернення кредиту і сплаті відсотків за його використання може бути забезпечене порукою або гарантією. Це додаткові зобов'язання, оформлені договорами між кредитором за кредитним… Згідно з ч.І ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника…

Правова природа договору банківського рахунка

Відносини, які виникають між банком і клієнтом, умовно можна поділити на дві групи: а) відносини, що стосуються відкриття та закриття банківського рахунка; б) відносини, що пов’язані зі зберіганням у банку коштів клієнта та здійсненням банком розрахункових операцій, тобто…

Сторони за договором банківського рахунка, їх права та обов'язки.

Укладення договору банківського рахунка опосередковується відкриттям рахунка в банку на умовах, погоджених сторонами (ч. 1 ст. 1067 ЦК). Умови… Відповідно до ч. 3 ст. 1066 ЦК банк не має права визначати та контролювати… Банк має право користуватися грошовими коштами, які містяться на рахунку клієнта, при цьому гарантуючи право клієнта…

Види рахунків та порядок відкриття рахунків банками України суб'єктам господарювання

Поточний рахунок — це рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання коштів і здійснення розрахунково-касових операцій… Кореспондентський рахунок — рахунок, що відкривається одним банком іншому… Відкриття кореспондентських рахунків здійснюється шляхом встановлення між банками кореспондентських відносин у…

Підстави та наслідки розірвання договору банківського рахунка

Розірвання договору банківського рахунка тягне за собою закриття рахунка. За наявності коштів на рахунку банк здійснює завершальні операції за… Банк має право вимагати дострокового розірвання договору банківського… - якщо сума грошових коштів, що зберігаються на рахунку клієнта, залишилася меншою від мінімального розміру,…

Банківський вклад та їх види

За договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що… Стаття 1060 ЦК. Види банківських вкладів встановлює, що умови договору… Незважаючи на вид вкладу, банк зобов'язаний видати суму вкладу в повному обсязі або його частину на першу вимогу…

Права та обов'язки сторін за договором банківського вкладу

Зміст договору становить право вимоги вкладника та обов'язок банку (іншої кредитно-фінансової установи). Основним обов'язком банку є виплата… Нараховані проценти за депозитом юридичних осіб та їх відокремлених… Окрім права вимагати повернення вкладу та процентів на нього, вкладник має право, якщо це не заборонено договором,…

Відповідальність за порушення умов договору

Також, щоб уникнути неможливості повернути вклад (депозит) у разі ліквідації, у тому числі банкрутства, банку, законодавством формуються відповідні…  

Правове регулювання безготівкових розрахунків у підприємницькій діяльності за законодавством України

Під час обігу грошових коштів у безготівковій формі не відбувається передачі матеріальних знаків, проте відповідна грошова сума обліковується на… Відносини учасників безготівкових розрахунків регулюються Інструкцією про… Крім зазначених способів, на практиці використовуються, наприклад, клірингові розрахунки, а також розрахунки за…

Особливості розрахунків із застосування платіжних доручень, чеків, акредитивів та інкасовими дорученнями

Технологія розрахунків платіжними дорученнями полягає в тому що банк платника списує зазначену у доручені суму з рахунка платника і зараховує її на… 1) отримавши товар і рахунок-фактуру від постачальника, покупець направляє… 2) банк списує відповідні грошові кошти з рахунка покупця і направляє документи про перерахування коштів на рахунок у…

Поняття готівкових розрахунків та порядок їх здійснення

Усі підприємства та підприємці, які відкрили поточні рахунки в установах банків, зберігають на них свої кошти на договірних умовах. Для регулювання… Усі підприємства, які здійснюють операції з готівкою в національній валюті та… Банки не несуть відповідальності за неповідомлення підприємством своїм відокремленим підрозділам розміру встановленого…

Обмеження готівкових розрахунків за участю суб'єктів господарювання.

Література: 1. Агарков М.М. Основы банковского права. Курс лекций. Издание 2-е. Учение о… 2. Бичкова С.С., Бірюков І.А., Бобрик В.І. та ін.; За заг. ред. С.С. Бичкової - Цивільне право України. Договірні та…

ТЕМА 6 ЗОБОВ’ЯЗАННЯ ПРО СПІЛЬНУ ДІЯЛЬНІСТЬ

 

6.1. Договори про спільну діяльність.

6.2. Склад майна і порядок здійснення внесків учасниками спільної діяльності.

6.3. Особливості управління спільною діяльністю.

6.4. Публічно-правове регулювання договорів щодо спільної діяльності.

6.5. Поняття договору простого товариства.

6.6. Засновницький договір про створення юридичної особи.

6.7. Права й обов’язки сторін за засновницьким договором.

Література

Питання для самоконтролю

 

Договори про спільну діяльність.

Спільна діяльність може здійснюватися на основі об'єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об'єднання вкладів учасників.… Договір про сумісну діяльність є консенсуальний, взаємний та безоплатний. Він… Фізичні особи — суб'єкти підприємницької діяльності можуть також бути учасниками спільної діяльності. Кожний учасник…

Склад майна і порядок здійснення внесків учасниками спільної діяльності.

Спільну власність учасників договору простого товариства складають не тільки їх внески, але й майно, створене або придбане в результаті їх сумісної… Ведення бухгалтерського обліку майна учасників, як правило, покладається на ту…  

Особливості управління спільною діяльністю.

За кожною угодою про спільну діяльність без створення юридичної особи дозволяється відкривати один рахунок у банку в іноземній та (або) національній… Укладаючи договір про спільну діяльність, сторони повинні вирішити питання про… 1) сторонами може бути створена рада з числа їх працівників, яка приймає рішення не більшістю голосів, а за загальною…

Публічно-правове регулювання договорів щодо спільної діяльності.

Згідно із ч.7 ст.179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом ЦК України з… Однак, чинним ГК України не передбачено жодних особливостей укладення… Договір про СД, як і будь-який інший господарський договір, вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених…

Поняття договору простого товариства.

Відповідно до ст. 430 ЦК України за договорами про спільну діяльність сторони зобов'язуються спільно діяти для досягнення загальної господарської… Раніше згідно зі ст. 430 ЦК України громадяни укладали договори про спільну… Суб'єктами (сторонами або учасниками) договору простого товариства виступають громадяни і юридичні особи. Проте участь…

Засновницький договір про створення юридичної особи.

В теорії засновницький договір визначається як консенсуальний цивільно-правовий договір, що регулює відносини між засновниками у процесі створення… Засновницький договір повного і командитного товариства, крім зазначених вище… Загальні реквізити засновницьких договорів містяться у ГК України. Згідно з ч. З ст. 57 цього Кодексу (див. також ст.…

Права й обов’язки сторін за засновницьким договором.

Засновницьким договором визначаються також умови розподілу між учасниками прибутку та збитків, участі в діяльності юридичної особи, виходу… В засновницькому договорі, як і договорі простого товариства, учасники мають… При створенні юридичної особи, що здійснює підприємницьку діяльність, істотною є умова про розподіл прибутку між…

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1.

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ДОГОВІРНОГО ПРАВА.

Тема 1: Поняття та загальна характеристика договірного права в Україні

Договірне право – це

1. підгалузь зобов'язального права, сукупність правових норм, що регулюють цивільно-правові зобов'язання, що виникають з різного виду договорів.

2. це галузь права, норми якої регулюють відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності, повязаної із виготовленням та реалізацією продукції, виконанням робіт та наданням послуг для задоволенням суспільних потреб та потреб окремих споживачів.

3. галузь права, яка включає в себе норми права, що регулюють майнові та особисті немайнові правові суспільні відносини між рівноправними суб'єктами права

4. галузь приватного права, яка регулює діяльність в сфері торгового обігу

 

До джерел договірного права відносять

2. Земельний кодекс України, Сімейний кодекс України; 3. міжнародні договори, колізійні норми та звичаї; 4. сам договір, типовий договір;

Договір, як соціально-правове явище відіграє в суспільстві наступні функції

2. Регулятивну; 3. Номінативну; 4. Інформаційну;

Господарське договірне право виступає складовою договірного права (його інституту) і одночасно як система

1. Нижчого рівня системи права в цілому.

2. Вищого рівня системи права в цілому.

3. Середнього рівня системи права в цілому.

 

10. В цивільному законодавстві України норми Договірного права містяться передусім у…

1. Цивільно-процесуальному кодексі України.

2. Господарському кодексі України.

3. Цивільному кодексі України.

4. 2 та 3

5. 1 та 3.

Тема.2..Загальні положення про договори у господарській діяльності.

1. Зобов'язання це:

1. цивільні правовідносини

2. адміністративні правовідносини

3. кримінальні правовідносини

4. управлінські правовідносини

 

Договір згідно ст.420 ГК це

2.різновид усної угоди між двома особами 3.письмова угода двох і більше сторін.  

Оферта це

1.пропозиція певній особі укласти угоду з урахуванням викладених умов

2.реклама або пропозиції, адресовані невизначеному колу осіб, із запрошенням купувати послуги

3. запрошення на продаж товару

4. 2 та 3

 

9. Оферта :

1. є правочином

2. не є правочином

10. Загальні підстави і наслідки недійсності угод встановлені:

1. § 2 гл. 16 ЦК України

2. § 2 гл.18 ЦК України

3. гл. 5 ГК України

4. ст.45-47 ГПК України

5. усі вище перерховані

Тема 3. Виконання договірних зобов’язань суб’єктами господарювання.

1. що можуть застосовуватися у відносинах між будь-якими суб’єктами 2. у зобов’язань тільки за угодою фізичних осіб 3. у відносинах виключно між юридичними особами

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2.

ОКРЕМІ ВИДИ ДОГОВОРІВ.

Тема 1 Договори про передачу майна у власність

1. Цивільно-правовий договір, за яким наймодавець передає наймачеві майно у користування за плату на певний строк. 2. Угода, за якою продавець зобов’язаний передати майно у власність покупцеві,… 3. Угода, за якою продавець не зобов’язаний передати майно у власність покупцеві, а покупець може прийняти майно за…

Тема 3. Договори про виконання робіт.

 

1. Найпоширенішими видами цивільно-правового договору є:

1.договір підряду

2.договір оренди

3.договір найму

4 договір про надання послуг

5. 1та 4

6. 3 та 2

 

2. Договір підряду визначається:

1.ст.453 ГК

2.ст.234 ЦПК

3.ст. 837 ЦК

 

Відповідно до ст. 318 ГКУ договір підряду укладається на

2. будівництво, розширення, реконструкцію та перепрофілювання об'єктів; 3. будівництво об'єктів з покладенням повністю або частково на підрядника… 4.виконання окремих комплексів будівельних, монтажних, спеціальних, проектно-конструкторських та інших робіт,…

Юридичні ознаки договору підряду на проектні та пошукові роботи

1.взаємний, консенсуальний та відплатний

2. односторонній, взаємовигідний, простий

3. легальний, оплатний, односторонній

 

Предметом договору підряду на проектні та пошукові роботи

1.кошти

2.об’єкт будівництва

3.винайдені корисні копалини

4.проектно-кошторисна документація

 

9. Розробка кошторисної документації на будівництві проводиться згідно:

1. ЦК та ГК

2. Законом «Про планування і забудову територій»

3. Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України N°174 від 27.08.2000 «Про затвердження Правил визначення вартості будівництва»

4. 1 та 2

 

Тема 4. Договори про надання юридичних та фактичних послуг.

1. Агентські відносини це:

1. надання послуг шляхом посередництва у сфері продажу інтелектуальної власності

2. різновид господарських правовідносин, що складаються на договірних засадах між комерційним агентом, принципалом і третіми особами щодо представницьких дій агента, котрі здійснюються від імені, під контролем і за рахунок принципала з метою задоволення законних приватних інтересів учасників зазначених відносин та з врахуванням публічних інтересів

3. домовленості про продажу творів третім особам

 

Договір доручення є різновидом договорів про

1. надання послуг

2. виконання робіт

3. купівлю-продажу

4. оренду

 

Довіритель або повірений _________ відмовитися від договору доручення у будь-який час

1.мають право

2. не мають право

 

4. Договір комісії це :

1.двосторонній договір

2. багатосторонній

3. односторонній

 

5. Договір комісії є:

1. оплатним

2. безоплатним

 

6. Права та обов'язки комісіонера визначаються:

1.ст.456 ГК

2. ст. 233 ГПК

3. ст. 1014 ЦК

 

7. Комісіонер _________ право укласти договір субкомісії без згоди комітента:

1. має право

2. не має право

 

8. Консигнатор це сторона договору консигнації яка:

1. зобов’язується укладати за дорученням другої сторони угоди з продажу товарів зі складу від свого імені за рахунок замовника.

2. доручає іншої стороні реалізовувати свій товар за власний рахунок.

 

9. Зберігач зобов'язаний зберігати річ протягом:

1.строку, встановленого у договорі зберігання

2.строку позовної давності

3.протягом року з моменту початку зберігання

 

10. Зберігання речей у ломбарді оформлюється між ломбардом і фізичною особою шляхом видання йому:

1. іменної квитанції.

2.довідки.

3. листа.

4. білету.

5. жетону.

Тема.5..Правове регулювання кредитно-розрахункових відносин.

 

1. Який нормативний акт визначає поняття "кредитна операція"

1.ЗУ «Про банки та банківську діяльність»

2.ЗУ «Про кредитування»

3.ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств»

4. ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»

2. Позикодавець це сторона у договорі позики яка:

1. передає у власність другій стороні грошові кошти або інші речі

2. зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів

 

Чи є згідно чинного законодавства проценти за користування позикою істотною умовою договору позики?

2. ні   4. Об’єкт, що передається у позику:

Основною відмінністю гарантії від поруки є те, що при поруці, за загальним правилом, настає _________ відповідальність поручителя і боржника.

1. солідарна

2. субсидіарна

 

10.За своєю природою інститут банківського рахунка охоплює:

1. виключно публічно-правові риси

2. виключно приватні риси

3. 1 та 2

Тема 6. Зобов’язання про спільну діяльність.

1. Взаємовідносини сторін за договором про сумісну діяльність регулюються главою:

1.ст.345 ЦК

2.гл.3 ГК

3.ст.678 ГПК

4. гл. 77 ЦК

2. Договір про сумісну діяльність є консенсуальний, взаємний та :

1.оплатний

2.безоплатний

 

Стаття 365 ЦК передбачає, що співвласник _____ право самостійно розпорядитися своєю часткою у праві спільної часткової власності.

1.має

2.не має

 

4. Контролюючий учасник у договорі про спільну діяльність це:

1. це сторона, котра є учасником спільної діяльності і здійснює спільний контроль та управління цією діяльністю

2. це сторона яка веде бухгалтерську документацію

3. це сторона, котра є учасником спільного підприємства і не здійснює спільного контролю за цим підприємством

5. Договори простого товариства можуть бути:

1.виключно двосторонніми

2. виключно багатосторонніми угодами

3. 1 та 2

 

Учасник юридичної особи, створеної на основі засновницького договору, ______ право вільно вийти з товариства незалежно від згоди інших учасників.

1.має

2.не має

 

7. Зміна складу учасників засновницького договору _______ мати місце в результаті вступу до товариства спадкоємців померлої фізичної особи або правонаступників реорганізованої юридичної особи.

1. може

2. не може.

 

 

МЕТОДИ НАВЧАННЯ

Навчальний процес у Запорізькій державній інженерній академії здійснюється за кредитно-модульню технологією – моделі організації навчального процесу, яка ґрунтується на поєднанні двох складових: модульної технології навчання та кредитів (залікових одиниць) і охоплює зміст, форми та засоби навчального процесу, форми контролю навчальної діяльності студента в процесі аудиторної та самостійної роботи.

У ЗДІА впроваджена рейтингова система оцінювання – система визначення якості виконаної студентом усіх видів аудиторної та самостійної навчальної роботи та рівня набутих ним знань та вмінь шляхом оцінювання в балах результатів цієї роботи під час поточного модульного та напівсеместрового підсумкового контролю, з наступним переведенням рейтингової оцінки в балах в оцінки за традиційною національною шкалою та шкалою ECTS.

МЕТОДИ КОНТРОЛЮ

Оцінювання навчальних успіхів студентів реалізується шляхом проведення поточного та підсумкового контролю успішності.

Поточний контроль здійснюється за тестовою методикою, з отриманням оцінок, які характеризують рівень засвоєння студентами теоретичного матеріалу та бальною оцінкою якості виконання індивідуальних завдань із самостійної роботи.

Для першого модуля максимальний рейтинговий бал 30 вони розподіляються наступним чином:

- тестування – 10 балів;

- підготовка рефератів – 5 балів;

- виконання практичних завдань – 10 балів;

виконання самостійних та індивідуальних завдань – 5 балів.

Для другого модуля максимальний рейтинговий бал 70, вони розподіляються наступним чином:

- тестування – 30 балів;

- підготовка рефератів – 10 балів;

- виконання практичних завдань – 10 балів;

- виконання самостійних та індивідуальних завдань – 20 балів.

РОЗПОДІЛ БАЛІВ, ЯКІ ОТРИМУЮТЬ СТУДЕНТИ

Поточне тестування (Т), підготовка рефератів (Р), практичні заняття (ПЗ), самостійна робота (СР)
Модуль	Максимальна оцінка показника, бали	Разом
Т	Р	ПЗ	СР
Разом

ШКАЛА ОЦІНЮВАННЯ: національна та ECTS

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

Базова

 

1. .Гайворонський В.М., Жушман В.П. Господарське право України. Харків «Право» 2005 – 381 с. [Електронний ресурс]., Режим доступу: http://vse-znaniya.com/hozyaystvennoe-pravo/sklad-rozmir-zbitkiv-scho-pidlyagayut.html.

2. Агарков М.М. Основы банковского права. Курс лекций. Издание 2-е. Учение о ценных бумагах. Научное исследование. Издание 2-е. - М.: Издательство БЕК, 1994. - 350 с.

3. Базилевич В.Д. Страхова справа / В.Д.Базилевич, К.С.Базилевич.-К.: Знання, 2005.-351с.

4. Беляневич О. „Деонтичні характеристики господарського договірного права України як нормативної підсистеми" // Підприємництво, господарство і право. – 2005. – № 12. – С.16.

5. Бичкова С.С., Бірюков І.А., Бобрик В.І. та ін.; За заг. ред. С.С. Бичкової - Цивільне право України. Договірні та недоговірні зобов´язання - Навчальний посібник. - К.: КНТ, 2006.- 498 c.

6. Борисова В.І., Баранова Л.М., Жилінкова І.В. та ін. Цивільне право України. т.2: Навчальний посібник. - К. : Юрінком Інтер, 2007.- 552 c.

7. Борисова В.І., Баранова Л.М., Жилінкова І.В. та ін. Цивільне право України. т.2: Навчальний посібник. - К. : Юрінком Інтер, 2007.- 552 c.

8. Брагинский М.И., Витрянский В.В. Договорное право. Книга первая: Общие положения: Изд. 2-е, испр. М.: «Статут», 1999. 848 с.

9. Вінник О.М. Господарське право: Навчальний посібник. - 2-ге вид., змін, та доп. - К.: Всеукраїнська асоціація видавців «Правова єдність», 2008. - 766 с.

10. Воронова Л.К. Финасовое право: учебн. пособие / Л.К. Воронова, Н.П. Кучерявенко. - Х.: Легас, 2003. - 366 с.

11. Гетманцев Д.О., Шукліна Н.Г. Банківське право України: – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 344 с.

12. Господарське законодавство: Мандриковський М.М. – К.: ВД «Професіонал», 2007. — 240 с.

13. Господарське право України: Навчальний посібник / За заг. ред. проф. Н.О.Саніахметової. - X.: «Одіссей», 2005. - 608 с.

14. Господарське право України: Підруч. для студ. вищ. навч. закл. / М.К. Галянтич, С. М. Грудницька, О. М. Міхатуліна та ін. — К.: МАУП, 2005. — 424 с.

15. Господарське право: Практикум / B.C.Щербина (кер. авт. кол., заг. ред), Г.В.Пронська, О.М.Вінник та ін. - 2-е вид., перероб. і доп. - Юрінком Інтер, 2003. – 823 с.

16. Господарський кодекс України ( Відомості Верховної Ради України, 2003, N 18, N 19-20, N 21-22, ст.144) від 16.01.2003 № 436-IV, станом на 18.01.2013р., [Електронний ресурс]., Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/436-15.

17. Господарський кодекс України: Науково-практичний коментар / О.І. Харитонова, Є.О. Харитонов, В.М. Коссак та ін.; За ред. О.І. Харитонової. – Х.: Одіссей, 2006 – 832 с.

18. Гутгарц К. Договір доручення: поняття, сторони, істотні умови. 06.07.2012., Електронне видання: Prostopravo.com.ua, Режим доступу: http://ua.prostopravo.com.ua/prava_biznesu/dogovirni_vidnosini/statti/dogovir_doruchennya_ponyattya_storoni_istotni_umovi

19. Дзера О.В., Кузнєцова Н.С., Луць В.В. Науково-практичний коментар Цивільного кодексу України: у 2 т. — К.: Юрінком Інтер, 2008. — Т. І. — 832 с.

20. Договірне право України. Загальна частина : навч. посіб. / Т.В. Боднар, О.В. Дзера, Н.С. Кузнецова та ін.: за ред. О.В. Дзери. – К.: Юрінком Інтер, 2008. – 896 с.

21. Договірне право України. Особлива частина : навч. посіб. / Т.В. Боднар, О.В. Дзера, Н.С. Кузнецова та ін.: за ред. О.В. Дзери. – К.: Юрінком Інтер, 2009. – 1200 с.

22. Договори від А до Я - Водоп'янова О. - Частина 1; Електронний посібник. - [Електронний ресурс]., Режим доступу: http://ecolib.com.ua/book.php?book=25

23. Договори від А до Я - Водоп'янова О. - Частина 2; Електронний посібник. - [Електронний ресурс]., Режим доступу: http://ecolib.com.ua/article.php?book=26&article=3123

24. Домбругова А. Заміна осіб у зобов'язанні., Юридичний вісник України № 18-19 (травень 2005 року) – [Електронний ресурс]., Режим доступу:http://www.yurist.kharkov.ua/lica/b_text.php?type=3&id=244207&base=1

25. Заверуха І.Б. Банківське право: посібник для студ. юрид. та екон. спец. вищ. навч. заклад. / І.Б. Заверуха . - Л.: Астролябія, 2002. - 222 с.

26. Зазуляк І.І. Істотні умови договору: теоретичний аспект: автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.03. - К., 2009. - 16 с.

27. Зазуляк І.І. Істотні умови договору: теоретичний аспект: дис.. канд. юрид. наук: 12.00.03 / Зазуляк Іван Іванович; НДІ приватного права і підприємництва Академії правових наук України.. - К., 2009. - 182 с.

28. Зобов'язальне право: теорія і практика. Навч. посібн. для студентів юрид. вузів і фак. ун-тів / О.В. Дзера, Н.С. Кузнєцова, В.В. Луць та інші; За ред. О.В. Дзери. - К.: Юрінком Інтер, 1998. - 912 с.

29. Кафарський В.В., Інвестиційні договори в Україні: поняття, види, зміст, правове регулювання., Дис..канд.юр.наук, за спеціальністю 12.00.03., Іванофранковськ., 2006., 183 с.

30. Кіліна Т. Договір комісії за новим Цивільним кодексом України., Юридичний журнал «Юстініан», № 9, 2003., [Електронний ресурс]., Режим доступу: http://justinian.com.ua/article.php?id=801

31. Комерційна робота з оптового продажу товарів – Електронне видання Економіка і право (статті та аналітика) [Електронний ресурс]., Режим доступу:http://www.ukr.vipreshebnik.ru/2012-06-26-14-05-50/336-2011-05-05-18-34-36.html

32. Костенко Ю.О. Фінансове право України. Навч. пос. / Ю. О. Костенко. — К. : ЦУЛ, 2009. — 240 с.

33. Костенко Л. Регулювання господарських відносин за договорами консигнації., Юридичний журнал «Юстініан», № 2, 2003., [Електронний ресурс]., Режим доступу: http://www.justinian.com.ua/article.php?id=58

34. Костюченко О.А. Банківське право: Підручник. - К.: ВД "Професіонал", 2004. - 544 с.

35. Лагутін В.Д. Гроші та грошовий обіг. Навчальний посібник. Київ: Товариство "Знання",КОО, 1998, 169 с.

36. Легка І. Питання співвідношення положень ГК України та ЦК України про стягнення неустойки (штрафних санкцій), Юридичний журнал - № 8/2004 [Електронний ресурс]., Режим доступу: http://www.justinian.com.ua/article.php?id=1364.

37. Луць А.В. Свобода договору в цивільному праві України : автореф. дис. ... канд. юрид. наук / А. В. Луць. — К., 2001. — 18 с.

38. Мілаш В.С. Господарське право: Курс лекцій: У 2 ч. – Ч. 1. – Х.: Право, 2008. – 496 с.

39. Мусієнко В.В. Актуальні проблеми орендних відносин у сфері майна комунальної власності // Тези доповідей і наукових повідомлень науково-практичної конференції “Проблеми кодифікації законодавства України (м.Київ, 14 травня 2003 р.). – К.: ІДП НАН України, 2003. – С.113-116.

40. Мусієнко В.В. Деякі аспекти договору оренди майна комунальної власності // Міліція України. – 2003. – № 4. – С.19-23.

41. Мусієнко В.В. Правовий режим майна комунальної власності // Міліція України. – 2003. – № 1. – С.16-21.

42. Мусієнко В.В. Цивільно-правові аспекти договору оренди державного та комунального майна. Автореферат дис..кан.юр.н. Київ 2003. [Електронний ресурс]., Режим доступу: http://mydisser.com/en/catalog/view/6/44/4235.html

43. Несинова С.В., Воронко В.С., Чебикіна Т.С. Господарське право України. Навч. посіб. / за заг. ред. С.В. Несинової. – К.: Центр учбової літератури, 2012. – 564 с.

44. Організаційно-правові питання торговельної діяльності: оптова і роздрібна торгівля., Офіційне видання Державної податкової служби України – Вісник податкової служби України - Журнал № 9-10/2011-2012, від 02.03.2012, [Електронний ресурс]., Режим доступу: http://www.visnuk.com.ua/ua/pubs/id/749

45. Орлюк О.П. Фінансове право: навч. посібник / О.П. Орлюк. - К.: Юрінком Інтер, 2005. - 488 с.

46. Панченко М.І. Цивільне право України: Навч. Посіб. – К.: Знання, 2005. – 583с.

47. Підопригора О.А. Цивільне право України: навчальний посібник. – К., 1996. – 480 с.

48. Підприємницьке право Навч. посіб. / За ред. О.В. Старцева. К.: Істина, 2006. 208 с.

49. Плиса В.Й. Страхування: Навчальний посібник. – К., 2005. – 392 с.

50. Ротань В.Г., Ярема А.Г., Кривенко В.В., Карабань В.Я., Сонін О.С. Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України т.2. [Електронний ресурс]., Режим доступу: http://uristinfo.net/2010-12-27-04-58-59/135-vg-rotan-ta-in-komentar-do-tsku-t2.html

51. Селезньов В.В. Основи ринкової економіки України: Підручник.— К.: Вища школа, 1999 р. [Електронний ресурс]., Режим доступу: http://pidruchniki.ws/13750810/ekonomika/poryadok_vikonannya_dogovoriv

52. Смолин Г.В. Господарське право України. Особлива частина: Навчальний посібник. - Львів. 2010. – 646 с.

53. Фінансова діяльність суб’єктів господарювання: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 2003. — 554 с.

54. Фінансове право України: підручник / Г.В. Бех, О.О. Дмитрик, І.Є. Кри-ницький; за ред. М.П. Кучерявенка. - К.: Юрінком Інтер, 2004. - 557 с.

55. Цивільне право України: Навч. посібник / Ю.В. Білоусов, С.В. Лозінська, С.Д. Русу та ін.. – За ред. Р.О. Стефанчука. – К.: Прецедент, 2005. – 448 с.

56. Цивільний кодекс України ( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2003, NN 40-44, ст.356 ) із змінами та доповненнями станом на 06.11.2012( 5477-17 ) [Електронний ресурс]., Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/435-15

57. Цивільний кодекс України. Режим доступу: http://www.analitik.org.ua/publications/joint/3dd12dea/3dd13f15/

58. Щербина В.С. Господарське право: підручник / В.С. Щербина – К.: Юрінком Інтер, 2009. – 640 с.

Нормативна